Рішення № 28753976, 20.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/12870-2012 20.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто в особі Центральної філії ПАТ УСК "Гарант-Авто"до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"про відшкодування шкоди в порядку регресу 8 726,69 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Касімова Я.А.(дов. № 46-2-4/37 від 23.12.2011 р. )

від відповідача Лобанов Д.Є. (дов. № 303 від 10.10.2011 р.)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20 листопада 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії ПАТ УСК "Гарант-Авто" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 9 611,36 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.07.2009 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (надалі по тексту -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Шевроле", державний номер АА 4264 ІН, який застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Тойота" державний номер АА 2421 СА за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Уніка", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/12870-2012, слухання справи призначено на 09.10.2012 року.

09.10.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 20.09.2012 року.

09.10.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду від 20.09.2012 року.

Представник відповідача в судове засідання 09.10.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.09.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача у судове засідання 09.10.2012 року також не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 20.09.2012 року виконав частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року розгляд справи було відкладено на 06.11.2012 року, у зв'язку неявкою позивача і відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.11.2012 року надав відзив на позов, документи на виконання вимог ували суду від 20.09.2012 року та усні пояснення по справі.

У судовому засіданні від 06.11.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав усні пояснення по суті спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 20.11.2012 року.

19.11.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав заперечення на відзив на позов та заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 8 726,69 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої 19.11.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва.

Представник позивача у судовому засіданні 20.11.2012 року підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви поро зменшення позовних вимог.

У судовому засіданні 20.11.2012 року представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (страховик) та Петрушинець Т.В. (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0056971, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Шевроле", державний номер АА 4264 ІН.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2009 року у м. Києві по вул. Харківське шосе сталася ДТП за участю автомобіля марки "Шевроле", державний номер АА 4264 ІН, та автомобіля марки "Тойота", державний номер АА 2421 СА, яким керував Москаленко В.М.

ДТП сталася в результаті порушення Москаленко В.М. правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 04.08.2009 року.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Тойота", державний номер АА 2421 СА була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0699702 від 21.11.2008 року. Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль марки "Шевроле", державний номер АА 4264 ІН отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту № 4432 від 12.08.2009 року з визначення вартості матеріального збиту, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Естімейт", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Шевроле", державний номер АА 4264 ІН, в результаті його пошкодження при ДТП складає 13 461,06 грн.

Позивач, виходячи із Звіту № 4432 від 12.08.2009 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 9 516,20 грн., про що склав страховий акт № 85303 від 18.08.2009 року.

Відповідно до умов договору добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0056971 від 30.04.2009 року, позивачем було здійснено оплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 9 611,36 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7810 від 15.09.2009 року (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).

Зважаючи на вищенаведене, 04.03.2010 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою № 85303 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 9 861,36 грн.

Проте, за твердженням позивача, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Зважаючи на вищенаведене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" 9 611,36 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

В процесі розгляду даної справи, позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 8 726,69 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на заяву про зарахування однорідних вимог за вих. № 7а-1031, яка була направлена на адресу позивача 17.05.2010 року.

Позивач у своєму запереченні на відзив зазначив про відсутність проведення заліків зустрічних вимог між Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" щодо регресної вимоги № 85303 від 04.03.2010 року.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Тойота", державний номер АА 2421 СА, яким керував Москаленко В.М., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Шевроле", державний номер АА 4264 ІН.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.

Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі "Вісник Верховного Суду України" № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем "Тойота", державний номер АА 2421 СА, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 04.08.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки автомобілем "Тойота", державний номер АА 2421 СА була застрахована відповідачем на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0699702 від 21.11.2008 року (тип договору - 3). Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза -0 грн., строк дії полісу з 21.11.2008 року до 20.11.2009 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВС/0699702) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Шевроле", державний номер АА 4264 ІН відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0699702 від 21.11.2008 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності №19G-0056971від 30.04.2009 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем суми страхового відшкодування на користь позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" 8 726,69 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 37, код ЄДРПОУ 20033533) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Ново-Печерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 25965081) 8 726 (вісім тисяч сімсот двадцять шість) грн. 69 коп. заборгованості, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного

тексту рішення 26.11.2012 року

Суддя С.В. Стасюк