Ухвала суду № 28752916, 17.01.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"17" січня 2013 р. Справа № 0670/7261/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Євпак В.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Грищенко І.В. ,

за участю представників сторін

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" листопада 2012 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового поідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року позовні вимоги Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.02.2012 року № 0000332301 прийняте Державною податковою інспекцією у м.Житомирі

Відшкодовано Дочірньому підприємству "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 920 грн. 30 коп. сплаченого судового збору шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби (далі ДПІ у м. Житомирі), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову - про відмову у задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що поза увагою суду першої інстанції залишилася та обставина, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства в частині формування податкового кредиту по податку на додану вартість у жовтні 2011 року на загальну суму 73624 грн. по операціях та на підставі первинних документів, які є нікчемними та не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що за результатами виїзної позапланової перевірки ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з СПД ОСОБА_4 за жовтень 2011 року, складено акт від 18.01.2012 року № 319/23-01/32008278. В даному акті зазначено, що ДП "Житомирський облавтодор" було безпідставно включено до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року ПДВ в сумі 73624 грн. від постачальника СПД ОСОБА_4 , оскільки операції з оприбуткування, приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів не проводились, тобто не встановлено факту передачі товарів від покупця, у зв"язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі нафтопродуктів, належним чином оформлених документів, що засвідчують транспортування, зберігання нафтопродуктів, сертифікатів відповідності.

На думку податкового органу, підприємством не доведено факт транспортування, отримання та зберігання паливно-мастильних матеріалів від СПД ОСОБА_4 у жовтні 2011 року всього на суму 441746 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 73624 грн.

Також, податковий орган вказує на те, що правочини між ДП "Житомирський облавтодор" та СПД ОСОБА_4 здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1,2 ст.215, ч.1,3,5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з їх недійсністю.

02 лютого 2012 року, на підставі даного акту, винесено податкове-повідомлення рішення № 0000332301, в якому зазначено порушення підприємством ст. 198 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 92030грн. (основний платіж 73624 грн. та штрафна санкція 18406 грн.) за жовтень 2011 року.

Скасовуючи зазначене податкове повідомлення-рішення суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що воно прийнято без урахування усіх обставин справи та вимог ст.198 ПК України.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач в жовтні 2011 року придбав у СПД ОСОБА_4 згідно договору № 53 від 16.10.2008 року паливно-мастильні матеріали на загальну суму 441746 грн. В підтвердження факту здійснення даних господарських операцій СПД ОСОБА_4 були виписані податкові та видаткові накладні, підписані акти приймання-передачі нафтопродуктів. Факт перевезення даних товарів підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товаро-транспортних накладних та подорожніх листів.

Згідно наданих позивачем пояснень в суді першої інстанції, які не заперечувалися податковим органом, приймання зазначеного товару здійснювалося філіями Житомирська ДЕД", Зарічанська ДЕД та Коростенська ДЕД, які є відокремленими структурними підрозділами ДП "Житомирський облавтодор". Придбання паливно-мастильних матеріалів було здійснено для провадження їх господарської діяльності, основними видами якої є будівництво та ремонт автомобільних доріг. Вказані ПММ передавалися для використання в межах здійснення господарської діяльності позивача також на інші філії підприємства, що не заперечується податковим органом в акті перевірки.

Також, судом встановлено та не заперечується податковим органом, що між позивачем та СПД ОСОБА_4 було здійснено розрахунок за придбані товари.

Отже, під час розгляду справи безспірно встановлено факт придбання, транспортування та використання в межах оподатковуваних операцій паливно-мастильних матеріалів, отриманих від СПД ОСОБА_4, а суми податкового кредиту повністю підтверджені долученими до матеріалів справи копіями податкових накладних.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ у жовтні 2011 року по господарській операції з СПД ОСОБА_4 Такі дії узгоджуються з вимогами ст.198 ПК України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 ст.198 ПКУ визначає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Доводи податкового органу про порушення позивачем вимог п.201.1, п.201.7 ст.201 ПК України обґрунтовано відхилено судом першої інстанції, оскільки позивач у взаємовідносинах з СПД ОСОБА_4 був покупцем ПММ, а тому він не міг порушити дані норми Кодексу, оскільки саме на останнього законом покладено обов"язок належним чином оформити та видати покупцю податкову накладну.

Окрім того, акт перевірки не містить будь-яких зауважень щодо оформлення податкових накладних.

Також, є безпідставним посилання податкового органу на те, що порушення Інструкції №281 при проведенні транспортування та обліку нафтопродуктів, позбавляє позивача права на включення суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки норми Податкового кодексу передбачають право платника на включення до податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, та не позбавляють особу даного права у зв"яку з допущеними порушеннями при складанні інших бухгалтерських документів. Так само, не впливає на правильність формування податкового кредиту і відсутність на час перевірки сертифікатів відповідності на нафтопродукти та свідоцтва про визнання, оскільки вказані документи не є первинними документами в розумінні ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік", а тому вони не підтверджують та не спростовують здійснення господарських операцій.

Спростовано судом першої інстанції і доводи податкового органу щодо нікчемності правочину, укладеного позивачем з СПД ОСОБА_4, оскільки доказів на підтвердження того, що сторонами не виконано умови договору, та укладений договір не спричинив реального настання юридичних наслідків, не надано та не встановлено судом.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до п. 2 ст. 215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

За приписами ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вичинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Виходячи з приписів зазначених правових норм, правочин, укладений між СПД ОСОБА_4 та позивачем не суперечить інтересам держави та суспільства, його дійсність у повному обсязі підтверджується первинними документами, які досліджено судом першої інстанції в повному обсязі.

Спірні господарські операції позивача та СПД ОСОБА_4 проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання послуг та розрахунки з постачальником таких послуг.

За таких обставин, висновки податкового органу щодо фіктивності (нікчемності) вказаного договору не підкріплені належними доказами та рішенням суду про визнання його таким, а тому висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі є обгрунтованими.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" листопада 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: В.В. Євпак Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "18" січня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" вул. Перемоги, 75,м. Житомир,10003

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014