Рішення № 28774182, 22.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.13 Справа№ 5015/5264/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства-фірми «Теплодар», м. Коломия

до відповідача: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м. Львів

про: стягнення 82 416,92 грн.

Представники :

Від позивача: Святненко С.В. - представник (Довіреність б/н, б/д)

Від відповідача: Шрамко О.В. - представник (Довіреність № НЮ-44 від 01.01.2013 р.)

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Приватного підприємства-фірми «Теплодар», м. Коломия до відповідача - Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м. Львів про стягнення 82 416,92 грн.

Ухвалою суду від 13.12.2012 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.01.2013 р. За клопотанням відповідача Ухвалою суду від 03.01.2013 р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 22.01.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача подав Відзив на позовну заяву № 40 від 21.01.2013 р., відповідно до якого ДТГО «Львівська залізниця» позовні вимоги в частині стягнення 75 600,00 грн. основного боргу визнає, та зазначає, що борг перед позивачем не погашено через відсутність фінансування і наявність значеної кредиторської заборгованості.

Щодо вимог позивача про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних, то відповідач вказує, що позивачем при розрахунку пені не враховано, що 2012 р. налічував 366 днів, а при розрахунку 3 % річних допущено помилку. Згідно здійсненого відповідачем перерахунку сума пені мала б становити 5 453,11 грн., 3 % річних - 1 090,62 грн.

Також у відзиві відповідач просить суд, з огляду на важке економічне становище ДТГО «Львівська залізниця», зменшити заявлений до стягнення розмір пені та відстрочити виконання рішення суду на 3 місяці.

Представник позивача із наведеним відповідачем контрозрахунком позовних вимог та клопотанням про зменшення штрафних санкцій погодився, проти відстрочки виконання рішення суду заперечив.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

06.06.2011 р. між сторонами у справі укладено Договір № Л/НРП-111157/НЮ, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання своїми силами і засобами згідно завдання на проектування (Додаток 3) розробити проектно-кошторисну документацію по реконструкції системи теплового забезпечення моторвагонного депо Коломия за адресою: м. Коломия, вул. М. Кривоноса, 10, відповідно до ДБН Д.1.1-7-2000, а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти виконані роботи та сплатити позивачу їх вартість.

У п.п. 2.1., 2.2. Договору сторони погодили, що вартість робіт по Договору визначається згідно з кошторисом, що є невід'ємною частиною Договору. Сума Договору з ПДВ складає 75 600,00 грн.

Як встановлено судом договірні зобов'язання позивач виконав належним чином та 22.05.2012 р. по Акту № 1 здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції за Договором № Л/НРП-111157/НЮ від 06.06.2011 р. передав відповідачу роботи на загальну суму 75 600,00 грн. Акт підписано представником відповідача без жодних застережень.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що оплата вартості робіт по Договору здійснюється відповідачем на розрахунковий рахунок позивача, після виконання останнім всього комплексу проектних робіт, протягом 15 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-здачі робіт

Проте, як зазначається у позовній заяві зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт відповідач не виконав.

За порушення термінів оплати виконаних робіт, позивач на підставі п. 5.3. Договору нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що становить 5 650,32 грн.

Окрім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 75,60 грн. інфляційних втрат та 1 091,00 грн. 3 % річних.

Загальна сума позовних вимог становить 82 416,92грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № Л/НРП-111157/НЮ від 06.06.2011 р. умови якого передбачали виконання позивачем на користь відповідача робіт щодо розробки проектно-кошторисної документації по реконструкції системи теплового забезпечення моторвагонного депо Коломия за адресою: м. Коломия, вул. М. Кривоноса, 10.

Згідно визначення ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Судом встановлено, що на виконання договірних зобов'язань позивачем було виконано на користь відповідача роботи по виготовлення проектно-кошторисної документації на загальну суму 75 600,00 грн.

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань підтверджується представленим суду Актом здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції за Договором № Л/НРП-111157/НЮ від 06.06.2011 р., який відповідач підписав без жодних застережень та зауважень.

Пункт 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України передбачає обов'язок замовника сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;

У п.2.3. Договору сторони погодили, що оплата вартості робіт по Договору здійснюється відповідачем на розрахунковий рахунок позивача, після виконання останнім всього комплексу проектних робіт, протягом 15 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-здачі робіт.

Згідно положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В процесі розгляду справи суд встановив, що договірних зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт відповідач не виконав, а тому позовні вимоги в частині стягнення 75 600,00 грн. боргу є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем визнані та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 75,60 грн. інфляційних втрат та 1 091,00 грн. 3 % річних.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок позовних вимог, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних належить задоволити у повному обсязі.

Контррозрахунок відповідача щодо 3 % річних судом до уваги не приймається, оскільки згідно здійсненого судом розрахунку сума 3 % річних за період з 13.06.2012 р. по 06.12.2012 р. становить 1 099,82 грн., що є більше заявленої до стягнення позивачем суми.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, то суд погоджується із зауваженням відповідача про те, що при розрахунку позовних вимог позивач не врахував того, що у 2012 р. було 366 днів. Здійснивши перерахунок пені за період з 13.06.2012 р. по 06.12.2012 р. включно (177 дні), суд встановив, що сума пені за вказаний період становить 5 484,10 грн.

Згідно ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У відзиві на позовну заяву відповідач, в зв'язку із важким економічним становищем ДТГО «Львівська залізниця», просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені та відстрочити виконання рішення суду на 3 місяці.

З огляду на вищевказане клопотання відповідача, суд вважає за доцільне скористатися правом, наданим йому п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України, та зменшити розмір пені що підлягає стягненню з відповідача на 30 % - до 3 838,87 грн.

Клопотання про відстрочку виконання рішення суду суд відхиляє за необґрунтованістю.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір покладається на сторони відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216, 233 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625, 887, 889 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, Ідентифікаційний код 01059900) на користь Приватного підприємства-фірми «Теплодар» (78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Лисенка, 66а. Ідентифікаційний код 32699570) 75 600,00 грн. основного боргу, 75,60 грн. інфляційних втрат, 1 091,00 грн. 3 % річних, 3 838,87 грн. пені, всього - 80 605,47 грн.; 1 645,01 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 1 811,45 грн. пені в позові відмовити

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.01.2013 р.