Рішення № 28754000, 16.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/16136-2012 16.01.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»

про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 665,88 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Сидорова А.О., довіреність № 26 від 16.01.2012 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (далі - позивач) до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»(далі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 665,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 2 665,88 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).

В результаті автоматичного розподілу, проведеного 13.11.2012 р., позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 665,88 грн. була передана для розгляду судді Нечаю О.В.

Згідно з розпорядженням заступника голови господарського суду м. Києва Джарти В.В. від 14.11.2012 р., у зв'язку із перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному з 14.11.2012 р., враховуючи положення ст. 62-64 Господарського процесуального кодексу України щодо триденного строку винесення відповідної ухвали, керуючись п. 2.6 рішення зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. (протокол № 1 від 03.02.2011 р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 665,88 грн. передано судді Гавриловській І.О. для вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-37/16136-2012, розгляд справи призначено на 05.12.2012 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 19.11.2012 р. у зв'язку із виходом судді Нечая О.В. з лікарняного справу № 5011-37/16136-2012 передано для подальшого розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.11.2012 р. суддею Нечаєм О.В. справу прийнято до свого провадження.

30.11.2012 р. до господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) бюро України надійшла запитувана інформація.

05.12.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали від 15.11.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-37/16136-2012.

У судове засідання 05.12.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 15.11.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-37/16136-2012 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 05.12.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 15.11.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-37/16136-2012 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 05.12.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 15.11.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-37/16136-2012 розгляд справи відкладено на 16.01.2013 р.

У судове засідання 16.01.2013 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 16.01.2013 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2003 року між Малим Миколою Миколайовичем (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Кредо - Класик»(перейменоване у Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», далі - позивач) було укладено Договір страхування № 098АК-98 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «ВАЗ», державний номерний знак АІ 5661 ВХ.

01.12.2011 р. об 11 год. 10 хв. в м. Києві по вул. Червоноармійській, Топчій М.О., керуючи автомобілем марки «Тойота», державний номерний знак АА 5476 КН, не дотрималась безпечної дистанції відносно до автомобіля марки «ВАЗ», державний номерний знак АІ 5661 ВХ, під керуванням Малого М.М., внаслідок чого допустила з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.12.2011 р. Топчій М.О. було визнано винною у скоєнні ДТП, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 308/КВ4, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «ВАЗ», державний номерний знак АІ 5661 ВХ, внаслідок його пошкодження при вищезазначеній ДТП складає 2 997,75 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 00080024 від 29.05.2012 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «ВАЗ», державний номерний знак АІ 5661 ВХ, внаслідок ДТП, яка сталась 01.12.2011 р. об 11 год. 10 хв. в м. Києві по вул. Червоноармійській, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 2 665, 88 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 00080024 від 29.05.2012 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 2 665,88 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 019113 від 01.06.2012 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З метою з'ясування всіх обставин справи судом було направлено на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий запит № 5011-37/16136-2012 про надання суду інформації щодо полісу, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу », державний номер АА 5476 КН, який діяв станом на 01.12.2011 р., вказавши його серію та номер, назву та адресу страхової компанії, яка видала поліс, ліміт відповідальності, франшизу, термін дії полісу, тип договору, прізвище, ім'я та по-батькові /найменування страхувальника.

30.11.2012 р. до господарського суду міста Києва надійшов лист-відповідь № 30704/7-3-11 від 27.11.2012 р. з Моторного (транспортного) страхового бюро України на судовий запит № 5011-37/16136-2012, з якого вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Тойота», державний номерний знак АА 5476 КН, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8463999.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВЕ/8463999 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Тойота», державний номерний знак АА 5476 КН.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак АА 5476 КН, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВЕ/8463999, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату страхового відшкодування в розмірі 2 665,88 грн. вих. № 274 від 03.07.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповіді на зазначену вимогу не надав, відшкодування не здійснив.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 665,88 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, будинок 11; ідентифікаційний код: 31158052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 14-В; ідентифікаційний код: 20033533) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 665 (дві тисячі шістсот шістдесят п'ять) грн. 88 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 21.01.2013 р.

Суддя О.В. Нечай