Рішення № 28761553, 23.01.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Єдиний унікальний номер 2506/11240/2012

Номер провадження 2/750/326/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2013 рокум. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого - судді Лямзіної Н.Ю.

при секретарі - Будаш М.В.,

за участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Начальника центру телекомунікаційних послуг ВАТ «Укртелеком»ОСОБА_3 про неправомірні дії і бездіяльність посадових осіб,-

встановив:

Позивачі звернулися до Деснянського районного суду м.Чернігова з вимогою про стягнення з відповідача на його користь 50000 грн. 00 коп. у відшкодування завданої моральної шкоди та списати борг 227 грн. 52 коп.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що він та його дружина є інвалідами 1 і 2 групи та мають пільгу 100 % , а відповідач відмовляється її виконувати. Дії відповідача спричинили позивачам моральну шкоду, яку вони оцінюють в розмірі 50000 грн.00 коп.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсягу та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позивні вимоги не визнав.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивачі звернулися до відповідача з вимогою про встановлення їм пільги згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». А у звязку з тим, що відповідач не надав їм 100% знижки на абонентську плату за користування квартирним телефоном, то порушив тим самим їх права, свободи та інтереси.

Судом встановлено, що відповідач надає позивачам згідно ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»50% знижки на абонентську плату за користування квартирним телефоном.

Відповідно до п.10 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»чітко визначено, що інвалідам війни та прирівняним до них особам ( ст.7) абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 % від затверджених тарифів, а для інвалідів Великої Вітчизняної війни та війни з Японією за 100 % знижкою від зазначених тарифів.

Оскільки 100 % знижку від затверджених тарифів встановлено тільки для інвалідів Великої Вітчизняної війни та війни з Японією, за умови надання абонентом посвідчення, що підтверджує безпосередню участь у зазначених війнах, або інвалідність внаслідок воєнних дій, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про списання боргу перед ВАТ «Укртелеком»слід відмовити.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивачів моральної шкоди в розмірі 50 000, 00 гривень, суд приходить до висновку про відмову в задоволені цих позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із пошкодженням її майна.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, на що звернув увагу Верховний Суд України в п. 5 постанови Пленуму від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідальність за завдану моральну шкоду відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України відшкодовується особою, яка її завдала.

Судом не встановлено наявність спричинення працівниками відповідача під час виконання ним своїх трудових обов'язків моральної шкоди позивачу, в тому числі не встановлено наявний причинний звязок між шкодою і протиправним діянням заподіювача, позивачем не зазначено в чому саме полягає ця шкода, і не зазначено з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та не зазначено якими доказами це підтверджується.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Зазначені вище обставини на переконання суду не призвели до спричинення позивачу моральної шкоди, яка виразилася в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав в звязку із заподіянням шкоди винними діями працівника відповідача під час виконання ним своїх трудових обов'язків, необхідністю вимушених змін у виробничих та життєвих стосунках.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до принципу диспозитивності суд розглядає справу на підставі доказів, поданими сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, приходить до переконання в тому, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.10, 60, 208-209, 212, 213, 224-226, 292, 294 ЦПК України, п.10 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п.6 Постанови від 16.02.1994 року № 94 «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя