Рішення № 28763172, 19.12.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/26122/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"19" грудня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді ЛАСТОВКИ Н.Д.

при секретарі Колокольниковій Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання неповнолітніх дітей, надання дозволу на вивезення дітей за кордон без дозволу батька, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визначити місце проживання їх малолітніх дітей -сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з нею за адресою: АДРЕСА_1, надати дозвіл на вивезення дітей за кордон без дозволу батька ОСОБА_2, стягнути судові витрати та відшкодувати нанесену їй та неповнолітнім дітям моральну шкоду в сумі 7000 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 05 березня 2009 року по 11 квітня 2012 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають двох малолітніх дітей -сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які після розірвання шлюбу залишились проживати разом з нею. Вона ж працює, має стабільний дохід, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, добре дбає про дітей та займається їх вихованням. Вона неодноразово зверталася до правоохоронних органів з заявами про захист її та її малолітніх дітей від переслідування відповідача ОСОБА_2 Крім того, зазначила, що відповідач ОСОБА_2 не надає їй дозволу на вивіз дітей за кордон з метою їх оздоровлення та відпочинку, не аргументує причин відмови. Неправомірними діями відповідача, які виразились в наведенні наклепу на неї та її дітей в листах та заявах, їй та дітям заподіяно моральної шкоди в розмірі 7000 грн.

Позивач в судове засідання не з»явилася. Від її представника до початку судового засіданні надійшла письмова заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти постановлення по справі заочного рішення не заперечують.

Відповідач до суду не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день і час судового розгляду.

Представник третьої особи -Органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації до суду не з»явився, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, висновок органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 13.12.2012 року щодо визначення місця проживання малолітніх дітей з матір»ю підтримав в повному обсязі.

Представник прокуратури Дніпровського р-ну м. Києва надав суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Суд, вважає можливим справу розглянути у відсутність сторін, та постановити по справі заочне рішення. Фіксування судового засідання через неявку сторін не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що з 05 березня 2009 року по 11 квітня 2012 року сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу мають двох малолітніх дітей -сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. ( ас. 16,17)

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2012 року ( ас. 8) шлюб між сторонами розірвано.

З довідки ЖРЕО № 411 від 15.08.2012 року ( ас. 23) вбачається, що малолітній ОСОБА_3, зареєстрований за місцем проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2, однак мешкає за місцем реєстрації та проживання матері ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1. Малолітня ОСОБА_4 зареєстрована та мешкає за місцем реєстрації та проживання матері ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ( ас. 22)

Тобто, судом достовірно встановлено, що малолітні діти сторін по справі постійно проживають з матір»ю ОСОБА_1 за місцем її реєстрації та проживання.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов»язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров»я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Згідно висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 13.12.2012 року за № 6-11/41-1881/5 ( протокол засідання Комісії № 21 від 05.12.2012) орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місцем проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір»ю ОСОБА_1

Відповідно до ч.2 ст.59 Цивільного процесуального кодексу України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч.4,5 ст.19 СК України щодо спору про визначення місця проживання дитини орган опіки та піклування надає суду письмовий висновок, який повинен бути виконаний на бланку відповідної установи, підписаний його головою (або заступником) та скріплений печаткою.

Відповідно до ст. 19 СК України суд погоджується з даним висновком органу опіки та піклування, оскільки даний висновок є достатньо обґрунтований і не суперечить інтересам дітей, зроблений з достатнім вивчення обставин життя даної родини, характеру відносин, які склалися у родині, з належною перевіркою обставин, які викладені позивачем, та відповідає обставинам, які були з'ясовані під час розгляду судової справи в частині визначення місця проживання дітей з матір»ю.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов в частині визначення місця проживання дітей з позивачем підлягає задоволенню та вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір»ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, яка має постійне місце проживання, належним чином піклується і дбає про дітей, дає дітям належне виховання та утримання.

Що стосується решта частини позовних вимог позивачки ОСОБА_1 щодо надання дозволу на вивезення дітей за кордон без дозволу батька ОСОБА_2 та відшкодування з нього нанесеної їй та малолітнім дітям моральної шкоди в сумі 7000 грн., то суд вважає, що дані вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.3 Закону України від 21.01.1994р. «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Вимогами п.18 Правил оформлення видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою KM України № 380 від 24.03.2004р., оформлення проїзного документа здійснюється на підставі згоди батьків, а у разі, коли вони не перебувають у шлюбі між собою за наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлений на підставі рішення суду. Пунктом 20 зазначених Правил визначено, іцо проїзний документ оформляється на три роки або до досягнення дитиною 18-річного віку.

Однак, позивачем не надано жодного доказу того, що відповідач відмовляється від надання дозволу на виїзд дітей за кордон для оздоровлення, чи відпочинку, чи нотаріального посвідчення оформлення проїзного документа, та те, що діями відповідача заподіяно моральну шкоду як позивачу, так і малолітнім дітям, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 107 грн. 30 коп.

Керуючись ст.ст. 160, 161 СК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання неповнолітніх дітей та надання дозволу на вивезення дітей за кордон без дозволу батька -задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 з їх матір»ю ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1.

В решта частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його отримання.

СУДДЯ: