Рішення № 28753983, 15.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/16813-2012 15.01.13

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант"ДоПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"Провідшкодування шкоди в порядку регресу та штрафних санкцій, всього в сумі 4 160,45 грн. Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Сукорянський Є.О.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про відшкодування шкоди в порядку регресу та штрафних санкцій, всього в сумі 4 160,45 грн.

Ухвалою від 27.11.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Від М(Т)СБУ 11.12.2012р. через відділ діловодства суду надійшла відповідь на судовий запит.

Представник позивача в судовому засіданні 18.12.2012р. подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Від відповідача 18.12.2012р. через відділ діловодства суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

Вимоги ухвали суду від 27.11.2012р. відповідачем не виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відклав розгляд справи.

В призначене судове засідання представник відповідача вдруге не з'явився, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 15.01.13р. надійшов письмовий відзив на позовну заяву відповідно до якого останній просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на безпідставність та недоведеність позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

29.01.09р. між позивачем та Вороніною О.Ю. було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06-3NZ/09-118-08409.

Предметом даного договору є страхування майнових інтересів потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля «ДЕО», д.р.н. АХ 2936 ВН.

11.04.09р. о 15 год. 20 хв. на вул. Червоношкільній в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «Хюндай», д.р.н. АХ 9358 АА під керуванням водія Байч Д.В.

Відповідно до Постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.05.09р., ДТП сталася в результаті порушення Байч Д.В. Правил дорожнього руху України та останнього було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП.

13.03.09р. Вороніна О.Ю. звернулась з заявою до позивача щодо виплати страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Як свідчать матеріали справи позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 4461,87 грн. шляхом сплати на рахунок вигодонабувача, що підтверджується платіжним дорученнмя № 3147 від 04.12.09р.

Цивільно-правова відповідальністьБайч Д.В. на момент вказаної ДТП була застрахована у ПАТ «СК «Аха Страхування» відповідно до поліса № ВВ/1086096, франшиза за полісом 510,00 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною першою статті 119-1 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"( у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Отже, відповідно до вищенаведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

За таких обставин саме з моменту виконання позивачем свого зобов'язання за договором добровільного страхування у нього виникло право подати регресний позов до суду.

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути на свою користь крім суми страхового відшкодування, також пеню, інфляційні та 3 % річних.

Вирішуючи питання про стягнення пені суд виходить з наступного:

- даний господарський спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, а не з договірних зобов'язань, відтак для позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування чинне законодавство не передбачає можливості забезпечення виконання таких зобов'язань шляхом встановлення неустойки (штрафу, пені), а договірні відносини з цього приводу відсутні, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 170 грн. 53 коп. пені задоволенню не підлягають.

Що ж стосується вимоги про стягнення інфляційних та 3 % річних, то дані вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються та спростовуються документами, що подані позивачем.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 20474912) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (м. Київ, бул. Л. Українки, 26; код ЄДРПОУ 32382598) 3951 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 87 коп. - суму страхового відшкодування, 3 (три) грн. 95 коп. - інфляційних, 34 (тридцять чотири) грн. 10 коп. - 3 % річних та 1543 (одна тисяча п'ятсот сорок три) грн. 52 коп. - суму судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.01.13р.

Суддя І.О. Домнічева