Рішення № 28776219, 17.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/317-11/437-2012 17.01.13

За позовомДержавного агентства резерву УкраїниДо Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача про Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренерговосток-1» стягнення 1545995,09 грн.Колегія суддів у складі: суддя Смирнова Ю.М. - головуючий

суддя Ковтун С.А.

суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача від відповідачаБрега Т.М. - представник Кроль М.Б.- представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2008 року Державний комітет України з державного матеріального резерву (правонаступником якого є Державне агентство резерву України) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 1 545 995,09 грн. відсотків за користування тимчасовою позичкою, 3 % річних та інфляційних витрат за договором № 5 від 02.02.1998.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2012 у справі № 37/317 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2012 рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2012 у справі № 37/317 залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.09.2012 рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2012 у справі № 37/317 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2012 суддею Смирновою Ю.М. прийнято справу № 37/317 до свого провадження та присвоєно їй № 37/317-11/437-2012.

В судовому засіданні 26.11.2012 оголошувалась перерва до 10.12.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 призначено розгляд даної справи у колегіальному складі суддів.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 справу №37/317-11/437-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Смирнова Ю.М. (головуючий), Ковтун С.А., Літвінова М.Є.

Ухвалою від 10.12.2012 справу №37/317-11/437-2012 вищевказаною колегією прийнято до розгляду.

В ході нового розгляду справи позивач позов підтримав. В обґрунтування своїх вимог про стягнення з відповідача 1179097,89 грн. відсотків, 326401,70 грн. інфляційних втрат та 40495,50 грн. 3% річних за період прострочення з 01.05.2006 по 16.07.2008 позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань по договору тимчасового позичання вугілля № 5 від 02.02.1998, за яким відповідачу у користування передано 1712360,294 т вугілля. Позивач вказує, що всупереч умов указаного договору, вимог Закону України «Про державний матеріальний резерв», постанов Кабінету Міністрів України «Про погашення заборгованості та впорядкування розрахунків підприємств електроенергетики з Державним комітетом з державного матеріального резерву» від 28.12.2002 №2045 та «Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву» від 08.10.1997 № 1129 відповідач не сплатив плату за позичання вугілля державного резерву.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог. Вказує на безпідставність нарахування плати за позичання поза строком дії спірного договору, новацію умов указаного договору на підставі мирової угоди між сторонами від 04.02.2003, затвердженою ухвалою господарського суду м. Києва від 13.03.2003 у справі № 23/662, а також на відсутність заборгованості у зв'язку з її списанням в установленому законодавством порядку.

Третя особа пояснень по справі не надала, повноважного представника у судове засідання не направила.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

02.02.1998 між позивачем як правонаступником Державного комітету по матеріальних резервах та відповідачем як правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.1998 № 73-2 укладено договір № 5, згідно з яким позивач зобов'язався відпустити відповідачу 1712360,294 т вугілля, а останній повернути до 01.10.1998 згідно узгодженого графіку отримане вугілля або здійснити оплату його вартості на поточний спеціальний рахунок, а також щомісячно перераховувати позивачу додатково щомісяця 0,1% від вартості вугілля за фактично використане вугілля (п. 2.1- п. 2.3 договору).

Додаткових угод до договору сторони не укладали.

Разом з цим, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2002 № 2045 «Про погашення заборгованості та впорядкування розрахунків підприємств електроенергетики з Державним комітетом з державного матеріального резерву» продовжено до 1 січня 2023 р. строк повернення органічного палива, відпущеного з державного резерву у порядку тимчасового позичання підприємствам електроенергетики, зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.1998 № 73-2.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями представників сторін, наявною у матеріалах справи копіями вищезгаданого договору, графіку повернення вугілля та постанови.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державний матеріальний резерв» позичання матеріальних цінностей з державного резерву - відпуск матеріальних цінностей з державного резерву на договірних засадах з наступним поверненням до державного резерву тієї ж кількості аналогічних матеріальних цінностей або, у разі неможливості їх повернення, - з відшкодуванням за рішенням Кабінету Міністрів України грошової вартості на час повернення, але не менше, ніж на час відпуску, з наступним спрямуванням одержаних коштів на закладення відповідної кількості матеріальних цінностей.

Відповідно до абз. 4 п. 5 ст. 12 Закону за позичання матеріальних цінностей з державного резерву передбачається плата, розмір якої визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не може перевищувати розміру облікової ставки Національного банку України.

За правилами п. 16 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву» від 08.10.1997 № 1129 розмір плати за тимчасове позичання матеріальних цінностей із державного резерву встановлюється у відсотках до їх вартості в межах розміру облікової ставки Національного банку, що діє на момент позичання, і фіксується в договорі. В разі зміни облікової ставки Національним банком розмір зазначеної плати може бути переглянутий за домовленістю сторін договору з внесенням до нього відповідних змін.

Пунктом 2.3 спірного договору передбачено здійснення відповідачем на користь позивача щомісячної оплати за тимчасове позичання матеріальних цінностей із державного резерву у розмірі 0,1 % від вартості фактично використаного вугілля.

Поясненнями сторін, рішенням господарського суду міста Києва від 17.02.2002 у справі № 23/662 між тими ж сторонами підтверджується факт виконання позивачем обов'язку з передачі відповідачу 1712360,294 т вугілля в порядку позичання.

Таким чином, відповідач був зобов'язаний щомісячно сплачувати на користь позивача плату за позичання матеріальних цінностей державного резерву у розмірі 0,1% від вартості позиченого і не повернутого на час сплати відсотків майна.

Доводи відповідача про те, що розмір плати за позичання є фіксованим і відповідно до умов п. 3 договору не повинен становити понад 1030461,28 грн., а також посилання на припинення обов'язку відповідача зі сплати відсотків після 01.10.1998 є необґрунтованими, оскільки суперечать умовам п.п. 2.3, 2.4 договору та вимогам Закону, які визначають обов'язок позичальника здійснювати плату за позичання за весь період фактичного використання матеріальних цінностей державного резерву.

Посилаючись на рішення суду у справі №23/662, відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування вугіллям лише за вісім місяців, відповідач не врахував, що вказане рішення прийнято 17.12.2002, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 2045, якою фактично пролонговано період користування відповідачем матеріальними цінностями державного резерву в порядку позичання та продовжено строк повернення органічного палива до 1 січня 2023 р.

Умови укладеної між сторонами мирової угоди від 04.02.2003, затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2003 у справі № 23/662, також не звільняють відповідача від виконання зобов'язання щодо внесення плати за період фактичного використання матеріальних цінностей державного резерву в порядку позичання, оскільки стосуються виключно виконання рішення цього ж суду від 17.12.2002 щодо порядку та строку оплати присуджених до стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за 8 місяців 1998р.

Нею не було внесено змін до спірного договору щодо розміру та порядку внесення плати за позичання матеріальних цінностей. Тому доводи відповідача з цього приводу є безпідставними.

Що ж до списання заборгованості суд відзначає, що укладений між сторонами договір №7894/02 про списання заборгованості від 16.12.2011 стосується виключно сум основного боргу за вугілля. Зазначеним договором питання про списання відсотків не врегульовано, що слідує як безпосередньо із самого договору, так і з наявних в справі акта звірки заборгованості та розшифровки до нього від 25.12.2011.

Оскільки доказів належної оплати за позичання вугілля за період з 1 травня 2006 до 16 липня 2008 р.р. суду не надано, а також враховуючи, що відповідач прострочив належну за договором плату за позичання матеріальних цінностей з державного резерву, з нього на підставі п. 5 ст. 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" підлягає стягненню 1179097,89 грн. боргу (44386420,08 грн. х 0,1%) х 26 міс. 16 дн.), а також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 326401,70 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 40495,50 грн. три проценти річних з простроченої суми.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача та підлягають стягненню в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, код 22927045) на користь Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 37472392) 1 179 097 (один мільйон сто сімдесят дев'ять тисяч дев'яносто сім) грн. 89 коп. боргу, 326 401 (триста двадцять шість тисяч чотириста одну) грн. 70 коп. збитків від інфляції 40 495 (сорок тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 50 коп. три проценти річних з простроченої суми.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1, код 22927045) в доход Державного бюджету України 30 919 (тридцять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 90 коп. судового збору.

Повне рішення складено:22.01.2013

Головуючий суддяЮ.М. Смирнова СуддяС.А. Ковтун СуддяМ.Є. Літвінова