Рішення № 28777256, 28.12.2012, Старобільський районний суд Луганської області

28.12.2012

Справа № 2-1075/2011 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2012 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі: головуючого Воронкіна О.А.,

при секретарі Савкової Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старобільську справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди, стягнення судових витрат,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди, стягнення судових витрат.

В обґрунтування свого позову позивачка ОСОБА_1 посилається на те, що 10 червня 2011 року, приблизно о 13 год. 20 хв., вона працювала на громадських роботах від центру зайнятості населення, де перебувала у той час у якості безробітної, в парку «КіО»міста Старобільськ, Луганської області.

Разом з нею працювала ОСОБА_3. В цей час біля неї проходила ОСОБА_2 разом з донькою та, зупинившись, почала ображати її, висловлюючись на її адресу грубою нецензурною лайкою та погрожувати їй в той час, коли вона просто від шоку завмерла та стояла мовчки.

Крім того, ОСОБА_2 казала, що вона разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, маючи на увазі своїх родичів, посадять її в суді з ОСОБА_8, який чекає на днях. Суддя ними куплений, як і інші судді, які їх судили на їхню користь за свиней і за те, що вони її побили, ОСОБА_1 та що вони її вб'ють, або посадять усе одно, підставлять її, якщо вона виграє суд і будуть шкодити їй та підставляти її, доки не оберуть зовсім, кричала, що вона крадійка, яка вкрала у людей свиней, а не придбала та будь-який суд буде усе одно на їхню користь, погрожувала, що помститься разом з ними їй за ОСОБА_6, ОСОБА_5 та вони повернуть собі усе, що вони заплатили їй будь-яким засобом, казала, що ОСОБА_6 з ОСОБА_5 зґвалтують її та показувала непристойні жести на її адресу весь цей час. ОСОБА_3 почала у неї запитувати про те, хто це була, пояснивши, що раніше з нею та її донькою знайома не була. Вона попросила ОСОБА_3, аби вона разом з нею пішла до міліції, аби підтвердити усе побачене та коли вона погодилася вони так і зробили.

13 червня 2011 року дільничним інспектором Старобільського РВ УМВС за вказаним фактом було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ч.1 ст. ст. 129, 296 КК України, у якій було зазначено, що при встановленні місцезнаходження ОСОБА_2 вжити до неї заходи згідно діючого законодавства.

17 липня 2011 року начальник Старобільського РВ УМВС виніс постанову за справою про адміністративне правопорушення, якою за викладені протиправні дії ОСОБА_2 Крім того, на ОСОБА_2 було накладене адміністративне стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. І73 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 85 грн. 00 коп., про що їй було надіслано відповідну копію постанови згідно зі ст. ст. 285, 269 КУпАП.

03 серпня 2011 року суддею Старобільського районного суду Рукасом С.Ю. у справі № 1-141/2011 року було зазначено з приводу заявленого мною відводу з додаванням до нього пояснення ОСОБА_3 від 25 червня 2011 року щодо викладених дій ОСОБА_2, що таке могло бути виказане.

За таких обставин наведені висловлювання на її адресу відповідачкою ОСОБА_2 не терплять жодної критики та фактично с наклепом.

ОСОБА_2 безпідставно звинуватила її у вчиненні крадіжки свиней, тобто злочину, передбаченого ст. 185 КК України, що у відповідності до ст. 94 КПК України є приводом для порушення відносно неї кримінальної справи за вказаним фактом, оскільки у відповідності до п. 1 ч. 1 вказаної статті КПК України приводами до порушення кримінальної справи, в тому числі, заяви або повідомлення окремих громадян. Проте вона такий злочин не вчиняла, що підтверджується відсутністю порушеної відносно неї за даним фактом відповідної кримінальної справи.

Цинічним та зухвалим є той факт, що саме ОСОБА_2, знаючи, що не можна звинувачувати людину у вчиненні злочину без достатніх на те підстав, свідомо порушуючи цей правовий принцип, пішла, на особисте переконання, на вчинення злочину, передбаченого ст. 383 КК України як «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину».

Тому поширена ОСОБА_2 відносно неї інформація про вчинення вищевказаного злочину є очевидно неправдивою, а говорячи простими словами - брехнею.

Внаслідок поширення такої неправдивої інформації ОСОБА_2, їй завдала моральну шкоду, розмір якої вона реально оцінити не може у зв'язку з тим, що вона не є відповідним фахівцем у цій галузі, тому долучає до цього позову відповідне клопотання, а саме: про призначення судово-психологічної експертизи, яка зможе визначити цей дійсний розмір спричиненої ОСОБА_2 у відношенні неї, моральної шкоди відповідно до Інструкції та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів і призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3.11.1998 р. за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 144/5 від 30.12.2004 р.).

Правовою підставою відшкодування ОСОБА_2 завданої їй моральної шкоди є положення ст. 23 ЦК України.

У зв'язку з тим, що на момент пред'явлення позову встановити точну ціну позову неможливо, тому відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦПК України додається клопотання про попереднє визначення судом розміру судового збору з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Просила суд, визнати наклепом, недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, інформацію поширену ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_1 та зобов'язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, поширену нею у відношенні ОСОБА_1, шляхом вибачення перед ОСОБА_1 про те, що нею поширена недостовірна, така, що не відповідає дійсності, порушує права та свободи, ганьбить честь, гідність ОСОБА_1 та є наклепом.

Просила суд, стягнути з ОСОБА_2 на її користь, в якості компенсації за завдану їй моральну шкоду в розмірі, який буде встановлений висновком у цій справі судово-психологічної експертизи.

Просила суд, стягнути з ОСОБА_2 на її користь всі судові витрати, які будуть понесені нею під час розгляду цієї справи.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. В своїй письмовій заяві повністю підтримала позовні вимоги та просила суд розглянути справу у її відсутності. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання 25.12.2012 року та 28.12.2012 року не з'явилась. Про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про що свідчать розписки з її особистим підписом, однак про причини своєї неявки до суду не повідомила, клопотання про розгляд даної справи за її відсутності до суду не надходило.

Справа розглянута у відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів:

На підставі ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

На підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ст. 224 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши і дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позов підлягає повному задоволенню в зв'язку з наступним:

Згідно побутової характеристики (а.с.125) видно, що ОСОБА_1 характеризується по місцю свого проживання дуже добре, спиртних напоїв не вживає, зрівноважувана та дружня.

Згідно копії постанови № 1642 від 13 червня 2011 року (а.с.11) видно, що ОСОБА_1 постановою Старобільського РВ УМВС в Луганській області в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2, було відмовлено.

Згідно копії постанови за справою про адміністративне правопорушення від 17 липня 2011 року (а.с.13) видно, що ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 85 гривен 00 копійок.

Згідно копії постанови № 2069 від 17 липня 2011 року (а.с.15) видно, що ОСОБА_1 постановою Старобільського РВ УМВС в Луганській області в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2, було відмовлено.

22 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про захист її честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої їй моральної шкоди, та стягнення всіх понесених нею судових витрат.

08 лютого 2012 року ухвалою Старобільського районного суду Луганської області була призначена по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди, стягнення судових витрат -судово-психіатричну експертизу, провадження якої було доручено експертам Донецького науково-дослідному інституту судових експертиз.

Перед експертами були поставлені питання - чи є ситуація, яка розглядається по даній справі психо-травматичною для позивача ОСОБА_1? та який можливий розмір компенсації за спричинені моральні страждання (моральну шкоду) позивачці ОСОБА_1?

21 грудня 2012 року в канцелярію Старобільського районного суду Луганської області надійшов висновок експертизи № 345/28 від 07 грудня 2012 року, згідно якого експерт пропонує суду декілька варіантів можливих розмірів грошової компенсації за надані моральні страждання (моральну шкоду) ОСОБА_1

З наведених обставин випливає, що зазначена поширена ОСОБА_2 інформація є недостовірною, поширення ганьбить її честь, гідність та завдало їй моральної шкоди, та порушило її права, встановлені та гарантовані Конституцією України.

Згідно ст. З Конституції України «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

Згідно ст. 21 Конституції України «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними».

Згідно ст. 28 Конституції України «Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий .... такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню».

Згідно ст. 32 Конституції України «Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, ...».

Крім того, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди...

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов"язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до ст. ст. 297, 299 ЦК України, Кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.

Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист гідності та честі.

Як було доведено вище, розповсюджена відповідачки ОСОБА_2 зазначена інформація про ОСОБА_1 - є негативною, а згідно ч. 3 ст. 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного».

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав».

Моральна шкода полягає - у приниженні честі та гідності фізичної особи, тобто ОСОБА_1, а також її ділової репутації.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості....

Згідно ч. 5 ст. 23 ЦК України - моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 2 ст. 15 ЦК України - кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України - способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути - відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 277 ЦК України - фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно ч. 4 ст. 277 ЦК України - спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Згідно ч. 7 ст. 277 ЦК України - спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відомостей про те, що відповідачкою ОСОБА_2 - позивачці ОСОБА_1 відшкодована моральна шкода суду не надано.

Суд вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 - підлягають задоволенню та вважає за необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 гривен 00 копійок.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1, тобто суму витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу у розмірі 75 гривен 00 копійок та суму витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи у розмірі 4775 гривен 76 копійок.

На підставі ст.ст. 23 ЦК України, керуючись ст.ст. 10-11, 88, 169, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди, стягнення судових витрат -задовольнити.

Визнати наклепом, недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, інформацію поширену ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, поширену нею у відношенні ОСОБА_1, шляхом вибачення перед ОСОБА_1 про те, що нею поширена недостовірна, така, що не відповідає дійсності, порушує права та свободи, ганьбить честь та гідність ОСОБА_1 та є наклепом.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, в якості компенсації за завдану їй моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять) тисяч 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 всі судові витрати понесені під час розгляду цієї справи, тобто суму витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу у розмірі 75 гривен 00 копійок та суму витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи у розмірі 4775 гривен 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 214 гривен 60 копійок на рахунок 31218206700331, код ЄДРПО 05381515, код класифікації доходів 22030001 отримувач УДКСУ у Старобільському районі, код ЄДРПОУ отримувача коштів 37858396, МФО 804013, банк отримувача коштів ГУДКСУ у Луганській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.А.Воронкін