Рішення № 28764138, 21.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.13р. Справа № 42/5005/6824/2012

За позовом Приватного малого підприємства «Лоцмен», Донецька обл., м. Краматорськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Дніпропетровська обл, м. Кривий Ріг

про стягнення 10897,88 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне мале підприємство "Лоцмен" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 10 897,88 грн., з яких: 8685,36 грн. - заборгованість з оплати станом на 24.07.2012 р. за договором поставки товарів № 3516-13 від 23.03.2012 р., 1737,08 грн. - штраф, а також 396,20 грн. - пеня та 79,24 грн. - 3% річних за період прострочки з 05.04.2012 р. по 24.07.2012 р.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням умов договору поставки № 3516-13 від 23.03.2012 р. в частині оплати товару на суму 8685,36 грн. за видатковою накладною № 3/14635 від 23.03.2012 р.

У ході розгляду справи представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав і просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача у письмовому відзиві на позов проти задоволення позову заперечує з підстав його необгрунтованості. Вважає спірний договір поставки неукладеним. Стверджує, що відповідач зазначений договір з позивачем не укладав, умов договору не погоджував, товар не приймав, видаткової накладної не підписував. Наявність проставленої на видатковій накладній печатки відповідача пояснює шахрайськими діями ОСОБА_2 - торгового агента позивача відносно якого за заявою самого ж позивача органами міліції порушено кримінальну справу № 55121771 від 12.07.2012 р. (а.с. 81 - 88 том 1).

У судовому засіданні 15.10.2012 р. відповідач - ФОП ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та пояснив, що спірного договору поставки він не укладав і не підписував, товару за видатковою накладною № 3/14635 від 23.03.2012 р. не отримував і нікого на це не уповноважував, найманих працівників на той час у своєму підпорядкуванні не мав. Після огляду оригіналів договору поставки № 3516-13 від 23.03.2012 р. (а.с. 30 том 1), видаткової накладної № 3/14635 від 23.03.2012 р. (а.с. 36 том 1), бланку зразків печаток та підписів матеріально відповідальних осіб покупця (а.с. 31 том 1) заявив, що зазначені документи ним не заповнювались і підпис від його імені виконаний не ним (а.с. 135 - 136 том 1).

За клопотанням представника відповідача, підтриманим останнім (а.с. 108-109 том 1), ухвалою господарського суду від 15.10.2012 р. призначена почеркознавча експертиза, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Відповідно до частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі було зупинено.

24.12.2012 р. до суду надійшов висновок судової почеркознавчої експертизи № 3886-12 разом із справою № 42/5005/6824/2012 у зв'язку з чим ухвалою суду від 25.12.2012 р. провадження у справі було поновлено з 14.01.2013 р.

У порядку частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України ухвалами суду від 02.10.2012 р. та від 15.10.2012 р. розгляд спору продовжувався на 15 днів до 23.10.2012 р. (а.с. 96-97, 141 том 1).

Розгляд справи відкладався з 30.08.2012 року до 18.09.2012 року, а потім неодноразово до 02.10.2012 р., 15.10.2012 р., а після поновлення cудового провадження - з 14.01.2013 р. до 21.01.2013 р.

У судове засідання 21.01.2013 р. представники сторін не з'явились. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином про що свідчить безпосереднє отримання представником позивача ОСОБА_3 копії ухвали суду від 14.01.2013 р. про відкладення розгляду справи на 21.01.2013 р. (а.с. 31 том 1), її підпис на повідомленні про відкладення розгляду справи на 21.01.2013 р. (а.с. 24 том 1), відправлення судом копії ухвали від 14.01.2013 р. на адресу відповідача (а.с. 31 том 1), у тому числі кур'єрською службою доставки, а також письмове клопотання відповідача від 17.01.2013 р. про відкладення розгляду справи, призначеного на 21.01.2013 р., з огляду на хворобу та зайнятість його представника ОСОБА_4 у призначений до розгляду час у іншому судовому засіданні (а.с. 40 том 1).

За таких обставин, враховуючи, що за змістом статті 28 Господарського процесуального кодексу України представництво сторін не обмежене кількісним складом та колом представників, беручи до уваги нормативні положення статті 33 Господарського процесуального України щодо обов'язку доказування і подання доказів сторонами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 21.01.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору поставки товарів № 3516-13 від 23.03.2012 р. між Приватним підприємством "Лоцмен", як постачальником та ОСОБА_1, як покупцем, постачальник зобов'язується поставити покупцю алкогольні, слабоалкогольні напої та продовольчі товари, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Найменування, асортимент, кількість, ціна товару визначаються за домовленістю сторін і вказуються у товарних накладних, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 3.1. договору постачання товару за даним договором здійснюється на умовах DDP (магазин/ЦС) покупця відповідно до Міжнародних правил тлумачення "Інкотермс" у редакції 2010 р. Місце постачання вказується в товарних (товарно-транспортних) накладних.

За п. 3.2. договору постачальник здійснює доставку товару за свій рахунок, інші випадки транспортування (доставки) здійснюються за домовленістю сторін.

При централізованому перевезенні товару покупцю передача товару постачальником може здійснюватись без довіреності, якщо покупець за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, уповноважених на підписання довіреностей, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати товар, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання товару (Додаток № 1) /п. 3.3. договору/.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що перехід права власності на товар, як і перехід ризиків випадкової загибелі товару відбувається в момент передачі товару на складі покупця і підписання товарної накладної уповноваженими представниками сторін за даним договором.

Згідно з п. 4.1 договору покупець робить оплату товару протягом 14 /чотирнадцяти/ календарних днів із дня одержання товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника чи іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України.

За змістом п. 5.2 договору покупець несе відповідальність за даним договором за несвоєчасну оплату отриманого товару згідно п. 4.1 даного договору і виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день затримки оплати, що діє в період, за який стягується пеня. Крім того, за прострочення платежу понад 30 (тридцять) календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцять) % від загальної суми боргу.

Даний договір чинний з моменту підписання його сторонами та діє по 31 грудня 2012 року, а в частині зобов'язань покупця оплатити отриманий товар чи зробити інші платежі, передбачені договором, даний договір діє до повного виконання даних зобов'язань покупцем (п. 6.1 договору).

Відповідно до Додатку № 1 до договору поставки товарів покупцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - торговим агентом постачальника затверджений зразок підпису матеріально відповідальної особи ОСОБА_5, яка буде приймати цінності у торговому об'єкті «Ясне Сонечко» за адресою доставки: м. Кривий Ріг, вул. Жовтнева, буд. 3 (а.с. 31 том 1).

Згідно з видатковою накладною № 3/14635 від 23.03.2012 р. та з урахуванням письмових пояснень представника позивача ОСОБА_6 (а.с. 79 том 1) постачальник - Приватне підприємство «Лоцмен» відвантажив, а покупець - ФОП ОСОБА_1 безпосередньо отримав відповідно до договору № 3516-13 від 23.03.2012 р. у пункті доставки - магазин «Ясне Сонечко» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Жовтнева, 3 - товар (продукти харчування) на загальну суму 8685,36 грн. у т.ч. ПДВ 1447,54 грн. (а.с. 16, 36-37 том 1).

Вимога позивача сплатити вказаний товар та заперечення відповідача стосовно його отримання, укладення договору з цього приводу, а відтак виникнення грошових зобов'язань за таким договором і є причиною виникнення спору.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України.

Названі законодавчі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно

до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи заперечення відповідача щодо укладення, підписання договору поставки № 3516-13 від 23.03.2012 р. та Додатку № 1 до нього - бланку зразків печаток та підписів матеріально відповідальних осіб покупця, видаткової накладної № 3/14635 від 23.03.2012 р., на підставі клопотання останнього ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2012 р. було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої було доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На розгляд експертам поставлені наступні питання:

1. Чи виконано рукописний текст у договорі поставки № 3516-13 від 23.03.2012 р. (а.с. 30), у бланку зразків печаток та підписів матеріально відповідальних осіб покупця (а.с. 31) Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 чи іншою особою?

2. Чи виконано підпис з боку Покупця від імені ОСОБА_1 у договорі поставки № 3516-13 від 23.03.2012 р. (а.с. 30) Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 чи іншою особою?

3. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у бланку зразків печаток та підписів матеріально відповідальних осіб покупця (а.с. 31) Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 чи іншою особою?

4. Чи виконано підпис, скріплений печаткою Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, на видатковій накладній № 3/14635 від 23.03.2012 р. (а.с. 36-37) Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 чи іншою особою?

Висновком № 3886-12 від 12.12.2012 р. судової почеркознавчої експертизи у справі № 42/5005/6824/2012 встановлено:

- рукописні записи, якими заповнені графи договору поставки № 3516-13 від 23.03.2012 р., бланку зразків печаток та підписів матеріально відповідальних осіб покупця виконані не ОСОБА_1, а іншою особою;

- підписи від імені ОСОБА_1 в графі "Покупець" договору поставки № 3516-13 від 23.03.2012 року та в графі "Підпис" бланку зразків печаток та підписів матеріально відповідальних осіб покупця виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису;

- підпис, скріплений печаткою Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, в графі "Отримав(ла)" видаткової накладної № 3/14635 від 23.03.2012 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

За вказаних обставин докази на підтвердження волевиявлення відповідача щодо укладення договору поставки № 3516-13 від 23.03.2012 р., а також отримання ним товару на суму 8685,36 грн. за видатковою накладною № 3/14635 від 23.03.2012 р. відсутні.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами ) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

Викладене свідчить про недійсність договору поставки № 3516-13 від 23.03.2012 р.

Відповідно до частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Таким чином, договір поставки № 3516-13 від 23.03.2012 р., укладений між Приватним малим підприємством "Лоцмен" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, є недійсним.

За частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Тому, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у сумі 10 897,88 грн., з яких: 8685,36 грн. - заборгованість з оплати станом на 24.07.2012 р. за договором поставки товарів № 3516-13 від 23.03.2012 р., 1737,08 грн. - штраф, а також 396,20 грн. - пеня та 79,24 грн. - 3% річних за період прострочки з 05.04.2012 р. по 24.07.2012 р. задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1609,50 грн. покладається на позивача.

За змістом частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи при відмові в позові покладаються на позивача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2012 р. здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження було зобов'язано відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

На час прийняття рішення доказів на підтвердження оплати вартості експертного дослідження відповідачем не надано, що унеможливлює вирішення питання щодо розподілу між сторонами господарских витрат за проведення судової почеркознавчої експертизи.

За змістом статті 88 Господарського процесуального кодексу України вирішення цього питання можливе за заявою сторони шляхом прийняття додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 4, 32 - 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати недійсним договір поставки № 3516-13 від 23.03.2012 р., укладений між Приватним малим підприємством «Лоцмен» (84311, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. 50 років ВЛКСМ, буд. 2А, ідентифікаційний код 23419138) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (50019, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Відмовити в позові повністю.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

23.01.2013 р.

Суддя І.І. Колісник