Постанова № 28751, 29.06.2006, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2006 р.

Справа № 02/123-64А.

Господарський суд Волинської області у складі: судді Костюк С.В.,

при секретарі судового засідання Сур’як О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Гриценко Н.І., довіреність № 06/10д-18 від 09.06.06

від відповідача: Супрунюк С.М., довіреність № від 26.06.06

Розглянув справу

за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір’я»

про стягнення 4237 грн. 50 коп.

Відповідно до п. 6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, спір розглядається за нормами КАС України.

Запис розгляду справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду”.

В судовому засіданні сторонам роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.49, 50 КАС України; заяви про відвід судді відповідно до ст.27 КАС України не поступило.

Суть спору: Позивач ставить вимогу стягнути з відповідача 4237 грн. 50 коп. штрафних санкцій за невиконання нормативу по працевлаштуванню 1 інваліда у 2005 році.

При цьому позивач посилається на те, що статтею 19 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”(подальшому – Закону) передбачений норматив працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, згідно поданого відповідачем звіту Ф-10 ПІ середня облікова чисельність працюючих за 2005 рік становила 48 чоловік, отже норматив для працевлаштування інвалідів згідно ст. 19 Закону становив 2 чоловіка. Згідно Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, відповідачем фактично в 2005 році було працевлаштовано 2 інваліда. Разом з тим, з врахуванням п.п. 3.3.1- 3.3.3 «Інструкції із статистики чисельності працівників зайнятих у народному господарстві», затв. Наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995р. № 171, середньооблікова чисельність інвалідів, що працювали у відповідача в 2005 році становить 1 особа.

Сума штрафних санкцій за непрацевлаштування 1 інваліда за розрахунком Фонду складає 4237 грн. 50 коп. Відповідно до п. 4 Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами та організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів передбачено, що штрафні санкції сплачуються підприємством самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні вимоги позивача відхиляє, вказуючи, що норматив по працевлаштуванню інвалідів ним виконаний, тобто працевлаштовано двох інвалідів: Баховця І.Г., який пропрацював 12 місяців та Березовського А.М., який пропрацював 2 місяці, а Законом “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” не встановлено, що інвалід на підприємстві повинен працювати протягом цілого року.

Розглянувши представлені сторонами докази та заслухавши повноважних представників сторін, суд дійшов висновку, що адміністративний позов про стягнення штрафу в розмірі 4237,50 грн. підставний і підлягає задоволенню.

При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості 1 робочого місця.

Із матеріалів справи, а саме із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, вбачається, що середньооблікова чисельність працівників на підприємстві у звітному періоді складала 48 чоловік, відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році повинен був становити в кількості 2 інвалідів та зазначено, що в товаристві у звітному періоді було працевлаштовано 2 інвалідів: Баховця І.Г., який пропрацював 12 місяців та Березовського А.М., який пропрацював 2 місяці.

Порядок визначення середньооблікової чисельності інвалідів визначено Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих в народному господарстві, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995р. №171.

Згідно з підпунктом 3.3.3 розділу ІІІ цієї Інструкції середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.

Відповідно до змісту Листів Держкомстату № 6-2-7/230 від 21.10.2002р. та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 6538 від 12.11.2—3р., у разі отримання при розрахунку не цілого значення показника необхідно заокруглювати його за загальними правилами арифметики до цілого значення.

З огляду на викладені положення Інструкції кількість працюючих інвалідів на підприємстві відповідача у звітному періоді становила 1 чоловік, отже Фонд соціального захисту інвалідів нарахував штрафні санкції за одне нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда в розмірі 4237 грн. 50 коп.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.

Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому законом.

Згідно з положеннями Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і використання цих коштів, суми штрафних санкцій визначаються в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, незайняте інвалідом і виплачується підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, наступного за звітним. Суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, а у разі несплати в установлений термін, відділення Фонду соціального захисту інвалідів вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку, керуючись також Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1434 від 26.09.2002 р., ст. 2 КАС України та ст. 124 Конституції України.

Відповідно до ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань ' праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Згідно ч. 10 ст. 19 цього ж Закону, відповідальність за незабезпечення зазначених нормативів покладається на керівника підприємства.

Відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, підприємства створюють за власні кошти місця для працевлаштування інвалідів, розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно даного Положення, робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією за участю представників МСЕК, органів і Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введене в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд встановив, що Фондом соціального захисту інвалідів обґрунтовано та на законних підставах застосовано штрафну санкцію за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інвалідів .

Виходячи з наведеного та керуючись нормами чинного законодавства України і практикою Вищого господарського та Верховного судів України щодо розгляду справ з аналогічним предметом спору, ст.ст. 69, 158-160 КАС України, господарський суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір’я» (м. Ковель, вул. Грушевського, 10, Ід. код 13360390) на користь Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (Держбюджет м. Ковеля 50070000, номер рахунку 31214230600004, ідент. код 21740379, банк УДК у Волинській області, МФО 803014) 4237 грн. 50 коп. штрафних санкцій

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

На постанову в 10-денний строк з дня виготовлення її повного тексту може бути подано заяву про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана в 10-денний строк без попереднього подання заяви.

Суддя С.В.Костюк

Дата виготовлення повного тексту

постанови 04.07.2006р.