Ухвала суду № 28775553, 26.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2012 р.справа № 1170/2а-1536/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Бембінек Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства «Майстерня своєї справи» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011р. у справі №1170/2а-1536/11 за позовом Приватного підприємства «Майстерня своєї справи» до про Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Майстерня своєї справи» (далі по тексту - позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту -відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2010р. №0001242310/2. (а.с.3-4)

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011р. відкрито провадження в адміністративній справі №1170/2а-1536/11. (а.с. 1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що чинним законодавством України не встановлено та відсутні законні підстави перевірки дійсності записів в Єдиному державному реєстрі. Позивач зазначає, що ним було отримано витяг з вказаного реєстру, в якому було чітко зазначено керівником ПП «Альтус»ОСОБА_1, а зазначення податковою інспекцією про те, що вказана особа не здійснювала підприємницьку діяльність позивачу не було і не могло бути відомо, так як його підприємство веде комерційну діяльність та не має прав слідчих органів для встановлення наявності чи відсутності таких фактів. Позивач вважає прийняте Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією податкове повідомлення-рішення №0001242310/2 від 13 грудня 2010 року таким, що суперечить нормам чинного законодавства.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011р. у справі №1170/2а-1536/11 в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Майстерня своєї справи»до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено. (суддя -Пасічник Ю.П.) (а.с.125-126)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що за наявності формально складених, але недостовірних документів, що начеб то підтверджують реальність господарської операції, у позивача не виникало права на формування податкового кредиту за такими операціями, а, отже, відповідачем правомірно визначено позивачеві податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість.

Позивач -Приватне підприємство «Майстерня своєї справи», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року та прийняти постанову, якою скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2010 року № 0001242310/2. (а.с.133-136)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що господарські операції між позивачем та ПП «Альтус»підтверджені належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Позивач вказує, що ПП «Альтус»було здійснено поставку товару, а ним було здійснено оплату. Зазначені операції було оформлено документально належним чином. Крім того позивач посилається на те, що він, у відповідності до вимог чинного законодавства, не має ні права ні обов'язку щодо контролю своїх контрагентів в сенсі їхньої подальшої діяльності після здійснення операції купівлі-продажу товару, який ним фактично отримано, про що є відповідні бухгалтерські документи (видаткова накладна, податкова накладна, банківська виписка).

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Податкового кодексу України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 23 липня 2010 року №534/23-10-34218894, від 04 серпня 2010 року №556/23-10-34218894, від 08 серпня 2010 року №558/23-10-34218894 та наказів від 03 серпня 2010 року №489 та від 06 серпня 2010 року №493 посадовими особами Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції проведено позапланову виїзну передвіку Приватного підприємства «Майстерня своєї справи»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2010 року, податку з доходів фізичних осіб за період з 01 травня 2009 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2010 року. Результати зазначеної перевірки оформлено актом від 26 серпня 2010 року №61/23-70/34218894.

Проведеною перевіркою, зокрема, встановлено порушення вимог п.п.7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем завищено від'ємне значення з ПДВ за 2008 рік -2009 рік в сумі 3154 грн. та занижено податкове зобов'язання з ПДВ за перевіряємий період в сумі 74867 грн. в т.ч.: серпень 2008 р. - 27783 грн., вересень 2008 р. - 43930 грн., жовтень 2008 р. - 205 грн., січень 2010 р. - 2949 грн.

Висновок посадових осіб відповідача ґрунтується на тому, що в ході проведення перевірки посадовими особами відповідача досліджено господарські операції з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей від приватного підприємства "Альтус".

В кожному документі (накладна, податкова накладна, платіжні банківські документи), в графі «Постачальник» містять підпис, прізвище і ініціали від ПП "Альтус" -ОСОБА_1 Податкові накладі на поставлені ПП «Альтус»товарно-матеріальні цінності у графі «Підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну»також містять підпис, прізвище і ініціали ОСОБА_1

13 грудня 2010 року на підставі акту перевірки №61/23-70/34218894. від 26 серпня 2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001242310/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання, з якого 74867 грн. за основним платежем та 37434 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно частин 3, 5 ст. 65 Господарського кодексу України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

З урахуванням вказаних законодавчих норм колегія суддів зазначає, що реалізація господарської компетенції юридичної особи, в даному випадку ПП «Альтус», здійснюється через відповідні органи, які здійснюють керівництво юридичною особою.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на підтвердження факту здійснення господарських операцій з ПП «Альтус»та правомірності формування податкового кредиту надано первинні документи: накладна №390 від 11.09.2008р., рахунок №365 від 09.09.2008р., податкові накладні №362 від 11.09.2008р., №3636 від 08.09.2008р., №678 від 22.08.2008р.

Від імені ПП «Альтус»вказані документи підписані директором гр. ОСОБА_1.

Разом з тим, відповідачем до матеріалів справи долучено пояснення гр. ОСОБА_1 від 20.05.2009р.

З вказаних пояснень вбачається, що дійсно ОСОБА_1 був директором ПП «Альтус», але підприємство фактично фінансово-господарської діяльності не здійснювало, а було створене з метою проведення безтоварних фінансово-господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту реально діючим суб'єктам господарювання.

Враховуючі викладені обставини справи та наведені правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 13 грудня 2010р. №0001242310/2, з огляду на те, що фактичного здійснення господарської операції та реальної зміни майнового стану платника податків не відбулося, що підтверджено належними засобами доказування.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 12 вересня 2011 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись.ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Майстерня своєї справи»-залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011р. у справі №1170/2а-1536/11 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу -з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 30 листопада 2012 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна