Рішення № 28751821, 22.01.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа № 1005/11713/2012

№2/1005/3068/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді І.В. Муранової-Лесів

при секретарі А.В.Кравцової,

розглянувши у відритому судовому засіданні в м.Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»про нарахування заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в особі свого представника 07.12.2012 року звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача -Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»нарахувати та виплатити йому заробітну плату відповідно до пункту 7.6 Колективного договору, укладеного між ЗАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»та трудовим колективом ЗАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»на 2006-2007 роки, відповідно до якого нарахування, виплата та індексація заробітної плати встановлюється в доларах США та виплачується в національній валюті України з перерахуванням по курсу Національного банку України на останній день місяця, за який вона виплачується, але не нижче курсу, по якому виплачувалась заробітна плата за попередній місяць, починаючи з 01.01.2009року з врахуванням раніше проведених виплат по заробітній платі. Позивач також просить стягнути понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 2500 гривень.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що він з 01.02.2007 року по даний час працює в ЗАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»на посаді інженера з технічного обслуговування повітряних суден категорії «В»Відділу лінійного технічного обслуговування Директорату з виробництва Комплексу інженерно-технічного обслуговування, і йому має виплачуватись заробітна плата з дотриманням вищенаведених вимог пункту 7.6 чинного і на даний час Колективного договору, укладеного між ЗАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»та трудовим колективом ЗАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»на 2006-2007 роки, відповідно до якого нарахування, виплата та індексація заробітної плати встановлюється в доларах США та виплачується в національній валюті України з перерахуванням по курсу Національного банку України на останній день місяця, за який вона виплачується, але не нижче курсу, по якому виплачувалась заробітна плата за попередній місяць. Проте з 01.01.2009 року відповідач не донараховує та не виплачує позивачу частину заробітної плати, пояснюючи це тим, що 30 грудня 2008 року Авіакомпанією видано наказ №863 «Щодо виплати заробітної плати працівникам авіакомпанії», відповідно до якого у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем Авіакомпанії та з метою оптимізації витрат, першому заступнику Генерального директора з фінансово-економічної діяльності Білокінь Ф.В. наказано забезпечити здійснення нарахування та виплати заробітної плати працівникам Авіакомпанії починаючи з грудня 2008 року із розрахунку курсу валют Національного банку України, встановленого на 30 листопада 2008 року в розмірі 6,7418 гривень за 1 (один) долар США.

Позивач вважає, що вказаний наказ є недійсним, оскільки він суперечить положенням пункту 7.6 Колективного договору, зміни до якого у встановленому договором та чинним законодавством порядку внесені не були.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та повністю підтримав подані суду письмові заперечення. Представник відповідача наголошує на тому, що позивач вже звертався до суду з позовом про стягнення заробітної плати з тих самих підстав, та що в задоволенні позову було відмовлено, що судом було встановлено факт відсутності порушень в діях відповідача по нарахуванню заробітної плати позивачу за наказом №863. На думку представника відповідача визначення зобов'язання власника по виплаті працівнику винагороди за виконану роботу в іноземній валюті, а не в гривні суперечить положенням ст..524 ЦК України та ст..94 КЗпП України, ст.6 Закону України «Про оплату праці», а також Галузевим угодам на 2006-2007, 2008-2009, 2010-2012 роки між Державіаслужбою,Фондом Державного майна України, Асоціацією «Аеропорти України»цивільної авіації України та профспілками України, відповідно до яких мінімальні тарифні ставки, посадові оклади, погодинні ставки, доплати, надбавки встановлені у гривнях. Також, представник відповідача стверджує, що визначення заробітної плати в залежності від курсу долара США, який встановлюється Національним банком України, а не в залежності від результатів роботи працівника та господарської діяльності підприємства, є економічно необґрунтованим та не відповідає вимогам ст..94 КЗпП України. Наказ №863 від 30.12.2008 року вони вважають таким, що прийнятий у відповідності по вимог пункту 7.7 Колективного договору, що передбачає право адміністрації авіакомпанії змінювати системи оплати праці,її рівня та розміру за погодженням або Громадською радою підприємства або профспілками. Оскільки Громадська рада підприємства на своєму засіданні 17.12.2008 року погодила питання нарахування заробітної плати у гривні, наказ №863 від 30.12.2008 року є таким, що відповідає вимогам та умовам колективного трудового договору, що також було предметом дослідження судів в інших цивільних справах. Відповідно до письмових пояснень представник відповідача вважає, що позивачем та його представником не надано доказів щодо кількості часу, затраченого адвокатом на надання правової допомоги, а також щодо безпосередньої сплати зазначеної в позові суми. В своїх доповненнях до заперечень представник відповідача стверджує, що рішенням апеляційного суду Київської області від 01.08.2012 року у справі за позовом Первинної профспілкової організації «Професійна спілка Працівників забезпечення польотів «Аеросвіт»до тимчасово виконуючого обв'язки генерального директора ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»про визнання дій генерального директора щодо невиконання п.7.6 умов колективного договору незаконними у зв'язку з тим, що адміністрація Аеросвіт нараховує заробітну плату з курсу долара США 6,7418 гривень, який зафіксований згідно наказу №863 від 30.12.2008 року, встановлено факт законності наказу з підстав, що він не був ні оскаржений ні скасований. Що, на думку представника відповідача є підставою для застосування ч.3 ст.61 ЦПК України, відповідно до якої обставини, які було встановлено у судовому рішенні, що набрало законної сили, не потребують доказування при розгляді інших справ, де бере участь особа щодо якої встановлено ці обставини.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані документи суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01 лютого 2007 року по теперішній час працює в Приватному акціонерному товаристві «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»(що є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»),в тому числі з 10.04.2011 року по даний час на посаді інженера з технічного обслуговування повітряних суден категорії «В»відділу лінійного технічного обслуговування Директорату з виробництва комплексу інженерно-технічного обслуговування, що підтверджується даними його трудової книжки (а.с.7-12).

На підприємстві діє, є чинним, Колективний договір, укладений між адміністрацією і трудовим колективом Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ», підписаний сторонами (зі сторони власника -генеральним директором підприємства, зі сторони трудового колективу -головою Громадської ради підприємства ЗАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ», головою профспілки «Ліга лінейних пілотів»ЗАТ «Авіакоманія «АЕРОСВІТ», головою профспілки бортпровідників ЗАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ) та схвалений конференцією трудового колективу ЗАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»01 червня 2006 року, зареєстрований Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області 06 червня 2006 року, реєстраційний номер №17 (а.с.13).

Відповідно до пункту 7.6 розділу 7 «Оплата праці»вказаного Колективного договору передбачено, що в Авіакомпанії встановлено такий механізм нарахування, виплати та індексації заробітної плати: заробітна плата встановлюється у доларах США та виплачується в національній валюті України з перерахуванням по курсу Національного банку України на останній день місяця, за який вона виплачується, але не нижче курсу, по якому виплачувалась заробітна плата за попередній місяць; індексація заробітної плати проводиться згідно з чинним законодавством України (а.с.16).

Відповідно до вимог ст..5 Закону України «Про колективні договори і угоди»умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Відповідно до абзацу четвертого ч.2 ст.7 вказаного Закону у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплата праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та інше).

За змістом ч.1-3 ст.9 Закону положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Колективний договір, угода набирають чинності з дня їх підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному договорі, угоді. Після закінчення строку дії колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до вимог ст. 14 Закону зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в

порядку, визначеному колективним договором, угодою.

Зазначені положення Закону України «Про колективні договори і угоди»відповідають положенням ст..ст.13,17,18 Кодексу законів про працю України.

Крім того, відповідно до змісту пунктів 1.7 - 1.11 Колективного договору, що діє на підприємстві, де працює позивач, зазначено, що договір, укладений на період з дня його підписання Сторонами по 31.12.2007 року і діє до укладення нового Договору; а також, що договір зберігає свою чинність у випадках зміни складу, структури, найменування Авіакомпанії, зміни Адміністрації, при реорганізації Авіакомпанії, а також при ліквідації Авіакомпанії -протягом усього терміну проведення ліквідації (а.с.14).

Відповідно до положень пункту 1.16 Колективного договору зміни та доповнення по Договору вносяться у разі зміни чинного законодавства України з питань, що є предметом Договору або за взаємною домовленістю Сторін.

В тому числі передбачено, що якщо внесення змін чи доповнень до Договору зумовлено зміною чинного законодавства, або якщо вони поліпшують діючи норми та положення Договору, рішення про внесення таких змін чи доповнень приймається спільним рішенням Адміністрації та Другої сторони. У всіх інших випадках рішення про внесення змін чи доповнень до Договору, після проведення попередніх консультацій і переговорів та досягнення взаємної згоди Сторін, приймаються тільки після схвалення конференцією трудового колективу Авіакомпанії (а.с.14-15).

Пунктом 1.17 Колективного договору також закріплено, що жодна з Сторін протягом дії Договору не може в односторонньому порядку прийняти рішення про зміну діючих положень Договору, обов'язків за Договором або тимчасово призупиняти їх виконання (а.с.17).

В судовому засіданні на підставі досліджених документів встановлено, а також ця обставина визнана сторонами, що протягом зазначеного позивачем періоду, а саме, з 01.01.2009 року, нарахування та виплата йому заробітної плати здійснюється без дотримання вищенаведених вимог пункту 7.6 Колективного договору.

Представником відповідача визнано, що заробітна плата працівникам підприємства і позивачу в тому числі, нараховується у доларах США та виплачується в національній валюті України з перерахуванням по курсу, встановленому на 30 листопада 2008 року у розмірі 6,7418 гривень за 1 (один) долар США на підставі наказу генерального директора ЗАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»№863 від 30.12.2008 року.

Так, відповідно до вказаного наказу №863 від 30.12.2008 року «Щодо виплати заробітної плати працівникам авіакомпанії», у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем Авіакомпанії та з метою оптимізації витрат, першому заступнику Генерального директора з фінансово-економічної діяльності Білокінь Ф.В. наказано забезпечити здійснення нарахування та виплати заробітної плати працівникам Авіакомпанії починаючи з грудня 2008 року із розрахунку курсу валют Національного банку України, встановленого на 30 листопада 2008 року в розмірі 6,7418 гривень за 1 (один) долар США (а.с.17).

В обґрунтування правомірності своїх дій відповідач в особі свого представника посилається на те, що вказаний наказ був ухвалений у відповідності до вимог пункту 7.7 Колективного договору, який передбачає, що система оплати праці, її рівень і розміри визначаються Адміністрацією Авіакомпанії за узгодженням з Другою стороною (ГРП або профспілками відповідно) з урахуванням фінансового стану і результатів діяльності Авіакомпанії (а.с.16).

При цьому, представник відповідача посилається на відповідний протокол №16 засідання Громадської ради підприємства ЗАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»від 17 грудня 2008 року, приєднаного до письмових заперечень, відповідно до якого ГРП погодило при нарахуванні заробітної плати працівникам зафіксувати курс долара США до гривні на рівні 6,7418, по якому вона була виплачена у листопаді (а.с.27-38).

Одночасно на вказаному засіданні Громадською радою підприємства було ухвалено рекомендувати Адміністрації продовжити переговори з розробки та підписання нового Колективного договору між Адміністрацією та Трудовим колективом ЗАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» на 2009-2010 роки, в продовж яких розглянути пропозиції Адміністрації відповідно редакції п.7.6 Розділу 7 нині діючого Колективного договору.

Отже наведене повністю підтверджує доводи позивача про те, що відповідачем не виконуються умови пункту 7.6 Колективного договору на 2006-2007 роки, укладеного між адміністрацією та трудовим колективом підприємства, на якому він працює, що є чинними по теперішній час.

Посилання представника відповідача на існуючі рішення судів в інших цивільних справах, де було предметом дослідження дійсність вищенаведеного наказу №863 від 30 грудня 2008 року, не спростовує того факту, що відповідні правовідносини щодо порядку нарахування та виплати заробітної плати вже були врегульовані Колективним договором, та не звільняють сторони, в тому числі власника, від обов'язку виконання зобов'язань за Колективним договором.

Слід також зазначити, що відповідно до ст.18 Закону України «Про колективні договори і угоди»власник або уповноважений ним орган чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, з вини яких порушено чи не виконано зобов'язання щодо колективного договору несуть як адміністративну так і дисциплінарну відповідальність.

Посилання представника відповідача, що положення пункту 7.6 Колективного договору, яким закріплено залежність заробітної плати від коливання курсу долара США, суперечить чинному законодавству, а саме, що зобов'язання має бути виражено в грошовій одиниці -гривні, суд вважає необґрунтованими.

Так, за змістом ч.1 ст.23 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється.

Відповідно до ст..99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

За змістом ч.1 ст.3 декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати

будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

За змістом ст.524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм чинного законодавства та положень пункту 7.6 Колективного договору, які не були у встановленому законом та вказаним договором порядку ні змінені ні скасовані, дає підстави стверджувати, що зазначені положення Колективного договору не суперечать чинному законодавству, оскільки визначають, що заробітна плата лише встановлюється в іноземній валюті -доларах США, проте виплачується в національній валюті -гривні.

При вирішенні даного спору суд також бере до уваги, що відповідно до положень ст..14 Закону України «Про оплату праці»договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.

А також, що відповідно до ч.1 ст.21 вказаного Закону працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

При цьому, суд враховує встановлені чинним законодавства гарантії щодо оплати праці, а саме, що за змістом ст.ст.21, 29 Закону України «Про оплату праці»та відповідних їм положень ч.4 ст.97 та ст.103 Кодексу законів про працю України, суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці,що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

При укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених

законодавством.

Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Як встановлено в судовому засіданні, зміни, здійснені в механізмі нарахування та виплати заробітної плати працівників відповідача на підставі наказу №863 від 30 грудня 2008 року фактично погіршили умови оплати праці, оскільки курс долара, встановленого Національним банком України в період з 01.01.2009 року по даний час перевищував курс долара, визначений у вказаному наказі -6,7418 гривень. Дана обставина визнана представником відповідача як в судовому засіданні так і в письмових запереченнях.

На підставі наведеного, суд прийшов до переконання, що нарахування відповідачем заробітної плати позивачу ОСОБА_1 в іншому порядку, ніж визначено пунктом 7.6 діючого на підприємстві Колективного договору, укладеного 01.06.2006 року, порушує його законні права та встановлені чинним законодавством гарантії на оплату праці, а отже вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача нарахувати йому заробітну плату з дотриманням вказаних вимог пункту 7.6 Колективного договору підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує, що наявність рішення суду в іншій цивільній справі за відповідним позовом позивача про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за вказаний період, на яке посилається в своїх поясненнях представник відповідача та яким у позові ОСОБА_1 було відмовлено, не є перешкодою для розгляду даної справи, оскільки позивачем змінений предмет позову.

Строк звернення з позовом до суду, визначений ст..233 Кодексу законів про працю, позивачем не порушений.

Судові витрати у дані справі складає судовий збір в сумі 107 гривень 30 копійок, від сплати якого позивач звільнений відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», та який відповідно до вимог ст.88 ЦПК підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Щодо зазначених позивачем вимог про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 2500 гривень, то в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки ані позивачем ані його представником не було надано жодних доказів, які підтверджують факт та розмір понесених витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215, Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 заробітну плату відповідно до пункту 7.6 Колективного договору, укладеного між ЗАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»та трудовим колективом ЗАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»на 2006-2007 роки, відповідно до якого нарахування заробітної плати встановлюється в доларах США та виплачується в національній валюті України з перерахуванням по курсу Національного банку України на останній день місяця, за який вона виплачується, але не нижче курсу, по якому виплачувалась заробітна плата за попередній місяць, починаючи з 01.01.2009року з врахуванням раніше проведених виплат по заробітній платі.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»на його користь витрат на правову допомогу в сумі 2500 гривень - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»юридична адреса: Київська область, Бориспільський район, с.Гора, код ЄДРПОУ 20048090, судовий збір на користь держави в сумі 107 гривень 30 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І.В.Муранова-Лесів