Рішення № 28759203, 10.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/15918-2012 10.01.13

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"ДоТовариства власників квартир «Будматеріали»Простягнення 97 269,80 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Цурка Н.О., Марковська В.В.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Товариства власників квартир "Будматеріали" про стягнення 97 269,80 грн. заборгованості та штрафних санкцій за Договором № 1532695-9 від 18.10.1999р.

Ухвалою від 13.11.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Від відповідача 03.12.2012р. через відділ діловодства суду надійшли заперечення на позов.

Від представника позивача 04.12.2012р. в судовому засіданні надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судовому засіданні 04.12.2012р. судом було оголошено перерву на 11.12.2012р.

Представником позивача 11.12.2012р. в судовому засіданні подано клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів.

Від відповідача 11.12.2012р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання (телеграма) про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відклав розгляд справи.

В призначене судове засідання представник відповідача не з'явився; через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою Голови правління Товариства.

Крім того, відповідачем було подано клопотання про продовження розгляду справи по суті на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача проти даних клопотань заперечують, посилаючись на те, що відповідач навмисне затягує розгляд справи.

Відповідно до ч. 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи заперечення позивача, судом дані клопотання відхиляються.

В судовому засіданні 10.01.13р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

18.10.1999 між Акціонерною єнергопостачальною компанією "Київенерго" та відповідачем укладено договір № 1532695 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до загальних положень Статуту Публічного акціонерного товариства "Київенерго", зареєстрованого 13.04.2011 за № 10701050034000153, Акціонерна енергопостачальна компанії "Київенерго" Перейменована у Публічне акціонерне товариство "Київенерго" відповідно до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-УІ від 17.09.2008.

Згідно з п. 1.1 договору № 1532695 предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно із п. 2.1 договору № 1532695 при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

У п.п. 2.2.1, 2.3.1, 2.3.2 договору № 1532695 сторонами погоджено, що позивач, за договором енергопостачальна організація, зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору, а відповідач, за договором абонент, - додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із даними облікових карток, наявних у матеріалах справи, за період з 01.11.2010р. по 01.10.2012р. позивач здійснив постачання у зазначений період теплової енергії за договором № 1532695 на загальну суму у розмірі, як стверджує останній, 72618,27 грн., що відображено у розрахунку позивача заборгованості відповідача.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1532695 в сумі 72618,77 грн.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння його зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 72618,77 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягають стягненню інфляційні в сумі 9022,48 грн. та три проценти річних в сумі 9338,31 грн.

Відповідно до п. 3 додатку № 4 до договору № 510248 сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пунктом 3.5. додатку № 4 до вказаного договору сторони погодили, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку) позивач нараховує відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не пізніше суми, обумовленої чинним законодавством України.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 6290,74 грн.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до ст. 20 цього ж Закону, тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

У своїй роботі ПАТ «Київенерго» керується чинним законодавством, Статутом, нормативними документами Міністерства палива та енергетики України та розпорядженнями Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА).

Згідно пп. 2.1 Договору, при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про теплопостачання" (із змінами і доповненнями,- внесеними Законом України від 07.10.2010 № 2592-УІ) до повноважень Національної комісії, регулювання ринку комунальних послуг України при регулюванні господарської діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання, зокрема належить встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією. А до створення Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, дана функція покладена на Національну комісію регулювання електроенергетики України.

Згідно постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 № 1729 (п. 2) вказано, що постанова (а з нею і тарифи на теплову енергію) набирає чинності з 01.01.2011.

Отже, визначення вартості теплової енергії виробництва ПАТ «Київенерго» для житлових організацій з 01.01.2011 здійснюється згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики У країни від 14.12.2010 № 1729.

В свою чергу тарифи для виконавців послуг з теплопостачання для здійснення розрахунків з населенням встановлюються КМДА. Так, у Розпорядженні КМДА від 27.01.2011 № 99 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням», яке вводиться в дію з 01.02.2011 чітко зазначено, що воно прийняте відповідно до низки Законів України та інших нормативних актів, в тому числі відповідно до Постанови НКРЕ від 14.12.2010 № 1729 «Про затвердження тарифів на теплову енергію АЕК «Київенерго».

Цей факт та практика Вищого господарського суду України з розгляду подібних справ ще раз підтверджує, що Позивач правомірно застосовував Постанову НКРЕ № 1729 з 01.01.2011 виконуючи приписи чинного законодавства.

Крім того Згідно із частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У Постанові ВАСУ від 08.08.2012 у справі № К/9991/6895/11, перевіряючи законність дій Державного казначейства України щодо спонукання проведення оплати за теплову енергію на поточний рахунок АК «Київенерго» із спеціальним режимом, відкритий у ВАТ «Державний ощадний банк України», було визначено.

Частиною другою статті 6 Закону України "Про нафту і газ" встановлено, що Кабінет Міністрів України та інші уповноважені на це органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державу політику в нафтогазовій галузі та здійснюють управління нею.

Виключний перелік повноважень Кабінету Міністрів України у сфері теплопостачання визначений Законом України "Про теплопостачання" (статті 10, 15). Аналіз зазначених положень свідчить, що Закон України "Про теплопостачання" не наділяє Кабінет Міністрів України повноваженнями щодо регулювання порядку проведення розрахунків за теплову енергію та/або затвердження порядку відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за теплову енергію.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства власників квартир «Будматеріали» (м. Київ, вул. Шовковична, 48; код ЄДРПОУ 22894914) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) 72618 (сімдесят дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 27 коп. - основного боргу, 6290 (шість тисяч двісті дев'яносто) грн. 74 коп. - пені, 9022 (дев'ять тисяч двадцять два) грн. 48 коп. - інфляційних, 9338 (дев'ять тисяч триста тридцять вісім) грн. 31 коп. - 3 % річних та 1945 (одна тисяча дев'ятсот сорок п'ять) грн. 40 коп. - суму судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.01.13р.

Суддя І.О.Домнічева