Рішення № 28782509, 21.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/16873-2012 21.01.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія"

до: Приватне підприємство "Данілов і Ко"

про: стягнення 293 220,93 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Хомяков С.М. - представник за довіреністю від 21.06.2012, б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між сторонами спору Договору поставки від 23.11.2010 № 002983 товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" поставило товар приватному підприємству "Данілов і Ко", однак останній, в порушення умов згаданого Договору та прав позивача, отриманий ним товар не оплатив. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 293 220,93 грн., з 238 007,52 грн. - основна заборгованість за поставлений товар; 6 340,36 грн. - пені; 47 601,50 грн. - 20 % штрафу; 1 271,55 грн. - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-45/16873-2012, а її розгляд призначено на 17.12.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 розгляд справи відкладено на 21.01.2013. Крім того, зазначеною ухвалою, в порядку ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, найменування позивача було виправлено на - «товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія».

Під час дослідження матеріалів даної справи судом виявлена описка в ухвалах Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 та від 17.12.2012, а саме у найменуванні відповідача. У вказаних процесуальних документах найменування відповідача зазначено як: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Данілов і Ко», в той час як з матеріалів справи вбачається, що вірним найменуванням відповідача є: «Приватне підприємство "Данілов і Ко"».

Відповідно до частини першої статті 89 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Отже, виходячи з викладеного, описки допущені у найменуванні відповідача в ухвалах суду від 28.11.2012 та від 17.12.2012 підлягає виправленню.

В судове засідання 21.01.2013 повноважний представник відповідача не з'явився, відповідач обґрунтованих пояснень із зазначенням поважних причин неявки його представника у дане судове засідання до суду не подав, а також, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позов до суду останнім не подано.

Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.01.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (далі - позивач) та приватним підприємством «Данілов і Ко» (далі - відповідач) укладено договір поставки від 23.11.2010 № 002983 (далі - Договір).

Як вбачається з предмету Договору позивач зобов'язався передавати у власність відповідача, а відповідач приймати та оплачувати алкогольні та безалкогольні напої (далі - товар) в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах Договору. Погоджена сторонами даного спору кількість, асортимент, і ціна партії товару вказується у видаткових (товарних чи товарно-транспортних) накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.7 Договору відповідач оплачує вартість кожної партії поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача або шляхом внесення грошових коштів у касу позивача. Підстава для оплати продукції, отриманої відповідачем за Договором, є видаткова накладна, або товарно-транспортна накладна № 1-ТН / алког /, або Договір.

Пунктом 2.8 Договору встановлено, що грошові кошти, які надходять від відповідача в оплату за отриманий за Договором товар, зараховується позивачем в рахунок погашення заборгованості відповідача послідовно, починаючи з першої за датою видачі неоплаченої накладної або товарно-транспортної накладної.

Згідно з п. 2.9 Договору, відповідач зобов'язаний оплачувати кожну придбану за Договором партію товару не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту її передачі.

Моментом виконання зобов'язання відповідача по оплаті товару вважається дата зарахування грошових коштів у повному обсязі на поточний рахунок позивача (п. 2.14 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України договір встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Отже, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, поставив відповідачеві товар на загальну суму 238 007,52 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами, які водночас скріплені штампом підприємства відповідача, уповноважених останнім осіб на отримання товарно-матеріальних цінностей у видаткових накладних, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Згідно із ч. 1 ст. 692 передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо оплати отриманого ним товару, у останнього виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар у розмірі 238 007,52 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Суд відзначає, що жодного підтвердження щодо факту сплати відповідачем суми заборгованості на користь позивача до суду не подано.

Отже, враховуючи вказані норми права та встановлені обставини, вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений останньому товар у розмірі 238 007,52 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

А оскільки Відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що у разі недотримання термінів оплати товару, зазначених у п. 2.9 Договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі 0.1 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Крім того, у випадку якщо прострочення оплати становить більше 30 календарних днів відповідач зобов'язаний виплатити позивачеві штраф у розмірі 20 % від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, виходячи з наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за період з 17.09.2012 по 20.11.2012 у розмірі 6 340,36 грн. та 20 % штрафу у сумі 47 601,50 грн. підлягають задоволенню, за розрахунками позивача, які, в свою чергу, перевірені та визнані судом вірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних за період з 17.09.2012 по 20.11.2012 у сумі 1 271,55 грн. підлягає задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85, ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Виправити описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 та в ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.12.2012, а саме в найменуванні відповідача, де: «Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАНІЛОВ І КО», слід вважати правильним: «Приватне підприємство «ДАНІЛОВ І КО», у відповідних відмінках.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного підприємства «ДАНІЛОВ І КО» (03113, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 68/1, офіс 62; ідентифікаційний код 34532920, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ» (97530, АР Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова, буд. 19; ідентифікаційний код 36499654, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 238 007,52 (двісті тридцять вісім тисяч сім) грн. 52 коп. - основного боргу; 6 340,36 (шість тисяч триста сорок) грн. 36 коп. - пені; 47 601,50 (сорок сім тисяч шістсот одна) грн. 50 коп. - 20 % штрафу; 1 271,55 (одна тисяча двісті сімдесят одна) грн. 55 коп. - 3 % річних; 5 864,42 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 42 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено 22.01.2013 року.

Суддя С.В. Балац