ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2013 року Справа № 18/5026/1682/2012
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача - Проценко М.Т. - представник за довіреністю,
від відповідача - Драченко В.С. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго",
м. Черкаси
до дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого
акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія
"Автомобільні дороги України", м. Черкаси
про стягнення 47 320 грн. 10 коп.,-
ВСТАНОВИВ:
09 листопада 2012 року публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 20 вересня 2007 року за №878 в розмірі 48 272 грн. 83 коп., в тому числі: 43 634 грн. 62 коп. борг за спожиту активну електроенергію, 1 072 грн. 94 коп. борг за перетікання реактивної електроенергії, 2 190 грн. 34 коп. пеня, 127 грн. 32 коп. інфляційні втрати та 1 247 грн. 61 коп. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12 листопада 2012 року порушено провадження у справі та було призначено розгляд справи на 27 листопада 2012 року.
Справа розглядається після відкладення.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09 січня 2013 року продовжено строк розгляду спору до 24 січня 2013 року, розгляд справи було відкладено на 17 січня 2013 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 17 січня 2013 року, на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 18 січня 2013 року на 11 год. 00 хв.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Під час розгляду справи в суді позивач неодноразово зменшував розмір позовних вимог.
До господарського суду 17 січня 2013 року від позивача надійшла заява від 17 січня 2013 року за №385/0903 про зменшення розміру позовних вимог в якій останній просив суд стягнути з відповідача 43 634 грн. 62 коп. боргу за спожиту активну електроенергію, 1 072 грн. 94 коп. боргу за перетоки реактивної електроенергії, 1 237 грн. 82 коп. пені, 125 грн. 42 коп. інфляційних втрат та 1 249 грн. 30 коп. 3% річних.
Вказана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому судом розглядається позов публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" з урахуванням зменшених позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 27 листопада 2012 року за №1539/11 та доповненнях до нього.
Так, відповідач зазначав, що строк дії договору від 20 вересня 2007 року за №878 закінчився 31 грудня 2009 року, оскільки відповідно до п. 9.4. договору він діє до 31 грудня 2008 року та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Оскільки оплату за користування електричною енергією, що є предметом даного спору, позивач почав нараховувати з 01 січня 2011 року, тобто після закінчення дії договору, відповідач вважає, що у позивача відсутні підстави стверджувати про наявність у відповідача обов'язку щодо сплати боргу за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору.
В зв'язку з тим, що договір від 20 вересня 2007 року за №878 не містить таких істотних умов договору, як: значення показників якості електроенергії; розрахунковий облік споживання електричної енергії та величини потужності, контролю показників якості електричної енергії; порядок розрахунків за спожиту електроенергію; порядок та строки проведення розрахунків, то такий договір є неукладеним.
Крім того відповідач зауважував, що відповідачем не надано доказів надсилання відповідачу рахунків за спожиту електричну енергію, також позивачем не надано актів про використану активну та реактивну електроенергію, що свідчить про ненастання обов'язку у відповідача щодо оплати наданих послуг.
З копій актів про використану електричну енергію за січень - травень та жовтень 2011 року вбачається, що вони підписані не уповноваженою на те особою. Крім того, акти не містять відомостей про тариф та розмір плати за користування електроенергією, хоча ця інформація передбачена у розділах 17, 18 актів.
Позивачем надані копії актів за шість місяців користування електричною енергією, хоча заборгованість за користування електроенергією позивач нараховує з 01 січня 2011 року по 08 жовтня 2012 року.
Посилання позивача на те, що філією здійснено часткову оплату за електроенергію не є свідченням існування договірних відносин, так як за відсутності чинного договору часткова оплата свідчить про реалізацію права на оплату за електроенергію, а не виконання юридичного обов'язку.
Надані позивачем платіжні доручення про оплату не містять відміток банківських установ про їх проведення, хоча доказами про сплату коштів за електричну енергію у позивача можуть бути виписки з банківських рахунків про отримання коштів.
Стосовно доводів позивача про те, що жодним нормативним актом не передбачено обов'язку фіксації енергопостачальною організацією підтвердження отримання рахунку споживачем, відповідач наводив наступні заперечення:
- копії рахунків - фактур, що містяться в матеріалах справи виписані всі 11 жовтня 2012 року, що за відсутності відмітки про їх отримання додатково підтверджує факт того, що вони не вручалися відповідачу;
- обов'язок щодо їх вручення передбачено п. 5 Додатку 3 до договору "Порядок розрахунків";
- з дати отримання (а не видачі) рахунку визначається момент виникнення обов'язку з оплати електроенергії та нарахування штрафних санкцій.
Зміст п 2.2.3. договору не містить положень щодо сплати платежів, а передбачає обов'язок постачальника повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію, а п.2.2.4. взагалі відсутній в договорі.
Наданий позивачем Додаток № 3 не містить реквізитів, до якого договору його укладено. В тексті додатку є лише посилання на договір під № 878. При цьому, дата договору не зазначена, а наявність у бланку цього реквізиту цифрового позначення "201__" - є свідченням того, що Додаток № 3 укладено не до договору про постачання електричної енергії № 878 від 20 вересня 2007 року, а до договорів, які укладаються після 2010 року, що є одним із доказів на підтвердження того, що договір № 878 від 20 вересня 2007 року, за відсутності такої істотної умови як порядок та строки проведення розрахунків (п. 5.5. Правил), - є неукладеним.
Додаток № 3 не має дати укладання, що позбавляє його як юридичної сили, так і не дає можливості встановити до якого розрахункового періоду застосовуються положення щодо порядку розрахунків за користування електричною енергією.
У Додатку № 3 відсутні розшифровка підпису та посадове становище осіб, які підписали Додаток як зі сторони постачальника, так і зі сторони споживача, що не дає можливості установити чи уповноваженою особою підписаний додаток.
Стосовно наданого позивачем нового Додатку № 5 до договору № 878 від (без дати) відповідач зазначав наступне:
Відповідно до п.3.1. Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19, розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацію в її мережу згідно з відповідними додатками до Договорів, передбаченими Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 за N 417/1442, здійснюються з усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт.год. та більше.
Згідно п.3.2. Методики, контроль фактичного споживання реактивної електроенергії може здійснюватися традиційними лічильниками реактивної енергії або лічильниками зонного обліку, що фіксують споживання реактивної електроенергії за кожну зону добового графіка.
Відповідно до п.17 наданого позивачем Додатку №5 до договору № 878, за підсумками розрахункового періоду до ____ дня періоду наступного після розрахункового, ЕО надсилає споживачу розрахункові документи на оплату за перетікання реактивної електроенергії. До рахунка додається розрахунок, здійснений у відповідності до зазначеного вище порядку.
Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок ЕО протягом 5 днів від дня отримання розрахункових документів.
В даному випадку відповідачеві не надсилався розрахунок плати за перетікання реактивної енергії та рахунок на оплату. Не надано позивачем і доказів про отримання розрахункових документів споживачем.
Також відповідач вважає, що позивачем не вірно розраховано плату за користування електроенергією, оскільки до тарифів у розмірах 0,7203, 0,7563, 0,7744, 0,7927, 0,8237, 0,8356, 0,8748, 0,8752, 0,8962, 0,9302, 0,9346, 0,9467 не застосовано коефіцієнт 0,25.
Відповідно до актів розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є додатками 2 до договору електропостачання здійснюється для зовнішнього освітлення магістральної а/д Київ-Одеса.
Пунктом 1 Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 22 жовтня 2004 року за № 1030 передбачено, що розрахунки за електричну енергію, яка відпускається на потреби зовнішнього освітлення, здійснюються за єдиним роздрібним тарифом відповідного класу напруги із застосуванням коефіцієнта 0,25. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 329-р "Питання обліку електричної енергії, що використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів та магістральних доріг і вулиць" передбачено забезпечення ведення з 1 січня 2010 року обліку електричної енергії, що використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів та магістральних доріг і вулиць, за показаннями приладів диференційованого за годинами доби її обліку.
Оскільки, як вказував відповідач, електроустановки використовуються тільки для освітлення автомобільної дороги в межах населених пунктів та у межах зон доби, наведених у таблиці Порядку, позивачем безпідставно не застосовано до тарифів за користування електроенергією коефіцієнт 0,25.
Враховуючи вищенаведені доводи, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
В судовому засіданні, яке відбулося 18 січня 2013 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1682/2012.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 20 вересня 2007 року між позивачем в особі Уманських енергетичних мереж (постачальник) та дочірнім підприємством "Черкаський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Уманська дорожньо - експлуатаційна дільниця" (споживач) було укладено договір №878 про постачання електричної енергії.
Згідно п. 9.4. договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2008 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Належних доказів того, що за місяць до закінчення терміну дії договору сторонами, або однією із сторін було заявлено про припинення його дії суду надано не було.
Також, в матеріалах справи містяться докази сплати відповідачем за електроенергію за 2010 -2011 та частково за 2012 роки.
Таким чином, суд дійшов висновку, що строк дії договору №878 не закінчився і на момент розгляду справи в суді даний договір є чинним.
Відповідно до п. 1. договору постачальник зобов'язався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 197 кВт, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.
Величина коштів, яку має сплачувати споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається постачальником та обов'язково зазначається у договорі і не може бути змінена до закінчення терміну дії договору або внесення до договору в установленому порядку відповідних змін (п. 6.12. Правил користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ № 28 від 31 липня 1996 року із змінами та доповненнями).
Абзацом другим п. 1. Додатку № 3 до договору про постачання електричної енергії № 878 "Порядок розрахунків", передбачено, що величина коштів, яку має сплатити споживач за фактично спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається за такою схемою: період між датами на початку та в кінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифів (календарного місяця) і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діє на кінець розрахункового періоду.
Відповідно до п. 1. Додатку № 3 до договору про постачання електричної енергії № 878 "Порядок розрахунків", розрахунки споживача з постачальником електричної енергії за користування електричною енергією здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики).
При здійсненні розрахунку вартості активної електричної енергії спожитої відповідачем, позивач керувався постановами НКРЕ, а саме:
постанова НКРЕ від 23 грудня 2010 року № 1955 "Щодо затвердження на січень 2011 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 72,03 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 24 січня 2011 року № 79 "Щодо затвердження на лютий 2011 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 75,63 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 24 лютого 2011 року № 288 „Щодо затвердження на березень 2011 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 77,44 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 24 березня 2011 року № 389 "Щодо затвердження на квітень 2011 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 79,27 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 22 квітня 2011 року № 694 "Щодо затвердження на травень 2011 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 82,37 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 23 травня 2011 року № 899 "Щодо затвердження на червень 2011 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 83,56 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 23 червня 2011 року № 1096 „Щодо затвердження на липень 2011 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 83,56 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 21 липня 2011 року № 1355 „Щодо затвердження на серпень 2011 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 83,56 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 22 серпня 2011 року № 1483 "Щодо затвердження на вересень 2011 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 83,56 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 23 вересня 2011 року № 1633 „Щодо затвердження на жовтень 2011 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 83,56 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 21 жовтня 2011 року № 2025 "Щодо затвердження на листопад 2011 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 87,48 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 18 листопада 2011 року № 2227 "Щодо затвердження на грудень 2011 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 87,62 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 23 грудня 2011 року № 80 „Щодо встановлення на січень 2012 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 89,62 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 23 січня 2012 року №32 "Щодо встановлення на лютий 2012 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 89,62 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 24 лютого 2012 року № 187 "Щодо встановлення на березень 2012 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 93,02 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 23 березня 2012 року № 292 "Щодо встановлення на квітень 2012 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 93,46 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 26 квітня 2012 року № 524 "Щодо встановлення на травень 2012 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 93,46 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ-від 25 травня 2012 року № 671 "Щодо встановлення на червень 2012 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 94,67 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 25 червня 2012 року № 812 "Щодо встановлення на липень 2012 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 94,67 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 26 липня 2012 року № 946 "Щодо встановлення на серпень 2012 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 94,67 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 23 серпня 2012 року № 1117 "Щодо встановлення на вересень 2012 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 94,67 коп. за кВт/год. (без ПДВ);
постанова НКРЕ від 21 вересня 2012 року № 1223 "Щодо встановлення на жовтень 2012 року роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів тарифів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України" - 94,67 коп. за кВт/год. (без ПДВ).
Відповідно до поданого споживачем Акту про використану електричну енергію за січень 2011 року він спожив по всім точкам обліку 24 049 кВт.год., з урахуванням втрат активної енергії у трансформаторі, таким чином,
24049 кВт/год. х 0,7203 грн. (без ПДВ) = 17322,49 грн. + 3464,50 грн. (ПДВ) = 20786,99 грн., що і відображено в розрахунку боргу за активну електричну енергію.
Керуючись такою схемою, позивачем проведено нарахування вартості активної електричної енергії спожитої відповідачем також за лютий - травень та жовтень 2011 року, на підставі наданих ним актів про використану електричну електроенергію за відповідні місяці.
Відповідно до Додатку № 8 договору № 878 позивачем було здійснено розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача (а.с. 19 т.1).
Позивачем відповідно до наведених у Додатку №8 формул було визначено величину втрат активної енергії у трансформаторі. Такі втрати нараховувалися по таким точкам обліку: ТП-290, ТП-288, ТП-289 та ТП-245 (пішохідний перехід с. Ладижинка). Для розрахунку трансформаторних втрат по кожній з вказаних підстанцій підписано окремі Додатки № 8 до Договору № 878, де зазначено єдину формулу розрахунку втрат та різні розрахункові схеми. При визначенні вартості втрат застосовувалися тарифи, вказані в вищенаведених нормативно правових актах НКРЕ, відповідно до яких встановлюються роздрібні тарифи на електроенергію для споживачів на території України.
Всього за період з 01 січня 2011 року по 08 жовтня 2012 року відповідачем було спожито активної електроенергії з урахуванням втрат активної енергії у трансформаторі в об'ємі 120 372 кВт/год. на загальну суму 112 910 грн. 49 коп., що підтверджується актами про використану електроенергію (а.с.101-106 т.1), які підписані сторонами та розрахунками активної електроенергії по точках обліку за січень 2011 року - жовтень 2012 (а.с.5-26 т. 2).
Водночас слід зазначити, що нарахування спожитої відповідачем активної електричної енергії за травень 2011 року здійснено позивачем в меншому розмірі, оскільки за вказаний період об'єм спожитої електроенергії (без врахування втрат у трансформаторі) згідно акту за травень 2011 року (а.с. 105 т.1) складає 13 344 кВт/год., а позивачем зазначено лише 12 744 кВт/год. (а.с. 9 т. 2).
Однак, позивач самостійно визначає суму боргу за спожиту відповідачем електроенергію.
Відповідач свого обов'язку щодо своєчасної оплати за активну спожиту електричну енергію виконав частково сплативши 69 275 грн. 87 коп., в зв'язку з чим за період з 01 січня 2011 року по 08 жовтня 2012 року борг за активну електроенергію складає 43 634 грн. 62 коп.
Перетікання реактивної електричної енергії складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії (п. 1.2. Правил користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ №28 від 31 липня 1996 року).
При здійсненні розрахунку плати за перетоки реактивної електричної енергії позивач керувався п.6.33. НКРЕ, де вказано, що величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N19 та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.
Додатком № 5 договору № 878 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" згідно вказаної методики визначено певний порядок нарахування плати за перетікання реактивної електричної енергії по точці обліку ТП-288.
Відповідно до наведених формул в Додатку №5 позивачем визначено плату за реактивну електроенергію. Таке нарахування здійснювалося лише по точці обліку ТП-288. При визначенні плати за реактивну електроенергію застосовуються тарифи, що доводилися позивачем до відома Уманських енергетичних мереж у вигляді письмової інформації, яка надсилається на електронну пошту УЕМ. В даному документі в графі "Середня закупівельна ціна" зазначено вартість в грн./МВт.год., яку відповідно до постанови НКРЕ № 566 від 29 травня 2002 року застосовують для розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії. Наприклад на січень 2011 року тариф для розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії становить 538,19 грн./МВт.год, що дорівнює 0,53819 грн./кВт.год. Розрахунки плати за реактивну електроенергію за січень - травень, жовтень 2011 року додано до матеріалів справи.
Так, з доданих розрахунків вбачається, що плата за перетікання реактивної електроенергії в січні 2011 року складає 646 грн. 03 коп., в лютому 2011 року - 595 грн. 51 коп., в березні 2011 року - 495 грн. 78 коп., в квітні 2011 року - 343 грн. 03 коп., в травні 2011 року - 366 грн. 20 коп. та у жовтні 2011 року - 234 грн. 13 коп., всього 1 072 грн. 94 коп.
Дані розрахунки є вірними і відповідачем у визначеному процесуальним законом порядку не спростовані.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п. 4 Додатку №3 до договору (а.с. 27 т.2) розрахунковим періодом за активну і реактивну електричну енергію та інші платежі вважається період часу з 25 числа минулого місяця по 25 число поточного місяця за який визначається обсяг спожитої електроенергії.
Установи та організації, які фінансуються з державного бюджету відповідного рівня, підприємства житлово - комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально - побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії протягом п'яти днів після закінчення розрахункового періоду (п. 5 Додатку №3 до договору).
Відповідно до п. 6 Додатку №3 до договору плата за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії здійснюється споживачем згідно виставленого рахунку протягом п'яти днів після закінчення розрахункового періоду.
Отже, з урахуванням вищенаведених умов договору, відповідач повинен був оплатити вартість спожитої активної електроенергії та за перетоки реактивної енергії до 30 числа поточного місяця.
Строк оплати спожитої електричної енергії на день розгляду справи в суді настав.
Доводи відповідача відносно того, що Додаток №3 укладений не до договору №878 від 20 вересня 2007 року судом до уваги не приймається, оскільки будь-якого іншого договору за №878 між сторонами укладено не було.
Також, є помилковими посилання відповідача про те, що позивачем безпідставно не застосовано до тарифів за користування електроенергією коефіцієнт 0,25, оскільки відповідно до Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 22 жовтня 2004 року за № 1030 саме відповідач повинен був визначити до якого населеного пункту відноситься мережа освітлення, встановити прилади диференційованого обліку електричної енергії, надати кошторис фінансування спожитої електроенергії для зовнішнього освітлення населеного пункту від місцевих органів влади, установ, підприємств та організацій, які володіють та (або) експлуатують мережу освітлення.
При цьому слід зазначити, що про дані обставини позивач неодноразово інформував відповідача в своїх листах (а.с. 99-100 т.1).
Під час розгляду справи відповідачем вказаних доказів виконання Порядку диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію суду надано не було.
Крім того слід зазначити, що в платіжних дорученнях (а.с.131 - 137 т.1) про сплату за спожиту електричну енергію за січень, лютий, травень, серпень 2011 року та за лютий, квітень 2012 року є посилання на номери та дати рахунків - фактур, а тому твердження відповідача про те, що позивачем не надсилалися рахунки - фактури є безпідставним.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем всупереч ст. ст.33, 34 ГПК України не було доведено своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за спожиту активну електроенергію та перетоки реактивної електроенерії в повному обсязі.
Інші доводи відповідача, що викладені у відзиві на позов та вказані судом вище не спростовують факту споживання відповідачем електроенергії у спірний період, а тому судом до уваги не приймаються.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в судовому порядку 43 634 грн. 62 коп. боргу за спожиту активну електроенергію та 1 072 грн. 94 коп. боргу за перетоки реактивної електроенергії.
Пунктом 7 Додатку №3 до договору передбачено, що у разі несвоєчасних розрахунків споживач на момент погашення заборгованості сплачує електропостачальній організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення платежу за споживання електроенергії, враховуючи день фактичної оплати. Пеня нараховується електропостачальною організацією, починаючи з першого дня після дати розрахунку, що наведені в пунктах 5 і 6.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 237 грн. 82 коп. пені нарахованої на суму боргу за спожиту активну електроенергію:
в жовтні 2011 року за період з 01 листопада 2011 року по 30 квітня 2012 року на суму боргу 9 595 грн. 03 коп., розмір пені складає 736 грн. 45 коп.;
в листопаді 2011 року за період з 01 грудня 2011 року по 31 травня 2012 року на суму боргу 838 грн. 76 коп., розмір пені складає 64 грн. 38 коп.;
в грудні 2011 року за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2012 року на суму боргу 867 грн. 44 коп., розмір пені складає 65 грн. 86 коп.;
в січні 2012 року за період з 01 лютого 2012 року по 31 липня 2012 року на суму боргу 887 грн. 24 коп., розмір пені складає 66 грн. 99 коп.;
в лютому 2012 року за період з 01 березня 2012 року по 31 серпня 2012 року на суму боргу 831 грн. 31 коп., розмір пені складає 62 грн. 77 коп.;
в березні 2012 року за період з 01 квітня 2012 року по 30 вересня 2012 року на суму боргу 920 грн. 90 коп., розмір пені складає 69 грн. 26 коп.;
в квітні 2012 року за період з 01 травня 2012 року по 30 вересня 2012 року на суму боргу 896 грн. 10 коп., розмір пені складає 56 грн. 34 коп.;
в травні 2012 року за період з 01 червня 2012 року по 30 вересня 2012 року на суму боргу 925 грн. 26 коп., розмір пені складає 46 грн. 39 коп.;
в червні 2012 року за період з 01 липня 2012 року по 30 вересня 2012 року на суму боргу 907 грн. 69 коп., розмір пені складає 34 грн. 32 коп.;
в липні 2012 року за період з 01 серпня 2012 року по 30 вересня 2012 року на суму боргу 937 грн. 24 коп., розмір пені складає 23 грн. 50 коп.;
в серпні 2012 року за період з 01 вересня 2012 року по 30 вересня 2012 року на суму боргу 937 грн. 24 коп., розмір пені складає 11 грн. 56 коп.
Слід зазначити, що при нарахуванні пені за періоди: з 01 грудня 2011 року по 31 травня 2012 року та з 01 лютого 2012 року по 31 липня 2012 року позивачем було допущено помилку при визначенні кінцевої дати нарахування пені, оскільки, як вказувалося вище, датою сплати спожитої електроенергії є 30 число поточного місяця.
Крім того, при нарахуванні пені з 01 березня 2012 року по 31 серпня 2012 року та з 01 травня 2012 року по 30 вересня 2012 року також було допущено помилки, оскільки позивачем не було враховано проплати відповідача за спожиту електроенергію в лютому та квітні 2012 року.
Таким чином розмір пені нарахований:
- з 01 грудня 2011 року по 30 травня 2012 року на суму боргу 838 грн. 76 коп. складає 63 грн. 97 коп.;
- з 01 лютого 2012 року по 30 липня 2012 року на суму боргу 887 грн. 24 коп. складає 66 грн. 43 коп.;
- з 01 березня 2012 року по 18 березня 2012 року (19 березня 2012 року сплачено 5 901 грн. 38 коп. за спожиту електроенергію в лютому 2012 року) на суму боргу 831 грн. 31 коп. складає 6 грн. 34 коп.;
- з 01 травня 2012 року по 06 червня 2012 року (07 червня 2012 року сплачено 4 000 грн. 00 коп. за спожиту електроенергію в квітні 2012 року) на суму боргу 896 грн. 10 коп. складає 13 грн. 59 коп.
Крім того слід зазначити, що позивач не був позбавлений права нараховувати пеню з 31 числа відповідного місяця, оскільки кінцева дата оплати, як вже зазначалося, 30 число поточного місяця.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного розрахунку, а також самостійно визначених позивачем початкових дат нарахування пені, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача складає 1 137 грн. 67 коп., в решті стягнення 100 грн. 15 коп. пені слід відмовити.
Також, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 125 грн. 42 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції, а також 1 249 грн. 30 коп. - 3 % річних (розрахунок знаходиться в матеріалах справи), нарахованих за час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Слід вказати, що при нарахуванні інфляційних втрат та 3% річних позивачем були допущені аналогічні помилки, що й при нарахуванні пені (не враховано проплати відповідача за спожиту електроенергію в лютому та квітні 2012 року).
В зв'язку з чим розмір 3 % річних, який підлягає стягненню з відповідача складає 1 227 грн. 37 коп., в решті стягнення 3% річних в розмірі 21 грн. 93 коп. слід відмовити.
Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3." судом встановлено, що інфляційне збільшення суми боргу не відбулося.
Таким чином, у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 125 грн. 42 коп. слід відмовити.
На прострочену заборгованість зі сплати реактивної енергії, нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних позивач не здійснював.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Оскільки сума сплаченого позивачем судового збору становить 1 609 грн. 50 коп. (мінімальний розмір встановлений Законом України "Про судовий збір"), то наслідки передбачені п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону не застосовуються.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", бул. Шевченка, 389, м. Черкаси, ідентифікаційний код 31141625 на користь публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", вул. Гоголя, 285, м. Черкаси, ідентифікаційний код 22800735, р/р 260083001083 в Черкаському ОУ АТ Ощадбанк м. Черкаси, МФО 354507 - 43 634 грн. 62 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 1 072 грн. 94 коп. заборгованості за перетоки реактивної електроенергії, 1 137 грн. 67 коп. пені, 1 227 грн. 37 коп. - 3% річних та 1 601 грн. 13 коп. витрат на сплату судового збору.
3. В решті вимог - в позові відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Повне рішення складено 23 січня 2013 року.
Суддя А.В.Васянович
Судове рішення № 28759448, Господарський суд Черкаської області було прийнято 18.01.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5026/1682/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: