Ухвала суду № 28782861, 23.01.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

_____________________________

УХВАЛА

"23" січня 2013 р. № 918/93/13-г

Суддя Миханюк М.В. розглянувши матеріали за заявою боржника про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар Плюс": м.Рівне, вул.Грушевського, 32, ІК 35280015.

ВСТАНОВИВ:

22.01.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар Плюс" звернулося до господарського суду Рівненської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар Плюс": м.Рівне, вул.Грушевського, 32, ІК 35280015. на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство)

19.01.2013р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладено в новій редакції.

Як вбачається з відмітки відділення зв'язку (штампу) цінний лист ( заява про порушення провадження у справі про банкрутство з додатками) направлений ТзОВ "Торговий дім "Котнар Плюс" на адресу господарського суду Рівненської області 18.01.2013р., тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відтак, господарський суд при вирішенні питання щодо прийняття заяви до розгляду чи її повернення (відмови у прийнятті) повинен керуватися нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чинним на момент звернення заявника до суду ( станом на 18.01.2013р.).

Згідно із ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідне правило передбачено нормами ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, які містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Особлива процедура банкрутства, що передбачена ст. 51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема у своїй постанові від 10.06.2008 р. у справі N 15/682-б.

Згідно ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Положення ч. 4 статті 105 Цивільного кодексу України передбачають, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України, яка встановлює, що ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Між тим, додані до заяви додатки не містять доказів: здійснення публікації у відповідних друкованих засобах масової інформації про припинення юридичної особи; переліку пред'явлених вимог кредиторів.

Також до заяви про порушення справи про банкрутство за ст. 51 Закону про банкрутство не додані докази повідомлення боржником всіх явних кредиторів (у розумінні ст. 60 Господарського кодексу України), зокрема органу державної податкової служби за місцем реєстрації Боржника, як платника податків, про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій.

На необхідності такого повідомлення органу державної податкової служби також наголошено Верховним Судом України у постанові від 10.06.2008 р. у справі N 15/682-б.

Отже, з матеріалів доданих до заяви не вбачається, яким чином формувався пасив боржника (загальна сума всіх вимог кредиторів до боржника) у процедурі добровільної ліквідації, а боржником не дотримано вимог ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України, яка передбачає складення ліквідаційною комісією після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами проміжного ліквідаційного балансу, оскільки додатки до заяви містять баланс станом на 01.10.2012р., а не проміжний баланс, що має бути складений за результатами аналізу активів та пасивів Боржника.

Таким чином, у даному випадку ліквідатором Боржника був порушений порядок добровільної ліквідації, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства за правилами ст. 51 Закону про банкрутство не додані документи, які повинні бути подані на момент звернення із такою заявою.

Згідно ст. 9 Закону суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону; не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; заявник не дотримав строку, зазначеного у абзаці третьому статті 1 цього Закону; з інших підстав передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

У відповідності до п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар Плюс" підлягає поверненню без розгляду .

Відповідно до пп.2 п.2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню сума судового збору сплачена заявником згідно квитанції №1794.226.1 від 18.01.2013р.

Керуючись ст.ст.7, 9, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, пп.2 п.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд-

УХВАЛИВ:

1. Повернути без розгляду заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар Плюс": м.Рівне, вул.Грушевського, 32, ІК 35280015 про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Котнар Плюс": м.Рівне, вул.Грушевського, 32, ІК 35280015 з державного бюджету судовий збір в сумі 5735 грн. сплачений згідно квитанції №1794.226.1 від 18.01.2013р.

3. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного порушення .

Суддя Миханюк М.В.