Ухвала суду № 28755050, 16.01.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Піщуліна І.С.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"16" січня 2013 р. Справа № 615/1042/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області на ухвалу Народицького районного суду Житомирської області від "24" жовтня 2012 р. за поданням начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про відстрочку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області звернувся до Народицького районного суду Житомирської області з поданням про відстрочку виконання рішення суду про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира на користь ОСОБА_3 заборгованості, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 7915,80 грн., до закінчення 2012 бюджетного року.

Ухвалою Народицького районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2012 року подання начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про відстрочку виконання судового рішення залишено без руху на підставі невідповідності подання ч.1 та ч.5 ст.106 КАС України та надано строк для виправлення недоліків до 12.11.2012 року.

В апеляційній скарзі відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, посилаючись на те, що суд першої інстанції необґрунтовано відніс подання державного виконавця, внесене у ході здійснення виконавчого провадження, як завершальної стадії судочинства до позовної заяви, просить скасувати вказану ухвалу і постановити нову, якою прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

Сторони, скаржник не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень.

За таких підстав, з врахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності позивача та представника відповідача, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без руху подання начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, суд першої інстанції прийшов до висновку, що подання не відповідає вимогам ст.106 КАС України, зокрема, не виконані вимоги до подання, передбачені ч.1 та ч.5 ст.106 КАС України та не дотримано правил щодо кількості подання копій документів з урахуванням учасників справи.

Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 263 КАС України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Аналогічну норму містить ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», в якій зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Вказаними нормами визначено підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі, проте не визначено конкретної форми та змісту подань та заяв.

Кодекс адміністративного судочинства України не ставить вимог до подання державного виконавця, передбачених приписами ст.106 КАС України, якими регламентовано вимоги до форми, змісту адміністративного позову.

Судом першої інстанції помилково визначено позовну заяву, подання та заяву про відстрочення та розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення як одну і ту ж форму звернення до суду.

Окрім цього, слід зазначити, що при обмеженні права на звернення з відповідною заявою або поданням до суду порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950р., яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 року №475/97. Як свідчить позиція Європейського Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що подання начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області відповідає приписам Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвала Народицького районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2012 року, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області задовольнити, ухвалу Народицького районного суду Житомирської області від "24" жовтня 2012 р. скасувати.

Справу направити до Народицького районного суду Житомирської області для продовження розгляду.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано: (р/п)

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11400

3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира вул. Перемоги, 55,м.Житомир,10003

4 - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області м-н Соборний, 1, м. Житомир 10014