Рішення № 28782439, 14.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.01.13р. Справа № 19/904/66/2013

За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 669,46 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Від позивача: Бойко Н.Л. - дов. від 19.04.11р.

Від відповідача: Селяков О.В. - дов. від 01.01.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ про стягнення шкоди завданої недостачею і розмірі 2669,46 грн., а також судового збору в повному обсязі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди за збереження вантажу під час його прийняття та перевезення у разі його втрати або недостачі.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить їх задовільнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, в позові просить відмовити, згідно відзиву вважає, оскільки вантажовідправник зобов'язаний сам перед відправкою грузу пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2012р. на ст.Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, за накладною №51708600 прибув вагон №66176405 з вантажем - Антрацит, одержувачем якого є ПАТ "Нікопольський завод феросплавів". Відправником вантажу є ПрАТ "ГЗФ "Краснолуцька".

Під час видачі вантажу з перевіркою, була встановлена вагова недостача продукції в загальній кількості 4 250 кг. 3 урахуванням норми недостачі - 2%, відповідальна вагова недостача склала на загальну суму 2669грн. 46 коп.

Відповідно до Комерційного акту АА № 046059/213 від 14.09.12, який складено у доповнення до акту загальної форми № 7323 станції Запоріжжя Ліве містить напис про наявність поглиблень. У вагоні наявне маркування вапном, oкрім місць поглиблень з одного боку вагона над 3,4,5 люками розміром 450*200*30 см. Вагон бездверний, люка були закриті, слідів течі вантажу не було. Вагон у технічному та комерційному відношенні -справний. Втрати вантажу не зафіксовано.

Рахунки за поставлену продукцію №337 від 30.06.12р. та №505 від 15.08.12р. сплачено позивачем в повному обсязі.

Відповідно до положень п.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час перевезення залізницею, засвідчуються комерційними актами, що складаються залізницями. Як уже зазначалося, в комерційному акті АА №046059/213 зафіксовано факт незбереження прийнятого до перевезення вугілля.

Згідно з п.п. 110, 113 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу; за незбереження прийнятого до перевезення вантажу вона несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди. Розмір такої шкоди в даному випадку складається із вартості вантажу, який оплачений позивачем, але фактично ним не отриманий.

Згідно з ч.3 ст.314 Господарського кодексу України за шкоду, при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

У відповідності до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його

вини.

Крім цього, п.114 Статуту передбачено, що за залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Порушення маркування та виїмки це прямий доказ наявності зовнішніх ознак доступу до вантажу сторонніх осіб та його розкрадання, що в силу приписів ст. 314 ГК України, ст. 110-114 Статуту залізниць України, не надає можливості звільнення Залізниці, як перевізника, від відповідальності за нестачу даного вантажу.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, недостача вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюються з урахуванням природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно до Комерційного акту, нестача вантажу в вагоні №66176405 складає 4 250 кг , з урахуванням 2% природної втрата вантажу складає на суму 2 669,46 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, про обгрунтованість позовних вимог позивача про примусове стягнення з відповідача суми шкоди завданої недостачею, які підлягають повному задоволенню.

Заперечення відповідача суд відхиляє, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.105, 110, 113, 114 Статуту залізниць України, ст. 526, 610, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49600, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108 (р/р № 26006000012 в ДФ АБ "Експрес-Банк", МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", 53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310 (п/р 26008057009082 в ПАт КБ "ПриватБанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186520) суму 2 669 (дві тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. 46 коп. збитків, завданих нестачею вантажу, суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору, про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко