Ухвала суду № 28768744, 15.01.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/247/13 Головуючий у суді І інстанції - Партоліна І.П.

Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

Доповідач - Сукач Т. О.

УХВАЛА

Іменем України

15.01.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Сукач Т.О.

суддів Бубличенко В.П.

Мурашка С.І.

при секретарі Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2012 року і

в с т а н о в и л а :

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2012 року частково задоволено позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. З відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 96 188 грн.87 коп., яка складається з: 14 547,92грн.- заборгованість за кредитом; 3 578 грн. 89 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 359,80 грн. - заборгованості по комісії; 72 880,85 грн. пені за порушення умов кредитного договору; штрафу в сумі 250 грн.(фіксована складова) і 4 571,31 грн.(процентна складова) , на користь позивача також стягнуто 961,88 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду як такого, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і просить відмовити позивачу у задоволенні його вимог у повному обсязі. Зокрема, посилається на те, що кредитного договору з ПАТ «ПриватБанк»він не укладав, кредит брав у ЗАТ КБ «ПриватБанк». При вирішенні спору суд не врахував, що відповідно до ст.ст. 1054,1050 ЦК України поверненню підлягає лише сума кредиту, не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором та те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 за довіреністю, ОСОБА_4, яка підтримувала доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Судом встановлено, що 22 квітня 2008 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», і ОСОБА_3, укладено кредитний договір, за умовами якого на підставі анкети-заяви фізичної особи на отримання споживчого кредиту KGMDNN00000010, відповідачу було надано споживчий кредит в сумі 20 000 грн. строком на 24 місяці ( з 22.04.2008 року до 21.04.2010 року) зі сплатою відсотків у розмірі 3,1% в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. На погашення кредиту відповідач повинен був з «5»по «10»число кожного місяця вносити щомісячні платежі в сумі 1 199,22 грн.

Своїм підписом у заяві-анкеті про надання кредиту, відповідач погодився з тим, що у разі прийняття банком позитивного рішення про надання йому кредиту Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Персональний кредит»), Тарифи банку та анкета-заява позичальника будуть складати кредитний договір між ним та банком, який буде вважатися укладеним не інакше як при умові погодження усіх істотних умов. (а.с.10).

За таких обставин доводи відповідача про те, що він не укладав кредитного договору з ПАТ КБ «ПриватБанк» не можна визнати обґрунтованими.

Судом встановлено, що відповідач умови договору не виконує у зв'язку з чим згідно наданого ПАТ КБ «ПриватБанк»розрахунку, станом на 08 серпня 2012 року має заборгованість перед банком у розмірі 96 247 грн.54 коп., яка складається з: 14 547,92грн.- заборгованість за кредитом; 3 578 грн.89коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 359,90 грн. - заборгованості по комісії; пені -72 939,52 грн.; штрафу в сумі 250 грн.(фіксована складова ) та процентної складової штрафу у сумі 4 571,31 грн. (а.с.4).

Суд частково погодився із розрахунком банку та, з урахуванням наданих відповідачем квитанцій про погашення заборгованості за кредитним договором, визначив розмір заборгованості за кредитом в сумі 96 188 грн.87 коп., який складається з: 14 547,92грн.- заборгованість за кредитом; 3 578 грн.89 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 359,80 грн. - заборгованості по комісії; пеня розміром - 72 880,85 грн.; штрафу в сумі 250 грн.(фіксована складова) і 4 571,31 грн.( процентна складова).

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про порушення відповідачем зобов'язань, покладених на нього кредитним договором, вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України, тому обґрунтовано стягнув з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»заборгованість за договором у розмірі 96 188 грн.87 коп. та судові витрати у сумі 961,88 грн.

Згідно з п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом ч.1 ст.549 ЦК України грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання є неустойкою (штрафом, пенею), тому не можна погодитися з доводами апеляційної скарги відповідача про те, що він повинен повернути банку лише суму кредиту без урахування відсотків та пені.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки встановлено, що відповідач повинен був погасити заборгованість за кредитним договором до 21 квітня 2010 року, з позовом до суду ПАТ «ПриватБанк»звернувся у жовтні 2012 року, тобто в межах позовної даності, встановленої ст. 257 ЦК України.

Не ґрунтуються на законі та спростовуються матеріалами справи, умовами кредитного договору, який підписаний відповідачем без застереження, доводи апеляційної скарги щодо розміру заборгованості за кредитним договором.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до наданих сторонами доказів, що відповідно до ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.209,307,308,313-315ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді