Постанова № 28759463, 16.01.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.13 Справа № 5010/1084/2012-2/58

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» за № 1032 від 12.10.2012 р. (вх. № 708 від 09.11.2012 р.),

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2012 року

у справі № 5010/1084/2012-2/58 (суддя О.М.Круглова),

порушеній за позовом

Позивача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, с. Гериня, Долинського району, Івано-Франківської обл.,

До відповідача: Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», м. Івано-Франківськ,

Про: зобов'язати Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» передати Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_2, товар (лісопродукцію), а саме: пиловник хвойний, І сорту діаметром 14-18 см. у кількості 10,42 м3, пиловник хвойний, І сорту діаметром 20-24 см. у кількості 16,00 м3,пиловник хвойний, І сорту діаметром 26-34 см. у кількості 8,46 м3, пиловник хвойний ІІ сорту діаметром 14-18 см. у кількості 10,00 м3, пиловник хвойний, ІІ сорту діаметром 20-24 см. у кількості 5,35 м3, пиловник хвойний, ІІ сорту діаметром 26-34 см. у кількості 17,00 м3, пиловник хвойний, ІІІ сорту діаметром 14-18 см. у кількості 1,93 м3, пиловник хвойний ІІІ сорту діаметром 20-24 см. у кількості 9,40 м3, пиловник хвойний, ІІІ сорту діаметром 26-34 см. у кількості 15,98 м3, будівельний ліс хвойних порід у кількості 21,05 м3, баланси хвойних порід у кількості 45,63 м3, технічну сировину для виготовлення тирсоплити хвойних порід діаметром 14-24 см. у кількості 49,48 м3, технічну сировину для виготовлення тирсоплити хвойних порід діаметром 26-34 см. у кількості 92,93 м3, технічну сировину для виготовлення тирсоплити хвойних порід діаметром 36 см. і більше у кількості 42,69 м3, технічну сировину букову діаметром 18-24 см. у кількості 24,00 м3, технічну сировину букову діаметром 26-34 см. у кількості 1,40 м3, дрова паливні хвойних порід у кількості 198,59 м3, дрова паливні букові у кількості 33,00 м3 та стягнення судового збору.

За участю представників сторін:

Від апелянта/відповідача: не прибув,

Від позивача: ОСОБА_3 - п/к за довіреністю б/н від 27.08.2012 р.,

Представник, який прибув у судове засідання, з правами та обов'язками сторін визначеними у ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України - ознайомлений. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представник позивача подав письмове клопотання про відмову від здійсненні фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» від 09.11.2012р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 р. у склад колегії для розгляду справи № 5010/1084/2012-2/58 господарського суду Івано-Франківської області введено суддів - Давид Л.Л. та Юрченка Я.О. (том І, а.с. 158).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2012р. відновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та судовий розгляд призначено на 28.11.2012р., про що сторони були, належним чином, під розписку, повідомлені: Апелянт/відповідач - 19.11.2012 р. рекомендованою поштою № 06364961, Позивач - 15.11.2012 р. рекомендованою поштою № 06364970 (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи, том ІІ, а.с. 1-2).

28.11.2012 р. в судовому засіданні, яке відбулося за участю представників апелянта/відповідача та позивача, було оголошено перерву до 03.01.2013 р. про що сторони були повідомлені під розписку (докази в матеріалах справи (том ІІ, а.с. 16).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 р. розгляд справи відкладено на 16.01.2013 р., про що сторін було повідомлено рекомендованою кореспонденцією.

Представник апелянта/відповідача в судове засідання, яке відбулося 16.01.2013р. не прибув, через канцелярію суду подав клопотання за № 22 від 15.01.2013 р. (вх. № 37 від 16.01.2013 р.), просить розглядати справу за відсутності представника апелянта. У попередньому судовому засіданні представник апелянта доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача прибув, подав через канцелярію суду клопотання б/н від 15.01.2013 р. (вх. № 292 від 16.01.2013 р.) про долучення до матеріалів справи копії акта звірки за грудень 2008 року щодо обсягу лісозаготівельних робіт 943 м. куб., також подав письмові пояснення б/н від 15.01.2013 р. (вх. № 291 від 16.01.2013 р.); пояснив, що спірний договір є чинним, підлягає до виконання, просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представника апелянта/відповідача, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Нормами чинного законодавства України (ст. 28 ГПК України) не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 5010/1084/2012-2/58.

Колегія суддів ухвалила подані документи, долучити до матеріалів справи, так як вони були предметом дослідження суду першої інстанції.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2012 р. (суддя О.М.Круглова) позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» про зобов'язання передати товар (лісопродукцію) та стягнення судового збору - задоволено повністю (пункт перший резолютивної частини рішення). Вирішено: Державному підприємству "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 08033772) передати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (с. Гериня, Долинський район, Івано-Франківська область, 77521, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) лісопродукцію, а саме: пиловник хвойний І сорту діаметром 14-18 см. у кількості 10,42 м3, пиловник хвойний І сорту діаметром 20-24 см. у кількості 16,00 м3,пиловник хвойний І сорту діаметром 26-34 см. у кількості 8,46 м3, пиловник хвойний ІІ сорту діаметром 14-18 см. у кількості 10,00 м3, пиловник хвойний ІІ сорту діаметром 20-24 см. у кількості 5,35 м3, пиловник хвойний ІІ сорту діаметром 26-34 см. у кількості 17,00 м3, пиловник хвойний ІІІ сорту діаметром 14-18 см. у кількості 1,93 м3, пиловник хвойний ІІІ сорту діаметром 20-24 см. у кількості 9,40 м3, пиловник хвойний ІІІ сорту діаметром 26-34 см. у кількості 15,98 м3, будівельний ліс хвойних порід у кількості 21,05 м3, баланси хвойних порід у кількості 45,63 м3, технічну сировину для виготовлення тирсоплити хвойних порід діаметром 14-24 см. у кількості 49,48 м3, технічну сировину для виготовлення тирсоплити хвойних порід діаметром 26-34 см. у кількості 92,93 м3, технічну сировину для виготовлення тирсоплити хвойних порід діаметром 36 см. і більше у кількості 42,69 м3, технічну сировину букову діаметром 18-24 см. у кількості 24,00 м3, технічну сировину букову діаметром 26-34 см. у кількості 1,40 м3, дрова паливні хвойних порід у кількості 198,59 м3, дрова паливні букові у кількості 33,00 м3 (пункт другий резолютивної частини рішення). Пунктом третім резолютивної частини рішення вирішено стягнути з Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат» (вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 08033772) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (с. Гериня, Долинський район, Івано-Франківська область, 77521, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) - 2471,28 грн. витрат по сплаті судового збору (пункт третій резолютивної частини рішення) (том І, а.с. 127-130).

Не погоджуючись із даним судовим рішенням, Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2012 р. по справі № 5010/1084/2012-2/58 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, так як судом першої інстанції при прийнятті рішення, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Вважає, що місцевим господарським судом не враховано той факт, що укладені договори між СПД-ФО ОСОБА_2 та Сколівським військовим лісгоспом є правочином зарахування однорідних позовних вимог, також вважає що місцевим судом не взято до уваги клопотання про застосування строку позовної давності, оскільки, як вважає місцевий суд, предметом спору є недопоставка лісопродукції по договору № 205/290 від 07.09.2011 р. Також вважає, що місцевим судом не правомірно присуджено до стягнення з відповідача судового збору за майновим спором, оскільки, як вважає апелянт/відповідач предметом спору є зобов'язання поставити лісопродукці, тобто не майновий спір, а відтак судовий збір повинен стягуватись у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Колегією суддів встановлено, що позивач: ОСОБА_2 є Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою (Приватним підприємцнм) (надалі - СПД-ФО ОСОБА_2), йому присвоєно номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів: НОМЕР_1, місце проживання фізичної особи - підприємця: п. і. 77521, Івано-Франківська обл., Долинський район, с. Гериня, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (том І, а. с. 14).

Відповідач: Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (надалі - ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат») є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 08033772, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Л. Ребета, буд. 6, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АА № 558896 (том І, а. с. 122).

Відокремленим структурним підрозділом (філією) Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» є Сколівський військовий лісгосп ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (п. 1.3. Положення), без права юридичної особи (п. 1.4. Положення), ідентифікаційний код № 24981630, місцезнаходження структурного підрозділу: п. і. 82600, Львівська обл., Сколівський р-н, м. Сколе, вул. Героїв Маківки, буд. 28 (п. 1.8. Положення). Вищезазначене підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 659859 (том І, а. с. 123) та Положенням Сколівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», яке затверджено ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» - 01.09.2009р. (том І, а. с. 114-120).

Коло повноважень структурного відокремленого підрозділу (філії) визначено для нього юридичною особою у Положенні Сколівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» та передбачає, що Лісгосп здійснює свою діяльність на принципах госпрозрахунку в межах повноважень встановлених цим Положенням, має розрахунковий рахунок в банку, круглу печатку, штамп та бланки із своєю назвою та емблемою (п. 1.3. Положення), здійснює передбачені цим Положенням операції та вступає в незаборонені чинним законодавством цивільно-правові відносини з метою набуття майнових та немайнових прав і обов'язків, у т.ч. в договірні відносини, пов'язані з здійсненням господарської діяльності, та вирішення питань соціального розвитку в межах зароблених коштів, а також майна, що знаходиться на його окремому балансі.

Всі відносини, в яких Лісгосп виступає позивачем або відповідачем в суді здійснюються тільки через Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» або за його дорученням (п. 1.7. Положення).

Предмет діяльності філії визначено у розділі 2 Положення.

Пунктом 4.5. Положення визначено, що структурний підрозділ від імені Ліспромкомбінату представляє його інтереси в підприємствах, установах, організаціях та органах виконавчої влади, здійснює інші дії, що випливають із положення про Лісгосп (п. 4.15 Положення).

Права філії визначено у розділі 3 Положення, зокрема, заключати договори від свого імені з іншими організаціями (п. 3.3. Положення). Договори, укладені Лісгоспом, набувають юридичної сили після їх затвердження директором Ліспромкомбінату (п. 3.4. Положення).

Як встановлено місцевим судом, 10.06.2008 р. між Сколівським військовим лісгоспом Івано-Франківського ЛПК МО України (Замовник - згідно угоди, Відповідач - у справі) та СПД-ФО ОСОБА_2 (Виконавець - згідно угоди, Позивач - у справі) було укладено Угоду № 344/52, яка була затверджена Директором Івано-Франківського ЛПК МО України - 10.06.2008р., підпис якого засвідчено круглою печаткою підприємства (далі за тексом - Договір)(том І, а. с. 15-16).

Зазначена Угода (далі - Договір) укладена у письмовій формі, підписана повноважними представниками двох сторін, їх підписи скріплено печатками сторін, відповідно до п.п. 3.3. та 3.4. Положення про філію, затверджена керівником Івано-Франківського ЛПК МО України - 10.06.2008р., відтак набула юридичної сили, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України, є правомірним правочином відповідно до ст. 204 ЦК України, оскільки іншого сторонами (апелянтом - у справі) не доведено.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначена Угода (надалі - Договір) є договором про надання послуг, оскільки відповідає ст. 901 Цивільного кодексу України.

Статтею 901 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зазначений Договір, станом на час розгляду справи в суді є чинним, не припиненим, сторонами доказів про те, що Договір є розірваним та/або визнаним у судовому порядку недійсним - не подано (не представлено).

Відповідно до договірних відносин, які виникли на підставі Угоди № 344/52 від 10.06.2008 р., Замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги по роботах на лісосіці та вивозці лісо продукції на нижній склад Замовника згідно графіку і лісорубного квитка (пункт 1.1. Договору).

Згідно пункту 1.7. Угоди, Замовник зобов'язується прийняти роботи і оплатити за надані послуги Виконавцем по розробці лісосіки згідно пункту 1.1 Угоди та згідно погодженого розрахунку вартості наданих послуг по факту виконання робіт.

Права та обов'язки сторін визначено у розділі 3 Договору.

Отже, за вказані роботи відповідач зобов'язувався проводити оплату згідно умов Договору.

Як встановлено місцевим судом, обсяг та вартість виконаних робіт згідно вказаного Договору підтверджено Актами виконаних робіт від 15.12.10 р. та від 16.12.2010 р. (том І, а. с. 21-23).

Однак, Відповідач за вказані роботи повністю не розрахувався, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 170260,23 грн., що підтверджується матеріалами даної справи, в т.ч. і актом звірки розрахунків станом на 01.09.2011 р. (том І, а. с. 92).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 07.09.2011 р. між СПД-ФО ОСОБА_2 та Сколівським військовим лісгоспом, який є структурним підрозділом Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» було укладено Договір № 205/290, який затверджений Директором ДП «Івано-Франківського військового ліс промкомбінату», підпис якого засвідчено круглою печаткою підприємства, відтак в силу п.п. 3.3. та 3.4. Положення, Договір № 205/290 набув юридичної сили (далі за текстом - Договір № 205/290) (том І, а. с. 37).

Згідно умов за Договором № 205/290 Продавець (Сколівський військовий лісгосп) зобов'язується відпустити за передоплату лісопродукцію (Товар) верхнього лісоскладу Продавця в кількості і по ціні згідно погодженої Специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною до даного Договору, а Покупець (СПД-ФО ОСОБА_2) зобов'язується оплатити та прийняти Товар у відповідності з його якістю та кількістю (п. 1.2. Договору № 205/290).

Права та обов'язки сторін визначені у розділі 2 Договору № 205/290.

Так, відповідно до п. 1.1.1. Договору № 205/290, покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату вартості обумовленого Товару згідно Специфікації (Додаток № 1), здійснити за власні кошти завантаження Товару на власний транспорт (п. 1.1.3.), після підписання товарно-транспортної накладної (далі за текстом - ТТН), вивезти Товар з верхнього складу (п. 1.1.4.), а продавець зобов'язаний відпустити Покупцю оплачений ним товар з верхнього лісоскладу продавця (п. 1.2. Договору № 205/290).

Товар вважається прийнятим Покупцем з моменту підписання сторонами ТТН (п. 3.1.). Загальна сума Договору № 205/290 складає 172360,00 грн. (п. 3.2. цього Договору). Покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на р/р Продавця (п. 3.3. Договору № 205/290).

Додаток № 1 «Специфікація протоколу погодження вільної договірної ціни на відпуск лісопродукції кв. 1 вид. 28 пл. 3.4. га» (далі за текстом - Специфікація) до Договору № 205/209 складена сторонами та підписана 07.09.2011р. (том І, а.с. 38).

Зазначений Договір № 205/290 від 07.09.2011р. за основними та неосновними ознаками є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статей 655 та 656 Цивільного кодексу України, зазначений Договір містить дві істотні умови визначені для договору купівлі-продажу, це умови про предмет ( розділ 1 Договору + Специфікація від 07.09.2011р.) і ціну (п. 3.2. Договору), а також містить певні зобов'язальні права сторін (розділ 3 Договору).

Характерною ознакою договору купівлі-продажу та має місце в даному випадку є те, що він може вважатися укладеним, незважаючи на погодження всіх можливих інших умов (строк, місце, спосіб виконання тощо).

Відповідно до ч.1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначений Договір станом на час розгляду справи в суді є чинним, сторонами доказів про те, що Договір № 205/290 визнаний у встановленому законом порядку недійсним, не подано (не представлено).

Як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено місцевим господарським судом, 10.10.2011 р. між Сколівським військовим лісгоспом ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбунат», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, було укладено трьохсторонній Договір № 342 «Про взаємодію та зарахування взаємної заборгованості».

Зазначений вище трьохсторонній Договір № 342, відповідно до п.п. 3.3. та 3.4. Положення про філію, затверджений директором ДП «Івано-Франківського військового ліспромкомбінату», його підпис засвідчено печаткою підприємства, тобто зазначений Договір набув юридичної сили (далі за текстом - Договір № 342) (том І, а. с. 39-40).

Предметом Договору № 342 є зобов'язання майнового характеру, що виникли у зв'язку з виконанням договірних зобов'язань між підприємцем ОСОБА_2 та Сколівським військовим лісгоспом ДП «Івано-Франківського військового ліспромкомбінату» (договори № 204 від 07.09.11р., № 205 від 07.09.11р.), а також між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (договір № 1 від 10.10.2011 р.) взаємо зараховуються на умовах визначених у цьому Договорі ( розділ 1 Договору № 342).

Пунктом 2.1.Договору № 342 підтверджена заборгованість Сколівського військового лісгоспу перед ФОП ОСОБА_2 на суму 170260,23 грн., згідно акту звірки від 01.09.2011 р.

Згідно п. 3.1.1 Договору № 342, ФОП ОСОБА_2 не здійснює розрахунок з Сколівським військовим лісгоспом за лісопродукцію згідно договору № 205/290 від 07.09.11 р. Вартість лісопродукції за вказаним Договором вважається оплаченою з моменту підписання цього Договору.

Як зазначено вище, Договір № 342 підписано трьома сторонами - 10.10.2011 р.

Умови взаєморозрахунків визначено у розділі 3 Договору № 342.

Відповідно до п.3.1.1. Договору № 342, підприємець ОСОБА_2 не здійснює розрахунок зі Сколівським військовим лісгоспом за лісопродукцію згідно договору № 205 від 07.09.11 р. Вартість продукції за договором вважається оплаченою з моменту підписання цього договору, тобто з 10.10.2011 р.

Відповідно до п. 3.1.4. Договору № 342, Сколівський військовий лісгосп не здійснює розрахунок з позивачем згідно акту звірки від 01.09.11 р. Заборгованість Сколівського військового лісгоспу перед ФОП ОСОБА_2 вважається погашеною з моменту підписання цього Договору, тобто з 10.10.2011 р.

Разом з тим, належить зазначити, що акту звірки від 01.09.11 р. (том І, а.с. 92), про який йдеться у п. 3.1.4. цього Договору, відноситься до зобов'язань за Угодою № 344/52 від 10.06.2008р. заборгованість за яким складала суму 170260,23 грн.

Місцевим судом встановлено та підтверджується матеріалами даної справи, що відповідач свої зобов'язання за Договором № 205/290 від 07.09.11 р. щодо відпуску позивачу лісопродукції в асортименті і кількості визначеній Специфікацією (Додаток № 1 до Договору № 205/290 та невід'ємна його частина) в повному обсязі не виконав.

Як правомірно встановлено місцевим судом, підписавши, 10.10.2011 р. Договір № 342 «Про взаємодію та зарахування взаємної заборгованості» та прийнявши суму заборгованості перед СПД-ФО ОСОБА_2 (підтверджену актом звірки від 01.09.11 р.) за раніше виконані роботи, як оплату за Договором № 205/290 від 07.09.2011 р., відповідач отримав виконання зобов'язань позивачем з оплати продукції за цим же договором, а своє зобов'язання щодо відпуску відповідачу лісопродукції виконав частково, відпустивши лише наступну продукцію: пиловник хвойний І сорту діаметром 14-18 см. у кількості 5,58 м3, пиловник хвойний І сорту діаметром 26-34 см. у кількості 9,54 м3, пиловник хвойний ІІ сорту діаметром 20-24 см. у кількості 7,65 м3, пиловник хвойний ІІІ сорту діаметром 14-18 см. у кількості 13,07 м3, пиловник хвойний ІІІ сорту діаметром 20-24 см. у кількості 5,60 м3, пиловник хвойний ІІІ сорту діаметром 26-34 см. у кількості 4,02 м3, будівельний ліс хвойних порід у кількості 15,95 м3, баланси хвойних порід у кількості 34,37 м3, технічна сировина для виготовлення тирсоплити хвойних порід діаметром 14-24 см. у кількості 30,52 м3, технічна сировина для виготовлення тирсоплити хвойних порід діаметром 26-34 см. у кількості 20,07 м3, технічна сировина для виготовлення тирсоплити хвойних порід діаметром 36 см. і більше у кількості 6,31 м3, технічна сировина букова діаметром 26-34 см. у кількості 10,6 м3, дрова паливні хвойних порід у кількості 63,41 м3, що підтверджується товарно-транспортними накладними, які мають силу доказу відповідно до п. 1.1.4. Договору № 205/290 та специфікаціями, які є невід'ємними частинами цього Договору та підписані обома сторонами за цим Договором (том І, а. с. 41-70).

Отже, залишилась недопоставленою відповідачем позивачу лісопродукція згідно Специфікації (додаток № 1 до Договору № 205/290 від 07.09.2011 р.) в наступному асортименті та кількості: пиловник хвойний, І сорту діаметром 14-18 см. у кількості 10,42 м3, пиловник хвойний, І сорту діаметром 20-24 см. у кількості 16,00 м3,пиловник хвойний, І сорту діаметром 26-34 см. у кількості 8,46 м3, пиловник хвойний ІІ сорту діаметром 14-18 см. у кількості 10,00 м3, пиловник хвойний, ІІ сорту діаметром 20-24 см. у кількості 5,35 м3, пиловник хвойний, ІІ сорту діаметром 26-34 см. у кількості 17,00 м3, пиловник хвойний, ІІІ сорту діаметром 14-18 см. у кількості 1,93 м3, пиловник хвойний ІІІ сорту діаметром 20-24 см. у кількості 9,40 м3, пиловник хвойний, ІІІ сорту діаметром 26-34 см. у кількості 15,98 м3, будівельний ліс хвойних порід у кількості 21,05 м3, баланси хвойних порід у кількості 45,63 м3, технічну сировину для виготовлення тирсоплити хвойних порід діаметром 14-24 см. у кількості 49,48 м3, технічну сировину для виготовлення тирсоплити хвойних порід діаметром 26-34 см. у кількості 92,93 м3, технічну сировину для виготовлення тирсоплити хвойних порід діаметром 36 см. і більше у кількості 42,69 м3, технічну сировину букову діаметром 18-24 см. у кількості 24,00 м3, технічну сировину букову діаметром 26-34 см. у кількості 1,40 м3, дрова паливні хвойних порід у кількості 198,59 м3, дрова паливні букові у кількості 33,00 м3 .

З матеріалів справи вбачається, що з метою врегулювання спору у досудовому порядку, Позивач направляв Відповідачу лист-вимогу від 27.06.р.12 (том І, а. с. 71) про виконання умов Договору № 205/290 від 07.09.2011 р. щодо заготівлі та вивозі лісопродукції в межах досягнутих сторонами домовленостей, що підтверджується поштовою квитанцією та повідомленням про вручення поштового відправлення (том І, а. с. 72-73).

Однак, вищевказаний лист-вимога відповідачем залишена без задоволення.

Як встановлено місцевим судом, у матеріалах справи міститься Договір № 204/289 від 07.09.11 р. (том І, а.с. 34), який укладено між Сколівським військовим лісгоспом ДП «Івано-Франківського військового ліспромкомбінату» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, предметом якого є виконання позивачем робіт на лісосіці по заготівлі лісопродукції згідно графіку і лісорубного квитка № 19 від 28 травня 2011 р. (п. 1.1., п. 1.7. цього Договору), а відповідачем - проведення розрахунку за виконані роботи (п. 1.6., п. 3.1.2. цього Договору).

Місцевим судом встановлено та випливає з умов договорів, укладених між позивачем та відповідачем, що Договір № 205/290 від 07.09.11 р. (том 1, а.с. 37) не містить будь-якої прив'язки до умов Договору № 204/289 від 07.09.11 р. (том І, а.с. 34), тому посилання апелянта/відповідача на неповне виконання позивачем умов Договору № 204/289 від 07.09.11 р. судом не приймається до уваги, так як у разі невиконання позивачем зобов'язань за вказаним договором, відповідач не позбавлений права, у порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством, на звернення до суду з відповідним позовом.

Посилання апелянта/відповідача на поставку позивачу лісопродукції за Договором № 205/290 від 07.09.2011 р. на підставі товарно-транспортних накладних серії ЛВ № 012564 , № 012565, № 073735, № 073734 від 20.04.2012 р. (том І, а.с. 98-101) не підтверджено документально, оскільки вказані товарно-транспортні накладні не містять підписів, завірених печаткою уповноважених осіб позивача про отримання продукції, а містять підписи водіїв - експедиторів: Жалівців, Гобаль, Гобаль, Жалівців, повноваження від імені позивача (Приватного підприємця ОСОБА_2) на отримання лісопродукції у яких відсутні.

Як вбачається з вищенаведених ТТН № 012564, № 012565, № 073735, № 073734 від 20.04.2012 р. вантаж, який перевозився автомобілями: УРАЛ, державні № 23-69, № 63-44, 63-44, 23-69, одержали власне: Жалівців, Гобаль, Гобаль, Жалівців, що засвідчується підписами зазначених осіб у ТТН про одержання вантажу.

Пунктом 45 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, який затверджено постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.06.1969р. № 401 (з наступними змінами і доповненнями), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що за договором перевезення вантажу автотранспортне підприємство або організація зобов'язуються доставити ввірений їм вантажовідправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Товарно-транспортна накладна (далі за текстом - ТТН) є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей вказаних у товарно-транспортних документах.

При передачі вантажу уповноваженій особі вантажоотримувача за договором, без застережень, перевезення вважається закінченим.

Одержання вантажу повинно бути засвідчено підписом і печаткою (штампом) вантажоодержувача в усіх примірниках ТТН.

Розвантаження вважається закінченим після вручення водієві належним чином оформлених CMR чи ТТН на завантажений або вивантажений вантаж.

Вищезазначені ТТН № 012564, № 012565, № 073735, № 073734 від 20.04.2012 р. не містять підпису і печатки (штампу) вантажоодержувача (в нашому випадку СПД-ФО ОСОБА_2), які б засвідчували факт одержання ним зазначеного у цих ТТН вантажу.

Крім того, як вбачається з поданих відповідачем копій документів на підтвердження своїх заперечень, а саме: Акт здачі приймання робіт (надання послуг) складений 28.04.2012р. (том І, а.с. 102) стосується договору № 212/289 від 07.09.2011р. (дописано: 204/284). Зазначені в цьому Акті договори не є предметом спору у даній справі.

В копії Акту здачі приймання робіт (надання послуг) від 30.12.2011р. (том І, а.с. 103) - взагалі не міститься посилання на будь-який договір.

Копія Довіреності серії НА № 638248 від 19.04.2012р. видана на ім'я ОСОБА_2 (том І, а.с. 104) не містить посилання на будь-який договір, а також зазначена копія довіреності не містить взірця підпису особи, якій видано вказану довіреність, підпис цієї особи не засвідчено печаткою (том І, а.с. 105).

Копії квитанцій до прибуткових касових ордерів (том І, а.с. 106-107) стосуються ФОП «ОСОБА_5» та Сколівського військового лісгоспу, а не Приватного підприємця ОСОБА_2, який є позивачем у даній справі, тому не спростовують рішення місцевого господарського суду.

Не спростовують фактів встановлених рішенням місцевого суду, лісорубні квитки № 3, № 19 та № 10 (том І, а.с. 108-113).

З огляду на наведене, вказані вище документи, є неналежними та не допустимими доказами у справі, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, відтак правомірно не взяті до уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 173, 175 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статей 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору і якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться (ст. 161 ЦК України). Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач станом на день розгляду справи доказів належного виконання своїх зобов'язань щодо відпуску лісопродукцію в асортименті та кількості згідно Специфікації (додаток №1 до Договору № 205/290 від 07.09.11 р. не надав, доводи позивача не спростував, тому колегія суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про зобов'язання відповідача передати позивачу лісопродукцію, вартість якої становить 123564 грн., є обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Щодо твердження апелянта/відповідача, що місцевим судом не взято до уваги клопотання про застосування строку позовної давності, колегія суддів вважає таким, що не заслуговує на увагу суду, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відзиві відповідача на позовну заяву від 26.09.2012р. № 981 (том І, а.с. 94-97), який надано суду першої інстанції за вх. № 6328/м від 27.09.12р., в описовій частині якого, серед іншого, викладено думку відповідача про те, що позивач втратив право на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу щодо зобов'язання відпустити йому лісопродукцію на суму 123 677,40 грн., яке виникло ще в 2008 році, тому вважає вимогу позивача щодо зобов'язання відпустити йому лісопродукцію на суму 123677,40 грн. безпідставною, просить в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісокомбінат» про зобов'язання передати лісопродукцію відмовити в повному обсязі.

Колегія суду, перевіривши зазначені апелянтом/відповідачем обставини справи, приходить до висновку, що позивачем не пропущено загального трирічного строку позовної давності на звернення до господарського суду за захистом свого порушеного права, виходячи з наступного.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Позивач звернувся з позовом до господарського суду Івано-Франківської області 17.08.2012р. (вх. № 2024)(том І, а.с. 2), з вимогою зобов'язати відповідача передати СПД-ФО ОСОБА_2 товар - лісопродукцію, найменування, асортимент, кількість якої визначена у позовній заяві, за Договором № 205/290 від 07.09.2011р., а не за Угодою № 344/52 від 10.06.2008р., як, безпідставно, стверджує апелянт/відповідач.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, про що чітко та однозначно зазначено у судовому рішенні від 17 вересня 2012р. «Отже, залишилася недопоставленою відповідачем позивачу лісопродукція згідно Специфікації (Додаток № 1) до Договору № 205/290 від 07.09.2011 р. в асортименті та кількості заявленій позивачем у позовній заяві».

За Договором № 205/290, який було укладено сторонами у даній справі - 07.09.2011 р., станом на час подання позову до господарського суду (17.08.2012р.), з урахуванням надсилання позивачем відповідачу вимоги від 27.06.2012р. (том І, а.с. 71) про виконання умов Договору № 205/290 від 07.09.2011р. щодо заготівлі та вивозу лісопродукції в межах досягнутих сторонами домовленостей, позивач жодним чином не пропустив загального трирічного строку позовної давності, визначеного ст. 257 ЦК України.

Колегією суду встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач не ставить у позові вимоги про стягнення заборгованості в сумі 170260,23 грн. за Угодою № 344/52 від 10.06.2008р., тому ототожнення апелянтом суми 170260,23 грн., яка виникла ще у 2008 р. за Угодою № 344/52 та суми 123677,40 грн., яка виникла за Договором № 205/290 від 07.09.2011р. є безпідставним.

На підставі Угоди № 344/52 від 10.06.2008р., відповідно до якої позивач надавав відповідачу послуги по роботах на лісосіці та вивозі лісопродукції. Обсяги та вартість виконаних робіт згідно вказаного договору підтверджується Актами виконаних робіт від 15.12.2010р. та від 16.12.2010р. (том І, а.с. 21-23). Відповідач за вказані роботи розрахувався, частково, у зв'язку з чим виникла заборгованість на суму 170260,23 грн., що підтверджується матеріалами справи, в т.ч. підписаним сторонами Актом звірки розрахунків від 01.09.2011 р. (том І, а.с. 92), яким відповідач визнав свою заборгованість станом на 01.09.2011 р., а відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Отже, строк зобов'язання відповідача перед позивачем настав з 02.09.2011 року. Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події з якою пов'язано його початок (02.09.2011 р.), а відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Однак, 10.10.2011р. між трьома сторонами, в т.ч. між позивачем та відповідачем у даній справі, було укладено Договір № 342 «Про взаємодію та зарахування взаємної заборгованості», згідно з п. 2.1. якого, підтверджена заборгованість Сколівського військового лісгоспу перед СПД-ФО ОСОБА_2 на суму 170260,23 грн., згідно акта звірки від 01.09.2011р., яка, фактично, виникла за Угодою № 344/52 від 10.06.2008р. та вважається погашеною з моменту підписання Договору № 342 від 10.10.2011р. (п. 3.1.4.).

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

В нашому випадку, зобов'язання за Угодою № 344/52 від 10.06.2008р. припинилося 10.10.2011 р. за згодою сторін шляхом укладення Договору № 342 «Про взаємодію та зарахування взаємної заборгованості».

З огляду на наведене, посилання апелянта/відповідача на те, що судом не застосовано до заборгованості в розмірі 170260,23 грн., яка виникла ще в 2008 році, строку позовної давності є необґрунтованою, а щодо правовідносин, які виникли з Договору № 205/290 від 07.09.2011 р., то як зазначено вище у цій постанові, позивачем загальний трирічний строк позовної давності не пропущено.

Щодо клопотання апелянта/відповідача, що місцевим судом стягнуто з нього судовий збір у більшому розмірі, як за майновим спором, так як на думку скаржника, предметом спірного договору є немайновий спір, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з такого.

Даний спір про спонукання до виконання обов'язку в натурі, а саме: зобов'язати відповідача передати позивачу товар (річ, майно): лісопродукцію, перелік якої наведено у позовній заяві (том І, а.с. 2-8) носить майновий характер, оскільки зобов'язати передати продукцію визначено загальну його вартість.

Чинним законодавством передбачено право покупця вимагати передачі йому речі (майна) згідно визначеної умовами договору, а при неможливості цього - відшкодувати її вартість грошима (або надати аналогічне майно). Відтак, місцевим судом правомірно стягнуто з відповідача судовий збір, як за майновим спором.

Інші твердження апелянта/відповідача наведені в апеляційній скарзі судом до уваги не приймаються як необґрунтовані.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу апелянта/відповідача залишити без задоволення, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2012р. у справі № 5010/1084/2012-2/58 - залишити без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

Керуючись ст. ст. 26, 32, 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2012 року у справі № 5010/1084/2012-2/58 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.