ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 січня 2013 р. Справа № 5010/1639/2012-2/92 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила", юридична адреса: вул. Запорізька, 16, м. Бориспіль, Київська область, 08300; адреса для кореспонденції:вул. Ватутіна, 69Б, м. Вишгород, Київська область, 07300
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларіо", юридична адреса: вул. Тролейбусна, 9/35, м. Івано-Франківськ, 76008; фактична адреса: вул. Крайківського, 1/Б, офіс 302А, м. Івано-Франківськ, 76001
про стягнення боргу за поставлений товар у сумі 2727,56грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Гвоздяничук Василь Васильович - представник, (довіреність №б/н від 04.02.12)
від відповідача: Савчук Мирослава Ігорівна - представник, (довіреність №345 від 17.01.13)
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила" (далі Позивач) звернулося в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларіо" (далі Відповідач) про стягнення боргу у сумі 2 727,56грн., в тому числі 2500 грн. основного боргу, 189,55 грн. пені та 3% річних в сумі 38,01 грн. за період прострочки з 19.06.12 по 20.12.12.
Представник відповідача позов визнав частково, з врахуванням сплаченої суми 200 грн., в підтвердження чого подав платіжне доручення №344 від 14.12.1, а також контррозрахунок 3% річних та пені.
Представник позивача позовні вимоги підтримав із врахуванням часткової сплати боргу відповідачем та здісненого ним перерахунку пені та 3% річних.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі було укладено договір поставки товару №375/149 від 07.05.12, відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець (відповідач) прийняти та в повному обсязі оплатити цей товар (п. 1.1. договору).
Відповідно до пункту 4.5. договору, відповідач зобов"язаний провести оплату протягом семи календарних днів з моменту передачі товару покупцеві.
На виконання умов вказаного договору поставки товару позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 6677,76 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №3390000690 від 11.06.12 (а.с.11).
Враховуючи часткову оплату відповідачем вартості отриманого товару, позивач в позовній заяві просив стягнути 2500 грн.
Відповідно до ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, -відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 664 ЦК України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.
Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з доданого відповідачем платіжного доручення №344 (а.с.21) відповідачем було частково сплачено борг 14.12.12. в сумі 200 грн., тобто, до дати надходження позовної заяви до суду (26.12.12), що свідчить про відсутність предмету спору до порушення провадження у справі та є підставою для відмови у позові в частині стягнення 200 грн. основного боргу ( п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене та визнання позову відповідачем, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 2300 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.
Слід визнати частково обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення пені та 3% ріічних з врахуванням наступного.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, оплату від якої прострочено, за кожний день прострочення оплати.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
Суд самостійно здійснив перерахунок пені та 3% річних, обгрунтований розмір яких становитиме відповідно 184 грн. пені та 37,62 грн. 3% річних. В решті стягнення пені та 3% річних слід відмовити.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З врахуванням вищенаведеного слід стягнути з відповідача 2300 грн. основного боргу, 184 грн. пені та 37,62 грн. 3% річних.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 1487,98 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610-612, 614, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.33, 34,43, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларіо" про стягнення 2727,56грн. заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларіо" (юридична адреса: вул. Тролейбусна, 9/35, м.Івано-Франківськ, 76008; фактична адреса: вул. Крайківського, 1/Б, офіс 302 А, м. Івано-Франківськ, 76001, код 30915832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила" (юридична адреса: вул. Запорізька, 16, м. Бориспіль, Київська область, 08300; адреса для кореспонденції:вул. Ватутіна, 69Б, м. Вишгород, Київська область, 07300, код 20601546) - 2300 (дві тисячі триста) грн. 00 коп основного боргу, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 00 коп. пені, 37 (тридцять сім) грн. 62 коп. - 3% річних та 1487 (одну тисячу чотириста вісімдесят сім) грн. 98 коп. - судового збору.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 22.01.13
Суддя Круглова О. М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
_____помічник судді Шунтов О.М. 22.01.13
Судове рішення № 28753899, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 17.01.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5010/1639/2012-2/92. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: