Рішення № 28768699, 15.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/17681-2012 15.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО АКВА"

До Приватного акціонерного товариства Універсам "Київ"

Про стягнення 18 875,68 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача Сіленко А.О. (дов. б/н від 01.01.2013р.)

від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 15.01.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО АКВА" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Універсам "Київ" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 18 875,68 грн. основної заборгованості за Договором поставки № 1869/4838 від 26.01.12 року, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 1869/4838 від 26.01.12 року в частині оплати за поставлений товар. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/17681-2012, розгляд справи призначено на 15.01.2013 року.

В судове засідання 15.01.2013 року відповідач не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.12.2012 року не виконав, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової кореспонденції (ухвали від 10.12.2012р.) отримані уповноваженою особою відповідача 17.12.12 р. (повідомлення додане до матеріалів справи).

14.01.2013 року через відділ канцелярії господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи. Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що відповідач як юридична особа не був позбавлений права та можливості на направлення іншого представника в судове засідання. Крім того, відповідача було завчасно повідомлено про розгляд справи (17.12.12 року), що свідчить про достатність часу для підготовки відповідачем відзиву щодо заявлених вимог та можливість відрядити уповноважену довіреністю особу до Господарського суду міста Києва для участі в судовому засіданні.

Представник позивача вимоги ухвали суду від 10.12.2012 року виконав, надав оригінали документів доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні, в усних поясненнях підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО АКВА" (далі по тексту -Позивач; Постачальник за Договором) та Приватним акціонерним товариством Універсам "Київ" (далі по текту -Відповідач; Покупець за Договором) укладено Договір поставки № 1869/4838 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до договору (п.1.1.), предметом договору є поставка товару на умовах вказаних в договорі.

Пунктом 6.2 договору врегульовано, що оплата здійснюється на розрахунковий розрахунок Постачальника. Згідно п. 6.3 основою для проведення оплати є товарно-транспортна накладна або накладна, розрахунок-фактура.

Відповідно до п. 6.4 договору розрахунки за товари проводяться один раз в 7 днів за фактично реалізований товар.

Пункт 6.6 договору встановлює, що покупець має право на повернення несплаченого товару в разі неможливості його реалізувати за умовами збереження товарного вигляду та якості цього товару. Пунктом 9.1 договору встановлено, що за порушення умов договору винна сторона відшкодовує спричинені цим прямі збитки, у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно товарно-транспортних накладних № ХАП-054513 від 12.07.12 року на суму 13381,64 грн, № ХАП-057146 від 02.08.12 року на суму 3210,79 грн., № ХАП-056154 від 26.07.12 року на суму 2642,20 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені мокрими печатками сторін, позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 19234,54 грн.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за реалізовану продукцію станом на 09.09.2012 року, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений мокрими печатками сторін, відповідачем частково повернуто товар на суму 358, 86 грн.

Вказаний акт підтверджує факт реалізації товару відповідачем, що є підставою для винекнення у відповідача зобов`язання щодо оплати поставленого товару.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви та розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 18875, 68 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір № 1869/4838 від 26.01.2012 р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар на суму 19234,54 грн., відповідно до товарно-транспортних накладних № ХАП-054513 від 12.07.12 року, № ХАП-057146 від 02.08.12 року, № ХАП-056154 від 26.07.12 року. Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за реалізовану продукцію станом на 09.09.2012 року відповідачем було частково повернуто товар на суму 358, 86 грн. (копії документів додані до матеріалів справи, оригінали надано для огляду в судовому засіданні).

За твердженням позивача та згідно акту звірки взаємних розрахунків за реалізовану продукцію станом на 09.09.2012 року станом на момент подання позовної заяви та розгляду судом справи, заборгованість відповідача за договором складає 18875, 68 грн. та останнім не погашена.

Суд проаналізувавши матеріали по справі, встановив, що станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 18 875, 68 грн. (19 234, 54 грн. вартість поставленої продукції - 358, 86 грн. часткове повернення товару = 18875, 68 грн.), доказів сплати якої Відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 18875, 68 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 18875, 68 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 6.4. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 18875, 68 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Універсам "Київ"(02091, м. Київ, Харківське Шосе, 160, ЄДРПОУ 01293599; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Аква"(04053, м. Київ, вул. Артема, 21, ЄДРПОУ 36800559) 18875,68 (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн. 68 коп. основної заборгованості, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.01.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко