Рішення № 28753864, 15.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.01.13 р. Справа № 5006/48/97/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі філії Артемівського управління по газопостачанню та газифікації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськбуд"

про стягнення 50 004,83 грн.

за участю представників:

від позивача Родіна О.В. - представник за довіреністю

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі філії Артемівського управління по газопостачанню та газифікації про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськбуд" основного боргу в розмірі 46 775,40 грн., 3% річних у розмірі 538,24 грн. та пені у розмірі 2 691,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором № 08-03/2011ТН на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.09.2011 щодо здійснення повної та своєчасної оплати поставленого позивачем за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року природного газу, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу, нараховані на неї пеню та 3% річних.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що природний газ, який поставляється позивачем за договором № 08-03/2011ТН від 30.09.2011, використовується ТОВ "Артемівськбуд" для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Вказує на те, що заборгованість перед позивачем утворилась внаслідок несвоєчасної оплати населенням вищезазначених послуг. Відповідач вважає, що стягнення пені та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання договором не передбачена. Крім того, у відзиві на позовну заяву, поданому 11.01.2013, відповідач вказує, що згідно з даними зведеного реєстру договорів прогнозованої заборгованості місцевого бюджету по пільгам та субсидіям перед відповідачем здійснено розрахунок з позивачем на загальну суму 35 360,73 грн., а тому станом на даний час заборгованість відповідача становить 11 394,67 грн.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

30.09.2011 між Публічним акціонерним товариством "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артемівськбуд" (споживач, відповідач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 08-03/2011ТН (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2011. Договір вважається щорічно продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін (п.10.1 Договору).

Оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про припинення Договору, та сторонами підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору було пролонговано на аналогічний період, та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

Договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до Договору (п.2.1 Договору).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що ціна за 1000 куб.м газу на дату укладання договору становить 724,41 грн. без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 104,20 грн., крім того ПДВ 20%; тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами - 198,10 грн., крім того ПДВ 20%; тариф на постачання природного газу - 49,80 грн., крім того ПДВ 20%. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, а всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Згідно з п. 3.3 Договору кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до Договору.

На підставі результатів вимірювання обсягу газу вузлами обліку складаються щомісячно акти приймання-передачі газу (п. 3.5 Договору).

Відповідно до актів приймання-передачі природного газу за Договором, підписаних уповноваженими представниками постачальника та покупця, скріплених їх печатками, позивач передав, а відповідач прийняв природній газ:

- у листопаді 2011 року в обсязі 24 761 куб.м (акт № 72 від 30.11.2011);

- у грудні 2011 року в обсязі 23 961 куб.м (акт № 87 від 31.12.2011);

- у січні 2012 року в обсязі 32 986 куб.м (акт № 5 від 31.01.2012),

- у лютому 2012 року в обсязі 37 959 куб.м (акт № 18 від 29.02.2012),

- у березні 2012 року в обсязі 25 996 куб.м (акт № 35 від 31.03.2012),

- у квітні 2012 року в обсязі 9 229 куб.м. (акт № 49 від 30.04.2012),

Згідно з п. 4.6 Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання, із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка №2 до Договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Оплата вартості послуг з постачання газу за Договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (п. 4.7 Договору).

Пунктом 4.8 договору встановлено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості послуг з постачання газу сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Позивачем було виставлено відповідачу відповідні рахунки на оплату отриманого природного газу, а саме:

- рахунок-фактуру № 3913 від 30.11.2011 на оплату 24 761 куб.м природного газу на суму 32 417,10 грн.;

- рахунок-фактуру № 4232 від 31.12.2011 на оплату 23 961 куб.м природного газу на суму 31 369,74 грн.;

- рахунок-фактуру № 193 від 31.01.2012 на оплату 32 986 куб.м природного газу на суму 43 185,27 грн.;

- рахунок-фактуру № 275 від 29.02.2012 на оплату 37 959 куб.м природного газу на суму 49 695,92 грн.;

- рахунок-фактуру № 683 від 31.03.2012 на оплату 25 996 куб.м природного газу на суму 34 033,96 грн.;

- рахунок-фактура № 778 від 30.04.2012 на оплату 9 229 куб.м природного газу на суму 12 082,61 грн.;

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 154 892 куб.м на загальну суму 202 784,60 грн., що підтверджується матеріалами справи, у тому числі, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками актами приймання-передачі природного газу.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що в порушення умов Договору оплата за отриманий природний газ відповідачем здійснена не в повному обсязі, відповідачем було сплачено позивачу лише 156 009,20 грн. (належним чином засвідчені копії банківських виписок та рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету містяться в матеріалах справи).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого природного газу, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 46 775,40 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання відповідача на те, що станом на даний час його заборгованість перед позивачем становить 11 394,67 грн., оскільки згідно з даними зведеного реєстру договорів прогнозованої заборгованості місцевого бюджету по пільгам та субсидіям перед відповідачем здійснено розрахунок з позивачем на загальну суму 35 360,73 грн., судом не приймається з огляду на наступне.

Надані відповідачем копії зведеного реєстру договорів прогнозної заборгованості місцевого бюджету з пільг та субсидій перед ТОВ "Артемівськбуд" по теплопостачанню на централізоване перерахування субвенції з Державного бюджету України та зведеного реєстру актів звіряння заборгованості місцевого бюджету з пільг та субсидій перед ТОВ "Артемівськбуд" по теплопостачанню на централізоване перерахування субвенції з Державного бюджету України свідчать лише про прийняття суми заборгованості у загальному розмірі 35 360,73 грн. до централізованого розрахунку з Державного бюджету України.

Жодних доказів на підтвердження того, що вказана сума заборгованості була перерахована позивачу відповідачем до матеріалів справи не надано.

Позивач в судовому засіданні 15.01.2013 повідомив, що жодних коштів в рахунок погашення заборгованості, що утворилась за Договором № 08-03/2011 ТН від 30.09.2011, за час розгляду справи на його рахунки не надходило, та наполягав на тому, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за поставлений природний газ становить 46 775,40 грн.

Посилання відповідача на несвоєчасність оплати населенням послуг з опалення та гарячого водопостачання, що негативно відобразилось на фінансовому становищі відповідача, не звільняє останнього від виконання зобов'язань за Договором № 08-03/2011 ТН від 30.09.2011 щодо сплати коштів за отриманий природний газ, тому судом не приймається.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за отриманий природний газ у розмірі 46 775,40 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 691,19 грн. та 3% річних у розмірі 538,24 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в п. 6.2.2 Договору погоджено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, з споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

18.12.2012 до суду позивачем подано детальні розрахунки пені та 3% річних, згідно яких сума пені становить 3 403,41 грн., а 3% річних - 680,68 грн.

Оскільки вказані суми пені та 3% річних є більшими, ніж заявлено позивачем у позовній заяві, а заяви про збільшення позовних вимог від позивача не надходили, суд під час перевірки розрахунків пені та 3% річних розглядає первинний розрахунок, який наведено в позовній заяві.

Судом перевірено наведений позивачем у позовній заяві розрахунок пені та 3% річних, у зв'язку з чим, суд визнає його невірним внаслідок неправильного визначення позивачем сум заборгованості за кожен період нарахування та настання строку оплати за кожен розрахунковий період. Згідно з п. 4.6 Договору споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Як встановлено вище, відповідач здійснював часткові виплати за отриманий протягом жовтня 2011 року - квітня 2012 року природний газ. Тому розрахунок пені та 3% річних необхідно здійснювати з урахуванням суми заборгованості, яка існувала станом на дату початку розрахунку та настання у відповідача строку оплати. Проте, позивач при здійсненні розрахунку використовував лише кінцеву суму заборгованості, яка наявна станом на час розгляду справи.

За розрахунком суду, здійсненим з урахуванням положень чинного законодавства, ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, настання у відповідача строку платежу, вищенаведених обставин, в межах періоду, визначеного позивачем, сума пені, яка підлягає стягненню з позивача, становить 2 530,69 грн., а сума 3% річних - 508,44 грн.

Вимоги про стягнення пені та 3% річних в залишковій сумі задоволенню не підлягають, у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Заперечення відповідача стосовно того, що стягнення пені та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання не передбачені Договором, є безпідставними і спростовуються фактичними обставинами справи, оскільки, як встановлено вище, відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за Договором у вигляді пені передбачена пунктом 6.2.2 Договору. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді сплати 3% річних від простроченої суми встановлена статтею 625 Цивільного кодексу України та не потребує додаткового погодження сторонами у відповідному договорі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позову судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськбуд" (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Червоноармійська, 11, ідентифікаційний код 33063675, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (83050, м. Донецьк, вул. Р. Люксембург, 23а, ідентифікаційний код 03361075) в особі філії Артемівського управління по газопостачанню та газифікації (84500, Донецька область м. Артемівськ, вул. Носакова, 3, ідентифікаційний код 20317035) основний борг у розмірі 46 775 (сорок шість тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 40 коп., пеню у розмірі 2 530 (дві тисячі п'ятсот тридцять) грн. 69 коп., 3% річних у розмірі 508 (п'ятсот вісім) грн. 44 коп. та судовий збір у розмірі 1 603 (одна тисяча шістсот три) грн. 38 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 21.01.2013.

Суддя Сажнева М.В.