Рішення № 28776776, 14.01.2013, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

Справа №0555/1052/2012

Номер провадження2/250/79/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2013 року м. Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Чернота С.В.,

при секретарі Зайцева О.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

позивачки ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договору найма жилого приміщення та виселення із квартири, -

встановив :

18.07.2012 року представник позивачів ОСОБА_1, від імені та в інтересах позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4, звернувся з позовною заявою до ОСОБА_3 обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що позивачам на праві приватної спільної часткової власності належить двокімнатна квартира за адресою : АДРЕСА_1.

18.09.2009 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_3. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 вселилась і зареєструвалась у квартирі позивачів.

15.06.2011 року рішенням Ясинуватського міськрайсуду Донецької області, який набрав чинності 26.06.2011 року, шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 був розірваний.

На даний час в квартирі позивачів зареєстровані позивачі по справі, відповідачка, а також неповнолітні діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідачка право власності на дану квартиру не має. Після розірвання шлюбу відповідачка категорично відмовилася сама виписатися та виселитися із квартири позивачів.

Створила позивачам неможливі умови для подальшого спільного проживання у цій квартирі. Відповідачка стала відкрито негативно ставиться до позивачів, постійно влаштовувала у квартирі скандали й сварки, внаслідок чого позивачі були вимушені піти тимчасово проживати в інше місце та з вини відповідачки не можуть на свій розсуд користуватися та жити в квартирі.

Відповідачка ОСОБА_3 з моменту припинення шлюбу, тобто з 26 червня 2011 року, перестала бути членом сім'ї позивача ОСОБА_4, а членом сім'ї позивача ОСОБА_2 відповідачка взагалі ніколи не була.

Відповідачка з вимушеного дозволу позивачів стала користуватися квартирою як наймач жилого приміщення на умовах усного договору найму з позивачами на невизначений строк, i вона зобов'язана була сплачувати квартирну плату i плату за комунальні послуги, але відповідачка, як наймач квартири, зовсім не сплачувала квартирну плату та плату за комунальні послуги. Позивачі увесь час самі сплачували усі комунальні послуги.

02 квітня 2012 року відповідачка отримала по пошті цінний лист з описом вкладення i повідомленням про вручення письмове попередження про наступне розірвання договору найму жилого приміщення за три місяці, але в добровільному порядку вона не знялася з реєстрації і не виселилась і надалі відмовляється сама це робити.

У відповідачки є інше місце проживання, де вона раніше проживала та була зареєстрована.

В теперішній час у зв'язку з відсутністю у позивачів постійного місця проживання та іншого власного житла склалась крайня необхідність у використанні квартири для подальшого постійного проживання позивачів у квартирі, без присутності у цій квартирі відповідачки.

Просить суд розірвати укладений на невизначений строк договір найму жилого приміщення у квартирі за адресою : АДРЕСА_1. між співвласниками квартири ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і наймачем ОСОБА_3 та виселити відповідачку із квартири.

Представник позивачів у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі надавши пояснення відповідно до обставин позовної заяви.

Позивачка ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги в повному обсязі надавши пояснення відповідно до обставин позовної заяви, а також пояснивши, що комунальні послуги сплачує вона з урахуванням пільги 50%, як багатодітна сім'я, яку має відповідачка, так як особистий рахунок на квартиру відкрито на неї. Також вона заперечує проти оплати відповідачкою комунальних послуг, так як відповідачка не є власником квартири. На даний час вона та її син ОСОБА_4 в спірній квартирі не проживають, так як там проживає відповідачка з дітьми, але позивачі мають ключі від квартири і доступ до квартири. Позивачка ОСОБА_2 періодично приходить в квартиру. На теперішній час вона проживає у чоловіка з яким проживає у цивільному шлюбі.

Відповідачка ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог заперечувала, також пояснивши, що в даній квартирі після розірвання шлюбу вона зареєстрована і проживає з неповнолітніми дітьми, які є також спільними дітьми з позивачем ОСОБА_4. Іншого житла вона не має. Вона має пільгу по сплаті за комунальні послуги 50%, як багатодітна сім'я, якою користуються позивачі при сплаті комунальних послуг. Вона не заперечує сплачувати комунальні послуги за користування квартирою, але позивачка ОСОБА_2 на її вимогу надати їй книжки по сплаті комунальних послуг категорично відмовляє.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, у межах заявлених позовних вимог, не знаходить підстав для задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві приватної спільної часткової власності на рівних долях належить двокімнатна квартира за адресою : АДРЕСА_1.

18.09.2009 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_3. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_3, як член сім'ї позивача ОСОБА_4, вселилась і зареєструвалась у квартирі позивачів.

Відповідно до вимог ст.64 ЖК члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

15.06.2011 року рішенням Ясинуватського міськрайсуду Донецької області, який набрав чинності 26.06.2011 року, шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 був розірваний.

На даний час в квартирі позивачів зареєстровані позивачі по справі, відповідачка, а також неповнолітні діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. В квартирі проживають відповідачка, а також неповнолітні діти ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Позивачі в спірній квартирі не проживають.

Згідно до ч. 4 ст. 156 ЖК припинення сімейних відносин з власником квартири не позбавляє права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником квартири i колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, які встановлено ст. 162 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 162 ЖК Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно з ч.3,4 ст. 168 ЖК договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім'ї. У цьому випадку власник будинку (квартири) повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяці.

Договір найму жилого приміщення, укладений як на визначений так і на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо наймач або особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку, а також у разі систематичного невнесення наймачем квартирної плати і плати за комунальні послуги.

Судом встановлено, що між позивачами та відповідачкою фактично склалися правовідносини по договору найму на невизначений строк жилого приміщення квартири за адресою : АДРЕСА_1.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В той же час позивачі та представник позивачів не довели обставин систематичного порушення правил співжиття з боку відповідачки, що робить неможливим для проживання з нею позивачів, або перешкоджає їх проживанню в квартирі. З пояснень позивачки ОСОБА_2 вбачається, що вона проживає з чоловіком, з яким перебуває у цивільному шлюбі, позивачі мають ключі від квартири і ОСОБА_2 відвідує квартиру.

Також судом встановлено, та ці обставини не заперечуються сторонами, що особистий рахунок на квартиру відкрито на позивачку ОСОБА_2, яка сплачує комунальні послуги з урахуванням пільги 50%, як багатодітна сім'я, яку має відповідачка ОСОБА_3. На вимоги відповідачки надати їй книжки на оплату комунальних послуг позивачка ОСОБА_2 заперечує проти оплати відповідачкою комунальних послуг, так як вона не є власником квартири.

Тому суд вважає, що позивачі та представник позивачів не довели наявність підстав для розірвання договору найму жилого приміщення квартири за адресою : АДРЕСА_1 укладеного на невизначений строк між позивачами та відповідачкою та виселення відповідачки з даної квартири.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договору найма жилого приміщення та виселення із квартири - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: С. В. Чернота