Ухвала суду № 28757883, 23.01.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 22-ц-6565/12 Головуючий у І інстанції Саган В.М.Провадження № 22-ц/780/234/13 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В.О.Категорія 9 23.01.2013 ??????????????????????????????

УХВАЛА

Іменем України

22 січня 2013 року м. КиївКолегія суддів Судової палати у цивільних справах

Апеляційного Суду Київської області в складі:

головуючого Яворського М.А.,суддів: за участю секретаря:Фінагєєва В.О., Кашперської Т.Ц., Цицюрського А.М.розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2012 року у справі за заявою ОСОБА_5, заінтересована особа - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. В подальшому уточнивши свої вимоги, обґрунтовував їх тим, що згідно наказу № 2122-с від 12 липня 2001 року його було зараховано на навчання до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Оскільки припис військового комісаріату для вступу до вищого навчального закладу не зберігся, а перебування на військовій службі в подальшому вплине на його соціальне пенсійне забезпечення, тому відповідно до Тимчасового положення про проходження військової служби громадянами України просив встановити факт початку перебування на військовій службі у Збройних силах України з 01 вересня 2001 року.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2012 року заяву ОСОБА_5 задоволено. Встановлено факт початку перебування ОСОБА_5 на військовій службі у Збройних силах України відповідно до Тимчасового положення про проходження військової служби громадянами України, затвердженого Указом Президента України від 13.05.1993 року №174/93 -з 01 вересня 2001 року.

В апеляційній скарзі заінтересована особа ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви у зв'язку з порушенням норм процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які суд вважав встановленими. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що статус військовослужбовця у заявника з'явився після призначення його курсантом, а саме з 15 серпня 2005 року, а сам припис на навчання не видавався.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно витягу з наказу №2122-с від 12 липня 2001 року ОСОБА_5 зараховано студентом першого курсу з 01 вересня 2001 року.

Навчання ОСОБА_5 у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут»підтверджується копіями дипломів НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Відповідно до витягу з наказу начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»№162 від 15 серпня 2005 року заявника прийнято на військову службу та призначено на посаду курсанта з присвоєнням військового звання «рядовий».

Згідно витягу з наказу міністра оборони України №328 від 24 червня 2006 року ОСОБА_5 виключено зі списку особового складу Збройних Сил України та направлено для проходження військової служби до Державної прикордонної служби України.

Приймаючи рішення про встановлення факту перебування на військовій службі заявника суд першої інстанції вважав доведеним факт перебування заявника на військовій службі з 01 вересня 2001 року.

Однак колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу у встановленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому законом.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_5 звертався до відповідних органів з вимогою встановити факт перебування його на військовій службі з 01 вересня 2001 року і йому було відмовлено.

Встановлення факту проходження військової служби не належить до компетенції суду, а здійснюється відповідними органами у спеціально встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 235 ЦПК України - справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 205 ЦПК України - суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з з закриттям провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»-задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2012 року скасувати та провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий: Яворський М.А.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Фінагєєв В.О.