Постанова № 28772996, 17.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 року справа № 2а-15172/12/2670

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЕкспоШоу»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ТОВ «Компанія ЕкспоШоу» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення пп.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та винесено податкове повідомлення-рішення №0011122208 від 26.10.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 100954,00грн. та податкове повідомлення-рішення №0011132208 від 26.10.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 80763,00грн. Встановлене порушення, як вважає представник позивача, не відповідає дійсним обставинам справи. У зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надано суду усні та письмові пояснення, які мотивовано тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення пп.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджується актом перевірки, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Компанія ЕкспоШоу» зареєстроване Печерською районною у м.Києві державною адміністрацією 16.12.2002 за №107010600030241 та взяте на податковий облік в ДПІ у Печерському районі м.Києва. Місцезнаходження підприємства: м.Київ, бул. Лесі Українки, 26.

ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС на підставі наказу №1428 від 28.09.2012, направлення від 02.10.2012 №1591/22-08, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія ЕкспоШоу» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Салтіс» за період з 01.01.2010 по 31.03.2012.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.10.2012 №853/22-08/32250056, яким встановлено порушення пп.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та винесено податкове повідомлення-рішення №0011122208 від 26.10.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 100954,00грн. та податкове повідомлення-рішення №0011132208 від 26.10.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 80763,00грн.

Податковим органом в ході проведення перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок (робіт, послуг) вказаним підприємствам для ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Салтіс», а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Суд не може погодитись з доводами представника позивача щодо протиправності винесених податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Між ТОВ «Компанія ЕкспоШоу» та ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Салтіс» укладено договір від 03.08.2010 №03-08-10.С. Предмет договору: ТОВ «ТПК «Салтіс» зобов'язалося надати послуги щодо виконання робіт з фотозйомки, обробки слайдів, розробка оригінал-макетів, комп'ютерну верстку текстів, макетів, розробка дизайн-проектів виставкових стендів.

На виконання умов робіт по Договору №03-08-10.С ТОВ «ТПК «Салтіс» виконано наступні роботи, що підтверджуються додатками:

- №1 від 10.08.2010 - розробка проекту, дизайну та оригінал макету для проведення презентації препарату Ongliza для ТОВ «Астразенека Україна» (податкова накладна №19 від 10.08.2010, акт прийому-передачі №1 від 10.08.2010) та розробка проекту, дизайну та оригінал макету для виставкового стенду для Харківського машинобудівного заводу «ФЕД» (податкова накладна №19 від 10.08.2010, акт прийому-передачі №1 від 10.08.2010);

- №2 від 11.02.2010 - розробка проекту, дизайну та оригінал макету для виставкового стенду ТОВ «Енерготрансбуд» (податкова накладна №20 від11.08.2010, акт прийому-передачі №2 від 11.08.2010);

- №3 від 13.08.2010 - розробка проекту, дизайну та оригінал макету для виставкового стенду для Студіос №21, Імтек Еко, Mary Kay (податкова накладна №21 від 13.08.2010, акт прийому-передачі №3 від 13.08.2010);

- №4 від 19.08.2010 - розробка ідеології стенду для ТОВ «Аната» (податкова накладна №22 від 19.08.2010, акт прийому-передачі №4 від 19.08.2010) та розробка проекту, дизайну та оригінал макету для виставкового стенду для ТОВ «Байер» (податкова накладна №22 від 19.08.2010, акт прийому-передачі №4 від 19.08.2010);

- №5 від 06.09.2010 - розробка проекту, дизайну та оригінал макету для проведення презентації препарату для ТОВ «Астразенека Україна» (податкова накладна №85 від 06.09.2010, акт прийому-передачі №5 від 06.09.2010) та розробка оригінал макету для виставкових стендів Network, 7 Solo (податкова накладна №85 від 06.09.2010, акт прийому-передачі №5 від 06.09.2010);

- №6 від 09.09.2010 - розробка проекту, дизайну та оригінал макету для проведення презентації препарату ТОВ «Астразенека Україна» (податкова накладна №86 від 09.09.2010, акт прийому-передачі №6 від 09.09.2010) та розробка оригінал макету для виставкових стендів Network для ТОВ «Глаксосміткляйн Фармасьютікас Україна» (податкова накладна №86 від 09.09.2010, акт прийому-передачі №6 від 09.09.2010);

- №7 від 16.09.2010 - розробка проекту, дизайну та оригінал макету для виставкового центру для ТОВ «БНХ Україна» (податкова накладна №88 від 16.09.2010, акт прийому-передачі №7 від 16.09.2010) та розробка проекту, дизайну та оригінал макету для виставкового центу 4Zар для ПАТ «Альфа банк» (податкова накладна №88 від 16.09.2010, акт прийому-передачі №7 від 16.09.2010);

- №8 від 21.09.2010 - розробка проекту, дизайну та оригінал макету для виставкового центру для ФОП-Бабій (податкова накладна №89 від 21.09.2010, акт прийому-передачі №8 від 21.09.2010) та розробка проекту, дизайну та оригінал макету для виставкового центу для ТОВ «Кусум фарма» (податкова накладна №89 від 21.09.2010, акт прийому-передачі №8 від 21.09.2010);

- №9 від 22.09.2010 - розробка оригінал макету для виставкових стендів Network 3х3 + 16 Solo для ТОВ «Байер» (податкова накладна №90 від 22.09.2010, акт прийому-передачі №9 від 22.09.2010) та розробка оригінал макету для виставкових стендів Network 3х3 для Alawar Entertaiment, Inc та ТОВ "Хенкель Україна» (податкова накладна №90 від 22.09.2010, акт прийому-передачі №9 від 22.09.2010);

- №10 від 03.11.2010 - розробка проекту, дизайну та оригінал макету для виставкового стенду для ТОВ «Астразенка Україна» (податкова накладна №684 від 03.11.2010) та розробка проекту, дизайну та оригінал макету для виставкового стенду для Visicom, Пролісок, Пед універ Одеси (податкова накладна №684 від 03.11.2010, акт прийому-передачі №10 від 03.11.2010) та розробка проекту, дизайну та оригінал макету для виставкового стенду для ТОВ «Глаксосміткляйн Фармасьютікал Україна» (податкова накладна №684 від 03.11.2010, акт прийому-передачі №10 від 03.10.2010);

- №11 від 11.11.2010 - розробка проекту, дизайну та оригінал макету для виставкового стенду для ПП «Велла Україна» (податкова накладна №685 від 11.11.2010, акт прийому-передачі №11 від 11.11.2010);

- №12 від 17.11.2010 - розробка ідеології оформлення телестудії, розробка архітектурного проекту, розробка оригінал макету для виставкового стенду для Українського Католицького Університету (податкова накладна №686 від 17.11.2010, акт прийому-передачі №12 від 17.11.2010);

- №13 від 25.11.2010 - розробка оригінал макету для виставкового стенду для ПАТ «ВТБ-Банк» (податкова накладна №687 від 25.11.2010, акт прийому-передачі №13 від 25.11.2010);

- №14 від 07.12.2010 - розробка оригінал макету для виставкового стенду для ТОВ «Рош Україна» (податкова накладна №983 від 07.12.2010, акт прийому-передачі №14 від 07.12.2010);

- №15 від 14.12.2010 - розробка оригінал макету для виставкового стенду OR10+8OR4 для ТОВ «Астразенка Україна» (податкова накладна №984 від 14.12.2010, акт прийому передачі №15 від 14.12.2010);

- №16 від 20.12.2010 - розробка оригінал макету для виставкового стенду Toyota №3x4, Visicom №3х3, Гапич 3Demo8, УкрСиббанк (податкова накладна №985 від 20.12.2010, акт прийому-передачі №16 від 20.12.2010).

В подальшому надані послуги за Договором №03-08-10.С., як зазначено представником позивача, передані відповідним замовникам.

В судовому засіданні представником відповідача зазначено, що відповідно до акту перевірки №730/23-04/37146414 від 31.03.2010 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ТПК «Салтіс» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень-грудень 2010 року, січень 2011 року встановлено порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п4.1 ст.4, пп.7.4.1, пп.7.4.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та порушення п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 Цивільного кодексу України в частині не додержання вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними поправочинах, здійснених ТОВ «ТПК «Салтіс».

Крім того, представник відповідача зазначив, що ТОВ «ТПК «Салтіс» за юридичною адресою: м.Київ, вул. Щербакова, 49/А директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства не встановлено. Це свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської операції в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Таким чином, відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «ТПК «Салтіс».

З вищевикладеного податковим органом зроблено висновок, що укладений між позивачем та ТОВ «ТПК «Салтіс» правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину: ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України та відповідно до ч.1,2 ст.215 вказаного Кодексу є недійсними (нікчемними), оскільки їх недійсність встановлена законом.

Також представником відповідача зазначено про недійсність укладеного між ТОВ позивачам та ТОВ «ТПК «Салтіс» правочину. Обґрунтовуючи свій висновок, відповідач посилається одночасно на норми Цивільного кодексу України, якими врегульовано поняття «недійсного» та «нікчемного» правочинів.

Зазначене не спростовано представником позивача у судових засіданням, а тому за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарської операції, на підставі якої сформований податковий кредит за спірною господарською операцією, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на його формування.

З наданих позивачем документів, судом не вбачається доказів фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з ТОВ «ТПК «Салтіс».

У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В статті 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст.215 даного Кодексу визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Крім того, ч.2 даної статті недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до вимог п.9.1, 9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) та п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити у тому числі: посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 21.12.2010 №969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 №1401/18696 (із змінами та доповненнями), визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою платника податку - продавця.

Пунктом 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг місце надання яких знаходиться на митній території України. Продаж (поставка) товарів (робіт, послуг), згідно п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку, відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 Закону).

Відповідно до пп. 7.5.1. п.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами і доповненнями) передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону передбачено, що "право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку".

Пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями, визначено, що валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до вимог пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, виходячи з вищезазначеного видаткові накладні видані та підписані від імені ТОВ «ТПК «Салтіс» не мають юридичної сили і доказовості, не є первинним документом бухгалтерського обліку відповідно до вимог встановлених ст.2, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», складені в порушення пп.1.2 п.1, пп.2.1, п.2, пп.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст.3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивачем надано суду договір укладений з ТОВ «ТПК «Салтіс», податкові накладні та акти приймання виконаних робіт.

Разом з тим, надані позивачем документи, не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій, а лише фіксують господарські операцій з ТОВ «ТПК «Салтіс».

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «ТПК «Салтіс» носять реальний характер.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток відповідно до спірних податкових повідомлень-рішень є правомірним.

Отже, ТОВ «Компанія ЕкспоШоу» та його контрагент ТОВ «ТПК «Салтіс» не здійснювали господарської діяльності підприємств, в розумінні пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Суд також звертає увагу на наступне. Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 зазначено, що про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; «тимчасова» поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися ст.204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги правову позицію викладену у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, а також керуючись внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність факту реального здійснення господарських операцій, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись статтями 2, 9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні позовних вимог ТОВ «Компанія ЕкспоШоу» відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук