Рішення № 28753827, 14.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.13 р. Справа № 5006/8/149/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

Розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат Комунального господарства", м. Дзержинськ

про стягнення заборгованості в сумі 96801,52 грн., інфляційних в сумі 453,70 грн., 3 % річних в сумі 1079,11 грн., 7 % штрафу в сумі 9352,49 грн., пені в сумі 7740,44 грн.

за участю представників:

від позивача: Халіна А.О. - за довір. від 16.03.2012 р. № 14-351

від відповідача: Іконнікова Ю.В. - за довір. від 25.05.2012 р. № 18

СУТЬ СПОРУ:

У судовому засіданні 10.01.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 14.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.12.2012 р. на підставі ст. 69 ГПК України було продовжено процесуальний розгляд спору до 14.01.2013 р.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Національна акціон?ерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмежено?ю відповідальністю "Новгородський комбінат Комунального господарства", м. Дзержинськ про стягнення заборгованості в сумі 96801,52 грн., інфляційних в сумі 453,70 грн., 3 % річних в сумі 1079,11 грн., 7 % штрафу в сумі 9352,49 грн., пені в сумі 7740,44 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про купівлю-продаж природного газу № 2/11 ТЯ від 30.09.2011 р. з додатковою угодою № 1 від 11.10.2011 р., додатковою угодою № 2 від 31.01.2012 р., акти приймання-передачі газу від 31.10.2011 р., 30.11.2011 р., 31.12.2011 р., 31.01.2012 р., 29.02.2012 р., 31.03.2012 р., 30.04.2012 р., правовстановлюючі документи тощо.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач у судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував. Надав відзив, в якому зазначив, що керівництвом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат Комунального господарства" було підготовлено клопотання

№ 488 від 15.11.2012 р. до начальника Головного управління житлового комунального господарства обладміністрації та начальнику Головного фінансового управління Донецької обладміністрації з проханням про надання практичної допомоги у виділенні субвенції на суму заборгованості за природний газ станом на 01.10.2012 р., керуючись змінами, Постановами Кабінету Міністрів України № 626 від 04.07.2012 р. та № 941 від 05.09.2012 р.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

30.09.2011 р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат Комунального господарства" (Покупець) укладено договір про купівлю-продаж природного газу № 2/11 ТЯ (далі по тексту Договір), відповідно до умов якого продавець - позивач по справі зобов'язується передати у власність покупцю - відповідачу по справі у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до п.11.1 Договору, даний договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, і діє у частині реалізації газу з 01.10.2011 р. до 31.12.2012 р. включно, а в частині проведення розрахунків - до повного погашення заборгованості.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Порядок та умови передачі газу визначені сторонами розділом 3 Договору.

Пунктом 3.3. договору визначено, що приймання-передача газу, поставленого продавцем покупцеві, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Ціна договору узгоджена сторонами в розділі 5 Договору.

Порядок та умови проведення розрахунків визначені сторонами в розділі 6 договору. Так, відповідно до п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. Пунктом 6.3. Договору передбачено, що за наявності заборгованості за цим договором продавець зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за спожитий газ, поставлений в минулі періоди за цим договором, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

На виконання умов зазначеного договору позивач протягом періоду жовтень 2011 р. - квітень 2012 р. передав відповідачу природний газ.

Факт поставки природного газу підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.10.2011 р. за жовтень 2011 р., від 30.11.2011 р. за листопад 2011 р., від 31.12.2011 р. за грудень 2011 р., від 31.01.2012 р. за січень 2012 р., від 29.02.2012 р. за лютий 2012 р., від 31.03.2012 р. за березень 2012 р., від 30.04.2012 р. за квітень 2012 р.

Вказані акти прийому-передачі природного газу підписані та скріплені печаткою відповідача без зауважень та заперечень та погоджені газорозподільною організацією.

У відповідності з п. 6.1. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору та вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов'язання по оплаті переданого та отриманого природного газу виконав частково.

В ході розгляду спору судом з'ясовано, що відповідач після подачі позову до суду сплатив суму основного боргу в сумі? 96801,52 грн. на користь позивача, що підтверджується матеріалами справи, а саме довідкою № 9-7-16 від 11.01.2013 р. та платіжними дорученнями від 21.12.2012 р. № 7 на суму 29663,13 грн., від 21.12.2012 р. № 6 на суму 67138,39 грн.

Таким чином, предмет спору в частині вимог про стягнення боргу в сумі 96801,52 грн. відсутній, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 7.2. договору закріплює, у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1. договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 7.2. договору нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Відповідно до розрахунку розмір пені становить:

- за жовтень 2011 р. - 41,89 грн. за період з 14.11.2011 р. по 20.12.2011 р.;

- за листопад 2011 р. - 340,53 грн. за період з 14.12.2011 р. по 22.02.2012 р.;

- за грудень 2011 р. - 320,20 грн. . за період з 14.01.2012 р. по 22.02.2012 р.

- за січень 2012 р. - 2252,17 грн. за період з 14.02.2012 р. по 14.08.2012 р.

- за лютий 2012 р. - 2842,72 грн. за період з 14.03.2012 р. по 14.09.2012 р.

- за березень 2012 р. - 1651,78 грн. за період з 14.04.2012 р. по 27.09.2012 р.

- за квітень 2012 р. - 291,16 грн. за період з 14.05.2012 р. по 27.09.2012 р.

Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996, розмір пені на правильність розрахунку судом перевірений.

Період нарахування суми пені, а саме з 14.11.2011 р. по 27.09.2012 р. суд вважає вірним, в зв'язку із тим, що умовами п. 6.1. Договору передбачено здійснення остаточного розрахунку до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу без зазначення включно.

Сума пені нарахована позивачем у відповідності до приписів діючого законодавства та арифметично вірно, тому в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 7740,44 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу індекс інфляції за період листопад 2011 р. - квітень 2012 р. та 3% річних за період з 14.11.2011 р. по 27.09.2012 р.

Відповідно до розрахунку позивача індекс інфляції та 3% річних становлять 453,70 грн. та 1079,11 грн. відповідно.

Нарахування індексу інфляції та 3% річних на суму основного боргу законодавчо закріплено.

Період нарахування індексу інфляції та 3% річних, а саме з 14.11.2011 р. по 27.09.2012 р. суд вважає вірним, в зв'язку із тим, що умовами п. 6.1. Договору передбачено здійснення остаточного розрахунку до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу без зазначення включно.

Суд перевірив розмір індекс інфляції та 3% річних на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині в повному обсязі.

Сума індексу інфляції та 3% річних нарахована позивачем у відповідності до приписів діючого законодавства, арифметично вірно, тому в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 453,70 грн. та 1079,11 грн. відповідно.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. Договору понад 30 днів покупець зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій.

Договором № 2/11 ТЯ від 30.09.2011 р. передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Позивач з посиланням на п. 6.1. Договору нарахував відповідачу штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу, який складає 9352,49 грн.

Суд перевірив правильність розрахунку 7% штрафу та дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 551, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69, 77, 82-85, п. 1-1 ст. 80, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Нац?іональної акціонерної компа?нії «Нафтогаз України», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат Комунального господарства", м. Дзержинськ про стягнення заборгованості в сумі 96801,52 грн., інфляційних в сумі 453,70 грн., 3 % річних в сумі 1079,11 грн., 7 % штрафу в су?мі 9352,49 грн., пені в сумі 7740,44 грн. задовольнити частково.

Провадження по справі щодо стягнення заборгованості в сумі 96801,52 грн. припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат Комунального господарства" (85297, м. Дзержинськ, Донецької області, вул. Артема, 1, код ЄДРПОУ 31459617, р/р 26009500049678 у філії ПАТ «Кредиагриколь Банк», МФО 300614) на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) інфляційні в сумі 453,70 грн., 3% річних в сумі 1079,11 грн., пеню в сумі 7740,44 грн., 7 % штрафу в сумі 9352,49 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат Комунального господарства" (85297, м. Дзержинськ, Донецької області, вул. Артема, 1, код ЄДРПОУ 31459617, р/р 26009500049678 у філії ПАТ «Кредиагриколь Банк», МФО 300614) на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) - витрати зі сплати судового збору в сумі 372,51 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому засіданні 14.01.2013 р.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 21.01.2013 р.

Суддя Бокова Ю.В.