Рішення № 2875570, 14.11.2007, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

№2-179/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2007р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Литвинової Р.А., при секретарі Довбань С.М., з участю позивачки ОСОБА_1, її представника-адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільногірську цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих злочином,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих злочином, в якому зазначає наступне.

23.05.2006р. близько 09.30год. відповідач, керуючи автомобілем ГАЗ-2752-Соболь, НОМЕР_1, на території Вільногірської міської лікарні, здаючи назад, не впевнившись в безпеці свого маневру, тобто, що на смузі його руху немає пішоходів чи інших перешкод, порушивши п.10.9 Правил дорожнього руху України, згідно з яким «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки або перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він при необхідності повинен звернутись за допомогою до інших осіб», відповідач продовжував рух по пішохідній алеї, що веде до східців приміщення заднім ходом зі швидкістю 10 км/год і здійснив наїзд на позивачку ОСОБА_1, яка йшла в попутному напрямку по цій алеї і вдарив її в спину дверима автомобіля.

Від удару автомобіля потерпіла впала на землю вниз обличчям, а автомобіль під керуванням ОСОБА_3 продовжував рух і наїхав на ОСОБА_1, яка лежала на алеї, після чого рух автомобіля було зупинено. В результаті зазначеної ДТП потерпілій ОСОБА_1 було спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості, які призвели до тривалого розладу здоров'я більше 21 доби.

По даному факту було порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_3 за ст.122 ч.1 КК України. В суді його дії було перекваліфіковано за ст.286 ч.1 КК України.

21.08.2006р. Вільногірським міським судом Дніпропетровської області було винесено постанову, згідно з якою кримінальну справу було закрито, ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності, передано на поруки трудового колективу ТОВ «Наташа».

Однак, закриття кримінальної справи в зв'язку з передачею на поруки не звільняє його від обов'язку відшкодувати завдану ним матеріальну та моральну шкоду.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, власником автомобіля є ОСОБА_4 і він як власник об'єкта підвищеної небезпеки зобов'язаний відшкодувати шкоду потерпілому. ОСОБА_3 під час здійснення ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Наташа», замісником директора якого є ОСОБА_4

Позивачка в позові зазначає, що в результаті ДТП їй було завдано матеріальну шкоду в розмірі 4106.71грн., це понесені нею витрати на проведення операції та придбання ліків. Також вона понесла затрати в зв'язку з оплатою юридичної допомоги адвоката, розмір їх складає 1000.00 грн.

Також їй завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що в результаті дій відповідача вона переносила і переносить фізичні та моральні страждання. Вони пов'язані з порушенням її нормальних життєвих зв'язків, що потребує від неї додаткових фізичних та моральних зусиль для організації її нормального повсякденного життя. Вона перебувала на досить тривалому лікуванні, в результаті була позбавлена в повному обсязі своїх звичок та бажань, також отримані травми та пов'язана з ними хвороба призвели до інших негативних наслвідків морального характеру : страх при появі транспорту, щоденний страх за своє здоров'я та його погіршення в кожен час та в кожному місці.

В результаті завданого їй каліцтва та тілесних пошкоджень з 11.10.2006р. вона є інвалідом 3-ї групи. Моральну шкоду вона оцінює в 5000.00 грн.

Тому вона просить стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальну і моральну шкоду та понесені нею витрати по оплаті правової допомоги адвоката.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали пред'явлений позов. В попередньому судовому засіданні було прийнято рішення про залучення до участі в справі ОСОБА_4 в якості третьої особи, а не співвідповідача, як було спочатку зазначено в позові, а відповідачем по справі є ОСОБА_3

Позивачка суду пояснила, що в процесі її лікування відповідач ОСОБА_3 надавав їй матеріальну допомогу, але крім лікування в Вільногірській центральній міській лікарні вона продовжувала тривалий час лікування в медичних закладах м. Дніпропетровська, де лікування здійснювалося за її власні кошти. Тому вона просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 4106.00 грн., яка підтверджена нею документально, моральну шкоду в розмірі 5000.00 грн. та понесені нею витрати по оплаті правової допомоги адвоката в розмірі 1000.00 грн.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що з позовом він згоден, все відбувалось так, як розповіла позивачка. Він не заперечує виплачувати названі позивачкою суми матеріальної та моральної шкоди, але оскільки таких грошей в нього немає, він просить стягувати їх з його заробітної плати.

Третя особа по справі ОСОБА_4 пояснив суду, що в день ДТП він був у м. Дніпропетровську. Дійсно, він є власником автомобіля, яким за генеральною довіреністю в день ДТП керував ОСОБА_3 Автомобіль технічно був справний, ніяких неполадок не було. Вина ОСОБА_3 була в тому, що він виїхав на тротуар. Колектив взяв його на поруки. Він просить винести рішення на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивачки, її представника, пояснення відповідача, третьої особи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилалась позивачка як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вина відповідача ОСОБА_3 доведена в процесі розгляду кримінальної справи, 21.08.2006р. Вільногірським міським судом було винесено постанову стосовно ОСОБА_3, якою його визнано винним в скоєнні ДТП, в результаті якої постраждала позивачка ОСОБА_1 За результатами розгляду кримінальної справи ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності, передано на поруки трудового колективу, провадження у справі закрито. Йому було судом роз'яснено наслідки закриття справи за нереабілітуючими підставами, проти чого ні він, ні потерпіла (позивачка по справі) не заперечували.

При розгляді кримінальної справи позивачка ОСОБА_1 з цивільним позовом не зверталась.

В даний час при розгляді цивільної справи відповідач не заперечує проти задоволення пред'явленого до нього позову.

У відповідності до ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Також вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає спра­ву про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи

мали місце ці події та чи вчинені вони цією особою.

Докази, якими позивачка обґрунтовує розмір завданої їй матеріальної шкоди, нею надані суду в повному обсязі, вони підтверджують розмір завданої матеріальної шкоди і проти них відповідач жодних заперечень не висловив, він з ними погодився в повній мірі.

Також позовні вимоги ОСОБА_1 підтверджуються матеріалами справи, а саме : копією постанови Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21.08.2006р. (а.с.6,7), медичними документами (а.с.8-10), копією виписки із акту огляду МСЕК (а.с.11), переліком медикаментів для операції (а.с.12), видатковими накладними, товарними та фіскальними чеками про придбання медикаментів (а.с.13,14).

Статтею 1167 ч.1 ЦК України передбачено відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі діями особи, яка її завдала, за наявності її вини.

Щодо завдання моральної шкоди позивачці, відповідач також не висловив заперечень і згоден з її розміром, пояснив, що буде виплачувати поступово шляхом відрахувань з його заробітної плати.

На підставі ст.84 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають до стягнення витрати, понесені нею на оплату правової допомоги адвоката, які підтверджені документально (а.с.17).

Ст.88 ЦПК України передбачає стягнення з відповідача на користь держави державного мита в розмірі 51.00 грн., також витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30.00 грн. у встановленому законом порядку

Керуючись ст.ст. 84, 88,61,212-215 ЦПК України, ст.ст.23,1166,1167, 1168, 1187 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити, прийнявши визнання позову відповідачем ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Лихівка П'ятихатського району Дніпропетровської області, який проживає АДРЕСА_1, працює водієм ТОВ «Наташа» на користь ОСОБА_1 10 106.71 грн., з яких матеріальна шкода - 4 106.71грн., моральна шкода - 5 000.00грн., витрати на оплату послуг адвоката- 1 000.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави державне мито (судовий збір) у розмірі 51.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Вільногірським міським судом у сумі 30.00 грн., перерахувавши їх за наступними реквізитами : Одержувач - УДК у м. Вільногірську ГУДКУ в Дніпропетровській області ; Код ЄДРПОУ : 24237534, розрахунковий рахунок : 31215259700012, МФО 805012, Банк ГУДКУ в Дніпропетровській області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.