Рішення № 28754024, 17.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/16316-2012 17.01.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія

«ІНГО Україна»

До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Транс»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслюкс»

Про стягнення 9 080,83 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Петренко Р.О. - по дов. № 6 від 02.01.2013

Від відповідача-1 не з'явився

Від відповідача-2 Шумаков Д.В. - по дов. № б/н від 08.05.2012

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Транс» 9 080,83 грн. виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору страхування транспортного засобу № 250593939 від 18.12.2009 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування автомобіля марки Шкода Фабіа, державний номер АА7809ЕК, а тому позивачем відповідно до положень статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, що володіє транспортним засобом марки МАN, державний номер АА 6814 ЕВ, під керуванням Потій М.М., яким скоєно ДТП, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/16316-2012 та призначено її до розгляду на 29.11.2012.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 29.11.2012 відзиві зазначає, що на час скоєння ДТП транспортний засіб МАN, державний номер АА 6814 ЕВ належав ТОВ «Олга-Транс». Але згідно договору оренди транспортних засобів № 1/01/10-12 від 01.01.2010, а також акту прийому-передачі автомобілів в оренду, цей транспортний засіб було передано в оренду ТОВ «Транслюкс». Отже, на момент скоєння ДТП володільцем джерела підвищеної небезпеки було ТОВ «Транслюкс», а тому позов подано до неналежного відповідача.

В судовому засіданні 29.11.2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 04.12.2012.

Позивачем в судовому засіданні 04.12.2012 подано клопотання про залучення до участі у справі іншим відповідачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Транслюкс». Клопотання мотивовано тим, що 29.11.2012 в судовому засіданні відповідачем подано відзив в якому зазначено, що автомобіль марки МАN, державний номер АА6814ЕВ, який належить ТОВ «Олга-Транс» було передано в оренду ТОВ «Транслюкс», що підтверджується договором оренди № 1/01/10-12 від 01.01.2010 та актом прийому-передачі.

В судовому засіданні 04.12.2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 06.12.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/16316-2012 від 06.12.2012 до участі у справі залучено іншим відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю «Транслюкс» та відкладено розгляд справи на 10.01.2013. Даною ухвалою суду зобов'язано позивач в строк до 18.12.2012 надіслати копію позовної заяви та додані до неї документи залученому відповідачу-2, докази надіслання подати в засідання суду.

Позивачем 10.01.2013 до відділу діловодства суду подано докази надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу залученого відповідача-2 лише 09.01.2013.

Позивачем 10.01.2013 до відділу діловодства суду було подано заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути 9 080,83 грн. виплаченого страхового відшкодування з відповідача-2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/16316-2012 від 10.01.2013. в зв'язку з не з'явленням представників відповідачів в засідання суду та невиконанням відповідачем-2 вимог суду викладених в ухвалі від 06.12.2012, розгляд справи був відкладений на 17.01.2013.

Позивач в судовому засіданні 17.01.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач-1 в судове засідання 17.01.2013 не з'явився.

Відповідач-2 письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвал від 06.12.2012 та від 10.01.2013 не виконав. Відповідач-2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

Відповідачем-2 в судовому засіданні заявлено усне клопотання про відстрочку виконання рішення суду до 01.04.2013.

Позивач в судовому засіданні 17.01.2013 проти задоволення клопотання відповідача-2 про відстрочку виконання рішення суду не заперечував.

В судовому засіданні 17.01.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача-2, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

З довідки МВС України № 8784850 та постанови Подільського районного суду м. Києва № 3-2205/11 від 15.04.2011 вбачається, що 14.03.2011 о 18 год. 30 хв. Потій М.М. керуючи автомобілем МАN, державний номер АА 6814 КВ в м. Буча на перехресті вул. Революції - вул. Маліновського не надав дороги автомобілю Шкода Фабіа, державний номер АА 7809 ЕК під керуванням Панасюка Р.П, який рухався по головній дорозі, скоївши з ним зіткнення, внаслідок чого заподіяв технічні пошкодження двом автомобілям, чим порушено п. 16.11 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Подільського районного суду м. Києва № 3-2205/11 від 15.04.2011 Потія Миколу Миколайовича визнано винним за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 425,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки Шкода Фабіа, державний номер АА 7809 ЕК.

Пошкоджений автомобіль був застрахований власником - ЗАТ «ДХЛ Інтернешнл Україна» у Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на підставі договору страхування транспортного засобу № 250593939 від 18.12.2009.

Стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України.

Кваліфікаційне свідоцтво видається Фондом державного майна України спільно з навчальним закладом, на базі якого проводилася підготовка та складався кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії.

Відповідно до ст. 18 Закону сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

Рішення про видачу сертифіката приймається Фондом державного майна України (стаття 19 Закону).

Відповідно до звіту № 248 від 25.03.2011, матеріальний збиток завданий власникові автомобіля Шкода Фабіа, державний номер АА 7809 ЕК в результаті пошкодження при ДТП з врахуванням зносу складає 62 511,19 грн.

Звіт № 248 від 25.03.2011 здійснений оцінщиком Ханжиним О.О., який має достатній фаховий рівень оцінювача, який у встановленому законодавством порядку має відповідні свідоцтва, сертифікат та посвідчення (знаходяться в матеріалах справи).

На підставі договору добровільного страхування позивачем було складено страховий акт № 57316 від 07.04.2011 та розраховано суму страхового відшкодування.

Страховим актом № 57316 від 07.04.2011 позивачем визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 59 080,83 грн.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Кошти в розмірі 59 080,83 грн. позивачем були перераховані згідно платіжного доручення № 3745 від 04.05.2011.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 59 080,83 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільна відповідальність транспортного засобу марки засіб МАN, державний номер АА 6814 КВ, застрахована у Приватного акціонерного товариства «УАСК АСКА» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4338053 (діючий на 14.03.2011).

Відповідно до умов договору (вищевказаного полісу) страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля марки МАN, державний номер АА 6814 КВ.

Вказаним договором передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи не визначено.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу МАN, державний номер АА 6814 КВ, застрахована у Приватного акціонерного товариства «УАСК АСКА» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4338053, то Приватне акціонерне товариство «УАСК АСКА» виплатило позивачу в межах ліміту встановленого полісом № ВЕ/4338053 відшкодування в розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки МАN, державний номер АА 6814 КВ встановлена у судовому порядку.

Різниця між фактично розміром шкоди і виплатою страховою компанією складає (59 080,83 грн. - 50 000,00 грн.) 9 080,83 грн. про стягнення якої позивачем пред'явлено вимогу до відповідача-2.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олга-Транс» (власником), як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транслюкс», як орендарем, укладено договір оренди транспортних засобів № 1/01/10-12 відповідно до якого згідно акту прийому-передачі автомобілів в оренду № ОРП-000007 від 01.01.2010 відповідач-2 прийняв в орендне користування автомобіль МАN, державний номер АА 6814 КВ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Шкода Фабіа, державний номер АА 7809 ЕК.

Водій транспортного засобу МАN, державний номер АА 6814 КВ Потій М.М., яким спричинено ДТП на момент його скоєння перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транслюкс» та згідно подорожного листа виданого на період з 01-15 березня 2011 року здійснював завдання щодо перевезення води та торгового обладнання по м. Києву та області.

Отже, протиправна поведінка заподіювача шкоди, що встановлена постановою суду, згідно якої винним у вчиненні адміністративного правопорушення, внаслідок якого сталася дорожньо-транспортна пригода, визнаний водій автомобіля МАN, державний номер АА 6814 КВ Потій М.М., який перебував у трудових стосунках з відповідачем-2 та знаходився при виконанні своїх службових обов'язків.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідачем-2 не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті, суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач-2 не довів факт того, що шкоду транспортному засобу Шкода Фабіа, державний номер АА 7809 ЕК було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-2 страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 9 080,83 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен також враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Розглянувши клопотання відповідача-2 про відстрочку виконання рішення, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд визнає причини, з яких рішення суду не може бути виконано у встановлений термін, поважними, а тому приймаючи до уваги що позивач проти заявленого клопотання не заперечував, вважає можливим задовольнити заяву відповідача-2 та відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва № 5011-3/16316-2012 від 17.01.2013 до 01.04.2013, приймаючи до уваги можливі негативні наслідки, які можуть настати для позивача.

Задовольняючи клопотання відповідача, суд приймає до уваги і ту обставину, що при застосуванні ст. 83 Господарського процесуального кодексу України щодо відстрочки виконання рішення № 5011-3/16316-2012 від 17.01.2013 виконання вказаного рішення є більш вірогідним і є підстави вважати, що відповідач-2 здійснить заходи по його належному та своєчасному виконанню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача-2 на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслюкс» (м. Київ, вул. Софійська, 10-А, код ЄДРПОУ 35465823) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) суму страхового відшкодування в розмірі 9 080 (дев'ять тисяч вісімдесят) грн. 83 коп., 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, відстрочивши виконання рішення Господарського суду міста Києва № 5011-3/16316-2012 від 17.01.2013 до 01.04.2013.

Повне рішення складено 22.01.2013.

Суддя В.В.Сівакова