Рішення № 28759412, 16.01.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2013 р.Справа № 12/5025/1306/12Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 2 965,63грн., з яких 2 580,29грн. заборгованості, 20,69грн. інфляційних, 60,29грн. 3% річних, 304,36грн. пені

Представники сторін

Позивача: Слободян Т.В. - за довіреністю №2646/02 від 01.08.2012р.

Відповідача: не з'явився

Суть спору:

Міське комунальне підприємство „Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький звернулось з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 2 965,63грн., з яких 2 580,29грн. заборгованості, 20,69грн. інфляційних, 60,29грн. 3% річних, 304,36грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії від 07.03.2008р. №1875/465.

В судовому засіданні 24.12.2012р. представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог. У зв'язку із проплатою відповідачем 21.11.2012р. частини боргу в сумі 500грн. та 12.12.2012р. в сумі 500грн., просить суд стягнути з відповідача 1 580,29грн. заборгованості, 20,69грн. інфляційних, 60,29грн. 3% річних, 304,36грн. пені.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки вказану заяву позивачем подано відповідно до вимог чинного законодавства, вона підлягає задоволенню.

Отже, предметом судового розгляду є стягнення з відповідача 1 580,29грн. заборгованості, 20,69грн. інфляційних, 60,29грн. 3% річних, 304,36грн. пені.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав. Ухвала суду направлялась відповідачу на його юридичну адресу: АДРЕСА_1.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу можу бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 передбачено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Підпунктом 3.9.1 Постанови передбачено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

07.03.2008р. між МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" (енергопостачальна організація) та ПП ОСОБА_1 (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії №1875/465.

Пунктом 1.1 передбачено, що за цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно із п.2.1 кількість і обсяги теплової енергії визначаються в додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності споживача тощо.

Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.6.1, п.6.2, п.6.3 договору).

Відповідно до п.п. 10.1, 10.4 цей договір набуває чинності 07.03.2008р. та діє до 07.03.2009р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Додатком №1 до договору сторони погодили кількість та обсяги теплової енергії, додатком №3 - умови припинення подачі теплової енергії; додатком №3 - умови припинення подачі теплової енергії.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, постачав споживачу (відповідачу) теплову енергію у період з 01.11.2011р. по 01.11.2012р., що підтверджується рахунками НОМЕР_2.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за спожиту теплову енергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього станом на 12.12.2012р. виник борг перед позивачем в сумі 1 580,29грн.

Вимога позивача про стягнення 1 580,29грн. заборгованості за спожиту теплову енергію підлягає задоволенню.

Позивачем нараховано 304,36грн. пені.

Підпунктом 7.2.3 договору від 05.11.2007р. передбачено, що відповідальність споживача - несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені, суд встановив, що правильним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача 304,23грн. пені.

У стягненні 0,13грн. пені належить відмовити.

Позивачем нараховано 20,69грн. інфляційних та 60,29грн. 3% річних.

У відповідності із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних, суд прийшов до висновку, що правильним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача 20,69грн. інфляційних.

При перерахунку 3% річних, суд прийшов до висновку, що правильним є нарахування 60,40грн. 3% річних. Оскільки позивачем заявлено до стягнення меншу суму 3% річних, підлягає стягненню з відповідача 60,29грн. 3% річних.

У відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі належить покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 2 965,63грн., з яких 2 580,29грн. заборгованості, 20,69грн. інфляційних, 60,29грн. 3% річних, 304,36грн. пені задовільнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (і.н. НОМЕР_1) на користь Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5 (код 03356571) - 1 580,29грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят гривень 29коп.) заборгованості, 304,23грн. (триста чотири гривні 23коп.) пені, 20,69грн. (двадцять гривень 69коп.) інфляційних, 60,29грн. (шістдесят гривень 29коп.) 3% річних, 1 609,33грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 33коп.) судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 0,13грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 21.01.2013р.

Суддя В.О. Шпак

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу АДРЕСА_1.