Постанова № 28771743, 27.11.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/3201/12

категорія 8.2.1

27 листопада 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Антощук Є.С., Никифоренко В.В.,

Недашківський Н.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування частково податкових повідомлень-рішень від 15.05.2012 р. №0001030702 та №0001051702,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, у якому просить визнати незаконними та частково скасувати прийняті на підставі акту перевірки № 543/17-2/2468/02452 від 10.05.2012 року податкові повідомлення-рішення від 15.05.2012 року:

- № 0001030702 яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 51811,86 грн. за основним платежем та 12952,97 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

- № 0001051702 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 40573 грн. за основним платежем та 5634 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийнятті оскаржуваних податкових-повідомлень-рішень стало встановлене перевіркою порушення п.п.16.1.2, п.16.1 ст.16, п.п.44.1 ст.44, п.85.2 ст.85, ст.138, п.п.139.1.12, п.139.1 ст.139, п.п.177.1, 177.2, 177.4 ст.177, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, ст.200 Податкового кодексу України. Позивач вказує на часткову незаконність винесених податкових повідомлень-рішень, зокрема просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0001030702 від 15.05.2012р. в частині нарахування 51811,86 грн. основного платежу та 12952,97 грн. штрафної санкції, податкове повідомлення-рішення №0001051702 від 15.05.2012р. в частині нарахування основного платежу в сумі 13053,00 грн. та 5634,00 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що формуючи податковий кредит та витрати ФОП ОСОБА_3 дотримувався вимог чинного податкового законодавства. Пояснив, що податковим органом при встановлені порушення щодо завищення витрат не конкретизовано та не чітко викладено зміст порушення в той час, як у підприємця наявні всі належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують правильність формування витрат. Зазначає про безпідставність позиції ДПІ у м. Житомирі щодо порушень в частині формування податкового кредиту, а саме пояснив, що до податкового кредиту включені суми по придбанню товарно-матеріальних цінностей, які використовувались в господарській діяльності, а підставою послугувала отримана належним чином оформлена податкова накладна. Крім того, не погоджується з нарахування штрафних санкцій, мотивуючи це звільненням від фінансових санкцій в порядку визначеному п.6 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача в ході розгляду справи позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву. Пояснили, що при проведенні перевірки перевіряючим не були надані всі первинні документи, що підтверджують весь заявлений розмір витрат. Крім того, вказали, що придбані товарно-матеріальні цінності не були використані в межах господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, а тому останній не мав права включати суми до складу податкового кредиту.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Житомирі була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового та іншого законодавства СПД ОСОБА_3 за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року, про що було складено акт №543/17-2/2468/02452 від 10.05.2012 року.

За наслідками проведеної перевірки встановлено порушення п.п.16.1.2, п.16.1 ст.16, п.п.44.1 ст.44, п.85.2 ст.85, ст.138, п.п.139.1.12, п.139.1 ст.139, п.п.177.1, 177.2, 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, по сумам витрат за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року виявлено розбіжності на підставі накладних, товарних чеків, банківських виписок, а саме - завищено витрати на 399000 грн.

Одночасно в акті перевірки встановлено порушення п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, ст.200 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_3 до податкового кредиту безпідставно включено податок на додану вартість у сумі 13053 грн. по придбаних товаро-матеріальних цінностей на загальну суму 78320 грн. (в тому числі ПДВ 13053,33 грн.), які отримано від ТОВ "СКС-Ритм" згідно договору купівлі-продажу № 11 від 20.08.2011 року, видаткової накладної № РН-48 від 02.09.2011 року та податкової накладної № 413 від 30.08.2011 року на суму 78320 грн. (в тому числі ПДВ 13053,33 грн.) по номенклатурі - плити огорожні та стакани ФО 2, які використані не у межах господарської діяльності ФОП ОСОБА_3

На підставі акту перевірки №543/17-2/2468/02452 від 10.05.2012 року ДПІ у м. Житомирі були прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0001030702 яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 51811,86 грн. за основним платежем та 12952,97 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0001051702 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 40573 грн. за основним платежем та 5634 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Однак, суд не погоджується з даними висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі по тексту - ПК України), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 177.2. ст. 177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподаткований дохід (виручка у грошовій чи не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно із п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналізуючи наведені вище норми, можна зробити висновок, що підставою для включення до складу витрат є наявність відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, що підтверджують ці витрати.

З акту перевірки вбачається, що за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ФОП ОСОБА_3 завищено витрати на 399000,00 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем задекларовано витрати за 2011 рік в сумі 2994308 грн., понесених при здійсненні господарської діяльності, які документально підтверджуються наданими позивачем накладними, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками, реєстрами витрат суб'єкта підприємницької діяльності, копії яких містяться в матеріалах справи.

У свою чергу, відповідач зменшуючи розмір задекларованих витрат, в акті перевірки не робить посилання на будь-який первинний документ, який би підтвердив правомірність такого заниження.

Так, відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року № 984 (далі-Порядок), Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Разом з тим, ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи податковим органом не вказано по яких операціях та з якими контрагентами були відсутні первинні документи за цей період, а відтак суд позбавлений можливості перевірити вказані в акті обставини.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, на підтвердження правомірності прийнятого рішення в цій частині відповідачем, крім акту перевірки інших доказів суду не надано.

Таким чином, податковим органом при проведенні вищевказаної перевірки та при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не взято до уваги те, що у ФОП ОСОБА_3 наявні усі первинні документи, які надають право віднести витрати на оплату придбаних товарно-матеріальних цінностей та фактичне використання отриманого товару у його власній господарській діяльності.

Щодо формування ФОП ОСОБА_3 податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 13053,00 грн., які отримано від ТОВ "СКС-Ритм" згідно Договору купівлі-продажу №11 від 20.08.2011р., суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для нарахування податкового кредиту є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу №11 від 20.08.2011 року ТОВ "СКС-Ритм" передав у власність ФОП ОСОБА_3 плити огорожні П-6-П та стакани ФО-2А у кількості 55 шт. (видаткова накладна №48 від 02.09.2011р. на загальну суму 78320грн., в тому числі ПДВ 13053.33.).

30.08.2011 року ФОП ОСОБА_3 було укладено Договір № 23 з ТОВ "Сиріус-Сервіс КІА", відповідно до умов якого ТОВ "Сиріус-Сервіс КІА" зобов'язувалось виконати роботи по встановленню стаканів ФО-2А та плит огороджувальних П-6-П, вартість послуг становить 19030 грн., (в тому числі ПДВ-3171,67грн.), виконання робіт підтверджує акт приймання-передачі виконаних робіт від 27.09.2011 року 19030 грн., (в тому числі ПДВ-3171,67грн.).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що дані плити та стакани були використані при огородженні будівлі депо, що знаходиться у власності ФОП ОСОБА_3 (договір купівлі-продажу від 01.10.2003р., м. Житомир, вул. Промислова, 10, свідоцтво про право власності на будівлю депо від 27.11.2008р.), де позивач безпосередньо здійснює свою господарську діяльність.

Отже, реальність господарської операції із отримання товарно-матеріальних цінностей підтверджується належним чином укладеним договором, який виконаний сторонами, а саме: ТОВ "СКС-Ритм" передав товар разом з необхідними товаро-супровідними документами, а позивач оплатив та прийняв товар за актами приймання-передачі. А тому дані обставини свідчать про те, що Договір був повністю виконаний сторонами та був спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

Судом досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, останні відповідають змісту, відображеному в укладеному платником податку договорі купівлі-продажу та підтверджують обґрунтованість визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Щодо нарахування податковим органом штрафних санкцій в податковому повідомленні рішенні №0001030702 від 15.05.2012 року в сумі 12952,97 грн. та в податковому повідомленні-рішенні №0001051702 від 25.05.2012 року в сумі 5634,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 підрозділу 10 розділу XX ПК України, не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Таким чином, особи, які перейшли зі спрощеної на загальну систему оподаткування, на підставі п.6 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільняються від фінансових санкцій за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому кварталі 2011 року, незалежно від видів податків, норми щодо справляння яких порушені.

З матеріалів справи вбачається, зокрема з акту перевірки, що ФОП ОСОБА_3 перебував на спрощеній системі оподаткування з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року, а з 01.01.2011 року перебуває на загальній системі оподаткування.

За таких обставин, нарахування штрафних санкцій є неправомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст.70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності винесення податкових повідомлень - рішень №№ №0001030702, 0001051702 від 15.05.2012 року, а тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають частковому скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати ФОП ОСОБА_3 у вигляді 834,52 грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби податкове повідомлення-рішення № 0001030702 від 15.05.2012 року в частині нарахування 51811,86 грн. основного платежу та 12952,97 грн. штрафної (фінансової) санкції і податкове повідомлення-рішення № 0001051702 від 15.05.2012 року в частині нарахування 13053 грн. основного платежу та 5634,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відшкодувати ОСОБА_3 з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 834,52 грн. сплаченого судового збору шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 30 листопада 2012 р.