Рішення № 28777423, 21.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №5011-70/16308-2012 21.01.13За позовом: Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Скарбниця", м.Львів

до: Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО", м.Київ

про: відшкодування шкоди в порядку регресу 47 470,97 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: Матківський Т.О. - пред. за довір.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" звернулося з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" про відшкодування шкоди в порядку регресу 47 470,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.05.2010р. на автодорозі Київ-Чоп 554 км+975,5 м, с.Солонка, Львівської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volkswagen Passat В6», державний реєстраційний номер ВС 2019 ВМ, під керуванням Бирка Ігоря Григоровича та транспортного засобу «МАЗ», державний реєстраційний номер АА 60-53 СР, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ВКФ Еско», яким керував Півень Олександра Станіславовича. Позивачем, як страховиком, здійснено виплату страхового відшкодування, внаслідок чого, до позивача, в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) до відповідача, як до особи, якою застраховано цивільно-правову відповідальність Товариству з обмеженою відповідальністю «ВКФ Еско», власника транспортного засобу «МАЗ», державний реєстраційний номер АА 60-53 СР, яким керував Півень Олександр Станіславович, з вини якого сталася ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.12р. порушено провадження у справі №5011-70/16308-2012 та призначено розгляд справи на 17.12.12р.

У судове засідання 17.12.12р. з'явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено.

Представником відповідача вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.11.12р. не виконано.

Представником відповідача у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.12р. продовжено строк розгляду спору у справі № 5011-70/16308-2012 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 17.01.2013р.

У судове засідання 17.01.2013р. представники сторін з'явились. Представником позивача у судовому засіданні долучено додаткові документи до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.01.13р. судом оголошувалася перерва до 21.01.13р.

У судове засідання 21.01.13р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання 21.01.13р. не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи містяться протоколи судового засідання від 17.12.12р. та від 17.01.2013р. та розписки представника відповідача, які свідчать про те, що відповідач був повідомлений та обізнаний про розгляд справи судом.

Представник позивача у судовому засіданні 21.01.13р. щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечував.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

21.01.2013р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 21.01.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

09.07.2009р. між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" (страховик) та Бирка Ігорем Григоровичем (страхувальник) укладено Договір страхування транспортних засобів №110/14011/АТ/09 від 09.07.2009р., відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Volkswagen Passat В6», державний реєстраційний номер ВС 2019 ВМ.

03.05.2010р. на автодорозі Київ-Чоп 554 км+975,5 м, с.Солонка, Львівської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volkswagen Passat В6», державний реєстраційний номер ВС 2019 ВМ, під керуванням Бирка Ігоря Григоровича та транспортного засобу «МАЗ», державний реєстраційний номер АА 60-53 СР, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ВКФ Еско», яким керував Півень Олександр Станіславович, що вбачається з Довідки за фактом дорожньо-транспортної пригоди Батальйону ДПС ДАІ при Головному управлінні МВС України від 13.05.2010р.

Матеріали справи свідчать про те, що 03.05.2010р. о 21 год. 10 хв. Півень О.С., керуючи транспортним засобом «МАЗ», державний реєстраційний номер АА 60-53 СР та рухаючись по автодорозі Київ-Чоп 554 км+975,5 м, с.Солонка, Львівської області, не вибрав безпечної швидкості руху, не урахував дорожньої обстановки (мокрий асфальт), не дотримався безпечного інтервалу руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Passat В6», державний реєстраційний номер ВС 2019 ВМ, який зупинився на червоний сигнал світлофора, внаслідок чого автомобіль марки «Volkswagen Passat В6», державний реєстраційний номер ВС 2019 ВМ отримав механічні пошкодження.

Постановою Києва-Святошинського районного суду Київської області від 02.07.2010р. у справі №3-3060/10 водія транспортного засобу «Volkswagen Passat В6», державний реєстраційний номер ВС 2019 ВМ Півня Олександра Станіславовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №0322/10 від 28.05.2010р., вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу «Volkswagen Passat В6», державний реєстраційний номер ВС 2019 ВМ становить 47 713,43 грн.

Страховим актом № 136-2/К/10 від 31.05.2010р. пошкодження транспортного засобу марки «Volkswagen Passat В6», державний реєстраційний номер ВС 2019 ВМ, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 03.05.2010р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 47 470,97 грн.

Позивачем згідно заяви Бирка І.Г. на виплату страхового відшкодування від 25.05.2010р., відповідно до якої одержувачем страхового відшкодування зазначено ПП Коза Денис Юрійович, здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 47 470,97 грн., що підтверджується платіжними дорученням №1619 від 02.06.2010р., копію якого долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з листа Моторно (транспортного) страхового бюро України №31363/7-3-11 від 03.12.2012р. станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, власника транспортного засобу марки «МАЗ», державний реєстраційний номер АА 6053 СР була застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/1130317.

Згідно інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, поліс №ВС/1130317 належить до договорів страхування 1-го типу, відповідно до якого була застрахована цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Згідно інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/1130317 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб у розмірі 25 500,00 грн., розмір франшизи - 510 грн.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність особи з вини якої сталася ДТП за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «МАЗ», державний реєстраційний номер АА 6053 СР застраховано відповідачем, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 47 470,97 грн., яка була отримана відповідачем 16.10.12р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 16.10.12р.

Згідно п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції на час звернення позивача до відповідача з регресною вимогою), страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Таким чином, рішення про здійснення страхового відшкодування та його виплату приймається страховиком не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

У зв'язку з тим, що регресна вимога була отримана відповідачем 16.10.12р., строк добровільного виконання відповідачем зобов'язання перед позивачем станом на час розгляду справи судом закінчився.

Проте, як вказує позивач, вимоги позивача про виплату страхового відшкодування в розмірі 47 470,97 грн. відповідачем не виконано.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 2 п. 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, розмір страхового відшкодування обмежується лімітом відповідальності страховика та завжди зменшується на суму франшизи.

З огляду на те, що з листа Моторно (транспортного) страхового бюро України №31363/7-3-11 від 03.12.2012р. вбачається, що згідно полісу №ВС/1130317 ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., розмір франшизи - 510 грн., відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи суму грошових коштів у розмірі 24 990,00 грн. (25 500 грн. - 510 грн. = 24 990,00 грн.)

Оскільки, страхове відшкодування в розмірі 24 990,00 грн. в добровільному порядку сплачено відповідачем не було, належних доказів відшкодування шкоди в порядку регресу відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню у розмірі 24 990,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд виходить з наступного.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 47 470,97 грн.

При зверненні до Господарського суду м. Києва з вказаним позовом позивачем згідно платіжного доручення № 2950 від 13.11.2012 р. сплачено судовий збір у розмірі 1677,50 грн.

Згідно з п.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, які розглядаються господарськими судами, судовий збір справляється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, розмір судового збору за подання до Господарського суду м. Києва позовної заяви про стягнення 47 470,97 грн. становить 1609,50 грн.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, переплачена сума судового збору у розмірі 68 грн., сплачена на підставі платіжного доручення № 2950 від 13.11.2012 р. підлягає поверненню позивачу.

Одночасно з цим, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01042, м.Київ, провулок Новопечерський, буд.19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" (79005, м.Львів, вул.Саксаганського, буд.5, код ЄДРПОУ 13809430) страхове відшкодування в розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. та 847 (вісімсот сорок сім) грн. 28 коп. - суми судового збору.

3. Повернути Приватному акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" (79005, м.Львів, вул.Саксаганського, буд.5, код ЄДРПОУ 13809430) з Державного бюджету України переплачену суму судового збору у розмірі 68 (шістдесят вісім) грн. 00 коп., сплачену на підставі платіжного доручення № 2950 від 13.11.2012 р.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.01.2013р.

Суддя Капцова Т.П.