Ухвала суду № 28758825, 16.01.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

Справа № 1902/1882/2012Головуючий у 1-й інстанції Чир П.В. Провадження № 11/789/16/13 Доповідач - Римар Т.М.Категорія - ч.2 ст. 185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Римар Т.М.

Суддів - Демченко О. В., Подковського О. А.,

з участю прокурора - Бурлаки Г.В.;

законного представника засудженого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією законного представника засудженого ОСОБА_3 -ОСОБА_2 на вирок Борщівського районного суду від " 15 " листопада 2012 року, -

Встановила:

Цим вироком

ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, студента І-го курсу Борщівської філії Товстенського професійного сільськогосподарського ліцею, раніше судимого:

- 22 травня 2012 року вироком Борщівського районного суду за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі і на підставі ст. 104 КК України звільненого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, -

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, приєднано частково невідбуте покарання за вироком Борщівського районного суду від 22 травня 2012 року і остаточне покарання за сукупністю вироків ОСОБА_3 призначено у виді позбавлення волі на 2 роки 6 місяців.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишено попередній -підписку про невиїзд.

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 18 серпня 2012 року близько 22 години прийшов в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2", яке знаходиться в АДРЕСА_2, де побачив на лавці жіночу сумку темного кольору, що належала ОСОБА_4, і таємно викрав дану сумку, вартістю 100 грн., та майно, яке знаходилось в ній, а саме гроші в сумі 300 гривень, 50 євро, що по офіційному курсу НБУ становило 490 грн. 73 коп., пенсійну пластикову картку банку "Хрещатик", мобільний телефон марки "Нокіа 1280", вартістю 144 грн. 11 коп., зі стартовим пакетом "Київстар", вартістю 10 грн., на рахунку якого було 25 грн., а загалом вчинив крадіжку майна потерпілої на суму 1069 грн. 84 коп.

В апеляції законний представник засудженого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 просить переглянути справу та пом'якшити призначене йому судом покарання, мотивуючи тим, що засуджений ОСОБА_3 хворий на тяжку хворобу -судомні напади, перебуває на обліку в невропатолога, про що не було відомо лікарям, які оглядали його.

Заслухавши суддю-доповідача, законного представника засудженого ОСОБА_3 -ОСОБА_2, яка підтримала подану апеляцію і просить пом'якшити засудженому ОСОБА_3 призначене судом покарання, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст. 185 КК України ґрунтується на сукупності зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які наведено у вироку, і в апеляції не оспорюються.

Щодо покарання, то воно призначено ОСОБА_3 в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України з врахуванням вимог ст.ст. 50, 65 КК України, зокрема ступені тяжкості вчиненого злочину, так і цілого ряду пом'якшучих обставин та даних щодо його особи, а оскільки ОСОБА_3 раніше судимий і новий злочин вчинив в період іспитового строку, то остаточне покарання за сукупністю вироків йому призначено у відповідності до вимог ст. 71 КК України.

Будь-які дані, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в невропатолога, в справі відсутні. Згідно акту медичного огляду, який наявний у справі, ОСОБА_3 під час розслідування справи проходив медичний огляд і згідно висновку медичної комісії Борщівської центральної районної клінічної лікарні є здоровим (а.с. 77).

Підстав для пом'якшення покарання засудженому колегія суддів не вбачає.

Як видно з матеріалів справи, 22 травня 2012 року вироком Борщівського районного суду ОСОБА_3 був засуджений за вчинення умисного тяжкого злочину -крадіжку з проникнення в приміщення за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі і на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, а по збігу 2-х місяців 27 днів після проголошення вироку суду, а саме 18 серпня 2012 року, тобто в період встановленого судом іспитового терміну, вчинив повторно новий умисний злочин -крадіжку, що свідчить про стійкість протиправної поведінки засудженого, його схильність до вчинення злочинів і небажання виправлятись.

Відповідно до ч.3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими ст.ст. 71, 72 КК України.

Згідно вимог ч.ч. 1,3 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Суд призначив ОСОБА_3 покарання за новий злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, 2 роки позбавлення волі, і до цього покарання частково приєднав невідбуте ним покарання у виді 6 місяців позбавлення волі за вироком Борщівського районного суду від 22 травня 2012 року, яким останнього було засуджено за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі.

Таким чином, покарання ОСОБА_3 призначено у відповідності до вимог Кримінального закону, а тому підстав для пом'якшення покарання засудженому, як про це порушується питання в апеляції, колегія суддів не вбачає, оскільки вважає, що дане покарання є необхідним для перевиховання і виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

На підставі наведеного та керуючись п.11 Перехідних положень КПК України, ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію законного представника засудженого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Борщівського районного суду від 15 листопада 2012 року стосовно ОСОБА_3 -без зміни.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Т.М. Римар