Рішення № 28764326, 10.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2012 р.Справа № 5023/4284/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мамалуя О.О.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом ПАТ "УкрСиббанк", м. Харків до Корпорація "Співдружність Комп", с. Комунар 3-я особана боці відповідачів, які не зявляють самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голій Людмила Ігорівна та комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності за участю :

позивача - Віхорєва-Сухорукова І.О. - дов.;

1-го, 2-го, 4-го та 5-го відповідачів - не з"явилися;

3-го відповідача - Мележик Л.Г., Фоменко Н.Ю. - дов.;

третіх осіб - не з"явились

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину до Договору купівлі-продажу від 17.07.2010 р., укладеного між Корпорацією «Співдружність КОМП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД АЛЬЯНС ПЛЮС», посвідченого 17.07.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І., зареєстрованого в реєстрі за №1574, поновивши право власності на нерухомість: станцію технічного обслуговування автомобілів, розташовану за адресою: м. Рівне, вулиця Київська (вулиця Лібкнехта), буд. 102, за Корпорацією «Співдружність КОМП» (код ЕДРПОУ 30712903);

- скасувати в державному реєстрі прав на нерухоме майно існуючий запис про реєстрацію права власності на станцію технічного обслуговування автомобілів, розташовану за адресою: м. Рівне, вулиця Київська (вулиця Лібкнехта), буд. 102, та поновити в державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за Корпорацією «Співдружність КОМП» (код ЄДРПОУ 30712903);

- стягнути з Корпорації «Співдружність КОМП» на користь АТ «УкрСиббанк» судові витрати в розмірі 1 073,00 (одна тисяча сімдесят три) гривні 00 копійок.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 18.06.2007 року між АТ «УкрСиббанк» (назву змінено з Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства») та Корпорацією «АІС» (назва була змінена на Корпорація «Співдружність КОМП») було укладено договір іпотеки права оренди земельної ділянки та об'єкта незавершеного будівництвом, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В.В., зареєстрований в реєстрі за .49518. Згідно умов вказаного договору Відповідачем-1 було передано в іпотеку Позивачу об'єкт незавершений будівництвом (станція технічного обслуговування автомобілів) та право оренди земельної ділянки, на якій розташований вказаний об'єкт незавершений будівництвом, розташовані за адресою: м. Рівне, вул. Київська (вул. Лібкнехта), 102 (предмет іпотеки). Вказана нерухомість була передана в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов'язань третіх осіб перед Позивачем, зокрема:

ТОВ «Автосервіс-Т» - за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150697000 від 03.05.2007 року, кінцевий строк повернення кредиту 30.04.2009 року;

ТОВ «Авто-Холдінг» - за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150611000 від 03.05.2007 року, кінцевий строк повернення кредиту 30.04.2009 року;

ТОВ «Інтер-Авто» - за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150701000 від 03.05.2007 року, кінцевий строк повернення кредиту 30.04.2009 року;

ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод» - за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150751000 від 03.05.2007 року, кінцевий строк повернення кредиту 30.04.2009 року.

Позивач вказує, що зобов'язання позичальників за вищевказаними кредитними договорами до теперішнього часу не виконані. При цьому постановою господарського суду Харківської області від 14.05.2012 року Відповідача-1 було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Позивач зазначає, що після ознайомлення з матеріалами справи про банкрутство Відповідача-1 Позивачу стало відомо, що 17.07.2010 року вказану нерухомість, що є предметом іпотеки за вищевказаним договором іпотеки, було відчужено її власником (Відповідачем-1 по справі) третій особі - ТОВ «ГРАНД АЛЬЯНС ПЛЮС» на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І., реєстровий №1574.

Позивач відзначає, що він, як іпотекодержатель, згоди на укладання вказаного договору купівлі-продажу не надавав, грошові кошти від реалізації цього нерухомого майна, що є предметом іпотеки, на погашення кредитної заборгованості позичальників, зобов'язання яких забезпечені іпотекою цієї нерухомості, від Відповідача-1 до Позивача не надходили.

Позивач відзначає, що, з Витягу №11591989 з Державного реєстру правочинів від 19.07.2012 року вбачається, що набувач нерухомості - Відповідач-2 - також здійснив відчуження цієї нерухомості, а саме: 24.11.2010 року між Відповідачем-2 та Відповідачем-3 було укладено договір купівлі-продажу, внаслідок якого нерухомість, що є предметом іпотеки, була відчужена Іноземному підприємству «ДЕЛЕКСПО-ГРУП» (Відповідач-3 по справі), договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаренко О.С., реєстровий №2247.

Згідно з відомостями з Витягу №36987567 з Державного реєстру іпотек від 19.07.2012 р. запис щодо обтяження вищевказаного нерухомого майна іпотекою є чинним, тобто на момент укладання договору купівлі-продажу 17.07.2010 року запис в Державному реєстрі іпотек був присутній, а отже нерухоме майно було обтяжене іпотекою та іпотека була дійсною.

Позивач посилається на те, що Згідно з ч. З ст. 9 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки. Згідно ч.З ст. 12 вказаного закону, правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом. Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що правочин, недійсність якого встановлена законом, є недійсним (нікчемним правочином), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.29 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 року, в силу ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України норми закону щодо підстав нікчемності правочинів є імперативними.

Цивільний кодекс України статтею 216 передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Позивач відзначає, що відповідно до п.5 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 року, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Позивач вказує, що внаслідок укладання договору купівлі-продажу, що є предметом цього спору, порушені права Позивача як кредитора та іпотекодержателя, оскільки в теперішній час Позивач позбавлений можливості задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації нерухомості, що є предметом іпотеки, внаслідок чого для поновлення вказаного права Позивача виникла необхідність звернення до суду з позовом про застосування наслідків недійсності правочину.

За клопотанням позивача від 14..11.2012р. суд залучив до участі у справі в якості відповідачів ТОВ «Авто-Тех_Комплект» та ТОВ «Автомазсервіс», у зв'язку з тим, що на момент розгляду справи спірна нерухомість 07.08.2012р. була відчужена Відповідачем -3 (ІП«ДЕЛЕКСПО-ГРУП») вказаним особам за договором купівлі-продажу.

Клопотання позивача про колегіальний розгляд справи залишено судом без задоволення у зв'язку з необґрунтованістю вказаного клопотання, оскільки Позивач лише послався на положення ст.ст. 4-6 та 22 ГПК України, не довівши складності вказаної справи.

Клопотання Позивача про передачу справи за територіальною підсудністю до господарського суду Рівненської області залишено судом без задоволення, оскільки позов, виходячи щз предмету спору, поданий без порушення правил територіальної підсудності, в повній відповідності положенням ст.ст. 15 та 16 ГПК України.

Клопотання Позивача про відкладення розгляду справи, яке заявлене в судовому засіданні 10.12.2012р. залишене судом без задоволення, оскільки позов поданий 24.09.2012р., двомісячний строк розгляду справи закінчився 26.11.2012р., та подовжений судом на 15 днів що унеможливлює подальше відкладання розгляду цієї справи.

Приватний нотаріус Голій Л.І звернулася до суду з заявою про розгляд справи без її присутності. В письмових поясненнях від 29.10.2012р. вказує, що при вчиненні нотаріальних дій - посвідченні договорів купівлі-продажу нерухомості станом на 17.07.2010р. згідно витягів з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна інформація щодо наявності заборони, арешту була відсутня.

Представник КП «Рівненське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з'явився, надав до матеріалів справи пояснення та копії витягів з державного реєстру прав власності, відповідно до яких згідно договорів купівлі-продажу від 22.10.2012р. та додаткових угод від 29.10.2012р. новими власниками спірних приміщень є ТОВ «Легалплейс» та ТОВ « Укрбізнес ЛТД».

Відповідач 1, Відповідач 2, Відповідач 4 та Відповідач 5 в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідач 3 - у відзиві на позов та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що нерухоме майно загальною площею 1852,1 м2, яке придбане Іноземним підприємством «ДЕЛЕКСПО-ГРУП» не перебувало під обтяженнями чи обмеженнями на день придбання, що підтверджується відповідними витягами з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 18.06.2007 р. між АТ «УкрСиббанк» (назву змінено з Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства») та Корпорацією «АІС» (назва була змінена на Корпорація «Співдружність КОМП») було укладено договір іпотеки права оренди земельної ділянки та об'єкта незавершеного будівництвом, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В.В., зареєстрований в реєстрі за .49518. Згідно умов вказаного договору Відповідачем-1 було передано в іпотеку Позивачу об'єкт незавершений будівництвом (станція технічного обслуговування автомобілів) та право оренди земельної ділянки, на якій розташований вказаний об'єкт незавершений будівництвом, розташовані за адресою: м. Рівне, вул. Київська (вул. Лібкнехта), 102 (предмет іпотеки). Вказана нерухомість була передана в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов'язань третіх осіб перед Позивачем, зокрема:

ТОВ «Автосервіс-Т» - за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150697000 від 03.05.2007 року, кінцевий строк повернення кредиту 30.04.2009 року;

ТОВ «Авто-Холдінг» - за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150611000 від 03.05.2007 року, кінцевий строк повернення кредиту 30.04.2009 року;

ТОВ «Інтер-Авто» - за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150701000 від 03.05.2007 року, кінцевий строк повернення кредиту 30.04.2009 року;

ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод» - за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150751000 від 03.05.2007 року, кінцевий строк повернення кредиту 30.04.2009 року.

Зобов'язання позичальників за вищевказаними кредитними договорами до теперішнього часу не виконані. Постановою господарського суду Харківської області від 14.05.2012 року Відповідача-1 було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

17.07.2010 року вказану нерухомість, що є предметом іпотеки за вищевказаним договором іпотеки, було відчужено її власником (Відповідачем-1 по справі) третій особі - ТОВ «ГРАНД АЛЬЯНС ПЛЮС» на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І., реєстровий №1574.

З Витягу №11591989 з Державного реєстру правочинів від 19.07.2012 року вбачається, що набувач нерухомості - Відповідач-2 - також здійснив відчуження цієї нерухомості, а саме: 24.11.2010 року між Відповідачем-2 та Відповідачем-3 було укладено договір купівлі-продажу, внаслідок якого нерухомість, що є предметом іпотеки, була відчужена Іноземному підприємству «ДЕЛЕКСПО-ГРУП» (Відповідач-3 по справі), договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаренко О.С., реєстровий №2247.

07.08.2012р. спірна нерухомість була відчужена Відповідачем-3 (ІП«ДЕЛЕКСПО-ГРУП») ТОВ «Авто-Тех-Комплект» та ТОВ «Автомазсервіс» за договорами купівлі-продажу.

22.10.2012р. за договорами купівлі-продажу, посвідченими приватним нотаріусом Ніколіцею А.О. вказана нерухомість була відчужена ТОВ «Авто-Тех-Комплект» та ТОВ «Автомазсервіс» на адресу ТОВ «Легалплейс» та ТОВ «Укрбізнес ЛТД».

Таким чином, предметом спору у справі № 5023/4284/12 є вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1574, який укладений 17.07.2010 р. між Корпорацією «Співдружність КОМП» та товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД АЛЬЯНС ПЛЮС» (з посиланням на положення 203, 215 Цивільного кодексу України) та застосування до сторін наслідків недійсності правочину на підставі статті 216 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пункту 1 статті 215 зазначеного Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку за позовом однієї із сторін цього правочину або іншої заінтересованої особи, що заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом.

Відповідно до п. 1.4. договору купівлі-продажу № 1574 від 17.07.2010р. Продавець (Корпорація «Співдружність КОМП») стверджував, що на момент укладання цього договору нежитлова будівля, яка є предметом цього договору, не перебуває у спорі, під арештом чи забороною, щодо неї не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами, треті особи не мають прав на приміщення виставкового торгово-сервісного центру, а також будь-яких інших обтяжень та обмежень у праві розпорядження немає. Відсутність податкових застав підтверджується витягом, наданим з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 17 липня 2010 року. Відсутність заборони відчуження (арешту) нерухомого майна, що відчужується за цим Договором підтверджується витягом, виданим з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомою майна від 17 липня 2010 року. Доказів того, що на момент укладення вищевказаного спірного договору заборона на відчуження (обтяження) спірного майна містилася в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомою майна Позивачем не надано.

Згідно із пунктом 47 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. N 20/5 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 р. за N 283/8882, договори про відчуження майна посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Дії приватного нотаріуса щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна № 1574 від 17.07.2010 у встановленому чинним законодавством порядку не оскаржувалися, а тому на момент розгляду справи у суду відсутні підстави вважати цей договір укладеним з порушенням вимог Закону України «Про іпотеку» та статті 55 Закону України «Про нотаріат».

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повне рішення складено 17.12.2012 р.

Суддя Мамалуй О.О.