Вирок № 28757889, 22.01.2013, Оболонський районний суд міста Києва

22.01.2013 Справа № 2605/16917/12

Справа № 1/756/98/13

2605/16017/12

В И Р О К

іменем України

22 січня 2013 року Оболонський районний суд м.Києва

в складі:

головуючого судді -Бевзенко Ю.П.,

при секретарі -Ткачук В.В., з участю прокурора -Топчія В.В.,

з участю захисника -ОСОБА_1,

з участю потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників потерпілих -ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ніжин, Чернігівської обл., українця, громадянина України, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

ОСОБА_8, 18.08.2012 року, приблизно о 19 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем «ГАЗ-31105», д.н.з. НОМЕР_1, рухався по проїзній частині вул.Богатирської зі сторони вул.Полярної в напрямку м.Вишгород в м.Києві, в лівій смузі руху, зі швидкістю 80-90 км/год, яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці 60 км/год.

Рухаючись у вказаному напрямку, він наближався до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційними дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» і дорожньою розміткою 1.14.2, розташованого на вул.Богатирській навпроти електроопори №8 в м.Києві.

В цей час перед вказаним пішохідним переходом в середній смузі руху зупинились автомобілі «Фольксваген-Пасат»д.н.з. НОМЕР_3 та «Хюндай»д.н.з. НОМЕР_2, які надавали дорогу пішоходу ОСОБА_10, який рухався по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво відносно руху вищевказаного автомобіля «ГАЗ-31105», д.н.з. НОМЕР_1. Використовуваний ним нерегульований пішохідний перехід -це ділянка проїзної частини, призначена для забезпечення безпечного руху пішоходів через дорогу. На цих ділянках пішоходи мають перевагу перед автотранспортом, і не повинні враховувати вищевказані негативні фактори, а також можливість порушення Правил дорожнього руху водіями транспортних засобів та іншими учасниками руху.

Під час руху ОСОБА_8 грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 підпункт «б», 2.9 підпункт «а», 12.4, 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України:

- п.1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п.2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п.2.9: водію забороняється:

- підпункт «а»: керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння або перебувати під дією наркотичних або токсичних речовин;

- п.12.4: у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється швидкістю не більше 60 км/год;

- п.18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;

- п.18.4: якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_8 виявились в тім, що він, керуючи технічно справним автомобілем «ГАЗ-31105», д.н.з. НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись по проїзній частині вул.Богатирської зі сторони вул.Полярної в напрямку м.Вишгород в м.Києві, з перевищенням максимально допустимої у населених пунктах швидкістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід ОСОБА_10, не урахував дорожню обстановку, яка виражалась у наявності інформаційних дорожніх знаків 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід»і дорожньої розмітки 1.14.2, які інформували його про наявність цього переходу та автомобілів, що зупинились перед пішохідним переходом, які інформували його про небезпеку на пішохідному переході, не переконався у відсутності пішохода на пішохідному переході, не зменшив швидкість, і не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_10, який перебував на пішохідному переході, внаслідок чого навпроти електроопори №8 по вул.Богатирській в м.Києві вчинив наїзд на нього.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_10 спричинені тілесні ушкодження, від яких він ІНФОРМАЦІЯ_2 о 08 год. 25 хв. помер в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №107/2816/2 від 20.09.2012 року, при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: садна, синці на голові, крововиливи в м'які тканини голови лобово-тім'яно-скроневої області зліва, переломи кісток склепіння та основаній черепу, поширений двосторонній субарахноїдальний крововилив вогнища забиття в корі опуклої поверхні правої скроневої частки, крововилив в шлуночки головного мозку; непрямі переломи 7-го і 9-го ребер справа, парасімфізарні переломи верхніх гілок правої та лівої лобкових кості, перелом нижньої гілки лівої лобкової кістки; забої лівої легені, забій серця крововиливи, в коріння легенів; закритий перелом лівої плечової кістки верхньої третини з частковою фрагментацією головки, закриті переломи обох кісток правої гомілки у верхній третині; відкриті фрагментарні переломи (по типу «бампер-переломів») обох кісток лівої гомілки в середній третині; роздроблення головки правої малогомілкової кістки; крововиливу в порожнини колінних суглобів, насичуючий крововилив в клітковину малого тазу; в м'які тканини кінцівок; множинні садна на кінцівках, значні ділянки саден на тулубі, правому передпліччі; полосчаті і плямисті крововиливи під ендокардом лівого шлуночка серця, слабке нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, блідість шкіри і слизових оболонок, трупних плям.

Смерть ОСОБА_10 настала від тупої поєднаної травми голови, тулуба і кінцівок, що супроводжувалась множинними переломами кісток скелету, пошкодженням внутрішніх органів та м'яких тканин, яке призвело до крововтрати і шоку, на що вказує: наявність пошкоджень зазначених в п.2 висновку, слабке нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, шунтування кровотечі в нирках, фокуси нефронекроза в нирках, виражений інтерстиціальний набряк в легенях, набряк-набухання головного мозку з ішемічною дистрофією нейроцитів, полосчаті і плямисті крововиливи під ендокардом лівого шлуночка серця, блідність шкіри і слизових оболонок, трупних плям, «порожня»селезінка, дані клінічної течії посттравматичного періоду.

Між виявленими у ОСОБА_10 пошкодженнями, в сукупності складаючими комплекс тупих поєднаних травм голови, тулуба і кінцівок і настанням смерті вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Порушення вимог п.п.1.5, 2.3 підпункту «б», 2.9 підпункту «а», 12.4, 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_8 знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_8 свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав, розкаявся у вчиненому, та повністю підтвердив обставини вчиненого ним злочину. ОСОБА_8 пояснив, що він о 08 год. 18.08.2012 року, вжив алкогольні напої, потім ліг спати до 17 год., та о 18 год. сів за кермо. Його товариш попрохав забрати дружину з дитиною, та вони поїхали до Голосіївського проспекту 40 річчя Жовтня. Товариш з дружиною поспілкувались, та дружина сказала, що вона не поїде, і вони поїхали назад. Вони їхали по вул.Богатирській, та проїхали КПП. Їхали близько 80-90 км/год, потім він побачив, що справа в обох рядах автомобілі почали гальмувати. Він вже зрозумів, що хтось почав переходити дорогу, та також почав пригальмовувати, та побачив що у третьому ряді різко перебігає дорогу чоловік. Він, щоб уникнути зіткнення з ним різко нажав на гальма та повернув кермо вправо. В середньому ряду, де стояв автомобіль «Пассат»стояв ОСОБА_10, та він вже нічого не міг зробити, оскільки машина важить 2 тони та її не легко зупинити. Змінюючи напрямок автомобілю, щоб уникнути зіткнення з одним пішоходом, збив ОСОБА_10 Вийшло так, що одного пропустив, а другого збив. Він зупинився, підбіг до потерпілого, подивився, чи подає він ознаки життя, викликав ДАІ та швидку допомогу.

Фактичні обставини справи, та розмір заявлених потерпілими цивільних позовів з уточненнями підсудний не оспорював.

На підставі ч.3 ст.299 КПК України 1960 р., за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що підсудний та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України доведена.

Дії ОСОБА_8 які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_8 у відповідності до ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8, згідно ст.66 КК України, суд визнає часткове добровільне відшкодування завданого збитку, та що підсудний щиро розкаявся у вчиненому.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_8, згідно ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, суд враховує думку потерпілих та особу підсудного, який офіційно не працює, а тому суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі, тому що це покарання необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів. Але, враховуючи сімейний стан підсудного, те, що він має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3, відношення ОСОБА_8 до вчиненого, наявності місця реєстрації та постійного проживання, позитивної характеристики за місцем проживання, та, що підсудний раніше не судимий, вчинив злочин вперше з необережності, покарання ОСОБА_8 має бути призначене в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, ближче до мінімальної межі санкції.

Суд не знаходить підстав для застосування щодо ОСОБА_8 ст.ст.69, 75 КК України.

Крім того, зважаючи на те, що злочин ОСОБА_8 було вчинено в стані алкогольного сп'яніння, суд вважає необхідним застосувати щодо нього додаткове покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

При вирішенні цивільного позову потерпілих суд виходить з наступного.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 заявлені потерпілими цивільні позови визнав повністю, та на підтвердження часткового відшкодування завданого матеріального збитку надав фіскальний чек про відшкодування 4900 грн.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ 2742442 (далі -Поліс), ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія»було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_8, власника транспортного засобу -автомобіля «ГАЗ 31105-801»д.н. НОМЕР_1, при цьому встановлена франшиза в розмірі 0 грн. та ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) - 100 000 грн., за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) -50 000 грн.

Згідно п. 22.1, 22.3 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі -Закон), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином Закон встановлює обов'язок страховика відшкодувати шкоду заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8 була застрахована.

Однак, цивільні позивачі -потерпілі ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_4 не заявили цивільні позови до ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія», а просять матеріальну та моральну шкоду стягнути з ОСОБА_8

Враховуючи, що вимоги потерпілих не ґрунтуються на чинному законодавстві, їх позови в частині відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягають.

При цьому, потерпілі ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_4 не позбавлені права додатково звернутися з позовними вимогами про відшкодування матеріальної шкоди до ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія».

Також, потерпілі ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_13 посилаються, що дорожньо-транспортна пригода та її наслідки завдали кожному з них істотної моральної шкоди -великого емоційного стресу, психічних страждань та хвилювань.

З урахуванням викладеного потерпілі ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_13 просять стягнути з ОСОБА_8 на відшкодування моральної шкоди кожному по 100 000 грн.

Зважаючи на характер та обсяг страждань кожного з вказаних потерпілих, істотність вимушених змін в їх життєвих стосунках, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, норм цивільного законодавства, а саме зі ст. 23 ЦК України, враховуючи ступень вини підсудного, його матеріальний стан, та наявність на утриманні малолітньої доньки ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3, суд вважає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди кожному з вказаних потерпілих заподіяно моральну шкоду на суму 25 000 грн., яка, за вирахуванням 5% ліміту (5000 грн.), визначеного у пункті 9.3 статті 9 Закону, та враховуючи вимоги ч. 1 ст.1167 ЦК України, підлягає відшкодуванню кожному з потерпілих в сумі 20 000 грн. за рахунок відповідача -підсудного ОСОБА_8

Крім того, потерпілий ОСОБА_4 посилається, що дорожньо-транспортна пригода та її наслідки завдали йому істотної моральної шкоди -великого емоційного стресу, психічних страждань та хвилювань.

З урахуванням викладеного потерпілий ОСОБА_4, просить стягнути з ОСОБА_8 на відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.

Разом з тим, суд враховує положення ч.2 ст.1168 ЦК України, згідно якої моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім»єю.

Суд вважає, що під час судового розгляду кримінальної справи не встановлено достатніх доказів, що підтверджували б факт проживання однією сім»єю ОСОБА_10 та ОСОБА_4 За таких обставин, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_4 в частині відшкодування моральної шкоди підсудним ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.

Також, суд вважає за необхідне, керуючись ч.2 ст.93 КПК України, стягнути з ОСОБА_8 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві витрати на проведення автотехнічної експертизи.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 р., суд,

засудив:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді застави змінити на утримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області. Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 17000 грн. повернути заставодавцю -ОСОБА_8.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту затримання - 22 січня 2013 року.

У строк відбуття покарання зарахувати тримання ОСОБА_8 у кімнаті затриманих Оболонського РУ ГУ МВС України у м.Києві з 29.08.2012 по 31.08.2012 року.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_13 в частині відшкодування матеріальної шкоди - залишити без задоволення.

Цивільний позов ОСОБА_12 в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_12 на відшкодування завданої моральної шкоди- 20 000 грн.

У решті позовних вимог ОСОБА_12 до ОСОБА_8 -відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 на відшкодування завданої моральної шкоди- 20 000 грн.

У решті позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_8 -відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 на відшкодування завданої моральної шкоди- 20 000 грн.

У решті позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_8 -відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_13 в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 на відшкодування завданої моральної шкоди ОСОБА_13 - 20 000 грн.

У решті позовних вимог ОСОБА_13 до ОСОБА_8 -відмовити.

У задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_4 до ОСОБА_8 -відмовити.

Речовий доказ -посвідчення водія та автомобіль «ГАЗ 31105»д.н.з. НОМЕР_1-залишити за належністю власнику.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві витрати на проведення автотехнічної експертизи у розмірі 1029 грн. 84 коп. (отримувач НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, код 25575285, банк ГУДКУ у Київській обл., МФО 821018, р/р 31253272210699, (з приміткою: 11521 «За проведення експертизи та дослідження»).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - протягом п'ятнадцяти діб з моменту отримання копії вироку.

Суддя Ю.П. Бевзенко