Ухвала суду № 28782229, 17.12.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"17" грудня 2012 р. Справа № 0670/5611/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Моніча Б.С.

Хаюка С.М.

при секретарі Кошиль О.Ю.

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" жовтня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укреколайн" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укреколайн" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0004362200 від 07 серпня 2012 року, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 87596,00 грн. у тому числі 70077,00 грн. - за основним платежем та 17519 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач не погоджується з даним податковим повідомленням-рішенням та просить його визнати протиправним та скасувати, оскільки, вважає, що воно прийнято з порушенням норм діючого законодавства.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укреколайн" щодо достовірності нарахування сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Інфостіл 2008" за квітень 2012 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт №822/22-00/35825128 від 25.07.2012 року, яким встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Укреколайн" при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України. На підставі даного акту позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004362200 від 07 серпня 2012 року, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 87 596,00 грн. у тому числі 70 077,00 грн. - за основним платежем та 1 7519 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Позивачем для здійснення господарських операцій з ТОВ "Інфостіл 2008" було укладено договір поставки №31/01-КП щодо поставки товарно-матеріальних цінностей.

Господарські операції між ТОВ "Укрколайн" та ТОВ "Інфостіл 2008" підтверджуються належним чином оформленими податковими та видатковими, а також товарно-транспортними накладними.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином враховуючи вище зазначене зауважень до первинних документів стосовно господарських операцій між ТОВ "Укрколайн" та ТОВ "Інфостіл 2008" у відповідача немає.

Відповідач вважає, що операції щодо придбання товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Укреколайн" у ТОВ "Інфостіл 2008" не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки у контрагента позивача відсутні виробничі потужності, основні засоби та трудові ресурси для здійснення даного виду господарських операцій.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно визначив, що відсутність персоналу, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкт господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.

Відповідач вказує, що контрагент позивача - ТОВ "Інфостіл 2008" є підприємством з ознаками фіктивності, про що зазначається в акті перевірки від 06.07.2012 року № 721/2240/35678045. Дане твердження відповідача суд першої інстанції взяв до уваги і з такою позицією суду першої інстанції погоджується судова колегія апеляційного адміністративного суду з наступних підстав.

З акта перевірки вбачається, що ТОВ «Інфостіл 2008» перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Доказів того, що на момент вчинення господарських операцій з позивачем вказаний контрагент не був зареєстрований платником податку на додану вартість та не мав свідоцтво платника ПДВ не встановлено.

Відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Отже, факт фіктивного підприємництва встановлюється в порядку кримінального судочинства.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З аналізу даної норми вбачається, що обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили. Податковим органом вироку суду в кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва ТОВ «Інфостіл 2008 » суду не надано.

Одночасно, слід відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Ними не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретним підприємством, установою, організацією вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України»).

Договір, укладений між ТОВ "Укрколайн" та ТОВ "Інфостіл 2008" спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Крім того, згідно ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На думку суду, при визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку. Ним як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між ТОВ "Укреколайн" та ТОВ "Інфостіл 2008" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлених податкових накладних свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару у квітні 2012 року, кожна оподаткована господарська операція позивача належним чином оформлена, податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам, тому висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення - рішення ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені документами, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягали задоволенню, а оспорюване податкове повідомлення - рішення - скасуванню.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змін, доводи відповідача є не переконливими, спростовуються наведеним вище та відповідно, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук

судді: (підпис) (підпис) Б.С. Моніч С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "19" грудня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обеженою відповідальністю "Укреколайн" вул.Пархоменко,130,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11700

3- відповідачу Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби вул. Ушакова, 3,м. Новоград-Волинський,Житомирська область,11700