Вирок № 28758855, 23.01.2013, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 1104/1820/12

Провадження № 1/386/7/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" січня 2013 р.

смт. Голованівськ Голованівський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Ярової Л.С.

при секретарі судового засідання Корніцькій Л.В.

з участю прокурора Нестерчука А.Ю.

та адвокатаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Голованівськ справу про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, утриманців та пільг не має, не військовозобов»язаного, стан здоров»я задовільний, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, судомого 26.07.2012 року Голованівським районним судом Кіровоградської області по ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільненого від відбування з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік,-

по ч. 1 ст. 122, ч.1 ст.185 КК України:

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та заподіяв умисне середньої тяжності тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я, при слідуючих обставинах:

02.08.2012 року близько 16 год. 20 хв в с. Межирічка Голованівського району ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, знаходився на літній площадці магазину ПП «Гончар», де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який ОСОБА_2 скористався відсутністю уваги ОСОБА_3 та шляхом вільного доступу зі столу таємно викрав та обернув на свою користь мобільний телефон марки «Нокіа Х2 -00»вартістю 689 грн. 50 коп., власником якого являється ОСОБА_4 В телефоні знаходився стартовий пакет мобільного оператора «КиївСтар»вартістю 15 грн.., на рахунку якого перебували кошти в сумі 17 грн., та шкіряний чохол до мобільного телефону вартістю 60 грн., чим заподіяв останньому матеріальної шкоди на загальну суму 781 грн. 50 коп.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними протиправними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинив злочин, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 185 КК України.

Крім цього, 02.08.2012 року, близько 17 год. 20 хв. в с. Межирічка Голованівського району ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_5, що розташоване по вул. Толстого, 11, де на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно заподіяв удар кулаком лівої руки в область обличчя ОСОБА_4, спричинивши останньому тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому в проекції п»ятого, червертого, третього зубів нижньої щелепи справа, яке відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я терміном більше 21 дня.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились в спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але такого, що потягло за собою значну стійку втрату працездатності менше ніж на третину, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), та заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я визнав частково і пояснив, що 02.08.2012 року він біля 09 години зайшов з пляшкою горілки до ОСОБА_5, де ОСОБА_6 запросила його до столу, який стояв у дворі. В цей же час до них прийшов і ОСОБА_4, який також присів до столу. Усі разом вони святкували день народження ОСОБА_7. У ОСОБА_4 він побачив мабільний телефон, по якому слухали музику. Після 15 години він з ОСОБА_4 пішли до магазину ПП «Гончар», біля якого є літня площадка зі столом. За тим столом були ОСОБА_6, яка пішла до магазину ще раніше за них, та продавець магазину ОСОБА_8. Вони з ОСОБА_4 сіли за той же столик, лише з іншого боку. Через деякий час він зайшов до магазину, щоб купити пива та взяв з собою мобільний телефон ОСОБА_4, щоб послухати музику, однак коли продавець не захотіла дати йому пиво в борг, він пішов додому, забравши і телефон разом з чохлом, та слухав музику. Він перебував у стані сильного алкогольного сп»яніння, а тому сказати, куди подівся телефон, не може. Біля свого будинку зустрів незнайомого чоловіка, який сказав, що ОСОБА_4йому розповів, що той вкрав у нього телефон та на даний час його шукає. А тому він вирішив піти до ОСОБА_4, щоб вияснити ситуацію з телефоном. Прийшовши до ОСОБА_4 додому, ОСОБА_4 почав казати, що знає, що це він викрав телефон, однак він почав заперечувати даний факт, так як боявся зізнатися, що загубив його. ОСОБА_4 запропонував піти до ОСОБА_6, щоб запитати у ОСОБА_6, чи бачила вона, де подівся телефон. Прийшовши у двір ОСОБА_6, вони побачили ОСОБА_6, яка на запитання ОСОБА_4 відповіла, що дійсно бачила в його руках телефон, та й пішла до хати, а вони з ОСОБА_4 залишилися у дворі. Після цього між ними зав»язалася сварка, під час якої він наніс один удар ОСОБА_4, однак не такої сили, щоб спричинити ушкодження у вигляді перелому.Цивільний позов, заявлений ОСОБА_4 визнає частково, лише в частині відшкодування збитків за викрадений телефон, а цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах Кіровоградської обласної лікарні про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину не визнає.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 02.08.2012 року близько 09 години він пішов до своїх сусідів ОСОБА_6, де мав намір разом з ними вжити спиртних напоїв. Коли він прийшов до них, то на подвірї вже були ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2. Всі разом вони вживали спиртні напої. Приблизно о 15 год. ОСОБА_6 зі своєю донькою ОСОБА_9 вирішили піти до магазину ПП «Гончар», щоб там випити ще пива. Приблизно через 30-35 хвилин він разом з ОСОБА_2 пішли до того ж магазину, де повинні були бути ОСОБА_6 зі своєю донькою. Коли він ще знаходився в ОСОБА_6, то ОСОБА_2 брав мій мобільний телефон марки «Нокіа Х2-00»чорного кольору з червоними вставками по боках. Коли вони знаходились за столом у ОСОБА_6, то вони всі разом по його телефоні слухали музику. Сам телефон лежав біля нього на столі. Його всі бачили, в тому числі і ОСОБА_2

Коли вони прийшли до магазину, то його мобільний телефон був у руці ОСОБА_2, який слухав по ньому музику. Біля магазину є літня площадка на якій розташований один великий стіл. За вказаним столом він побачив ОСОБА_6 та продавця вказаного магазину ОСОБА_8. Вони з ОСОБА_2 підійшли до них та сіли за один столик лише з іншого боку. Наталія з ОСОБА_8 відразу встали за столика та пішли до магазину, а вони з ОСОБА_2 залишились за столиком. Через декілька хвилин ОСОБА_2 пішов до магазину. Куди зник його телефон, він не побачив. Не дочекавшись ОСОБА_2, він також пішов до магазину, щоб придбати собі пива. ОСОБА_10 гроші в кишенях він не знайшов, а ОСОБА_8 у борг пива йому не відпустила. Він вийшов на двір та сів на стілець. Через деякий час ОСОБА_8 йому дала в борг пляшку пива. Він випив пиво, після чого пішов додому. По дорозі додому він зрозумів, що його телефон міг взяти лише ОСОБА_2, оскільки окрім ОСОБА_2, в нього ніхто телефон не брав. А після того, як вони прийшли в магазин, то телефон так і залишився у ОСОБА_2. Близько 16 год. він прийшов додому та увійшов у будинок. Через декілька хвилин його покликала його мати та сказала, що до нього хтось прийшов. Він вийшов з будинку та побачив, що у дворі стоїть ОСОБА_2 Щойно він вийшов на подвіря, а ОСОБА_2 почав йому казати, що він його опозорив на весь магазин, сказавши, що він викрав у того його телефон. Потім він йому сказав, щоб він разом з ним йшов до ОСОБА_6 і на місці розібрались за телефон. Він погодився. Прийшовши у двір до ОСОБА_6, він побачив ОСОБА_6. Він запитав у неї чи бачила вона його телефон, нащо остання повідомила, що дійсно вона бачила його телефон останній раз в руці у ОСОБА_2, коли вони прийшли з ним до магазину. ОСОБА_2 почав все заперечувати. Наталія пішла у своїх справах до будинку. Він та Олексій залишились біля будинку. Він сів на невисокий стільчик та поклав руки на коліна. ОСОБА_2 знаходився напроти нього. В них продовжувалась сварка за телефон. В цей час несподівано ОСОБА_2 наніс йому удар кулаком лівої руки з правої сторони. Від нанесеного йому удару, він впав на землю. В цей час прийшла його мати. Чи бачила вона як його вдарив ОСОБА_2, він сказати не може. Він відчував, що нижня щелепа знаходиться не на своєму місці. Біль він майже не відчував, так як він взагалі не відчував щелепи, нібито вона затерпла. Його мати почала кричати на ОСОБА_2 та питала що він наробив, як же він піде на роботу. На крик матері, з будинку вийшла ОСОБА_6. В цей час ОСОБА_2 почав його за руки піднімати з землі. Піднявши, він посадив його на лавку, що знаходилась у дворі та почав руками вправляти йому щелепу. Нібито вправивши йому щелепу, він сказавши ОСОБА_2, щоб він разом з ним, ОСОБА_6 та її донькою ОСОБА_9, йшов до магазину, та почув що скаже продавець ОСОБА_8 за його телефон. Він погодився. Прийшовши до магазину, він запитав у продавця ОСОБА_8, чи не бачила його телефону. Вона сказала, що дійсно вона бачила його телефон у руці ОСОБА_2, який заходив до магазину, слухав по ньому музику. ОСОБА_10 ОСОБА_2 заперечував даний факт та казав, що він його телефону не брав. Потім він пішов в невідомому їм напрямку, а він з ОСОБА_6 та її донькою ОСОБА_9, пішли також по домівках.

Наступного дня він йшов на роботу та вирішив зайти до ОСОБА_2 додому. Він вийшов до нього та сказав ОСОБА_2, щоб той відав йому його телефон. ОСОБА_2 йому відповів, що зараз його в нього не має, а буде лише через два дні. Він йому сказав, що йому терміново потрібен його телефон, так як в ньому записані всі номери співробітників. ОСОБА_10 він йому того дня телефон так і не повернув, попрохав лише нікому нічого про даний факт не говорити.

Ввечері він ще раз зайшов до ОСОБА_2, однак той сказав, що його телефон він все ж таки взяв, однак вказав на кущі, що росли попід дорогою біля його будинку та сказав, що він випадково загубив його телефон в даних кущах, як повертався з магазину додому.

З кожним днем йому ставало ще гірше, він не міг вживати їжі, лише пив воду. Йому було важко розмовляти та відчував різку біль в області щелепи. Не витримавши болю, він 09.08.2012 року звернувся до Голованівської ЦРЛ. В лікарні йому зробили рентген знімок та повідомили, що в нього переламана нижня щелепа. ОСОБА_11 ж дня лікарі йому виписали направлення до обласної Кіровоградської лікарні у відділення щелепно-лицевої хірургії. Наступного дня він поїхав у вказане відділення, де проходив лікування до 17.08.2012 року. Від проведення оперативного втручання він відмовився, оскільки в нього не має грошей на операцію. Цивільний позов, заявлений ним на суму 5 тисяч гривень підтримав в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що 02.08.2012 року близько 09 години її син ОСОБА_13 пішов до їхніх сусідів ОСОБА_6, де мав святкувати разом з ними ОСОБА_14 ОСОБА_6. Приблизно о 15 год. її син ОСОБА_13, прийшов додому і пішов у будинок. Приблизно через 30 хв. до них додому прийшов ОСОБА_2, та попрохав щоб вона покликала ОСОБА_4. Коли вона покликала свого сина ОСОБА_13, то ОСОБА_2 сказав ОСОБА_4, що він почув в селі, що її син звинувачує його в крадіжці телефону. ОСОБА_13 йому відповів, що в магазині окрім нього більше нікого не було, тому лише він міг викрасти його телефон. Окрім цього, він бачив як ОСОБА_2 взяв його телефон та слухав по ньому музику і більше йому телефон не повернув. ОСОБА_2 почав все заперечувати. ОСОБА_11 її син сказав, щоб той йшов з ним до ОСОБА_6, і вони підтвердять, що він все таки брав його телефон. ОСОБА_2 погодився і вони пішли до ОСОБА_6. Вона залишилась вдома. Приблизно через 10 хвилин, вона вирішила піти до ОСОБА_6, так як боялася, щоб ОСОБА_2 не бився з її сином. Як тільки вона увійшла на подвір»я до ОСОБА_6 і повернула за вугол літньої кухні, то побачила, що її син ОСОБА_13 сидів на невеликому стільці, а напроти нього стояв ОСОБА_15 В цей час ОСОБА_2 несподівано наніс удар кулаком в область нижньої щелепи справа. Від удару ОСОБА_4 впав на землю, однак ні головою, ні підборіддям, він не вдарився. Потім ОСОБА_2 підняв його за руки з землі. Після удару вона бачила, як викривилась в бік нижня щелепа її сина. ОСОБА_10 сказав їй, щоб вона не хвилювалася так як він зараз все направить. Взяв її сина, який сидів на стільці, собі між ноги та обома руками направив щелепу на місце. Потім її син сказав, що треба йти до магазину, щоб продавець підтвердила те, що його телефон все ж таки бачили в руках ОСОБА_10. Олексій погодився і пішов разом з її сином, ОСОБА_6 та її донькою. А вона пішла додому. Що відбувалося далі, їй не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 02.08.2012 року близько 09 години до нього додому прийшов ОСОБА_4, тоді до них також прийшов ОСОБА_2. Він разом зі своєю дружиною, донькою, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 сіли за стіл, що знаходився перед літньою кухнею в їх дворі, щоб відсвяткувати ОСОБА_14 його дружини, який вона відзначила 01.08.2012 року. Під час святкування на столі біля ОСОБА_4 він бачив його телефон марки «Нокіа»чорного кольору з червоними ставками по боках. По даному телефоні вони всі слухали музику та анекдоти. З телефоном він також бачив шкіряний чохол чорного кольору. Приблизно о 15 год. він пішов до будинку спати. Що відбувалося далі, він сказати не може.

ОСОБА_11 ж дня близько 16 год. 45 хв. він прокинувся, і його дружина йому повідомила, що у ОСОБА_4 пропав телефон.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що 02.08.2012 року близько 09 години до них додому прийшов ОСОБА_4, та ОСОБА_2. Вони всі, в тому числі і ОСОБА_2, вживали спиртні напої. Приблизно о 15 год. вона зі своєю донькою ОСОБА_9, вирішили піти до магазину ПП «Гончар», щоб там випити ще пива. ОСОБА_13 з її чоловіком та ОСОБА_2 залишились ще в них у дворі. Прийшовши до магазину, вони разом з продавцем ОСОБА_8, сіли за столиком на літній площадці біля магазину, де розпивали пиво. Приблизно через 35 хв. її донька ОСОБА_9 пішла додому. Вона та Надія залишились за столиком. Приблизно через 40 хвилин до них прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_4. У руках у ОСОБА_2 був мобільний телефон «Нокіа»чорного кольору з червоними вставками по боках. Вказаний телефон був наполовину у чорному шкіряному чохлі. Вона впізнала і чохол і телефон, так як вона їх щойно бачила у себе в дома на столі, під час розпиття спиртних напоїв.

ОСОБА_13 з ОСОБА_2 підійшли до них та сіли за один столик з ними, лише з іншого боку. Вона з ОСОБА_8 відразу встали та пішли до магазину, так як не бажали з ними сидіти за одним столиком. Через декілька хвилин до магазину увійшов ОСОБА_2. В руках в нього був телефон ОСОБА_4 в чохлі, від якого лунала музика. Олексій почав прохати ОСОБА_8, щоб та дала йому в борг якісь товар з пивом. Вона відмовила, і ОСОБА_2 з телефоном ОСОБА_3 в руці, пішов в невідомому їй напрямку. Через деякий час до магазину увійшов ОСОБА_4 , узяв пляшку пива, потім сів на стілець та вживши пива, пішов.

Приблизно через 10 хв. вона також пішла додому. Приблизно ще через 5-10 хв. після того як вона прийшла додому, до неї у двір прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ОСОБА_4 її запитав чи бачила вона його телефон, і де бачила останній раз. Вона відповіла, що дійсно вона бачила його телефон останній раз в руці у ОСОБА_2, коли вони прийшли з ним до магазину. ОСОБА_2 почав все заперечувати та сваритися з ОСОБА_4. Вона пішла в будинок переодягатися. Через декілька хвилин вона почула крик матері ОСОБА_13 і відразу вийшла на двір з будинку. Коли вона вийшла з будинку, то побачила, що ОСОБА_4 лежав на боку на землі, а ОСОБА_2 почав його за руки піднімати з землі. Поруч з ними стояла мати ОСОБА_13 ОСОБА_16 та кричала до ОСОБА_2, що він накоїв. Вона бачила, що у ОСОБА_4 якось не природно знаходиться нижня щелепа. ОСОБА_2 піднявши його з землі, посадив на лавку, що знаходилась у дворі та почав руками вправляти йому щелепу. ОСОБА_17 сказав ОСОБА_2, щоб той разом з нею та ОСОБА_9 йшов до магазину, та почув що скаже продавець ОСОБА_8 за його телефон. ОСОБА_2 погодився. Прийшовши до магазину, ОСОБА_17 запитав у продавця ОСОБА_8, чи не бачила вона його телефон. Надія сказала, що дійсно вона бачила телефон ОСОБА_4 у руці ОСОБА_2, який заходив до магазину, слухав по ньому музику. ОСОБА_10 ОСОБА_2 заперечував даний факт та казав, що він того телефону не брав.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що 02.08.2012 року близько 09 години до них додому прийшов ОСОБА_4, та ОСОБА_2 та всі разом сіли за стіл, де всі випивали. ОСОБА_4 дістав свій мобільний телефон чорного кольору по боках з червоними вставками, по якому вони слухали різні анекдоти та музику. Вказаний телефон увесь час знаходився на столі біля тарілок. Приблизно о 15 год. вона зі своєю мамою, вирішили піти до магазину ПП «Гончар», так як її мати захотіла пригостити пивом свою знайому ОСОБА_8, що являється продавцем магазину. ОСОБА_4 з її батьком та ОСОБА_2 залишались ще в них у дворі. Прийшовши до магазину вони разом з продавцем ОСОБА_8, сіли за столиком на літній площадці біля магазину, де її мати та продавець розпивали пиво. Приблизно через 35 хв.вона пішла додому, а її мати ще залишилась в магазині. По дорозі додому вона зустріла ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які йшли один за одним по стежці. Попереду йшов ОСОБА_4, а за ним йшов ОСОБА_2 В руках в ОСОБА_2 вона побачила мобільний телефон ОСОБА_4. Під телефоном, у руці ОСОБА_2 вона також бачила чохол чорного кольору, який належав ОСОБА_4. Від даного телефону лунала музика. Коли вони порівнялися з ними на стежці, то ОСОБА_2 приклав їй телефон ОСОБА_4 до вуха і дав можливість послухати якусь музику. Що то була за музика, вона вже не памятає. Потім вона пішла додому, а ОСОБА_4 з ОСОБА_2 пішли в напрямку магазину ПП «Гончар». Що відбувалося далі того дня, їй не відомо.

Допита в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона працює продавцем в магазині ПП «Гончар», в с. Межирічка Голованівського району.

02.08.2012 року близько 15 год. до неї в магазин прийшла ОСОБА_6 разом зі своєю донькою ОСОБА_9. Всі разом вони пішли до літньої площадки магазину, де присіли за столик, щоб випити пива. Через деякий час донька ОСОБА_6 пішла додому, а до них на площадку прийшли «Льоня Татар»та ОСОБА_4, які обидва були в стані алкогольного сп»яніння. Вони з ОСОБА_6 пішли в магазин. Приблизно ще через 5-10 хв. до магазину увійшов «Льоня Татар», у якого в руках був мобільний телефон чорного кольору, з якого лунала музика. Льоня почав прохати, щоб вона дала йому в борг пляшку пива, Вона відмовилась. ОСОБА_11 пішов.

Приблизно ще через 5 хв. до магазину увійшов ОСОБА_4 та почав шукати по кишенях гроші, щоб придбати пляшку пива. ОСОБА_18 попрохав в борг пляшку пива. Вона погодилась та дала йому пляшку пива. ОСОБА_18 ж дня через деякий час до магазину знову прийшли ОСОБА_6, її донька ОСОБА_9, «Льоня Татар»та ОСОБА_4. ОСОБА_13 запитав у неї, чи не бачила вона його телефону та описав його. Вона сказала, що дійсно бачила такий телефон у руці у «Льоні Татара», який заходив до магазину, слухав по ньому музику та намагався взяти у неї пиво в борг, однак вона йому пива в борг не дала, після чого він з телефоном у руці, вийшов з магазину і пішов в невідомому їй напрямку. ОСОБА_10 «Льоня Татар»заперечував даний факт та казав, що у нього в руці ніякого телефону не було. Потім вони всі вийшли з магазину.

Крім часткового визнання вини у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), та заподіянні умисного середньої тяжності тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я, показів свідків та потерпілого, вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується матеріалами справи:

Протоколом огляду місця події території магазину ПП «Гончар», розташованого по вул. Миру, 8 в с. Межирічка Голованівського району,а/с 33 35,

Протоколом виїмки, з якого вбачається, що у ОСОБА_4 було вилучено картонну коробку, посібник користувача з гарантійним талоном та квитанцією з чеком до мобільного телефону «Нокіа Х2 - 00»-а/с 74,

Висновком судово-медичної експертизи, з якої видно, що на тілі ОСОБА_4 мало місце тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому в проекції пятого, четвертого, третього зубів нижньої щелепи справа, яке відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як таке, що спричинило тривалий розлад здоровя терміном більше 21 дня а/с 92-97,

Протоколом відтворення обстановки та обставин події, з якого видно, як потерпілий ОСОБА_4 розповів та показав на місці, при яких обставинах йому наніс тілесне ушкодження ОСОБА_2- а/с 68-69,

Висновком додаткової судово-медичної експертизи за результатами відтворення обстановки і обставин події з потерпілим ОСОБА_4, з якого видно, що тілесне ушкодження, яке знаходиться на його тілі, могло утворитись при обставинах, на які він вказав при відтворенні обстановки та обставин події а/с 98 101,

Протоколом відтворення обстановки та обставин події, з якого видно, як свідок ОСОБА_12 розповіла та показала на місці, при яких обставинах ОСОБА_2 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4- а/с 70 - 71,

Висновком додаткової судово-медичної експертизи за результатами відтворення обстановки і обставин події зі свідком ОСОБА_12, з якого видно, що тілесне ушкодження, яке знаходиться на тілі ОСОБА_4, могло утворитись при обставинах, на які вона вказала при відтворенні обстановки та обставин події а/с 102 105, Довідкою про вартість № 180, виданою експертом торгово-промислової палати, з якої видно, що вартість мобільного телефону «Нокіа Х2-00» з урахуванням експлуатаційного зносу станом на серпень місяць становить 689 грн. 50 коп., стартового пакету «КиївСтар»- 15 грн., чохла для мобільного телефону 60 грн. а/с 40.

Органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), та заподіяння умисного середньої тяжності тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я, як злочини, передбачені ч. 1 ст. 185 та ч.1 ст.122 КК України.

По місцю проживання ОСОБА_2 характеризується посередньо а/с.- 114, невійськовозобов»язаний а/с.-112, стан його здоровя задовільний а/с. 113, раніше судимий, а/с.115- 117.

Суд, заслухавши підсудного, прокурора, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), та заподіянні умисного середньої тяжності тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я, доведена і його дій суд кваліфікує по ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 122 КК України.

По справі заявлено цивільний позов потерпілим ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини осіб, які завдали моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначенні розміру компенсації суд враховує характер та ступінь перенесених ОСОБА_4 страждань, які виразились у перенесенні фізичного болю під час отримання тілесних ушкоджень, моральні переживання у зв»язку із ушкодженням здоров»я, порушення нормальних життєвих зв»язків через неможливість продовження активного громадського життя в процесі лікування.

Моральну шкоду суд рахує за необхідне задовольнити на суму 500 грн.

Суд рахує за необхідне цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити на суму, підтверджену документально, тобто з врахуванням копій чеків, наданих ОСОБА_4 на суму 403,70 грн., та довідки експерта Кіровоградської торгово промислової палати про вартість телефону, стартового пакету та чохла до мобільного телефону на загальну суму 764,50 грн., та 17 грн., що знаходилися на рахунку. Сума матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, складає 1185, 20 грн.

Таким чином, цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заявлений потерпілим ОСОБА_4, підлягає частковому задоволенню на суму 1685, 20 грн.

По справі також заявлено цивільний позов прокурора Голованівського району в інтересах Кіровоградської обласної лікарні про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину в сумі 2125,48 грн.

Суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню, так як вина підсудного у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_4 доведена повністю.

Судових витрат по справі не має.

Підсудному ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у відповідності з санкцією ч. 1 ст. 185 та ч.1 ст.122 КК України, застосувавши ст. 70 КК України.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_2О суд у відповідності з вимогами ст.65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, що відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, обставини справи, пом»якшуючі і обтяжуючі його відповідальність, дані про його особистість.

Пом»якшуючих покарання обставин судом не встановлено.

Обтяжуючими покарання обставинами для підсудного суд вважає рецидив злочину, оскільки вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області від 26.07.2012 року ОСОБА_2 був засуджений по ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком тривалістю 1 рік, та новий злочин скоїв в період іспитового строку та вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин в період відбування покарання з випробуванням, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд -

З А С У Д И В:

Визнати винним та призначити покарання ОСОБА_2 по ч.1 ст. 185 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі, по ч.1 ст. 122 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити покарання ОСОБА_2 на 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України частково приєднати ОСОБА_2 не відбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточне покарання призначити на 2(два) роки, 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 підписку про невиїзд замінити на утримання під вартою, взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з 23.01.2013 року.

Цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодуванння матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1185 (одна тисяча сто вісімдесят п»ять грн.) 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в частині відшкодування моральної шкоди 500 (п»ятсот) грн.

Цивільний позов прокурора Голованівського району в інтересах Кіровоградської обласної лікарні задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кіровоградської обласної лікарні (юридична адреса: м. Кіровоград, вул. Університетська, 2/5, р/р 35429004001343, МФО 823016 ГУДКУ в Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 01994942) 2125 (дві тисячі сто двадцять п»ять) грн. 48 коп.

Речові докази по справі картонова коробка, посібник користувача з гарантійним талоном та квитанцією чеком до мобільного телефону «Нокіа Х2-00», що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4В повернути за належністю.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд на протязі 15 (пятнадцяти) діб з моменту проголошення, засудженому з моменту вручення копії вироку протягом такого ж часу.

Суддя ОСОБА_19