Ухвала суду № 28779988, 09.01.2013, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа №2-589/11

п/с 2/174/30/2013

Р І Ш Е Н Н Я (ЗАОЧНЕ)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2013р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Болоніної М.Б.

при секретарі Шараповій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Вільногірську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно за договором іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно за договором іпотеки та виселення (ар.с.3-7), який в подальшому був уточнений і заявлений до ОСОБА_2, ОСОБА_3 (ар.с.101-103), де зазначається наступне.

19.11.2007р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №22338278, згідно пункту 1.1 якого Банк зобов'язався надати відповідачу споживчий кредит у сумі 67 316,00грн. строком на 180 місяців до 19.11.2022р., а відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12,95% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку (Додаток №1 до кредитного договору).

У забезпечення зобов'язань з повернення кредитних коштів відповідачем, 20.11.2007р. між сторонами укладено іпотечний договір №22338278, згідно п.1.2. якого предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме квартира за №19, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Вільногірською державною нотаріальною конторою 20.11.2007р., за реєстровим №2626. Загальна площа предмета іпотеки 43,4кв. м., житлова -26,4кв.м.,

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши кошти у розмірі 67 316,00грн. на поточний рахунок №262061302151 відповідача, про що свідчить меморіальний ордер №0LJJ73324 від 19.11.2007р., які надалі у розмірі 66 306,26грн. відповідач отримав готівкою через касу позивача на підставі заяви на видачу готівки №0Е8Е66150 від 20.11.2007р., а кошти в сумі 1009,74грн. згідно п.1.1.2 кредитного договору пішли на оплату комісії за надання кредиту, про що свідчить меморіальний ордер №0LJJ73663 від 19.11.2007р.

15.04.2009р. між позивачем та відповідачем, з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України укладена додаткова угода №2 до кредитного договору щодо зміни умов кредитного договору. Зазначені зміни полягають в наступному:

- згідно п.1 Додаткової угоди тимчасово на період з 19.04.2009р. до 19.03.2010р. зменшено розмір щомісячного платежу (кредитні канікули);

- згідно п.2. Додаткової угоди змінюється умова погашення сукупної заборгованості позивач відсотках.

На Додатковій угоді відповідачем засвідчено згоду на внесення змін до Кредитного договору та також підтверджується, що дія Договору Іпотеки №22338278 від 20.11.2007р. зберігається та продовжує забезпечувати виконання умов кредитного договору.

Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, а саме порушує умови п.7.1 кредитного договору: не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість відповідача перед позивачем.

Згідно з ст.ст.526,530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства у встановлений строк.

Відповідно до ст.ст.6,626,627,629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог діючого законодавства, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.

У відповідності з п.9.1,9.2 Кредитного договору у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань по Кредитному договору Банк має право вимагати дострокового погашення кредиту, у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за Кредитом за умови попереднього повідомлення (за 30 календарних днів) позичальника рекомендованим листом.

Згідно п.9.3 Кредитного договору позичальник зобов'язаний виконати вимогу Кредитора про дострокове погашення грошових зобов'язань за цим Договором протягом не більш ніж 30 календарних днів з моменту її пред'явлення.

Згідно ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку»та п. 5.1. Договору іпотеки №22338278 від 20.11.2007р., якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі зазначених пунктів Кредитного договору позивачем відповідачу направлена письмова вимога про дострокове погашення грошових зобов'язань за Кредитним договором за вих.№206-кі від 27.12.2010р., але відповідач своїх зобов'язань перед позивачем не виконав.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором станом на 03.08.2011р., складає 65 869,34грн. -сума неповернутого кредиту; 6 396,75грн. -несплачені проценти.

Згідно п.16.3 Кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених положеннями Кредитного договору, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення , що складає 8 584,67грн.

Таким чином, станом на 03.08.2011р. загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає -80 850,76грн.

Відповідно до п.1 ст.590 ЦК України, ч.3 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку»звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.5.4. Договору іпотеки, звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

У відповідності до ст.7 ЗУ «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати, примусове звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється органом державної виконавчої служби на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням вимог, установлених Законом України «Про іпотеку».

Згідно ч.1 ст.62-1 України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов іпотечного договору.Ч.3 ст.62-1 цього Закону передбачено, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса на нотаріально посвідчених примірниках іпотечного договору та договору про іпотечний кредит чи на нотаріально посвідчених копіях цих документів або за рішенням суду орган державної виконавчої служби здійснює реалізацію предмета іпотеки в порядку, встановленому іпотечним договором.

Ч.1 ст.41 Закону України «Про іпотеку», що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».

Згідно ст.57 України «Про виконавче провадження», для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Наявність осіб, які мешкають та зареєстровані в житловому приміщені, на яку звертається стягнення, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Відповідно до даних, наявних на дату укладення договору іпотеки, а саме 20.11.2007р., в предметі іпотеки не прописана жодна особа. Згідно отриманої інформації КП «Жилсервіс»зареєстровані особи у предметі іпотеки відсутні, відповідно до акту, складеного комісією КП «Жилсервіс», у квартирі АДРЕСА_1, мешкає відповідач ОСОБА_3

Згідно ч.1 ст.40 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Згідно ст.109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Згідно із ч.2 ст.39 ЗУ «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Крім того, відповідно до ст.6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В ст.3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»встановлено, що реєстрація -це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Згідно ч.1 ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Позивач у своєму позові просить:

- звернути стягнення на нерухоме майно (предмет іпотеки) за іпотечним договором № 22338278 від 20.11.2007р., а саме квартиру за АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, для задоволення грошових вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»за кредитним договором № 22338278 від 19.11.2007р. у сумі 80 850,76грн., шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ «Про виконавче провадження»;

- виселити ОСОБА_3 з предмету іпотеки, а саме з квартири за АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2;

- відшкодувати за рахунок відповідачів понесені судові витрати.

Представник позивача до суду не прибула, своєю заявою (ар.с.130) просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідачі до суду не з'явились, про місце та час слухання справи повідомлені у відповідності до вимог ч.9 ст.74 ЦПК України -через оголошення у пресі (ар.с.131). З урахуванням вимог ст.224 ЦПК України та за згодою представника позивача суд знайшов можливим проведення заочного розгляду справи.

Дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На думку суду, позовні вимоги позивача знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду справи.

Так, в обґрунтування свого позову позивач надав суду кредитний договір №22338278 від 19.11.2007р., укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2, з додатковим угодами (ар.с.29-42), договір іпотеки №22338278 від 20.11.2007р., укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 (ар.с.43-46), технічний паспорт на квартиру, що знаходиться у власності громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5 (ар.с.47-48), меморіальний ордер №0LJJ73663 від 19.11.2007р. на суму 1009,74грн. (ар.с.49), заяву про видачу готівки №0F8E66150 від 20.11.2007р. ОСОБА_2 на суму 66305,26грн. (ар.с.50), розрахунок суми заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №22338278 від 19.11.2007р. станом на 03.08.2011р. у сумі 80 850,76грн. (ар.с.51-52), вимогу №206-кі від 27.12.2010р. на ім'я ОСОБА_2 про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №22338278 від 19.11.2007р. (ар.с.53), лист-повідомлення від 12.07.2011р. ОСОБА_2 про заборгованість за кредитним договором №22338278 від 19.11.2007р. (ар.с.54), довідку житлового органу №2392 від 08.11.2007р., в якій зазначено, що у квартирі по АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований (ар.с.69), лист-відповідь КП «Жилсервіс»№635 від 27.02.2012р. про те, що станом на 15.02.2012р. у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, ніхто не зареєстрований (ар.с.85), акт від 28.02.2012р., складений працівниками КП «Жилсервіс», згідно якого у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 по реєстрації ніхто не значиться, проживає у зазначеній квартирі ОСОБА_3 (ар.с.86), договір купівлі-продажу квартири від 20.11.2007р. укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (ар.с.87-88), заяву від 19.11.2007р. ОСОБА_6 про те, що вона дає згоду своєму чоловікові ОСОБА_2 на укладення договору іпотеки щодо майна, яке є їхньою спільною сумісною власністю, а саме квартира АДРЕСА_1 (ар.с.89).

Згідно ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, належними сторонами і у встановлений строк. Ст.625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст.ст.1050,1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та сплати процентів.

Згідно п.9.1 кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 Банк має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати, включаючи проценти за кредитом, пеню та штрафи.

Під час судового розгляду справи з письмових матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 користувався наданими позивачем у кредит коштами, але в порушення норм діючого законодавства та умов договору свої обов'язки щодо своєчасного повернення кредиту і сплати процентів за користування ним не виконав, тому нарахування пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів і вимога про дострокове стягнення заборгованості застосовані позивачем згідно чинного цивільного законодавства та умов кредитного договору.

У відповідності до ст.589,590 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату відсотків, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 33,39,40 ЗУ «Про іпотеку»передбачається, що у разі невиконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; одночасно з рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення; звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

П.1.1 договору іпотеки, укладеного між позивачем і відповідачем ОСОБА_2, встановлено, що Банк має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна, яким є квартира у АДРЕСА_1; п.3.1.4. цього ж договору передбачає право Банка звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за договором іпотеки або кредитним договором.

Крім того, згідно ст.109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому.

Таким чином, вимоги позивача щодо виселення відповідачів з квартири, яка є предметом іпотеки, цілком законні і обґрунтовані.

Відповідачі будь-яких заперечень проти позову не висловили.

Згідно ст.88 ЦПК України за рахунок відповідачів підлягають відшкодуванню судові витрати позивача, зокрема судовий збір (державне мито) у сумі 808,51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120грн., які підтверджені документально (ар.с.1,2). На думку суду, судові витрати необхідно відшкодувати лише за рахунок відповідача ОСОБА_2, який є стороною у кредитному договорі та договорі іпотеки.

Керуючись ст.ст.10,11,58-60,88,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст.526,530,589,590,625,629,1050,1054 ЦК України, ст.ст.12,33,38-40 Закону України «Про іпотеку», ст.109 ЖК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно за договором іпотеки та виселення задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №22338278 від 19.11.2007р. у сумі 80 850грн.76коп. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №22338278 від 20.11.2007р. -квартиру у АДРЕСА_1, загальною площею 43,4кв.м, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

Виселити ОСОБА_3 з жилого приміщення у АДРЕСА_1, без надання іншого житла.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця м.Сміла Черкаської області, який зареєстрований у АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (відомості про місце роботи відсутні), на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(юридична адреса: 49044, м.Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 35, банківські реквізити: р/р 29091000000002 в Дніпропетровській обласній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 305653 код ЄДРПОУ 19358201) 928,51грн. у відшкодування судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію повного рішення направити сторонам в порядку ст.ст.222,227 ЦПК України.

СУДДЯ М.Б.БОЛОНІНА