Постанова № 28753719, 22.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р. Справа № 5023/599/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. - головуючий, судді Вовк І.В. і Гончарук П.А.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяна", м.Харків

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012

зі справи № 5023/599/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяна", м.Харків (далі - Товариство)

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків (далі - відділення АМК України)

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Гладка В.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року Товариство звернулося з позовом, згідно з яким просило визнати недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК України від 24.11.2011 № 127-К у справі № 4/12-70-11.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.04.2012 (суддя Жигалкін І.П.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 (колегія суддів у складі: суддя Пуль О.А. - головуючий, судді Бородіна Л.І., Хачатрян В.С.), у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2012 у справі № 5023/599/12 рішення суду першої інстанції від 05.04.2012 та постанову апеляційного суду від 07.06.2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК України від 24.11.2011 № 127-К у справі № 4/12-70-11.

Постановою Верховного Суду України від 11.12.2012, постанову Вищого господарського суду України від 14.08.2012 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням статей 3, 7, 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

У відзиві на касаційну скаргу відділення АМК України заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та невідповідність обставинам справи, і просить оскаржувані рішення і постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами розгляду матеріалів справи № 4/12-70-11 відділенням АМК України 24.11.2011 прийнято рішення № 127-К "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", яким визнано, що Товариство вчинило порушення, передбачене пунктом 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації відділенню АМК України на вимогу його голови від 26.07.2011 № 02-26/4-1865/86 у встановлений ним строк. За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на позивача накладено штраф у розмірі 34000,00 грн.

В основу оскаржуваного рішення відділенням АМК України були покладені такі обставини:

- відділенням АМК була направлена Товариству вимога голови цього відділення від 26.07.2011 № 02-26/4-1865/86 про надання інформації щодо місцезнаходження кожної з АЗС, які знаходяться у власності Товариства або використовуються ним на підставі договорів (угод) на території Харківської області, а також інформацію про обсяги відпуску (реалізації) за 2010 рік через кожну з наведених АЗС окремо кожного виду нафтопродукту, окремо по кожному з операторів-постачальників цих нафтопродуктів та окремо по кожному виробнику цих нафтопродуктів;

- 01.08.2011 зазначену вимогу було одержано Товариством;

- відповідь на вимогу Товариству необхідно було надати в термін до 15.08.2011;

- Товариством на адресу територіального відділення АМК надіслано листа від 12.08.2011 № 12-08/01 в якому повідомлялося, що вимога направлена безпідставно, оскільки остання має бути пов'язана з розглядом заяви і справи про захист економічної конкуренції або проведенням перевірки, яких на час її скерування не існувало;

- враховуючи неподання позивачем інформації стосовно питань, які були викладені у вимозі, 01.09.2011 відділенням АМК України було видано розпорядження про початок розгляду справи № 4/12-70-11 за ознаками вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації відділенню АМК України у встановлений головою цього відділення строк;

- відділенням АМК на адресу Товариства було направлено вимогу голови цього відділення від 05.09.2011 № 02-26/4-2393 про надання в термін до 16.09.2011 інформації, а саме: дати отримання Товариством вимоги від 26.07.2011 та вхідного реєстраційного номеру, з наданням підтверджувальних документів та письмових пояснень щодо причин неподання інформації на зазначену вимогу, а також копії свідоцтва про державну реєстрацію Товариства та довідки про внесення його до ЄДРПОУ і копії звіту про фінансові результати Товариства за 2010 рік;

- Товариство на вимогу відділення АМК України від 05.09.2011 листом (вх. № 3666 від 19.09.2011), повідомило останнє, що воно не має автозаправних станцій і не веде діяльності щодо торгівлі паливно-мастильними матеріалами.

Таким чином, попередні судові інстанції з'ясували, що головою відділення АМК України було витребувано необхідну інформацію в межах визначених пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" повноважень.

Постановою Верховного суду України у справі № 5023/599/12 від 11.12.2012 встановлено, що, виходячи із положень норм чинного законодавства, а також встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, відділення АМК України у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у Товариства відповідну інформацію, необхідну для дослідження ринку моторних бензинів та дизельного пального, а позивач у свою чергу зобов'язаний був надати таку інформацію у встановлені строки.

Відповідно до статті 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Враховуючи наведене, доводи позивача щодо незаконного витребування у нього інформації відповідачем не можуть бути прийняті до уваги, а отже, подана ним касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області від 05.04.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 у справі № 5023/599/12 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяна" - без задоволення.

Головуючий суддя Харченко В.М. Суддя Вовк І.В. Суддя Гончарук П.А.