ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2008 року №К-31091/06 м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого- судді: Смоковича М.І.
суддів: Мироненка О.В., Сороки М.О.,
Панченка О.І., Штульмана І.В.(доповідач)
при секретарі: Єрко С.М.
за участю ОСОБА_1.,- представника позивача та ОСОБА_2.,- представника відповідача,-
розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до Міністерства освіти та науки України про визнання неправомірними рішень Міністерства освіти та науки України, за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 31 серпня 2006 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2005 року позивачОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Міністерства освіти та науки України про визнання неправомірним рішення Міністерства освіти та науки України, затвердженого наказом міністра освіти України №215 від 19.07.1995р. про видачу ліцензії на право освітньої діяльності Рівненському інституту слов'янознавства і занесення його до списку вузів України.
ОСОБА_1. вважає, що в 1995 році Міністерство освіти України незаконно видало ліцензію на надання освітніх послуг неіснуючому на момент видачі ліцензії Рівненському інституту слов'янознавства, оскільки в статуті вказаного інституту, який діяв в 1995 році, було зазначено, що інститут набуває права юридичної особи з моменту його реєстрації та не передбачено надання послуг по підготовці спеціалістів з видачею диплома. Державна реєстрація інституту відбулася Рівненською міською радою 21.08.1995р. рішенням №11499. ПозивачОСОБА_1 вважає незаконною видану Міністерством освіти та науки ліцензію не існуючому, на її думку, інституту. Вказує, що при видачі такої ліцензії не було дотримано процесуальний порядок її отримання, передбачений державними стандартами освіти, Законом України «Про освіту», Положенням «Про порядок створення, реорганізації та ліквідації навчально-виховних закладів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 05.04.1994р. №228.
Позивач вважає, що отримавши таким чином ліцензію Рівненський інститут слов'янознавства в 1995 році грубо порушив її права, як споживача освітніх послуг, та просить суд визнати незаконним і скасувати рішення Міністерства освіти України, затверджене наказом Міністра освіти України №215 від 19.07.1995р. про видачу ліцензії на право освітньої діяльності Рівненському інституту слов'янознавства і занесення його до списку вузів України у 1995 році, зобов'язати Міністерство освіти та науки України відкликати вищевказану ліцензію.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.05.2006р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 31.08.2006р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій,ОСОБА_1 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.05.2006р. і ухвалу апеляційного суду Волинської області від 31.08.2006р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.03.2008р. касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням міжгалузевої акредитаційної комісії від 29.06.1995р., (протокол №19, затверджений наказом Міністра освіти України №215 від 19.07.1995р.) Рівненський інститут слов'янознавства об'єднання громадян «Київський Слов'янський університет» отримав право на підготовку спеціалістів за рядом спеціальностей. Вказаний навчальний заклад зареєстрований виконкомом Рівненської міської ради народних депутатів 21.08.1995р., свідоцтво про державну реєстрацію №22581687, перереєстрованою 22.01.1997р., свідоцтво №94.
На думку колегії суддів, суди попередніх інстанцій правильно встановили, що відповідач розпочав свою діяльність у відповідності з вимогами чинного законодавства, тобто отримав ліцензію на право займатися підготовкою спеціалістів і був внесений до державного реєстру.
Згідно матеріалів справи, рішенням Луцького міського суду від 26.04.2001р., залишеним без змін ухвалою судової колегії в цивільних справах Волинського обласного суду від 21.06.2001р. та ухвалою судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 13.03.2003р., відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Рівненського інституту слов'янознавства Київського інституту «Слов'янський університет» про визнання угоди укладеної між нею та дирекцією інституту про підготовку її за спеціальністю референт-перекладач недійсною, відшкодуванні матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до ст.104 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Матеріали справи вказують на відсутність будь-яких порушень прав, інтересів чи свобод позивача при видачі відповідачем ліцензії на право освітньої діяльності Рівненського інституту слов'янознавства Київського інституту «Слов'янський університет». Вказана обставина є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обгрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1- залишити без задоволення.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 31 серпня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст.236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
С у д д і :підписи
З оригіналом згідно: Відповідальний секретар С.М.Єрко
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2008 року №К-31091/06 м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого- судді: Смоковича М.І.
суддів: Мироненка О.В., Сороки М.О.,
Панченка О.І., Штульмана І.В.(доповідач)
при секретарі: Єрко С.М.
за участю ОСОБА_1.,- представника позивача та ОСОБА_2.,- представника відповідача,-
розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до Міністерства освіти та науки України про визнання неправомірними рішень Міністерства освіти та науки України, за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 31 серпня 2006 року,-
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1- залишити без задоволення.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 31 серпня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст.236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
С у д д і :
Судове рішення № 2877264, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 03.07.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № к-31091/06. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: