Рішення № 28782698, 17.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2013 р. Справа № 13/156-11/24

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1) Фізична особа-підприємець ОСОБА_3

2) Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь»

про визнання недійсним договору

та

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ»

про визнання недійсним договору

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ»: Артеменко О.О.

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд»: не з'явились

від Відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод»: не з'явились

від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3: не з'явились

від Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»: Гречін В.О.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» (далі - позивач) в особі арбітражного керуючого Пропадущого Андрія Володимировича звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод» (далі - третя особа 1) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - третя особа 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 05/06 від 05.06.2006 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд».

Рішенням господарського суду Київської області від 14.11.2011 р. у справі № 13/156-11 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. рішення господарського суду Київської області від 14.11.2011 р. у справі № 13/156-11 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2012 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. та рішення господарського суду Київської області від 14.11.2011 р. у справі № 13/156-11 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

08.10.2012 р. матеріали справи № 13/156-11 надійшли до господарського суду Київської області та згідно автоматизованої системи документообігу суду 15.10.2012 р. передані на розгляд судді господарського суду Київської області Лутак Т.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2012 р. суддею Лутак Т.В. справу прийнято до свого провадження, присвоєно їй № 13/156-11/24 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.11.2012 р. за участю представників сторін та третіх осіб.

30.10.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» надійшло клопотання б/н від 31.10.2012 р. (вх. № 17341 від 30.10.2012 р.), у якому останній просить суд визнати неявку у судове засідання поважною, відкласти розгляд даної справи на іншу дату та час, у зв'язку з перебуванням його представника у відпустці та не розглядати справу без участі представників ТОВ «Союз-Трейд».

01.11.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 31.10.2012 р. (вх. № 17510 від 01.11.2012 р.), у якій останній просить надсилати всю призначену Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» кореспонденцію за поштовою адресою: 18018, м. Черкаси, просп. Хіміків, буд. 60, кв. 9.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення по суті спору б/н від 31.10.2012 р. (вх. № 17511 від 01.11.2012 р.) з урахуванням висновків, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 02.10.2012 р. у справі № 13/156-11.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2012 р. розгляд справи відкладено на 16.11.2012 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників відповідача та третьої особи 2 та неналежним виконанням учасниками провадження вимог суду.

01.11.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод» надійшла позовна заява № 6685/14-10-08-2012 від 30.10.2012 р. (вх. № 17519 від 01.11.2012 р.) про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, з вимогою до сторін про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 05/06 від 05.06.2006 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд».

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2012 р. прийнято позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами - Відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод» до спільного розгляду з первісним позовом та зобов'язано сторін надати суду відзив (нормативно обґрунтовані та документально підтвердженні письмові пояснення) по суті позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 16.11.2012 р. (вх. № 18476 від 16.11.2012 р.), у якому останній просить суд, відкласти розгляд справи та призначити судове засідання на іншу дату з метою забезпечення рівності для всіх осіб, які беруть участь у справі, у зв'язку з подачею Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» зустрічного позову, неподання якого до дати судового засідання зумовлене скрутним фінансовим становищем Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» та відсутністю коштів для сплати судового збору.

16.11.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» б/н від 16.11.2012 р. (вх. № 18477 від 16.11.2012 р.), у яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» в задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.06.2006 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд».

До господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності б/н від 16.11.2012 р. (вх. № 18478 від 16.11.2012 р.), у якій останній просить суд застосувати позовну давність до спірних правовідносин та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» в задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.06.2006 р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд».

У судовому засіданні 16.11.2012 р. судом розпочато розгляд справи по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.11.2012 р. розгляд справи відкладено на 07.12.2012 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та неналежним виконанням учасниками провадження вимог суду.

03.12.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод» надійшли пояснення на заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» та заяву про застосування позовної давності № 6743/14-10-08-2102 від 22.11.2012 р. (вх. № 19541 від 03.12.2012 р.).

До господарського суду Київської області від Відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод» надійшло клопотання № 6744/14-10-08-2102 від 22.11.2012 р. (вх. № 19542 від 03.12.2012 р.), у якому останній просить суд провести судове засідання 07.12.2012 р. по справі № 13/156-11/24 без участі його представника.

05.12.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» надійшла заява про залучення третіх осіб до участі у справі в порядку передбаченому ст. 27 ГПК б/н від 04.12.2012 р. (вх. № 19796 від 05.12.2012 р.), у якій останній просить суд залучити Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» до участі у справі № 13/156-11/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки майно, що є предметом оспорюваного договору, передано в заставу за договором застави № 6368-20/7-6 від 15.03.2007 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд», а тому рішення прийняте у даній справі може вплинути на права та охоронювані законом інтереси Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» як заставодержателя майна.

До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» надійшла заява про застосування позовної давності до вимог Відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод» б/н від 04.12.2012 р. (вх. № 19797 від 05.12.2012 р.), у якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» просить застосувати позовну давність до спірних правовідносин та відмовити Відкритому акціонерному товариству «Шрамківський цукровий завод» в задоволені позову про визнання недійним договору купівлі-продажу від 05.06.2006 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд».

05.12.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» надійшли заперечення на позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами ВАТ «Шрамківський цукровий завод» б/н від 04.12.2012 р. (вх. № 19798 від 05.12.2012 р.), у яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» просить відмовити Відкритому акціонерному товариству «Шрамківський цукровий завод» в задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.06.2006 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд».

До господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» О.А. Білика надійшло клопотання № 208 від 26.11.2012 р. (вх. № 19924 від 07.12.2012 р.), у якому останній просить направляти кореспонденцію, яка стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» арбітражному керуючому Білику О.А. за адресою: 18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 7, оскільки ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.10.2012 р. у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» усунено арбітражного керуючого Пропадущого А.В. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та ухвалою господарського суду Черкаської області 05.11.2012 р. у зазначеній справі призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» арбітражного керуючого Білика О.А. Копія зазначеної ухвали долучена до матеріалів справи.

07.12.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» надійшли пояснення на заперечення ТОВ «Союз-Трейд» та заяву про застосування позовної давності № 207 від 26.11.2012 р. (вх. № 19925 від 07.12.2012 р.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2012 р. залучено до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», за клопотанням представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ», продовжено строк вирішення спору у справі № 13/156-11/24 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 17.01.2013 р.

У судовому засіданні 17.01.2013 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 17.01.2013 р. представник Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» не отримувало копії позовних заяв з додатками.

Суд відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання, оскільки представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» у судовому засіданні надано фіскальний чек № 9987 від 13.12.2012 р. на підтвердження направлення Публічному акціонерному товариству «Банк «Київська Русь» копії позовної заяви з додатками, крім того, представник Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» підтвердив, що отримав ухвалу суду про залучення останнього до участі у розгляді справи в якості третьої особи, а відтак відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України представник Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» не був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд», Відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 у судове засідання 17.01.2013 р. не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, хоча про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що неявка представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд», Відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності зазначених учасників судового процесу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.01.2013 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» та Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» (далі - позивач) в особі арбітражного керуючого Пропадущого Андрія Володимировича звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» (далі - відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 05/06 від 05.06.2006 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд».

В обґрунтування позовних вимог, позивач вважає, що оспорюваний договір суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, зокрема, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Закону України «Про власність», а також моральним засадам держави і суспільства, з огляду на наступні обставини: 1) на момент порушення провадження у справі про банкрутство позивача (справа № 01/3236) спірне майно не перебувало у власності та на балансі позивача (за виключенням залізничних колій), а тому не могло бути включено до складу ліквідаційної маси та відчужено відповідачу; 2) майно банкрута має продаватись із дотриманням передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» процедур, які у випадку укладення оспорюваного договору дотримано не було; 3) оспорюваний правочин укладений у процесі банкрутства позивача, яке в подальшому визнано незаконним з моменту його порушення, а тому, арбітражний керуючий ліквідатор не мав відповідних повноважень та необхідного обсягу цивільної дієздатності на розпорядження майном, що було предметом оспорюваного договору купівлі-продажу; 4) ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.01.2011 р. у справі № 14-10-08/2102 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.03.2004 р., укладений між Відкритим акціонерним товариством «Шрамківський цукровий завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» з додатковою угодою від 10.03.2004 р. та зобов'язано кожну з сторін повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину; 5) оспорюваний договір є нікчемним, так як укладений без нотаріального посвідчення, а його предметом, зокрема, є нерухоме майно (залізнична колія), угоди щодо відчуження якого повинні укладатися у письмовій формі з нотаріальним посвідченням.

Відповідач в свою чергу заперечує проти задоволення позовних вимог, стверджуючи наступне: 1) залізнична колія не є об'єктом нерухомого майна, а є лише складовою частиною об'єкту нерухомого майна; 2) оспорюваний договір укладено на підставі протоколу проведення відкритих торгів в процедурі банкрутства, які відбулися 02.06.2006 р., на яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» придбало майно; 3) при продажі майна, позивачем було надано усі необхідні документи, які не викликали сумніву щодо наявності у позивача права власності на майно, що було предметом продажу.

Крім того, відповідачем було заявлено про застосування позовної даності до спірних правовідносин, оскільки особою, права якої порушуються, і яка має право звернутися з позовом до суду є сторона у справі, а не особа, яка наділена повноваженнями керівника, що може неодноразово змінюватися, а в даному випадку Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ», як стороні договору, було відомо про укладення оспорюваного договору, разом з тим, на момент продажу майна справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» припинена не була, а тому ліквідатор ОСОБА_3 мав повний обсяг повноважень на продаж майна та укладання оспорюваного договору, у зв'язку з чим строк позовної давності сплив 05.06.2009 р.

Направляючи справу на новий судовий розгляд, Вищий господарський суд України у постанові від 02.10.2012 р. у справі № 13/156-11 зазначив, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що 17.05.2011 р. ухвалою господарського суду Черкаської області за заявою ініціюючого кредитора - ВАТ «Шрамківський цукровий завод» було знову порушено провадження про банкрутство ТОВ «ЛЛЛ» у справі № 14/5026/832/2011 на підставі ст. 52 Закону про банкрутство, зокрема введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна - арбітражного керуючого Пропадущого А.В., а 27.09.2011 р. ліквідатор ТОВ «ЛЛЛ» Пропадущий А.В. звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» про визнання договору купівлі-продажу № 05/06 від 05.06.2006 р. недійсним. Крім того, право власності на майно позивач набув за умовами договору купівлі-продажу з ВАТ «Шрамківський цукровий завод» від 09.03.2004 р., проте ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.01.2011 р. у справі № 14-10-08/2102 за заявою ініціюючого кредитора Української корпорації «Укрнафтопродукт» до боржника ВАТ «Шрамківський цукровий завод» про визнання банкрутом визнано недійсним договір купівлі-продажу підприємства - банкрута від 09.03.2004 р. з додатковою угодою від 10.03.2004 р. та зобов'язано кожну з сторін повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину .

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Беручи до уваги вказівки Вищого господарського суду України, що зазначені у постанові від 02.10.2012 р. у справі № 13/156-11, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що провадження у справі № 13/156-11/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, 2) Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про визнання недійсним договору підлягає припиненню з наступних підстав.

09.03.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Шрамківський цукровий завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» було укладено договір купівлі-продажу підприємства-банкурта, за умовами якого Відкритим акціонерним товариством «Шрамківський цукровий завод» передано у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» майно (підприємство - цукровий завод, як майновий комплекс, розташований за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка).

В подальшому, постановою господарського суду Черкаської області від 30.08.2005 р. у справі № 01/3626 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» було визнано банкрутом та відкрито ліквіда ційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3

02.06.2006 р. ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» арбітражним керуючим ОСОБА_3 за участю ліцитатора Тупиці С.В. було організовано відкриті торги з продажу майна банкрута: тепловоз; дрезина; під'їздні залізничні колії.

З протоколу № 1 від 02.06.2006 р. вбачається, що переможцем відкритих торгів стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд», яке придбало вищезазначене майно за 441 000, 00 грн.

На підставі протоколу відкритих торгів 05.06.2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» в особі арбітражного керуючого ліквідатора ОСОБА_3 (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» (покупець) уклали договір купівлі-продажу № 05/06 (оспорюваний договір), за умовами якого продавець зобов'язався продати та передати у власність покупця майно, а покупець зобов'язався прийняти вказане майно, а саме: тепловоз; дрезина; залізнична колія довжиною 4000 м (полотно з рейок типу Р-50, з рейкових ланцюгів по 12,5 м, шпали дерев'яні типу ІІА по 1600 шт на 1 км полотна, баласт щебеневий під шпалою 20 см) на піщаній подушці (20 см) стрілочні переводи та протиугоні відсутні; залізнична під'їзна колія довжиною 1800 м: полотно з рейок типу Р-43 (з рейкових ланцюгів по 12,5 м), шпали дерев'яні типу ІІА (по 1600 шт на 1 км полотна), баласт щебеневий під шпалою 20 см) на піщаній подушці (20 см) стрілочні переводи та протиугоні відсутні.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що колії розміщені в смт. Шрамківка, Драбівського району, Черкаської області (в напрямку ВАТ «Шрамківський цукровий завод» від ст.Кононівка, Драбівського району, Черкаської області, від позначки вістря пера стр.№8).

Договір сторонами виконаний, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту прийому-передачі від 30.06.2006 р. до договору купівлі-продажу № 05/06 від 05.06.2006 р.

Виписками по особовому рахунку відповідача підтверджено, що останнім 31.05.2006 р. було сплачено гарантійний внесок в сумі 42 000, 00 грн. на розрахунковий рахунок позивача, а 06.06.2006 р. відповідач сплатив повну вартість придбаного на аукціоні майна в розмірі 399 000, 00 грн.

Таким чином, оспорюваний договір був укладений в межах процедури банкрутства позивача та підписано з його боку арбітражним керуючим ліквідатором ОСОБА_3

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.08.2010 р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2010 р. у справі № 18-01/3626 припинено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ».

Вищезазначеними ухвалою та постановою встановлено, що порушення провадження у справі про банкрутство позивача було передчасним та необґрунтованим у зв'язку з виявленням факту підробки протоколу зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» від 15.07.2007 р. № 2 про припинення фінансово-господарської діяльності товариства, його ліквідацію та призначення ліквідаційної комісії. Зазначені факти були встановлені вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.05.2007 р. у кримінальній справі № 1-204/2007.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, право власності на майно, відчуження якого є предметом оспорюваного договору, позивач набув за умовами договору купівлі-продажу, укладеного з Відкритим акціонерним товариством «Шрамківський цукровий завод» від 09.03.2004 р., який ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.01.2011 р. у справі № 14-10-08/2102, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2011 р., визнано недійсним разом з додатковою угодою від 10.03.2004 р. та зобов'язано кожну з сторін повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.04.2011 р. за заявою Відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод» знову порушено провадження у справі № 14/5026/832/2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ».

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.05.2011 р. у справі № 14/5026/832/2011 введено процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Пропадущого Андрія Володимировича.

Постановою господарського суду Черкаської області від 15.09.2011 р. у справі № 14/5026/832/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» визнано банкрутом та відкриту ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пропадущого Андрія Володимировича, який 27.09.2011 р. звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 05/06 від 05.06.2006 р.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що до даних спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута,вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Позов подано ліквідатором позивача, повноваження якого визначені ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», серед яких і подання до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, з підстав передбачених частиною десятою ст. 17 цього Закону.

Згідно з ч. 11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розгляд заяв про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такою угодою здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство.

Отже, даний позов не може бути предметом розгляду в окремому позовному провадженні, а повинен бути заявлений ліквідатором в межах ліквідаційної процедури у порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до господарського суду у провадженні якого справа про банкрутство позивача (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 18.08.2010 р. у справі № 02/758).

У зв'язку з чим провадження у справі № 13/156-11/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, 2) Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про визнання недійсним договору підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

З положень ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (у редакції на момент звернення до суду) випливає, що при припиненні провадження у справі мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України (у редакції на момент звернення до суду) судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України» (чинного на момент звернення до суду) передбачено, що при вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 7-93 «Про державне мито» останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК. В усіх інших випадках застосування статей 80 та 81 ГПК державне мито поверненню не підлягає.

Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 (чинної на момент звернення до суду), а саме ч. 2 п. 13, встановлено, що повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» з Державного бюджету України 85, 00 грн. державного мита, сплаченого згідно квитанції № 4545.572.3 від 24.09.2011 р., та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених згідно квитанції № 4545.572.4 від 24.09.2011 р.

Оригінали квитанції № 4545.572.3 від 24.09.2011 р. та квитанції № 4545.572.4 від 24.09.2011 р. знаходиться в діловодстві господарського суду Київської області у матеріалах справи № 13/156-11/24.

Щодо позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, суд зазначає наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Шрамківський цукровий завод» (далі - третя особа) звернулося до господарського суду Київської області про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору з вимогою до сторін про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 05/06 від 05.06.2006 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд».

В обґрунтування своїх позовних вимог, третя особа посилається на те, що оспорюваний договір суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та особа, яка його вчинила, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, з огляду на наступні обставини: 1) предметом оспорюваного договору є майно, яке було передано державним органом приватизації до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод» при його приватизації та належить йому на праві власності, та яке незаконно було передано Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» в заставу Публічному акціонерному товариству «Банк «Київська Русь» за договором застави від 04.04.2005 р., який в подальшому було визнано недійсним; 2) оспорюваний договір є нікчемним, оскільки його предметом, зокрема, є нерухоме майно (залізнична колія), угоди щодо відчуження якого повинні укладатися у письмовій формі з нотаріальним посвідченням; 3) майно, що є предметом оспорюваного договору було відчужене всупереч наявності арешту на майновий комплекс Відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод», що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ»; 4) Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» не мало права розпоряджатися майном, що є предметом оспорюваного договору, не будучи його власником, оскільки договір купівлі-продажу підприємства банкрута від 09.03.2004 р. визнано недійсним.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» заперечує проти задоволення позовних вимог третьої особи, стверджуючи наступне: 1) залізнична колія не є об'єктом нерухомого майна, а є лише складовою частиною об'єкту нерухомого майна; 2) оспорюваний договір укладено на підставі протоколу проведення відкритих торгів в процедурі банкрутства, які відбулися 02.06.2006 р., на яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» придбало майно; 3) при продажі майна, позивачем було надано усі необхідні документи, які не викликали сумніву щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» права власності на майно, що було предметом продажу; 4) факт визнання недійсним договору застави від 04.04.2005 р. не впливає на правомірність придбання Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» на прилюдних торгах майна за оспорюваним договором.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» було заявлено про застосування позовної даності до спірних правовідносин, оскільки третій особі як стороні у справі № 01/3626 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ», як кредитору Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ», як члену комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» було відомо про укладення оспорюваного договору з моменту продажу майна в процедурі ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ», у зв'язку з чим строк позовної давності сплив 05.06.2009 р.

Розглянувши матеріали справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вказані вимоги третьої особи не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено загальні наслідки недійсності правочину - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно зі ст. 236 Цивільного кодексу України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.

Разом з тим, ч. 3 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Суд зазначає, що Цивільним кодексом України передбачено засади захисту права власності. Зокрема, ст. 387 Цивільного кодексу України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття у розумінні ст. 388 Цивільного кодексу України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 11.12.2012 р. у справі № 56/68 та Постанові Верховного Суду України від 04.12.2012 р. у справі № 26/133).

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги третьої особи із заявлених нею підстав задоволенню не підлягають.

Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» про застосування строків позовної даності, суд відзначає наступне.

Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами у зобов'язаннях, визначені у главі 19 Цивільного Кодексу.

Наслідки спливу позовної давності, відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску позовної давності, а у зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, заява про сплив строку позовної давності судом не застосовується.

Судовий збір за результатами розгляду позову третьої особи, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на третю особу.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі № 13/156-11/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, 2) Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про визнання недійсним договору припинити.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» (18000, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Сумгаїтська, будинок 14, квартира 199, ідентифікаційний код - 22800698) з Державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита, сплаченого згідно квитанції № 4545.572.3 від 24.09.2011 р., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених згідно квитанції № 4545.572.4 від 24.09.2011 р.

3.У задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Трейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЛЛ» про визнання недійсним договору відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 23.01.2013 р.

Суддя Т.В. Лутак