Рішення № 28782367, 14.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.01.13р. Справа № 19/904/65/2013

За позовом Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", м. Дніпродзержинськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ

про стягнення 2 314,37 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Від позивача: Старовойтова Я.В. - дов. від 12.11.12р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач), про стягнення 2 314,37 грн.

Сума позову складається з суми основного боргу в розмірі 2 257,77 грн. та штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 56,60 грн.

Представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, в тому числі довідки про заборгованість та акту звірки, позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі, також наполягає на розгляді справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2004р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 867л на відпуск теплової енергії (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1 якого позивач продає відповідачу теплову енергію для потреб опалення вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені у цьому договорі.

Відповідно до п.2.1 Договору, початок та кінець опалювального періоду встановлюється рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради.

Позивач проводить відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДБН по об`єктах відповідача, згідно адресу: АДРЕСА_2 (п.2.2 Договору).

Як зазначено в п. 5.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів встановлених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (Облдержадміністрацією), або в іншій формі згідно з чинним законодавством. Згідно рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 16.12.2003р. № 740, тариф за 1 Гкал складає 84,99 грн. з ПДВ.

Інформація про зміну тарифів доводиться до відповідача через засоби масової інформації і не є основою для перезаключення договору. Позивач має право примінити нові узгоджені тарифи без додаткової згоди із відповідачем.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач самостійно одержує платіжну вимогу у позивача, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.

Відповідач на протязі розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі місячної кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться позивачем, після 20 числа наступного за розрахунковим місяця, при наявності заборгованості у відповідача.

Відповідач щомісячно зобов`язаний проводить звірку розрахунку за теплову енергію в бухгалтерії позивача, у разі невиконання звірки на протязі кварталу сума боргу нараховується в безспірному порядку.

Відповідно до умов п. 6.1 Договору, розбіжності та спори між сторонами, пов`язані з виконанням, зміною, та розірванням цього договору, вирішуються шляхом досудового врегулювання, а також шляхом проведення переговорів, обміном листами (телеграмами, факсами), укладанням додаткових угод.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у разі неможливості досягти згоди, сторони мають право звернутися до суду для вирішення спірного питання.

Згідно п.9.1 Договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 01.10.2005 року, в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін.

На виконання умов Договору, позивач в період з березня 2009 року по квітень 2012 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 2 257,77 грн., що підтверджують Акти про постачання теплової енергії.

Відповідач свої зобов'язання по Договору належним чином не виконав, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за послуги теплопостачання.

26.05.09р., листом №00.09.0440/1,14.01.10р., листом №00.09.0033/1, 12.03.10р., листом №00.09.0331/1 були направленні акти про постачання теплової енергії за період з березня 2009 року по квітень 2012 року, але, як зазначає позивач, вказані акти повернуті позивачу не були, що свідчить про те, що вони прийняті та погодженні відповідачем..

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем на підставі п.5.1 Договору була нарахована до сплати відповідачу пеня в розмірі 56,60 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію в розмірі 2257,77 грн., пеню в розмірі 56,60 грн., а всього 2314,37 грн.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за відпущену теплову енергію в розмірі 2257,77 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п.5.1 Договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться позивачем, після 20 числа наступного за розрахунковим місяця, при наявності заборгованості у відповідача.

Відповідно до вимог чинного законодавства та п. 5.1 Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня в розмірі 56,60 грн., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи.

Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не представлені.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49,75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51914, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (51914, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, буд. 168, код ЄДРПОУ 03342573) заборгованість за відпущену теплову енергію в розмірі 2 257 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят сім грн. 77 коп.), пеню в розмірі 56 грн. (п'ятдесят шість грн. 60 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев`ять грн. 50 коп.), про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко