Постанова № 28750313, 28.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2012 року о/об 11 год. 01 хв. Справа № 0870/8750/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шаповаловій К.І., за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам'яний кар'єр №3»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» (надалі - позивач або ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (надалі - відповідач або ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень: №15021/10/22-10 від 28.08.2012 на суму 3041191 грн. 50 коп., у тому числі основний платіж - 2300890 грн. 00 коп., штрафні санкції - 740301 грн. 50 коп.; №15020/10/22-10 від 28.08.2012 на суму 2328566 грн. 50 коп., у тому числі основний платіж - 1708846 грн., штрафні санкції - 619720 грн. 50 коп.

Позивачем у позові зазначено, що 28.08.2012 на підставі акту перевірки №69/22-10/25477298 від 22.08.2012 відповідачем застосовано до позивача санкції у вигляді стягнення суми: по податку на додану вартість у розмірі 3041191 грн. 50 коп.; по податку на прибуток у розмірі 2328566 грн. 50 коп. Податкові повідомлення-рішення №15021/10/22-10 та №15020/10/22-10 від 28.08.2012 прийняті, на думку позивача, безпідставно і не відповідають діючому законодавству України. Відповідачем у період з 26.07.2012 по 15.08.2012 проводилася позапланова виїзна перевірка позивача за період з 01.01.2009 по 31.03.2012. За наслідками перевірки складено акт №69/22-10/25477298 від 22.08.2012, відповідно якому винесено податкові повідомлення-рішення №15021/10/22-10 та №15020/10/22-10 від 28.08.2012. З висновками акту перевірки та визначеними сумами заниження податків позивач не згодний з наступних підстав. В акті стверджується, що перевіркою встановлено завищення валових витрат за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 у сумі 5756422 грн. 00 коп. Порушення, на думку перевіряючих, відбулося внаслідок формування валових витрат на підставі документів, виписаних ТОВ БВП «Строитель-Плюс» та КП «Альянс». Також, в Акті зазначено, що амортизаційні відрахування завищені в період з 01.01.2009 по 31.03.2011 на 1060612 грн. 00 коп. При цьому наведено перелік та балансова вартість груп основних фондів та зазначено, що вони використовуються у господарській діяльності. Наявність об'єктів основних фондів підтверджено проведеною інвентаризацію, що теж відображено в Акті. У процесі перевірки не виявлено застосування невідповідних методів нарахування амортизації, завищення норм амортизації, нарахування амортизації на об'єкти, що не використовуються в господарській діяльності. Згідно Акту завищення амортизації виникло внаслідок формування валових витрат на підставі документів, виписаних ТОВ БВП «Строитель-Плюс». В розділі 3.2.2 даного Акту зазначено, що позивачем в порушення вимог п.198.1 ст.198 та п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України у період з 01.01.2009 по 31.02.2012 завищено суму податкового кредиту з ПДВ у сумі 2775682 грн. 00 коп. В обґрунтування цього в Акті стверджується, що позивачем отримано податкові накладні від ТОВ БВП «Строитель-Плюс» та КП «Альянс» без реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Отримання товарів та послуг позивач документував у регістрах бухгалтерського обліку згідно отриманих товарних та податкових накладних. У бухгалтерському обліку операції відображені бухгалтерськими проводками на відповідних балансових рахунках. У податковому обліку здійснені операції включені до складу валових витрат та відображені в деклараціях з податку на прибуток. Тобто, в Акті засвідчена наявність первинних документів та відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку на підставі цих первинних документів. Порушень і претензій щодо відповідності змісту і форми податкових накладних чи інших первинних документів обліку та звітності окрім тих, які, як наведено, фактично не є обґрунтованими, в Акті перевірки не зазначено (хоча всі ці документи ретельно перевірялися, про що зазначено в Акті перевірки), що в свою чергу свідчить про відповідність цих документів вимогам законодавства і повністю спростовує позицію перевіряючих, зазначену в Акті перевірки.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представником відповідача подано до суду письмові заперечення (т.5, а.с.3-7, т.9, а.с.84-85) в яких зазначено, що з матеріалів справи вбачається, що податковий орган при проведенні перевірки дійшов висновку про те, що операції по взаємовідносинам між ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3» та постачальниками ТОВ БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс» не мали реального характеру, що свідчить про відсутність наміру у суб'єктів господарювання створення правових наслідків. При вирішенні адміністративної справи суд повинен надати правову оцінку висновкам податкового органу щодо відсутності реального здійснення правочинів, відображених позивачем у податковій звітності. Між сторонами немає спору щодо порядку та правильності розрахунку під час перевірки сум податку, які не надійшли до бюджету внаслідок вчиненого позивачем порушення. Оскільки ТОВ БВП «Строитель-Плюс» та КП «Альянс» звітність за формою 1-ДФ не надана, це, на думку відповідача, свідчить про те, що у підприємства були відсутні наймані працівники за відповідний період. Форма 1-ДФ передбачає відображення не тільки сум податку, сплачених за працівників, які перебувають у штаті підприємства, але й найманих працівників за цивільно-правовими угодами. Отже, у відповідний період у підприємства були відсутні наймані працівники, що у свою чергу свідчить про неможливість виконання договору між позивачем та його контрагентами - ТОВ БВП «Строитель-Плюс» та КП «Альянс». Експертом зроблено висновок, що у позивача було відсутнє у повному обсязі бурильне обладнання та встановлено, що воно було придбано у 2010 році. Проте, такі первинні документи, як товарно-транспортні накладні, які засвідчували б доставку такого обладнання на адресу позивача, експертом не витребувані. Натомість, експертом прийняті як підтвердження господарських операцій податкові та видаткові накладні, які взагалі не можуть вважатися первинними документами та підтверджувати будь-які господарські операції, оскільки первинні документи ТОВ БВП «Строитель-Плюс» відповідними уповноваженими особами не підписувались. Отже, позивач у відповідності з приписами пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не повинен був включати до складу валових витрат витрати, не підтверджені первинними документами. Крім того, згідно протоколу допита ОСОБА_5 - засновника, директора та головного бухгалтера КП «Альянс» встановлено, що ОСОБА_5 про підприємство КП «Альянс» та його діяльність нічого не відомо, ніякої фінансово-господарської діяльності він не здійснював, документів не підписував, в органах державної реєстрації, податковій, банківських установах відносно даного суб'єкта господарювання не був. У матеріалах справи також наявні результати опитувань робітників ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3», які стверджують, що ремонтні та бурові роботи проводились лише працівниками вказаного підприємства. Крім того, проведеними оперативно-технічними заходами під час зняття інформації з каналів зв'язку - мобільних телефонів групи осіб, відносно якої порушено кримінальну справу №69- 0146, у тому числі відносно директора ТОВ БВП «Строитель-Плюс» ОСОБА_6, підтверджено незаконну діяльність групи суб'єктів господарської діяльності щодо здійснення безтоварних операцій. Таким чином, по-перше, документи, надані позивачем як підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТОВ БВП «Строитель-Плюс» та КП «Альянс», не відповідають обов'язковим вимогам до первинних документів, та відповідно, не можуть вважатися первинними і підтверджувати будь-які господарські операції; по-друге, наведені в первинних документах відомості не відповідають дійсності.

У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: 69013, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Загорська, буд.15. ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» має ідентифікаційний код 25477298.

Позивач взятий 22.04.1998 на податковий облік за №354Н, перебуває на обліку у відповідача.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №12003103 ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» зареєстроване як платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 254772908300.

В період з 05.06.2012 по 18.06.2012 ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3», за результатами якої 04.07.2012 складено Акт №55/22-10/25477298 (т.4 а.с.144-215).

У висновках Акту перевірки №55/22-10/25477298 від 04.07.2012 зазначено наступне: «… Перевіркою встановлено порушення: 1.пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» …, п.138.8, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України …, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 всього у сумі 1929322 грн. 00 коп., у тому числі у відповідних податкових періодах: 1 квартал 2009 року у сумі 148125 грн., півріччя 2009 року у сумі 220477 грн. 00 коп., 3 квартали 2009 року у сумі 618976 грн. 00 коп., 2009 рік у сумі 643766 грн. 00 коп., 1 квартал 2010 року у сумі 167282 грн. 00 коп., півріччя 2010 року 489830 грн. 00 коп., 3 квартали 2010 року у сумі 801936 грн. 00 коп., 2010 рік - у сумі 1001537 грн. 00 коп., 1 квартал 2011 року у сумі 58956 грн. 00 коп., 2 квартал 2011 року у сумі 57516 грн. 00 коп., 2-3 квартали 2011 року у сумі 115032 грн. 00 коп., 2-4 квартали 2011 року у сумі 172549 грн. 00 коп., 1 квартал 2012 року у сумі 52515 грн. 00 коп.; 2.ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» …; пп.1.1 п.1, пп.1.2 п.1, п.2.16 ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704; пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.201.10 ст.201, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України …; Наказу ДПА України від 10.01.2011 №969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»; пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» …; п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України, що призвело до: - заниження податку на додану вартість всього у сумі 2769265 грн. 00 коп., у тому числі у відповідних податкових періодах: лютий 2009 року - 34167 грн. 00 коп., березень 2009 року - 84333 грн. 00 коп., квітень 2009 року - 52531 грн. 00 коп., травень 2009 року - 97500 грн. 00 коп., червень 2009 року - 57135 грн. 00 коп., липень 2009 року - 142709 грн. 00 коп., серпень 2009 року - 548467 грн. 00 коп., вересень 2009 року - 224958 грн. 00 коп., жовтень 2009 року - 134330 грн. 00 коп., листопад 2009 року - 78782 грн. 00 коп., лютий 2010 року - 120042 грн. 00 коп., березень 2010 року - 36184 грн. 00 коп., квітень 2010 року - 103197 грн. 00 коп., травень 2010 року - 101148 грн. 00 коп., червень 2010 року - 29953 грн. 00 коп., липень 2010 року - 43895 грн. 00 коп., серпень 2010 року - 195992 грн. 00 коп., вересень 2010 року - 281609 грн. 00 коп., жовтень 2010 року - 164489 грн. 00 коп., листопад 2010 року - 236404 грн. 00 коп., вересень 2011 року - 1440 грн. 00 коп.; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу декларації наступного звітного (податкового періоду) за листопад 2011 року у сумі 6417 грн. 00 коп., за грудень 2011 року у сумі 6417 грн. 00 коп., за січень 2012 року у сумі 6417 грн. 00 коп., за лютий 2012 року у сумі 6417 грн. 00 коп., за березень 2012 року у сумі 6417 грн. 00 коп. …».

Результатом розгляду відповідачем Акту перевірки №55/22-10/25477298 від 04.07.2012 стало прийняття відносно ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» податкових повідомлень-рішень: №15021/10/22-10 (№0000612210) від 28.08.2012, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 3041191 грн. 50 коп., з яких: 2300890 грн. 00 коп. - основний платіж, 740301 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції; №15020/10/22-10 (№0000602210) від 28.08.2012, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 2328566 грн. 50 коп., з яких: 1708846 грн. 00 коп. - основний платіж, 619720 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції) (т.1 а.с.9-10).

Судом досліджено Заперечення на Акт перевірки №55/22-10/25477298 від 04.07.2012 подане позивачем відповідачу та Відповідь на заперечення ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя (від 22.08.2012 вих.№14607/10/22-10), якою у задоволенні заперечень - відмовлено (т.4, а.с.220-238).

Крім того, відповідачем в період з 26.07.2012 по 15.08.2012 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» з питань, викладених у запереченні платника від 20.07.2012 №11920/10. За результатами перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя 22.08.2012 складено Акт №69/22-10/25477298 (т.1, а.с.29-100), в якому зазначені висновки, аналогічні висновкам, викладеним в Акті перевірки №55/22-10/25477298 від 04.07.2012.

За змістом Актів перевірки №55/22-10/25477298 від 04.07.2012, №69/22-10/25477298 від 22.08.2012 ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» за період з 01.01.2009 по 31.03.2011 задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 73079312 грн. 00 коп. Перевіркою показників рядку 01.1 Декларацій з податку на прибуток підприємств «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» за вказаний період встановлено, що на їх формування мали вплив операції із реалізації позивачем щебеню на адресу ТОВ БВП «Строитель-Плюс» на суму 31280055 грн. 30 коп., про що свідчать видаткові накладні. Розрахунки за поставлений товар (роботи, послуги) проведені у безготівковій формі, підтверджені банківськими виписками. Транспортування товару здійснювалося залізницею та самовивозом. За період з 01.04.2011 по 31.03.2012 ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» задекларовано дохід у сумі 61138066 грн. 00 коп. Перевіркою за цей період не встановлено його заниження (завищення). Перевіркою відображених у рядку 02 Декларацій з податку на прибуток підприємств «дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))» показників встановлено, що на їх формування мали вплив операції із реалізації щебеню. Перевіркою відображених у рядку 03 Декларацій з податку на прибуток підприємств «інші доходи» показників за період з 01.04.2011 по 31.03.2012 встановлено, що на їх формування мали вплив операції дохід від списання кредиторської заборгованості та інше. Перевіркою відображеного показника за 1 квартал 2009 року у сумі 2917827 грн. 00 коп., півріччя 2009 року у сумі 4275696 грн. 00 коп., 3 квартали 2009 року у сумі 10606120 грн. 00 коп., 2009 рік у сумі 12922653 грн. 00 коп., 1 квартал 2010 року у сумі 1074579 грн. 00 коп., півріччя 2010 року у сумі 5155921 грн. 00 коп., 3 квартали 2010 року у сумі 15410162 грн. 00 коп., 2010 року у сумі 27941540 грн. 0 коп., 1 квартал 2011 року у сумі 3531885 грн. 00 коп. на підставі документів встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 всього в розмірі 5756422 грн. 00 коп. Порушення відбулося внаслідок формування валових витрат ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» на підставі документів, виписаних ТОВ БВП «Строитель-Плюс» та КП «Альянс». В Акті перевірки відповідач посилається на постанову старшого слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Запорізькій області від 15.05.2012, якою призначено документальну перевірку ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3». У постанові, зокрема, зазначено: «… В ході досудового слідства встановлено, що одним з суб'єктів підприємницької діяльності України, яке протягом 2009-2012 років мало фінансово-господарські стосунки з вказаними вище підприємствами було ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» …». Перевіркою встановлено, що ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» сформовано валові витрати по контрагенту ТОВ БВП «Строитель-Плюс» на загальну суму 5688566 грн. 00 коп. Розрахунки між контрагентами проводились у вексельній формі: ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» видано ТОВ БВП «Строитель-Плюс» переводні векселя на суму 24460403 грн. 71 коп. Також, ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» сформовано валові витрати по контрагенту КП «Альянс» на загальну суму 67856 грн. 00 коп., яке поставляло позивачу спецодяг. За результатами автоматизованого співставлення по КП «Альянс» відповідачем встановлено розбіжності між сумою задекларованого податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» за квітень 2009 року - жовтень 2011 року у розмірі 13752 грн. 00 коп. При цьому, в актах перевірки не вказані числові значення, які обліковуються за обліковою карткою (зворотній бік, скорочена форма) з цього податку за КП «Альянс» та за ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3»; порівняльні данні в акті також відсутні. В акті перевірки зазначено, що документи, підтверджуючі факт транспортування товарів від КП «Альянс» до перевірки не надані. Ненадання вищевказаних первинних документів унеможливлює, на думку відповідача, визначення відповідність запасів, відображених в обігово-сальдових відомостях, прибутковим та видатковим накладним, чи відбулось фактичне постачання товару, тобто ідентифікувати первинні документи, що в свою чергу, не дає можливість достовірно перевірити задекларовані підприємством валові витрати. Як зазначено в Акті, сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце. З цих підстав відповідач прийшов до висновку про відсутність фактичного отримання ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» товарів (робіт, послуг) від ТОВ БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс», а також, що договори, укладені між вказаними суб'єктами господарювання, не спричиняють реального настання правових наслідків. Вказані висновки зроблені відповідачем, оскільки відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних у ході проведення перевірки, встановлено укладення цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Крім того, за період з 01.04.2011 по 31.03.2012 ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» задекларовані витрати у сумі 59874674 грн. 00 коп. Перевіркою показників, відображених у рядку 05.1СВ «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» Декларацій з податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2011 по 31.03.2012 встановлено, що на їх формування мало вплив списання собівартості реалізованої продукції. Перевіркою показника за ІІ квартал 2011 року в сумі 4444358 грн. 00 коп., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі 12404944 грн. 00 коп., ІІ-ІV квартали 2011 року в сумі 22283263 грн. 00 коп., І квартал 2012 року в сумі 214885 грн. 00 коп. на підставі документів, встановлено завищення (заниження) задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.1СВ Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за період з 01.04.2011 по 31.03.2012 у загальній сумі 1000283 грн. 00 коп. Порушення виникло внаслідок формування валових витрат ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» на підставі документів, виписаних ТОВ БВП «Строитель-Плюс», в якого ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» в період з 01.01.2009 по 31.03.2012 придбавало основні засоби та здійснювало їх модернізацію, на які нараховувались амортизаційні відрахування за нормою 3,75% та 6,25%. У податковому обліку ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» нараховані суми амортизаційних відрахувань у розмірі 1060612 грн. 00 коп. відображені у складі показника рядку 05.1СВ «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» Декларацій з податку на прибуток підприємств. Також, відповідачем під час перевірки встановлено, що ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 18398844 грн. 00 коп. Перевіркою повноти визначення податкового зобов'язання не встановлено його заниження (завищення). ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 19197201 грн. 00 коп. Перевіркою відображеного у рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» Податкових декларацій показника у сумі 19218239 грн. 00 коп. на підставі документів встановлено завищення відображеного показника на загальну суму 2775862 грн. 00 коп. Порушення відбулося внаслідок включення до складу податкового кредиту ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» сум податку на додану вартість, сформованих за рахунок взаємовідносин з ТОВ БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс». Так, ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» відображено податковий кредит по контрагенту ТОВ БВП «Строитель-Плюс» на загальну суму податку на додану вартість 2762110 грн. 00 коп. За результатами автоматизованого співставлення по ТОВ БВП «Строитель-Плюс» встановлено розбіжності між сумою задекларованого податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» за лютий 2009 року - листопад 2010 року у розмірі 2762110 грн. 00 коп. Встановлено, що ТОВ БВП «Строитель-Плюс» здійснювало бурові роботи, але на підприємстві ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» згідно штатного розпису та табелів робочого часу працювали наступні робітники, які фактично здійснювали дані роботи. Згідно пояснень посадових осіб бурові роботи здійснювалися на буровій установці, яка в 2009 році була власністю ТОВ БВП «Строитель-Плюс». Документи, підтверджуючі факт транспортування товарів від ТОВ БВП «Строитель-Плюс» до перевірки не надані. Також ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» відображено податковий кредит по контрагенту КП «Альянс» на загальну суму податку на додану вартість 13752 грн. 00 коп. Відповідно до податкових накладних КП «Альянс» постачало до ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» спецодяг. Суми з податку на додану вартість по вищезазначеним податковим накладним включені до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах. За результатами автоматизованого співставлення по КП «Альянс» встановлено розбіжності між сумою задекларованого податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» за квітень 2009 року - жовтень 2010 року у розмірі 13752 грн. 00 коп.

За приписами ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідачем не надано до суду ані витягів з баз ДПС, ані інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, які б підтверджували доводи, наведені в Актах перевірок №55/22-10/25477298 від 04.07.2012, №69/22-10/25477298 від 22.08.2012. Доказів проведення ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» з ТОВ БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс», транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди (як то зазначено в Актах перевірок) - теж не надано.

У п.3.6 «Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої 18.07.2005 наказом Державна податкова адміністрація України №276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за №843/11123, зазначено, що форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Не надано до суду і доказів невиконання ТОВ БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс» своїх податкових зобов'язань (як то зазначено в Актах перевірок). Облікові картки (зворотній бік, скорочена форма) вказаних платників податків до суду - не надано.

В Актах перевірки зазначено, що: «… Під час перевірки на вимогу посадових осіб органу ДПС надавалися всі первинні документи …». Отже, відомості про відсутність під час перевірки деяких бухгалтерських документів, як це зазначає у запереченнях відповідач - не відповідає фактичним обставинам справи.

Проведеною у справі судово-економічною експертизою (висновок №1/12, складений 13.12.2012) встановлено наступне. Отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ БВП «Строитель-Плюс» та КП «Альянс» підтверджено видатковими накладними від постачальника та внутрішніми приймальними актами, отримання послуг - актами відповідної форми. Товарно-матеріальні цінності, придбані у ТОВ БВП «Строитель-Плюс» та КП «Альянс», оприбутковані в складі капітальних інвестицій та запасів. Операції відображені в бухгалтерському обліку позивача у повному обсязі відповідними бухгалтерськими записами. Також первинними документами підтверджено подальше використання придбаних товарів та послуг. Висновки Акту «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012» ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя №69/22-10/25477298 від 22.08.2012 щодо порушення вимог пп.5.2.1, п.5.2. пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.8, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 на загальну суму 1929322 грн. 00 коп. нормативно і документально не підтверджуються. Умовами включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість є наявність документально підтверджених витрат підприємства для використання у його господарській діяльності і наявність податкових накладних. Неможливість включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту пов'язується законом лише з відсутністю податкової накладної. Надані на дослідження податкові накладні, виписані продавцями товарів (робіт, послуг) ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3», оформлені відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України. Таким чином, господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ БВП «Строитель-Плюс» та КП «Альянс» підтверджені, визначеними законом, спеціальними первинними документами - податковими накладними, які оформлені належним чином, і підтверджують право ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» на податковий кредит з податку на додану вартість, як особи, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, тому що тільки податкова накладна є звітним податковим документом і, одночасно, розрахунковим документом, і дає право покупцю, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість. Висновки Акту «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3»» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012» ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя №69/22-10/25477298 від 22.08.2012 щодо порушення вимог ст.1, п.2 ст.3, п.1.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; пп.1.1 п.1, пп.1.2 п.1, п.2.16 ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704; пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.201.10 ст.201, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України; Наказу ДПА України від 10.01.2011 №969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»; пп.7.2.3. п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 2769265 грн. 00 коп. за період лютий 2009 року - вересень 2011 року; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу декларації звітного (податкового періоду) листопад 2011 року - березень 2012 року, в загальній сумі 32085 грн. 00 коп. нормативно та документально не підтверджуються. У результаті дослідження встановлено, що використання послуг від ТОВ БВП «Строитель-Плюс» відображено в бухгалтерському обліку у повному обсязі відповідними бухгалтерськими записами. Використання запасів (спецодягу), отриманого від КП «Альянс», підтверджено первинними документами встановленої форми - особовими картками обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (типова форма №МШ-6). Подальше використання товарів, робіт та послуг, придбаних у ТОВ БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс» у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 нормативно та документально підтверджується в повному обсязі. На підставі регістрів бухгалтерського та податкового обліку проаналізовано обсяг доходів ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3», питому вагу доходів від операцій з ТОВ БВП «Строитель-Плюс» в загальних доходах, визначених з метою оподаткування, та структуру витрат. Обсяги отриманих ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» товарів, робіт та послуг від ТОВ БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс» в період з 01.01.2009 по 31.03.2012 співставні з обсягом реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» за цей період. В результаті дослідження первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» встановлено, що валові витрати (витрати в цілях оподаткування прибутку ) і податковий кредит по податку на додану вартість при проведені фінансово-господарських операцій між ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» та ТОВ БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 були сформовані у відповідності до вимог діючого податкового законодавства (т.9, а.с.11-72).

Представником відповідача при призначенні судово-економічної експертизи ставились питання: про встановлення економічної доцільності придбання ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» послуг у ТОВ БВП «Строитель-Плюс» за наявності у підприємства власного кваліфікованого персоналу (спеціалістів 1-5 розрядів), який задіяний у виробничому процесі; про допустимість використання у бухгалтерському та податковому обліку позивача документів, наданих ТОВ БВП «Строитель-Плюс» та КП «Альянс», які згідно пояснень директорів та почеркознавчої експертизи не підписувались посадовими особами цих підприємств; про зазначення причин розбіжностей (в разі наявності) між даними експертизи та даними, описаними в Акті перевірки (т.5, а.с.1).

З урахуванням приписів п.127, 128 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої 08.10.1998 наказом Міністерства юстиції України №53/5, питання, поставлені представником відповідача не входять у завдання, предмет та задачі судово-економічної експертизи і стосуються інших галузей науки.

Експертом на сторінках 22-23 Висновку судово-економічної експертизи №1/12 від 13.12.2012 надано відповідь на вказані питання представника відповідача.

Представник відповідача не ставив питання про призначення криміналістичних досліджень документів, наданих позивачем до судово-економічної експертизи, не заявляв вимог допиту свідками посадових осіб ТОВ БВП «Строитель-Плюс» та КП «Альянс».

Судом досліджені копії протоколів допитів свідків: ОСОБА_10 (начальника відділу охорони праці ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3»), ОСОБА_11 (головного бухгалтера ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3»), ОСОБА_12 (завідуючого складом ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3»), ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_8, ОСОБА_28, в яких не міститься жодної інформації про «… укладення цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту …» як то зазначено в Актах перевірки: №69/22-10/25477298 від 22.08.2012, №55/22-10/25477298 від 04.07.2012 та на чому наполягає відповідач (т.5 а.с.42-103). Більш того, ОСОБА_12 (як завідуюча складом ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3») підтвердила, під час допиту, отримання товарних цінностей від ТОВ БВП «Строитель-Плюс».

Згідно з п.56.22 ст.56 Податкового кодексу України якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом «…». Отже, наявність кримінальної справи (кримінального провадження) не перешкоджає розгляду адміністративної справи та надання оцінки податковим повідомленням-рішенням суб'єкта владних повноважень.

Також, судом взято до уваги, що постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 19.10.2012, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 12.11.2012, постанову старшого слідчого СВ ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя Безкровної О.І. про порушення 28.09.2012 кримінальної справи відносно директора ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» ОСОБА_30 за ознакою злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України - скасовано (т.9, а.с.108-112).

Аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності судом з'ясовано, що позивачем 02.01.2009 укладено Договір купівлі-продажу №1 з БВП «Строитель-Плюс», на придбання гранітно-щебеневої продукції у ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3».

Аналогічний за змістом Договір купівлі продажу №159 укладений 02.01.2010 позивачем з БВП «Строитель-Плюс» на придбання гранітно-щебеневої продукції.

02.01.2010 ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» укладено Договір постачання з БВП «Строитель-Плюс», згідно якого останній повинен поставити позивачу матеріали і запчастини для гірничого, подрібнювального обладнання і автотранспорту. Відповідно договору на виконання робіт №1/10, укладеному 04.01.2010 позивачем з БВП «Строитель-Плюс» (підрядник), останній зобов'язується виконати відповідно до завдань замовника зазначені у договорі роботи. Разом з цим, конкретні роботи у договорі не визначені.

Також, судом досліджені: Договір купівлі продажу №13, укладений 01.01.2011 позивачем з БВП «Строитель-Плюс» (покупець), відповідно до якого останній придбаває гранітно-щебеневу продукцію асортимент, кількість і ціни на яку зазначаються у специфікаціях; Договір постачання №14, укладений 04.01.2011 позивачем з БВП «Строитель-Плюс» (постачальник), який повинен поставити позивачу матеріали і запчастини для гірничого, подрібнювального обладнання і автотранспорту; Договір купівлі-продажу №3/02/12/23, укладений 01.01.2012 позивачем з БВП «Строитель-Плюс» (покупцем), який придбаває гранітно-щебеневу продукцію у ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» (т.2, а.с.103-109).

Судом досліджено документи податкової звітності позивача: Декларації з податку на прибуток підприємства, Податкові декларації з податку на прибуток підприємства, додатки до них; (т.4 а.с.5-83); Податкові декларації з податку на додану вартість, Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Розрахунки коригування сум ПДВ до податкових декларацій з податку на додану вартість (т.3, а.с.132-274) за відповідні податкові періоди, оподаткування яких є предметом спору по справі.

Сторонами у судових засіданнях надано пояснення про відсутність спору щодо порядку оформлення та подачі податкової звітності, арифметичних помилок не встановлено.

У досліджених Розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, які додані до Податкових декларацій з податку на додану вартість зазначені індивідуальні податкові номера ТОВ БВП «Строитель-Плюс», Колективного підприємства «Альянс», як платників податку на додану вартість.

Судом досліджені Витяги з баз даних Державної податкової служби України: бази анульованих свідоцтва платників ПДВ та бази «Реєстр платників ПДВ», в яких зазначено, що 19.07.2004, 21.12.2005, 11.04.2012 КП «Альянс» анульовувались свідоцтва платника ПДВ; 09.11.2004, 03.03.2001, 15.05.2012 БВП «Строитель-Плюс» анульовувались свідоцтва платника ПДВ (т.9, а.с.118-119). Однак, відповідачем не надано до суду ані рішень про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (актів тощо), ані інформації про оскарження такого анулювання свідоцтва та результатів такого оскарження.

Перевіркою податкових накладних, виписаних ТОВ БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс» при постачанні/наданні ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» товарів (робіт, послуг) встановлено, що вони виписані під час дії Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, яке зазначено у податкових накладних (на час їх виписки).

Оприбуткування спеціального одягу, придбаного позивачем у КП «Альянс» підтверджується дослідженими судом Приймальними актами: №135 від 15.04.2009, №177 від 14.05.2009, №310 від 25.06.2010, №784 від 27.09.2011, №909 від 26.10.2011, №1062 від 03.11.2011 (т.4, а.с.98, 101, 104, 107, 110, 113), Журналом проводок за 01.01.2009-31.03.2012 за рахунками 22, 631, 31 по контрагенту КП «Альянс» (т.4, а.с.95-97). Відомості, вказані у цих документах узгоджуються з Видатковими накладними, Рахунками-фактурами, Податковими накладними на отриманий позивачем товар. Відповідачем не надано до суду будь-яких доказів, які б спростовували факт одержання ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» вищевикладеного спеціального одягу. Водночас, надані до суду «Особові картки обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв» (т.6, а.с.2-225) свідчать про використання позивачем отриманого від КП «Альянс» товару, який за номенклатурою співпадає з найменуванням спецодягу, зазначеному у Видаткових накладних, Рахунках-фактурах, Податкових накладних (т.4, а.с.99-100, 102-103, 105-106, 108-109, 111-112, 114-122).

Доказом зміни в активах позивача внаслідок операцій з КП «Альянс» є проплати, вказані у Картці рахунку: 361 по контрагенту КП «Альянс» за 01.01.09-31.03.12 (т.6, а.с.226-229). Відповідачем не здійснювалась перевірка отримання КП «Альянс» вказаних коштів, доказів, які б спростовували здійснення вказаних проплат - не надано.

Одержання позивачем товарів від ТОВ БВП «Строитель-Плюс» підтверджується Приймальними актами: №234 від 29.05.2009, №233 від 30.06.2009, №311 від 30.07.2009, №399 від 31.08.2009, №401 від 31.08.2009, №398 від 31.08.2009, №54 від 24.02.2010, №120 від 31.03.2010, №182 від 29.04.2010, №564 від 03.08.2010, №712 від 29.09.2010, №792 від 04.10.2010, №864 від 02.11.2010, №865 від 09.11.2010, №866 від 23.11.2010 (т.1, а.с.142, 144, 147, 149, 152-153, 156, 159, 162, 165, 168, 171, 174, 177, 180, 183).

Судом також досліджені: Акти приймання виконаних будівельних робіт (за травень 2010 року, за серпень 2010 року), №11 від 04.11.2010, (т.3, а.с.62-65, 91-94, 127-129); Акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2009 року, Акт приймання-здавання виконаних робіт №1165 від 31.03.2009, Акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року, Акт приймання-здавання виконаних робіт від 30.04.2009, Акт приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2009 року, Акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2009 року (т.1, а.с.236-239, 246, 247-250, 257, 258-261, 268-271); Акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року, Акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року, Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №4306/1, №4306/2, №4954, без номера від 30.11.2009, №3494, №3495, №3493, №3496 (т.3, а.с.43, 44-47, 53-55, 57-61, 82, 84, 86, 88, 111-114), Акти приймання-здавання виконаних робіт №4262 від 11.08.2010, №5092 від 10.09.2010, №5083 від 07.09.2010, №5104 від 14.09.2010, №6628 від 04.11.2010 (т.3, а.с.90, 103-104, 106-107, 126); Акти виконаних робіт (т.3, а.с.74, 76, 78, 80, 124) які є доказами отримання позивачем робіт/послуг від ТОВ БВП «Строитель-Плюс».

Відповідачем не надано доказів не виконання вказаних послуг/робіт, відсутності реальних змін на місцевості, у обладнанні тощо.

Вказані операції проведені по рахункам бухгалтерського обліку. В Актах перевірок №55/22-10/25477298 від 04.07.2012, №69/22-10/25477298 від 22.08.2012 - не зазначено про наявність порушень «Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №892/4185, при здійсненні позивачем синтетичного обліку.

Судом досліджені Картки рахунку: 1522, 1521 інвестиції, Картку рахунку 2071, в яких зазначено про оприбуткування товарів, придбаних позивачем у контрагентів (т.2, а.с.215-262). Крім того, оприбуткування товару підтверджено: Журналом проводок за 01.01.09-31.03.12 (рахунки 15, 631) за контрагентом ТОВ БВП «Строитель-Плюс» (т.2, а.с.189-190); Журналом проводок за 01.01.09-31.03.12 (рахунки 20, 631) за контрагентом ТОВ БВП «Строитель-Плюс» (т.2 а.с.191-201).

Оплата ТОВ БВП «Строитель-Плюс» за отриманий товар (послуги/роботи) відображена позивачем у Журналі-ордері і відомості по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за 2009 рік (т.8, а.с.2-4); у Журналі-ордері і відомості по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за 2011 рік (т.8, а.с.121-124); у Журналі-ордері і відомості по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за 2012 рік (т.8, а.с.174-176). Крім того, розрахунки за товари (послуги/роботи) відображені: у Картці рахунку: 361 по контрагенту ТОВ БВП «Строитель-Плюс» за 2010р. (т.8, а.с.19-120); у Картці рахунку: 361 по контрагенту ТОВ БВП «Строитель-Плюс» за 2011р. (т.8, а.с.125-173); у Картці рахунку: 361 по контрагенту ТОВ БВП «Строитель-Плюс» за 2011р. (т.8, а.с.177-196).

Як зазначено представником позивача у письмових поясненнях до суду, - «… Відносини ТОВ «МКК №3» і ТОВ БВП «Строитель-плюс» і КП «Альянс» є довготривалими, і були складені ще задовго до призначення на посаду директором ТОВ «МКК №3» ОСОБА_30 (з 01.04.2008р.). Тому після свого призначення директором Товариства, ОСОБА_30, підтримуючи політику своїх попередників, продовжував співпрацювати з цими підприємствами …» (т.9, а.с.102-104).

Відповідачем не надано доказів у спростування вказаного твердження позивача щодо обрання як контрагентів у господарській діяльності ТОВ БВП «Строитель-Плюс» і КП «Альянс».

Податкові повідомлення-рішення №15021/10/22-10 (№0000612210), №15020/10/22-10 (№0000602210) прийняті 28.08.2012 ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя підлягають скасуванню з урахуванням зазначеного вище та виходячи з наступного.

1. Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до п.2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Надані позивачем до суду докази, документи у сукупності підтверджують фактичне виконання контрагентами ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» своїх зобов'язань, реальне здійснення господарських операцій, у тому числі і включаючи розпорядження та дозволи адміністрації позивача на їх проведення (бурові роботи, реалізація щебеню тощо).

При визначені товарності операції суд виходить з приписів ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та, враховуючи превалювання сутності вчинюваних господарських операцій над їх формою, вважає, що висновок експерта №626 від 14.09.2012, результати криміналістичних досліджень у кримінальній справі №69-0146 не доводять фактичну відсутність постачання товару, надання послуг, виконання робіт контрагентами ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3».

Як зазначено у п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Відповідно до приписів п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Як з'ясовано судом позивач веде облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань.

Досліджені документи синтетичного обліку запасів свідчать про оприбуткування ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» отриманих від ТОВ БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс» товарів (робіт, послуг). Вказаний факт підтверджується висновком судово-економічної експертизи №1/12 від 13.12.2012.

З наданих представником позивача пояснень, документів вбачається використання ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» товару, отриманого від ТОВ БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс», у подальшій своїй господарській діяльності.

Отже, досліджені судом первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та фінансової звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів підтверджують здійснення господарських операцій ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» з ТОВ БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс». Тобто, документально підтверджено формування ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» валових витрат, податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс».

2. Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час здійснення операцій у 2009-2010 роках, оподаткування яких є предметом спору) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Вказана норма кореспондується з приписами ч.1-2 ст.142 Господарського кодексу України, якими встановлено, що прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Склад валового доходу та валових витрат суб'єктів господарювання визначається законодавством. Для цілей оподаткування законом може встановлюватися спеціальний порядок визначення доходу як об'єкта оподаткування.

Відповідно до пп.5.2.1 ст.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Як зазначено в абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За приписами пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. З метою оподаткування амортизація поділяється на звичайну, бонусну та прискорену. Звичайною вважається амортизація основного фонду, що здійснюється за нормами, встановленими підпунктом 8.6.1 пункту 8.6 цієї статті. Бонусною вважається амортизація основного фонду, яка передбачає віднесення частки витрат на його придбання (спорудження) до складу валових витрат платника податку та подальшої амортизації частки витрат, що залишається після такого віднесення (залишкової вартості основного фонду), за загальними правилами та нормами, встановленими у підпункті 8.6.1 пункту 8.6 цієї статті. Прискореною вважається амортизація основного фонду, що здійснюється за подвійними нормами, встановленими у підпункті 8.6.1 пункту 8.6 цієї статті (крім основного фонду групи 4). У разі застосування прискореної амортизації податковий облік основного фонду ведеться окремо у підгрупі відповідної групи основних фондів у розрізі норм такої прискореної амортизації. Підстави для застосування бонусної або прискореної амортизації визначаються виключно цим Законом. Якщо в інших податкових законах вживається термін «амортизація», то вона вважається звичайною. Якщо платник податку, який прийняв рішення про застосування бонусної або прискореної амортизації основного фонду, в подальшому продає (відчужує) або передає його у фінансовий лізинг (оренду), то покупець (отримувач) такого основного фонду застосовує стандартні (загальні) норми амортизації (звичайну амортизацію), визначені у підпункті 8.6.1 пункту 8.6 цієї статті. Якщо до одного й того самого основного фонду можуть бути застосовані різні норми бонусної амортизації у зв'язку з його одночасним використанням у різних видах господарської діяльності, платник податку має право застосувати найменшу норму бонусної амортизації, встановлену цим Законом. Якщо до одного й того самого основного фонду можуть бути застосовані норми як прискореної, так і звичайної амортизації у зв'язку з його одночасним використанням у різних видах господарської діяльності, для цілей оподаткування цим податком приймаються звичайні норми амортизації. Не дозволяється одночасне застосування бонусної та прискореної амортизації до одного й того самого основного фонду. Для цілей калькулювання цін на товари (послуги), які підлягають державному регулюванню, застосування бонусної або прискореної амортизації не може бути підставою для їх підвищення. До платника податку, який скористався правом на застосування бонусної або прискореної амортизації, але використовує відповідні об'єкти основних фондів не за призначенням, застосовуються норми підпункту 17.1.6-1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як зазначено у пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Відповідно до пп.8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:

Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Згідно абз.3,4 пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4.

Однак, в Актах перевірок №55/22-10/25477298 від 04.07.2012, №69/22-10/25477298 від 22.08.2012 відповідачем не зазначено, при визначені амортизації якої групи основних засобів вчинено порушення ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3».

За приписами пп.134.1.1-134.1.2 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Як зазначено у п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) «…».

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Як зазначено у п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України, амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності; витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів; витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року; «…».

У п.146.2 ст.146 Податкового кодексу України зазначено, що амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.

Відповідно до п.14 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»», затвердженого 27.04.2000 наказом Міністерства фінансів України №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням та ремонтом об'єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Згідно з п.15 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»» витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат. Вказані приписи «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» кореспондуються з пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.4 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»» терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення: амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Згідно з п.28 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»» метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Метод амортизації об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів (абз.1 п.30 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»»).

Дослідженням рядку 07 «Сума амортизаційних відрахувань» Декларацій з податку на прибуток підприємства, рядку 06.1ЗВ «Загальновиробничі витрати», рядку 06.3ВЗ «Витрати на збут», рядку 05.1СВ «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» Податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, Таблиці 2 «Розрахунок амортизаційних відрахувань» Додатків К1/1 до Декларацій з податку на прибуток, Таблиці 3 Додатку АМ, рядку 06.1.2АМ Додатку ЗВ, рядку 06.3.9.1АМ Додатку ВЗ до Податкових декларацій з податку на прибуток підприємства (т.4, а.с.5-83) встановлено, що ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» відповідно до самостійно обраного метода амортизації зазначені суми амортизації з урахуванням групи основних фондів, які підлягали ремонту, реконструкції, модернізації чи поліпшенню. З урахуванням встановленої товарності операцій, здійснених позивачем з ТОВ БВП «Строитель-Плюс» вартість наданих останнім товарів, робіт/послуг правомірно включено до валових витрат в тому числі і при визначенні амортизаційних витрат.

Відповідачем документально не доведено наявність відхилень при визначенні ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» об'єкту оподаткування, про які зазначено в Актах перевірок №55/22-10/25477298 від 04.07.2012, №69/22-10/25477298 від 22.08.2012 (т.4, а.с.188-189, т.1, а.с.72-73).

Надані позивачем докази підтверджують використання ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» товару, робіт/послуг, отриманих від ТОВ БВП «Строитель-Плюс», товарів, одержаних від КП «Альянс», у подальшій своїй господарській діяльності, а інформація, зазначена у Журналах-ордерах і відомостях по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», у Картці рахунку: 361 по вищевказаним контрагентам - підтверджує правомірність формування позивачем валових витрат і визначення об'єкту оподаткування.

Отже, судом не встановлено порушень позивачем вимог пп.5.2.1, п.5.2. пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.8, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України за відповідні періоди.

3. У п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час здійснення операцій у 2009-2010 роках, оподаткування яких є предметом спору) зазначено, що платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом (п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних фондів) для подальшого використання у межах господарської діяльності.

Відповідно до абз.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

При цьому абз.2 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як зазначено у пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з абз.1-7 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Як зазначено у п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до п.200.1-200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Досліджені судом податкові накладні виписані ТОВ БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс» з урахуванням інших документів, обставин здійснених позивачем операцій надають право ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» на формування податкового кредиту.

Відповідачем не надано до суду доказів про те, що ТОВ БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс» були зняті з реєстрації як юридичні особи або у них були анульовані Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість - на день виписки податкових накладних за операціями з надання товарів, робіт/послуг ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3». Тобто, відповідачем не спростовано, що ТОВ БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс» могли виписувати податкові накладні.

Як зазначено у ч.1 ст.19 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідно до ч.1 ст.44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Відповідачем нормативно та документально не доведена неможливість залучення ТОВ БВП «Строитель-Плюс», як підрядної організації, для ведення робіт (надання послуг) ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3».

Відповідач, вважаючи фінансові операції позивача з ТОВ БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс» сумнівними, не надав до суду відповідних карток передбачених «Положенням про банк даних про сумнівні фінансові операції», затвердженого 21.05.2003 наказом ДПА України №233 чи інформації з АРМ «Збір інформації про сумнівні операції».

Згідно з п.2.24. «Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», затверджених 18.04.2008 наказом Державної податкової адміністрації України №266, підрозділи органу ДПС усіх рівнів (центрального, регіонального, районного) отримують доступ (екранні форми) до статистичної інформації результатів автоматизованого співставлення на рівні ДПА України даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у розрізі звітних періодів. Статистична інформація щодо кількості, суми відхилень ПДВ та результатів їх опрацювання органом ДПС формується за підпорядкованими органами ДПС, категоріями платників ПДВ (або категоріях записів), звітними періодами.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів здійснення автоматизованого співставлення по ТОВ БВП «Строитель-Плюс» та КП «Альянс», звідси існування будь-яких розбіжностей між сумою задекларованого податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» документально - не доведено. У той же час позивачем надано до суду податкові накладні, виписані ТОВ БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс» та докази товарності операцій (реальності настання наслідків), результатів господарської діяльності вказаних юридичних осіб.

Вказані обставини спростовують факт заниження позивачем податку на додану вартість та завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу декларації наступного звітного (податкового періоду).

З урахуванням зазначеного, досліджених судом документів, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено порушення ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» податкового законодавства України (пп.5.2.1, п.5.2. пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.8, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України; пп.7.2.3. п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.201.10 ст.201, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України), як то зазначено в Акті перевірки №55/22-10/25477298 від 04.07.2012 (та продубльовано в Акті перевірки №69/22-10/25477298 від 22.08.2012).

За відсутності порушень податкового законодавства відсутніми є і підстави до вжиття заходів, передбачених пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.

На підставі вище викладеного, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача є необґрунтованим.

Відповідно до пп.«б» п.2.1 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого 28.11.2012 наказом Міністерства фінансів України №1236, зареєстрованого 20.12.2012 в Міністерстві юстиції України за №2135/22447, орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Звідси є протиправним прийняття відповідачем 28.08.2012 податкових повідомлень-рішень: №15021/10/22-10 (№0000612210), яким позивачу збільшено податкове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 3041191 грн. 50 коп., (з яких: 2300890 грн. 00 коп. - основний платіж, 740301 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції); №15020/10/22-10 (№0000602210), яким позивачу збільшено податкове зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 2328566 грн. 50 коп., (з яких: 1708846 грн. 00 коп. - основний платіж, 619720 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції).

З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №15021/10/22-10 (№0000612210), №15020/10/22-10 (№0000602210), прийняті 28.08.2012 відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, отже є не правомірними і підлягають скасуванню.

Як зазначено у ч.6 ст.19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 за №2135/11/13-11 судам у резолютивній частині судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби №15021/10/22-10 (№0000612210) прийняте 28.08.2012 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» на суму 3041191 грн. 50 коп., у тому числі основний платіж - 2300890 грн. 00 коп., штрафні санкції - 740301 грн. 50 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби №15020/10/22-10 (№0000602210) прийняте 28.08.2012 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» на суму 2328566 грн. 50 коп., у тому числі основний платіж - 1708846 грн. 00 коп., штрафні санкції - 619720 грн. 50 коп.

Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України в особі суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам'яний кар'єр №3» судові витрати у сумі 16546 грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 29.12.2012.

Суддя О.О. Прасов