Рішення № 28781751, 23.01.2013, Харцизький міський суд Донецької області

0550/11599/2012

2/0248/58/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

21 січня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

судді Носовської Л.О.

при секретарі Тарасової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті ДТП,-

Керуючись ст.ст. 23,1166,1167,1187 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88,213-215, 224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Красний Луч Шахтарського району Донецької області, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Киселевськ Кемеровської області, ІПН НОМЕР_2, матеріальну шкоду в сумі 16 104,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродж. с.Войково Амвросіївського району, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Киселевськ Кемеровської області, ІПН НОМЕР_2 моральну шкоду в сумі 5 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 321,90 грн., за надання правової допомоги 1500 грн., всього 1821,90 грн, по 910,95 грн. з кожного.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя:

2/0248/58/2013

РІШЕННЯ 0550/11599/2012

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

судді Носовської Л.О.

при секретарі Тарасової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2012 року позивач звернувся до відповідачів з позовною заявою , яку уточнив, та в якій просить стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди - 16 104,45 грн., з відповідача ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди -10 000 грн., а також повернення судових витрат.

Позов обґрунтовує тим, що йому на праві власності належить автомобіль ВАЗ 21053 ЗНГ, державний номер НОМЕР_3. 09 червня 2011року в 15 годин 20 хвилин в місті Харцизьку по вулиці Огарьова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу позивача та транспортного засобу МАЗ 54328, державний номер НОМЕР_4 з причепом ОДАЗ 9370, реєстраційний номер НОМЕР_5, який належить відповідачу ОСОБА_2 , та яким без достатніх правових підстав керував відповідач ОСОБА_3, внаслідок чого автомобіль позивача отримав значні механічні ушкодження.

Постановою Харцизького міського суду Донецької області від 21 липня 2011р., винним в скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди визнаний відповідач ОСОБА_3, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

В результаті зіткнення автомобіль позивача отримав механічні ушкодження та фактично знищений. Висновком авто-товарознавчого дослідження встановлено, що вартість відновлювального ремонту його автомобілю становить 31042,08грн. , а ринкова вартість автомобілю становить 16104,45грн., тобто, вартість ремонту перевищує вартість автомобіля. У зв'язку з цим вважає, що ремонт автомобіля є економічно недоцільним, у зв'язку із чим просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 , який є володільцем автомобіля у відшкодування матеріальної шкоди 16104,45грн.

Крім того, вважає, що діями відповідача ОСОБА_3 , який керував автомобілем та з вини якого сталось ДТП, йому спричинена моральна шкода, оскільки в результаті ДТП було фактично знищено автомобіль, яким він, являючись людиною похилого віку , яка страждає хронічними захворюваннями, постійно користувався, і який був основним засобом його пересування . Втрата автомобіля позбавила його засобу пересування, та негативно вплинула на його душевний стан, він хвилювався, нервував, втратив спокій та рівновагу. У зв'язку з цим порушився звичний спосіб його життя, для організації якого він змушений був докладати додаткових зусиль, витрачав час для здійснення дій, направлених на відновлення своїх прав, а саме, звертатися до експертів, страхових компаній, суду. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

Вважає, що відповідачі повинні відповідати за завдану йому шкоду, так як ПАТ «Страхова група «ТАС» відмовила йому у здійсненні виплати за завдану шкоду, оскільки ОСОБА_3 ,який був визнаний винним в ДТП, не був застрахований, а застрахована особа -відповідач ОСОБА_2, не здійснював керування транспортним засобом в момент ДТП і не визнаний винним у його вчиненні.

Відповідачі в судове засідання не з"явилися по невідомим причинам, про час слухання справи повідомлялися належним чином, від них не надійшло заяви про розгляд справи у їх відсутності. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ст..224 ЦПК України.

Суд знаходить позов обґрунтованим і підлягаючим частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить транспортний засіб ВАЗ 21053 ЗНГ, державний номер НОМЕР_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 виданого 29 жовтня 2010 року ВРЕВ міста Харцизька.

Постановою Харцизького міського суду Донецької області від 21 липня 2011 року встановлено, що 09 червня 2011 року, о 15 годин 10 хвилин, ОСОБА_3, в місті Харцизьку, по вулиці Огарьова, керував транспортним засобом «МАЗ», державний номер НОМЕР_4 з напівпричепом, номерний знак НОМЕР_6, в порушення п. 2.3., 12.1., 12.3., 13.1. ПДД України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою , не врахував стан транспортного засобу, не зміг постійно контролювати його рух, та безпечно керувати ним, в результаті чого вчинив зіткнення з транспортним засобом «ВАЗ», держ.номер НОМЕР_3, та з іншими автомобілями, які знаходились поблизу з автомобілем МАЗ, в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП, та підвергнуто штрафу на користь держави в розмірі 340 грн.

Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу , автомобіль МАЗ реєстраційний номер НОМЕР_4 та напівпричеп, реєстраційний номер НОМЕР_6, належать на праві власності ОСОБА_2

Висновком авто-товарознавчого дослідження спеціаліста від 10 жовтня 2011 року встановлено, що вартість відновлювального ремонту ВАЗ 21053 ЗНГ, державний номер НОМЕР_3 становить 31 042, 08 грн., загальна вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля ВАЗ 21053 ЗНГ, держномер НОМЕР_3 , становить 16 748,63 грн.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачене відшкодування в меншому чи більшому розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її спричинила.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частина 5 ст. 1187 ЦК України встановлює, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно п.4 .Постанови Пленуму Верховного Судові України №6 від 27 березня 1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

В судовому засіданні не доведено, що шкода було завдана внаслідок непереборної сили або умислу позивача.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є володільцем джерела підвищеної небезпеки, у зв'язку із чим повинен нести відповідальність за шкоду, яка є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності його вини у заподіянні матеріальної шкоди.

Суд також вважає, що обов'язок відшкодування спричиненої позивачу матеріальної шкоди повинен бути покладений на відповідача ОСОБА_2, оскільки згідно ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснюється страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.

Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону, об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 6 вищевказаного Закону передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи застрахованої за договором страхування.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована ПАТ «Страхова група «ТАС» згідно страхового полісу ВЕ/7845655 від 08 листопада 2010 року на забезпечений автомобіль МАЗ 54328, державний номер НОМЕР_4.

Позивач звертався до ПАТ «Страхова група «ТАС» та до Моторного (транспортного) страхового бюро України з приводу відшкодування заподіяної в результаті ДТП шкоди.

Листом від 14 вересня 2011 року ПАТ «Страхова група «ТАС» відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, який визнаний винним в ДТП за участю забезпеченого договором страхування транспортного засобу за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ВЕ /7845655 від 08 листопада 2010 року, не застрахована. З даного листа вбачається, що ОСОБА_3 надав пояснення, в якому зазначив, що працюючи слюсарем у ФОП «Заопарт» , хотів відігнати автомобіль МАЗ 543228, державний номер НОМЕР_4 на декілька метрів, не маючи доручення на право керування цим автомобілем, і таким чином допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21053 ЗНГ, державний номер НОМЕР_3..

Листом від 09 листопада 2011року Моторне (транспортне) страхове бюро України відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, так як неможливо встановити , чи була застрахована цивільно-правова відповідальність особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Таким чином, судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3, який був визнаний винним в ДТП, не була застрахована, а застрахована особа -відповідач ОСОБА_2 не здійснював керування транспортним засобом в момент ДТП і не визнаний винним в ньому, дорожньо-транспортна пригода, яка сталась 09 червня 2011 року не є страховим випадком згідно вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому страхова компанія не може нести відповідальності за завдану майнову шкоду.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 16 104,45 грн. підлягають задоволенню.

Також, суд вважає, що діями відповідача ОСОБА_3 позивачу завдано моральну шкоду.

Частиною 1 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Суд вважає, що факт спричинення моральної шкоди позивачу наявний, оскільки він несе моральні страждання внаслідок втрати майна , яке також було його засобом пересування, так як позивач являється людиною похилого віку та страждає рядом хронічних захворювань. Втрата автомобіля призвела його до душевних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч. 3 даної статті моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування,а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд вважає, що моральна шкода завдана позивачу підлягає відшкодуванню відповідачем ОСОБА_3, якого постановою суду визнано винним в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено майно позивача.

Факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача ОСОБА_3 та факт отримання автомобілем позивача механічних пошкоджень підтверджується постановою Харцизького міського суду від 21 липня 2011 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності, тобто наявний причинний зв'язок між дорожньо-транспортною пригодою та наслідками аварії, що відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України є правовими підставами для відповідальності відповідача ОСОБА_3 за завдану позивачу моральну шкоду.

Визначаючи розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, суд враховує характер та об'єм його фізичних, душевних страждань від пошкодження автомобіля, та втрати засобу пересування, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв'язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а також те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача майже вдвічі перевищує ринкову вартість транспортного засобу, і вважає, що у відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 , виходячи з міркувань розумності, виваженості , та справедливості потрібно стягнути з відповідача ОСОБА_3 5 000 грн.

У відповідності до ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача повернення судових витрат.

Керуючись ст.ст. 23,1166,1167,1187 ЦК України, ст. 10,60,88,213-215 , 224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Красний Луч Шахтарського району Донецької області, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Киселевськ Кемеровської області, ІПН НОМЕР_2, матеріальну шкоду в сумі 16 104,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродж. с.Войково Амвросіївського району, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Киселевськ Кемеровської області, ІПН НОМЕР_2 моральну шкоду в сумі 5 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 321,90 грн., за надання правової допомоги 1500 грн., всього 1821,90 грн, по 910,95 грн. з кожного.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: