Рішення № 28753804, 09.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.01.13 р. Справа № 5006/8/106/2012

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючий суддя -

Бокова Ю.В., судді Сгара Е.В., Риженко Т.М.

при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

розглянувши матер?іали справи за позовом: Відкритого акціонерн?ого товариства Національної? акціонерної страхової компа?нії «Оранта», м. Київ

до відповідача Прив?атного акціонерного товарис?тва «Міська страхова компанія»,

м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, м. Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, м. Київ

про: стягнення 11221,46 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4: не з'явився

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Розпорядженням від 10.12.2012 р. справу № 5006/8/106/2012 за позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»,

м. Донецьк, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, м. Київ, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, м. Київ, про стягнення 11221,46 грн. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Бокова Ю.В., судді Сгара Е.В., Риженко Т.М.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м. Донецьк про стягнення 11221,46 грн.

Ухвалою господарськ?ого суду Донецької області ві?д 25.07.2012 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самості?йних вимог на предмет спору на? стороні позивача - ОСОБА_2, м. Київ, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на с?тороні відповідача - ОСОБА_3, м. Київ.

В об?ґрунтування позовних вимог п?озивач посилається на договір добровільного страхування транспортного засобу № 747942 серії УБ від 12.07.2010 р., заяву про страхову виплату № 10700 від 30.05.2011 р., постанову Оболонського районного суду

м. Київ від 01.07.2011 р. по адміністративній справі № 3-5473/11, звіт від 03.06.2011 р.

№ АА0838КА-03.06/2, страховий акт від 05.07.2011 р. № СТО-11-10700/1, розрахунок страхового відшкодування від 05.07.2011 р., платіжне доручення від 08.09.2011 р.

№ 64547, заяву про відшкодування шкоди від 26.04.2011 р. № 1-4/893, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 16.12.2006 р. МФ № 4734, заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу від 09.12.2011 р. № 11-700/09-06-06/33877, рахунок № BSH-448 від 30.06.2011 р., звіт про оцінку автомобілю від 03.06.2011 р. НОМЕР_4 - 03.06/2, правовстановлюючі документи тощо.

09.08.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від третьої особи, яка не заявляє самості?йних вимог на предмет спору на? стороні позивача - ОСОБА_2, надійшов відзив, в якому останній просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Зазначив, що отримав грошову компенсацію від ВАТ Національної акціонерної страхової компанії "Оранта".

13.08.2012 р. на адресу суду від Оболонського районного суду м. Києва надійшла адм?іністративна справа № 3-5473/2011 щодо притягнення до ад?міністративної відповідальності ОСОБА_3.

27.08.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору з доданими до неї документами, що були витребувані судом.

05.09.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив відкласти розгляду справи.

17.09.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив розглядати справу провести без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

02.10.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від третьої особи, яка не заявляє самості?йних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, надійшли письмові пояснення, в яких останній повідомив щодо обставин ДТП від 27.05.2009 р. Просив розглядати справу за його відсутності.

03.12.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору з доданими до неї документами, що були витребувані судом.

Відповідач відзиву не надав, хоча повідомлявся п?ро судові засідання належним? чином шляхом своєчасного над?силання ухвал за адресою визн?аченою у якості місцезнаходж?ення за матеріалами справи.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 17.09.2012 р. в зв'язку з відрядженням судді Бокової Ю.В. справу було передано судді Шиловій О.М.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 10.10.2012 р. в зв'язку з поверненням з відрядження судді Бокової Ю.В., справу було передано судді Боковій Ю.В.

Розпорядженням від 10.12.2012 р. справу № 5006/8/106/2012 за позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»,

м. Донецьк, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, м. Київ, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, м. Київ, про стягнення 11221,46 грн. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Бокова Ю.В., судді Сгара Е.В., Риженко Т.М.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неодноразова неявка без пояснення причин належним чином повідомленого відповідача і не надання ним певних документів у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та ст. 77 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішенням спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.2009 р. о 18 год. 40 хв. за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, у зв'язку з порушенням ОСОБА_3 Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Форд», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 та автомобіля марки «Опель», державний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Дані факти засвідчені в протоколі про адміністративне правопорушення від 27.05.2011 р. серія АА1 № 489129.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 01.07.2011 р. по справі

№ 3-5473/11 ОСОБА_3 України звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. Вина ОСОБА_3 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, поясненнями.

Таким чином, винною у скоєнні ДТП особою, згідно матеріалів справи, в тому числі постанови Оболонського районного суду м. Києва від 01.07.2011 р. по справі є ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 747942 серія УБ від 12.07.2010 р. (далі по тексту - Договір).

Строк дії Договору з 13.07.2010 р. до 12.07.2011 р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент скоєння ДТП пошкоджений у ДТП автомобіль марки «Форд», державний номер НОМЕР_2 був застрахованим.

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача).

Об'єктом страхування є, в тому числі, автомобіль «Форд», державний номер НОМЕР_2.

Абзацом 2 ч. 1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Преамбулою Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до частини 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до звіту з оцінки транспортного засобу від 03.06.2011 р.

№ АА0838КА-03.06/2 вартість матеріального збитку, що визначена як сума вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відновлюваного ремонту автомобілю марки «Форд», державний номер НОМЕР_2 становить 4705,39 грн. (у т.ч. ПДВ).

Згідно з попередньою калькуляцією від 30.06.2011 р. та рахунком № BSH-448 від 30.06.2011 р., вартість ремонту автомобілю марки «Форд», державний номер НОМЕР_2 склала 11221,46 грн.

Відповідно до страхового акту від 05.07.2011 р. № СТО-11-10700/1, зазначена подія була визнана страховою та сума страхового відшкодування (сума виплати) склала

11221,46 грн.

На підставі договору? добровільного страхування т?ранспортного засобу № 747942 серії УБ від 12.07.2010 р., страхового акту від 05.07.2011 р. № СТО-11-10700/1, рахунку № BSH-448 від 30.06.2011 р., здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 11221,46 грн. на користь ОСОБА_2 - власника автомобіля, що підтв?ерджується платіжними дорученнями № 64547 від 08.09.2011 р.

Таким чином, внаслідок настання ДТП, на підставі Договору та на підставі заяви про виплату страхового відшкодування страховик по Договору - позивач по справі зазнав витрат із сплати суми страхового відшкодування за Договором у загальному розмірі 11221,46 грн.

Згідно статті 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ст. 1191 цього ж кодексу, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України та пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля).

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

27.05.2009 р. о 18 год. 40 хв. за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, у зв'язку з порушенням ОСОБА_3 Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Форд», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 та автомобіля марки «Опель», державний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вина ОСОБА_3 підтверджена матеріалами адміністративної справи № 3-5473/11.

Таким чином, шляхом дослідження всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що ДТП сталося саме з вини ОСОБА_3

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільна відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ «Міська страхова компанія», на підставі полісу серії АА № 6649877, згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 50000,00 грн., франшиза 0,00 грн.

Посилаючись на той факт, що автомобіль марки «Опель», державний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3 було застраховано у відповідності до приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «Міська страхова компанія», позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою про відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою в сумі 11221,46 грн. Проте, відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, кошти не перерахував.

Отже, на момент скоєння ДТП відносно автомобілю марки «Опель», державний номер НОМЕР_3, існував діючий поліс.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, що діяла у спірний період) - далі Закон, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 цього ж Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до позивача по справі, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право регресного позову до страховика (відповідача по справі), який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АА № 6649877 розмір франшизи встановлений в сумі 0,00 грн.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що до позивача по справі, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право регресного позову до страховика (відповідача по справі), який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про страхування", Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33,35, 43, 44, 49, 82-85, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", м. Київ про стягнення шкоди в сумі 11221,46 грн., задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з При?ватного акціонерного товари?ства «Міська страхова компанія»,

м. Донецьк (83053, м. Донецьк?, вул. Краснооктябрьська, б. 111, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», м. Київ (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, р/р № 26502000001043 в ОПЕРУ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 00034186) шкоду, завдану дорожньо?-транспортною пригодою в поря?дку регресу в розмірі 11221,46 грн., судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 09.01.2013 р. проголошено та підписано повний текст рішення.

Головуючий суддя Бокова Ю.В.

Суддя Риженко Т.М.

Суддя Сгара Е.В.