Рішення № 28774589, 23.01.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 23.01.2013

Справа № 0814/14774/2012

Провадження № 2/334/710/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі :

головуючого -судді Козлової Н.Ю.

при секретарі Васильєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяоблаенерго" в особі Структурного підрозділу з експлуатації та ремонту будівель та споруд до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартирній платі та платі за комунальні послуги,

в с т а н о в и в :

Представник позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до відповідача про стягнення з нього заборгованості по квартирній платі та платі за комунальні послуги в сумі 1512,57 гривень, вказуючи, що у житловому будинку АДРЕСА_2 прописана та мешкає ОСОБА_1.

У зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань на протязі періоду часу з 01.01.2001 року по 31.12.2004 року, виникла заборгованість щодо сплати квартирної плати та плати за комунальні послуги перед Структурним підрозділом з експлуатації та ремонтів будівель і споруд ВАТ «Запоріжжяоб ленерго», що становить суму 1512,57 гривень. Враховуючи наявність вказаного боргу на момент подачі позовної заяви, представник позивача просив суд стягнути з відповідача заборгованості по квартирній платі та платі за комунальні послуги в сумі 1512,57 гривні, а також сплачений судовий збір у сумі 214,60 гривень, що разом складає суму 1727,17 гривень.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги та викладені у позові обставини підтримала та підтвердила у повному обсязі. Надала суду довідку про наявність заборгованості із розрахунком суми боргу та випискою з особового рахунку відповідача. Крім того, посилаючись на норми ч. 3 ст. 118 ЦПК України, де позовна заява щодо вимог, визнаних у ч. 1 ст. 96 ЦПК України, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом, представник позивача додав суду копію ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Стосовно спливу позовної давності представник позивача вважає за можливе виносити відповідне рішення, оскільки сплив позовної давності не припиняє зобов'язання відповідача оплатити вартість спожитих послуг та комунальні послуги у повному обсязі за весь період надання таких послуг.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, заперечень на позов не надала, з заявою про розгляд справи у її відсутність до суду не зверталася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані ним докази у їх сукупності, суд вважає за можливе задовольнити позов у повному обсязі виходячи з наступного:

Законом припускається можливість застосування судової форми захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи зі змісту та розуміння цієї норми Закону слід, що при тому існувало порушення цього права. Представником позивача у судовому засіданні було доведено, що саме відповідачем були порушенні їх права та інтереси.

По встановленим ЦПК України нормам (ст.. 60 ЦПК України), кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 ЦПК України.

У судовому засіданні було встановлено, що предметом позову є стягнення заборгованості по квартирній платі та платі за комунальні послуги, які виникли за період з 01.01.2001 року по 31.12.2004 року у розмірі 1512,57 гривень, внаслідок несвоєчасної оплати наданих житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572 зі змінами, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'яза ний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом, а згідно зі ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно зі ст. 526 ЦК України сторони за зобов'язаннями повинні виконувати свої обов'язки належним чином і в термін передбачений зобов'язанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За нормами статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

У главі 50 ЦК України містяться наступні підстави припинення зобов'язання: виконанням, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі, неможливістю його виконання, смертю фізичної особи, ліквідацією юридичної особи.

Згідно зі ст. 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, сплив позовної давності не припиняє зобов'язання відповідача оплатити вартість спожитих послуг з теплопостачання у повному обсязі за весь період надання таких послуг, та не позбавляє ВАТ „Запоріжжяоблаенерго" в особі Структурного підрозділу з експлуатації та ремонту будівель та споруд права на вимогу виконання зобов'язання боржником у судовому порядку, не веде до припинення самого зобов'язання та не має своїм наслідком обов'язок кредитора списати прострочену суму боргу.

Відповідно до ст. 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Цією статтею передбачена можливість припинення зобов'язання прощенням борг, але тільки зі згоди кредитора та прощення боргу є правом, а не обов'язком кредитора.

Таким чином, оскільки зобов'язання відповідача сплатити борг за технічне обслуговування та комунальні послуги за період з 01.01.2001 року по 31.12.2004 року не припинено, існує заборгованість, яку за такими обставинами слід стягнути у судовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.16, 267, 526,590, 598, 605 ЦК України, 68 ЖК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяоблаенерго" в особі Структурного підрозділу з експлуатації та ремонту будівель та споруд до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартирній платі та платі за комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Структурного підрозділу з експлуатації та ремонтів будівель і споруд ВАТ «Запоріжжяобленерго»(р/р 260050431709 у Запорізькому відділенні «Сбербанк Росії», МФО 320627, ЄДРПОУ 00130926) заборгованість по квартирній платі та платі за комунальні послуги у сумі - 1512 (одна тисяча п'ятсот дванадцять) гривень 57 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Структурного підрозділу з експлуатації та ремонтів будівель і споруд ВАТ «Запоріжжяобленерго»(р/р 260050431709 у Запорізькому відділенні «Сбербанк Росії», МФО 320627, ЄДРПОУ 00130926) судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.Ю. Козлова