Постанова № 28771310, 20.12.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа №0670/7541/12

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Попової О.Г.,

при секретарі Дворніковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Глобал Космед" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення від 01.11.2012 року №0003362302, №0000170222 та №0004881702,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Глобал Космед" звернулось до суду з позовом, у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області від 01.11.2012 року №0003362302, №0000170222 та №0004881702. В позові вказує, що на підставі акту перевірки від 11.10.2012 року №3998/22-2/20038967/0110 пpo результати планової документальної виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Глобал Космед" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, ДПІ у м.Житомирі винесено податкові повідомлення-рішення від 01.11.2012 року №0003362302 за порушення п.2.1, п.3.1, п.3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", №0000170222 за порушення п.135.2, п.135.5 ст.135, пп.138.10.3 п.138.10, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9, пп.139.1.12 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України та №0004881702 за порушення пп.164.1.1, пп.164.2.17 п.164.1 ст.164, п.167.1 ст.167 та пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає: щодо податкового повідомлення - рішення №0000170222, що ТзОВ з іноземними інвестиціями "Глобал Космед" було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на витрати по операціях з контрагентом - ТОВ "Менеджмент Консалт" згідно чітко переліченого переліку підстав, які дають права на витрати: лігитимна угода з контрагентом - постачальником послуг, маркетингові послуги є витратами, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у складі витрат на збут, наявність належним чином оформлених первинних документів - актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), звітів, платіжних доручень. Позивач вважає, що укладений договір з вказаним контрагентом не є нікчемним, виходячи з приписів стст.203,.204,.215,219,220,221,224,228,234 Цивільного кодексу України. Стосовно відсутності необхідного обсягу дієздатності у директора ТОВ "Менеджмент Консалтинг", що вказане ніяким чином не впливає на факт формування податкових витрат. Крім того, зазначає, що акти прийому - передачі наданих ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОА ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 послуг позивачу, містять детальний перелік всіх послуг, їх кількість, період надання та всі необхідні реквізити, а тому висновки податкового органу щодо відсутності в цих конкретизації є необґрунтованими та не підтвердженими. Щодо порушення, на думку податкового органу, що призвело до завищення витрат (р.06), виявлене за рахунок співставлення бухгалтерського обліку та податкової декларації з податку на прибуток підприємства позивач зазначає: на вказаних рахунках акумулюються витрати підприємства і у разі неправомірного віднесення на вказані рахунки будь - яких витрат, податковий орган повинен був зазначити, які саме витрати та з яких підстав вказані витрати не відносяться до складу податкових та не приймають участь у визначенні об'єкту оподаткування. Також позивач вважає, що необ'єктивним є висновок податкового органу щодо заниження доходу по рядку 03 декларації "інші доходи", оскільки не вказано на підставі яких документів, зроблено такий висновок та яке саме бухгалтерське проведення, здійснене на підставі факту фіксування господарської операції призвело до вказаного факту порушення. Щодо податкового повідомлення - рішення №0004881702, то позивач вважає, що зазначене в акті перевірки порушення позивачем вимог КПУ в частині перерахунку ОСОБА_6 в липні грошових коштів без утримання податку з доходів фізичних осіб з даної суми є не об'єктивним, так як ТОВ "Глобал Космед" перераховуючи ФОП ОСОБА_6 грошові кошти в липні 2011 року перерахувало їх їй як фізичній особі - підприємцю, а не фізичній особі, а тому й не зобов'язане було утримувати ОСОБА_6 ПДФО. Також висновок податкового органу щодо порушення товариством проведення готівкових розрахунків підзвітним особам без подання оригіналів розрахункових документів встановленої форми, позивач вважає неправомірним, так як до авансових звітів додані були необхідні первинні документи встановленого зразка. Вважає, що оскільки всі кошти, видані під звіт на відрядження та на господарській потреби, використані за цільовим призначенням, пов'язані з господарською діяльністю та належним чином документально підтверджені - не підлягають оподаткуванню податку з доходів фізичних осіб. Щодо податкового повідомлення - рішення №0003362302, то позивач не погоджується з висновком ДПІ у м.Житомирі щодо порушення ним п.2.1, п.3.1, п.3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", у зв'язку з відсутністю достовірних документів до авансових звітів та вважає його необ'єктивним, оскільки податковим органом не зазначено, які саме документи до наведених у таблиці авансових звітів є невстановленого зразка, якими нормативними документами керувались перевіряючі для співставлення наявних у підприємства підтвердних документів.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, зазначених в письмових запереченнях щодо позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що державною податковою інспекцією у м.Житомирі проведено планову документальну виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Глобал Космед" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складений акт від11.10.2012 року №3998/22-2/20038967/0110.

Перевіркою встановлено, що товариством в порушення вимог:

- п.135.2, п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України підприємством занижено інші доходи в сумі 186738 грн., в т.ч.: ІІ півріччя 2011 року - 162893 грн., І півріччя 2012 року - 23845 грн.;

- пп.138.10.3 п.138.10, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9, пп.139.1.12 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України підприємством включались до складу витрат ІІ півріччя 2011 року маркетингові послуги, які не підтверджені належним чином оформленими документами обліку та відповідно включених до складу витрат на збут по постачальнику ТОВ "Менеджмент Консалт", маркетингові послуги на загальну суму 820053 грн. без ПДВ;

- пп.138.10.3 п.138.10, п.138.2, ст.138, пп.139.1.9, пп.139.1.12 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року товариством безпідставно віднесено до складу валових витрат маркетингові послуги на загальну суму 182262 грн. отримані від постачальників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5;

- п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України підприємством завищено інші витрати (ряд.06) в загальній сумі 14324 грн. в ІІ півріччі 2011 року, за рахунок співставлення бухгалтерського обліку і податкової декларації з податку на прибуток підприємства (бухгалтерські проведення по рахункам Дт 91, 92, 93, 94);

- п.164.1.1 .164.1 ст.164, п.167.1 ст.167 та пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України підприємством перераховано кошти, за надані послуги, фізичній особі ОСОБА_6 (липень 2011 року) в сумі 13491,67 грн. та не утримало податок на доходи фізичних осіб (за ставкою 15%) в сумі 2023,75 грн.;

- пп.164.2.17 п.164.2ст.164, п.167.1 ст.167 та пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України підприємством не утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 1160,25грн.;

- п.2.1, п.3.1, п.3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" відсутні достовірні підтвердні документи до фінансових звітів на загальну суму 7735,00 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 01.11.2012 року:

- №0003362302, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 7735,00 грн.;

- №0000170222, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 515541,00 грн., в т.ч. основний платіж - 508247 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 7294 грн.;

- №0004881702, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3980,00 грн., в т.ч. основний платіж - 3184,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 796,00 грн.

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Щодо податкового повідомлення - рішення №0000170222.

В акті перевірки зазначено, що згідно даних кореспонденції бухгалтерського обліку та наданих на перевірку первинних документів, інспекторами встановлено, що підприємством занижено інші доходи в сумі 186738 грн. (а.с.25 т.1).

Згідно вимог ст.135 Податкового кодексу України, до інших доходів включають:

- доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, крім визначених підпунктом 153.3.6 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами;

- доходи від операцій оренди/лізингу, визначені відповідно до пункту 153.7 статті 153 цього Кодексу;

- суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду;

- вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

- суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

- суми невикористаної частини коштів, що повертаються з страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 159.2 статті 159 цього Кодексу;

- суми заборгованості, що підлягають включенню до доходів згідно з пунктами 159.3 та 159.5 статті 159 цього Кодексу;

- фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертаються на його користь за рішенням суду;

-суми акцизного податку, сплаченого/нарахованого покупцями/покупцям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного податку, уповноваженого цим Кодексом вносити його до бюджету, та рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ;

- суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку;

- доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155 - 161 цього Кодексу;

- доходи, не враховані при обчисленні доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному податковому періоді;

- дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів, визначений з урахуванням положень статей 146 і 147 цього Кодексу;

- суми коштів (інших видів компенсації), отримані платником податку як оплата товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених у період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, з яких не був сплачений єдиний податок, включаються до доходу (без урахування сум податку на додану вартість, що надійшли у вартості таких товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у звітному податковому періоді отримання таких коштів (інших видів компенсації);

- інші доходи платника податку за звітний податковий період.

Пунктом 135.2 ст135 Податкового кодексу України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податків доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 11 цього Кодексу. визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податків доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 11 цього Кодексу.

Відповідно до «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.10, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судом встановлено, що в порушення вимог п.5.2 Розділу 2 Наказу ДПА від 22.12.2010, №984 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" в акті перевірки №1123/23-0/31962503/0110 від 30.05.2011 року викладено лише факти виявленого порушення без будь-яких посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, зміст порушень викладений нечітко не зазначено період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому до акта не додано письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановленого порушення, не зазначено первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Висновки про порушення позивачем податкового законодавства в акті перевірки відображені на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтверджених доказів.

Крім того, в порушення вимог Розділу 3 зазначеного Порядку, додатки до акту перевірки не висвітлюють факти виявлених порушень.

В судовому засіданні представник відповідача не змогла пояснити на підставі яких первинних документів та які саме інші доходи в сумі 186738 грн. занижені підприємством, що позбавляє суд можливості перевірити висновки податкового органу про порушення податкового законодавства позивачем.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про необґрунтованість нарахування податковим органом зобов"язань щодо зазначених господарських операцій позивача.

В акті перевірки зазначено, що підприємством включались до складу витрат ІІ півріччя 2011 року маркетингові послуги, які не підтверджені належним чином оформленими документами обліку та відповідно включених до складу витрат на збут по постачальнику ТОВ "Менеджмент Консалт" на загальну суму 820053 грн. без ПДВ (а.с.29 т.1).

Судом встановлено, що між ТОВ Менеджмент Консалт" (виконавець) та ТОВ "Глобал Космед" (замовник) укладений договір про надання маркетингових послуг №25 від 30.05.2011 року, відповідно до якого виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню замовнику маркетингових послуг, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити належним чином надані послуги (а.с.212 т.1).

Відповідно до п.1 вказаного договору виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню замовнику маркетингових послуг, а змовник зобов'язується прийняти і оплатити належним чином надані послуги.

Для цілей даного договору маркетингові послуги визначаються як сукупність послуг по: - вивченню ринка товарів побутової фірми і косметики; - вивченню та формуванням споживчого попиту з метою збільшення об'ємів продаж товарів; - наданню рекомендацій щодо зміни і розширення асортиментного ряду товарів замовника; - наданню рекомендацій щодо зміни маркіровки і тари; - прогнозуванню тенденцій розвитку ринків побутової хімії і косметики.

Звіт - інформацію по запиту замовника про продаж продукції ТМ "Астро", ТМ "Астро Софін", ТМ "Крет", ТМ "Містер ТОП, ТМ "Бобіні", ТМ Бобіні Бейбі", ТМ "Софін", ТМ "ІЗО", ТМ "Апарт", ТМ "Яковс", ТМ "Робот" в місцях продажу.

Місце продажу - супермаркети, магазини та інші товарні точки.

Факт отримання вказаних послуг ТОВ "Глобал Космед" підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), звітами про проведені маркетингові дослідження, таблицями виконаних планів та динамікою продажів, рекламними фототаблицями та ін. (а.с.213-215, 219-250 т.1, 1-52, 101-238 т.2).

Акт перевірки не містить відомостей щодо відсутності зв'язку вказаних послуг з господарською діяльність платника податку.

Згідно з пп.14.1.108 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Вказаний Закон поділяє рекламу на внутрішню, зовнішню, на транспорті, визначає заходи рекламного характеру, спеціальні виставкові заходи.

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Абзацом "г" підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового Кодексу встановлено, що до складу інших витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування включаються витрати на збут, зокрема витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Виходячи з викладеного вище, витрати на оплату маркетингових та рекламних послуг включаються до складу витрат підприємства за умови дотримання вимог п. 138.2 ст. 138 Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу III Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

За своїм змістом наведені норми Податкового кодексу України передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Таким чином, до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються витрати на оплату маркетингових та рекламних послуг, зазначені в договорі №25 від 30.05.2011 року.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначене в акті перевірки, що в актах здачі-приймання робіт відсутні підписи замовника, розшифровка прізвища, ім"я по-батькові спростовується доказами, оглянутими в судовому засіданні. Так, в усіх актах наявний підпис заявника та стоїть підпис заявника і виконавця, що є достатнім для ідентифікації осіб, які приймали участь у господарській операції.

Статтею 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року визначено превалювання сутності над формою, тобто, операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Акти приймання - передачі робіт (послуг) за своїм змістом та формою не суперечать вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), оскільки мають всі передбачені вказаним Законом реквізити та є первинним підтвердним документом у розумінні вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ.

Крім того, до актів виконаних робіт додавались звіти, які надавались працівникам ДПІ при проведенні перевірки, в яких детально зазначені кількість та вид послуг, що надавався TOB «Менеджмент Консалт» TOB з іноземними інвестиціями «Глобал Космед».

Податковим органом підтверджено факт надання до перевірки вказаних документів, звітів, а запис щодо відсутності інших документів - яких саме в акті не вказано - є перевищенням повноважень посадовими особами податкового органу.

Викладене в акті стосовно відсутності необхідного обсягу дієздатності у директора TOB «Менеджмент Консалт» ОСОБА_8 спростовується наступним.

Згідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про імміграцію», після прибуття іммігранта в Україну він повинен звернутися протягом п'яти робочих днів до органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем проживання із заявою про видачу йому посвідки на постійне проживання.

Відповідно до ст. З Закону України «Про імміграцію» правовий статус іммігранта в Україні визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Пункт 13 Постанови КМ України від 8 квітня 2009 року№322 «Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства» визначає що роботодавці мають право на використання праці іноземців, які постійно проживають в Україні, та інших іноземців у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, без оформлення дозволу на використання праці іноземця.

Зважаючи на той факт, що директор TOB «Менеджмент Консалт» - ОСОБА_8, має тимчасову посвідку на постійне проживання в України серія НОМЕР_1 видана 30.08.2011 року, вбачається, що для його працевлаштування на посаду директора TOB «Менеджмент Консалт» не потрібно було отримувати дозвіл на працевлаштування іноземців.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про неправомірність нарахування податковим органом податкових зобов"язань щодо зазначених господарських операцій.

В акті перевірки зазначено, що товариством безпідставно віднесено до складу валових витрат маркетингові послуги, на загальну суму 182262 грн., отримані від постачальників: ФОБ ОСОБА_1, ФОБ ОСОБА_2, ФОБ ОСОБА_3, ФОБ ОСОБА_4, ФОБ ОСОБА_5 При цьому податковий орган посилається на однотипність договорів, актів виконаних робіт та відсутністю конкретизації в актах щодо наданих послуг (а.с.32-33 т.1).

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом встановлено, що згідно договорів, укладених позивачем з ФОБ ОСОБА_1, ФОБ ОСОБА_2, ФОБ ОСОБА_3, ФОБ ОСОБА_4, ФОБ ОСОБА_5, приватні підприємці взяли на себе зобов'язання виконувати консультаційні послуги щодо дослідження ринку та пошуку покупців продукції замовника, з метою збільшення обсягів збуту продукції ТзОВ з ІІ "Глобал космед" на внутрішніх ринках, отримання замовником максимального прибутку, а замовник зобов'язується своєчасно приймати та оплачувати виконані послуги у відповідності до умов даного договору.

Згідно договорів кожен контрагент здійснює свою діяльність в межах визначеної договорами області України.

Про виконану роботу сторонами договорів складались і підписувались акти, в яких зазначався перелік виконаної роботи та надавались таблиці щодо сум та обсягів продажу, складались звіти, а товариством моніторилась робота приватних підприємців та досліджувалась динаміка продажів по регіонам (а.с.50-166 т.1)

Всі контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій були зареєстровані приватними підприємцями.

У посадових осіб позивача під час перевірки не вимагались пояснення щодо зазначеного в акті перевірки порушення.

Факт надання послуг податковим органом в акті перевірки не заперечується.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст.1 вказаного Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Оглянуті акти виконаних робіт містять в собі всі необхідні реквізити і є первинними документами у розумінні ст.9 Закон України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

На підставі викладеного суд приходить до висновку про неправомірність нарахування податковим органом податкових зобов'язань щодо зазначених господарських операцій.

В акті перевірки зазначено, що підприємством завищено інші витрати (ряд.06) в загальній сумі 14324 грн. в ІІ півріччі 2011 року, за рахунок співставлення бухгалтерського обліку і податкової декларації з податку на прибуток підприємства (бухгалтерські проведення по рахункам Дт 91, 92, 93, 94) (а.с.28 т.1).

Встановлено, що на вказаних рахунках акумулюються витрати підприємства і у разі неправомірного віднесення на вказані рахунки будь-яких витрат, податковий орган повинен був зазначити які саме витрати (з посиланням на первинний, документ) та з яких підстав (норма ПКУ) вказані витрати не відносяться до складу податкових та не приймають учать у визначенні об'єкту оподаткування.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що сума інших витрат, зазначена в декларації за 2 півріччя 2011 року повністю співпадає з рахунками бухгалтерського обліку.

В судовому засіданні представник податкового органу не змогла пояснити яким чином та на підставі яких документів, по яким господарським операціям податковий орган прийшов до висновку про завищення позивачем витрат і чому саме на таку суму.

В порушення вимог п.5.2 Розділу 2 Наказу ДПА від 22.12.2010, №984 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" в акті перевірки викладено лише факти виявлених порушень без будь-яких посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В судовому засіданні представник відповідача не довела правомірності зазначеного в акті перевірки про завищення інших витрат в 2 півріччі 2011 року на суму 14324 грн.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про неправомірність нарахування податковим органом податкових зобов'язань щодо зазначених господарських операцій та необхідності скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000170222 в повному обсязі.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0004881702 від 01.11.2012 року.

В акті перевірки зазначено, що підприємством перераховано кошти за надані послуги фізичній особі ОСОБА_6 (липень 2011 року) в сумі 13491,67 грн. та не утримало податок на доходи фізичних осіб (за ставкою 15%) в сумі 2023,75 грн., чим порушено вимоги пп.164.1.1. п.164.1 ст.164, п.167.1 ст. 167, п.168.1 ст.168 ПК України (а.с.37 т.1).

Так, відповідно до вимог вище зазначених статей ПК України, юридична особа, яка виплачує винагороду фізичній особі зобов'язана утримати з неї податок з доходів фізичних осіб (являється податковим агентом), але TOB з II «Глобал Космед», перераховуючи ФОП ОСОБА_6 грошові кошти в липні 2011 року, в сумі 13491 грн. 67 коп., перераховувало їй як фізичній особі-підприємцю, а не фізичній особі, а тому не зобов'язане було утримувати з ОСОБА_6 податок з доходів фізичних осіб.

Зазначене підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, яка була зареєстрована приватним підприємцем з 26.01.2001 року та свідоцтвом про сплату єдиного внеску (а.с.57, 58 т.2) та в порушення вимог ст.71 КАС України, не спростовано податковим органом.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про неправомірність нарахування податковим органом податкових зобов'язань щодо зазначених господарських операцій та необхідності скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004881702 від 01.11.2012 року в повному обсязі.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0004881702 та №0003362302 від 01.11.2012 року.

В акті перевірки зазначено позивачем в порушення пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 та пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України не утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 1160,25 грн. та в порушення п.2.1, п.3.1, п.3.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" відсутні достовірні підтвердні документи до фінансових звітів на загальну суму 7735,00 грн.

Зазначене порушення виникло у зв'язку з тим, що, на думку податкового органу, що в 11 випадках встановлено, що на ТОВ з ІІ "Глобал космед" підзвітні особи провели готівкові розрахунки без подання оригіналів розрахункових документів (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа) встановленої форми та змісту до авансових звітів в бухгалтерію підприємства на загальну суму 7735,00 грн. (а.с.38, 40 т.1) та наведено перелік таких звітів.

При цьому авансовий звіт №А00000156 від 27.04.2012 року на TOB з II «Глоба Космед» взагалі не існує. Крім того, в акті працівники податкового органу, навіть не зазначають, які саме документи є такими, що на їх думку не відповідають вимогам встановленого зразка, та в чому це полягає, що додатково підтверджує необ'єктивність та надуманість даних висновків.

Позивачем на підтвердження своєї позиції щодо правомірного ведення бухгалтерського обліку надано в судовому засіданні всі авансові звіти з підтверджуючими документами належної форми щодо використання грошей, виданих під звіт (а.с. 167-208 т.1).

Законодавством передбачено, що, відповідно до пп.164.2.11 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу, сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Згідно з п.3 Порядку №996, якщо протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк (до закінчення третього або п'ятого, а в окремих випадках десятого чи двадцятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії), підзвітна особа не повертає суму надміру витрачених коштів (залишок коштів понад суму, витрачену згідно зі звітом про використання коштів, наданих на відрядження, - п. 11 розділу другого Інструкції № 59), то така сума підлягає оподаткуванню ПДФО відповідно до п.167.1 ст.167 Податкового кодексу за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доході наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

Виходячи з норм Податкового кодексу України база оподаткування ПДФО - це сума надміру витрачених коштів (пп.164.2.11 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу).

Оподаткування здійснюється відповідно до п.170.9 ст.170 Податкового кодексу (в якому також йдеться про надміру витрачені кошти). А надміру витрачені кошти - це залишок коштів понад суму, витрачену згідно зі звітом про використання коштів, наданих на відрядження.

Аспекти включення відрядних витрат до складу податкових, установлені пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу, і умови, за яких ці витрати не оподатковуються ПДФО є такими:

добові не повинні перевищувати відповідну граничну величину;

відшкодовуватися мають понесені у відрядженні витрати за переліком наведеним у пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу;

понесені відрядні витрати повинні підтверджуватись документальної у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадочного талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів; рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо).

При витрачанні коштів підзвітною особою на господарські потреби (без відрядження) підтвердними документами є первинні документи на придбання товару (отримання послуг) та на оплату (чеки, квитанції, накладні, акти тощо).

При цьому, посадовими особами податкового органу факт правильного документального оформлення понесених витрат підтверджено відсутністю зменшення податкових витрат на вказані суми в розділі 3.1.2 «Валові витрати», оскільки відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу III Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Щодо зв'язку понесених витрат в сумі 7735 грн. на відрядження працівників, або на господарські потреби (без відрядження) - ніяких зауважень з боку податкового органу акт перевірки не містить.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про неправомірність нарахування податковим органом податкових зобов'язань щодо зазначених господарських операцій, податкові повідомлення-рішення №0004881702 та №0003362302 від 01.11.2012 року підлягають скасуванню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому, відповідач як суб»єкт владних повноважень не довів правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для визнання їх скасування.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і задовольняє позов товариства в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 01.11.2012 року №0003362302, №0000170222 та №0004881702.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 25 грудня 2012 р.