Постанова № 28750159, 21.01.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 року 11 год. 50 хв. Справа № 0870/10749/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Лазько Д.В.

позивача ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: керівника інформаційно-юридичної групи Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_3

треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5

про: визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до керівника інформаційно-юридичної групи Бюро технічної інвентаризації м. Запоріжжя ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконними дій відповідача, якими відмовлено в анулюванні зареєстрованого по підробленому рішенню Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя права власності на самовільні будівлі третіх осіб та про зобов'язання анулювати реєстрацію такого права власності на самовільні будівлі та Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем 28.07.2012 була подана відповідна заява до ТОВ «Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації», на яку він отримав відповідь за підписом відповідача, якою на думку позивача, йому було відмовлено у задоволенні зазначеної заяви. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим він звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

В судовому засіданні за заявою позивача замінено відповідача, а саме керівника інформаційно-юридичної групи Бюро технічної інвентаризації м. Запоріжжя ОСОБА_3 замінено на належного відповідача - керівника інформаційно-юридичної групи Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_3.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та дав пояснення в їх обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи 1 ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі та просив суд у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.

Третя особа 2 ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи без участі третьої особи.

Вислухавши пояснення позивача, представника третьої особи ОСОБА_6,. з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суддя приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу на праві спільної часткової власності належить 17/25 частин житлового будинку з відповідною частиною господарчих та побутових споруджень та споруд по АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 12.11.1985 (а.с. 22).

Третім особам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності кожному належить по 4/25 частки зазначеного будинку, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.08.2005 (а.с.25).

У Витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.08.2005 зазначена підстава виникнення права власності - рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжі від 16.05.2005 (справа №2-1243 2005р.).

Як вбачається зі змісту копії рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжі від 16.05.2005 (справа № 2-1243 2005 рік), позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_1 задоволено, визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності за кожним по 4/25 частки житлового будинку АДРЕСА_1 з усіма надвірними побудовами літера а2, літера Л, літера К, літера З (а.с. 6).

Відповідно до відповідей, які надавались позивачу за його зверненнями Апеляційним судом Запорізької області та Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, згідно алфавітного показчику цивільних справ за 2005 рік справа за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання права власності до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя не надходила, рішення по ній 16.05.2005 не приймалось (а.с. 7-9).

Вважаючи рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2005 (справа № 2-1243 2005 рік) підробленим, позивачем 28.07.2012 направлено до ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» заяву про скасування реєстрації права власності на самовільні будівлі за ОСОБА_4, яку проведено ТОВ «ЗМБТІ» 08.08.2005 на підставі підробленого рішення суду, та про поновлення первинного права власності за ОСОБА_4 відповідно до договору купівлі-продажу від 20.11.2002, а також про скасування Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7992907 від 08.08.2005 за ОСОБА_4, яка отримана ТОВ «ЗМБТІ» 31.07.2012.

10.08.2012 позивачу на подану заяву за підписом керівника інформаційно-юридичної групи ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_3 направлена відповідь за № 14604, відповідно до якої ОСОБА_1 роз'яснено підстави та порядок для поновлення змінених записів про право власності на нерухоме майно з посиланням на «Порядок введення Реєстру прав власності на нерухоме майно», затверджений наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 12.10.2010 № 2480/5) (а.с.13).

Відповідно до приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин між сторонами), підприємствам бюро технічної інвентаризації були делеговані владні повноваження у сфері суспільних відносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, внесенню відповідних даних до Реєстру прав власності на нерухоме майно, та видачі витягів з нього.

Процедура внесення інформації до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також пошуку та надання інформації з нього до 01.01.2013 визначалась «Порядком ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно», затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 28.01.2003.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 1.3 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин між сторонами) державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ.

Порядок подачі документів для проведення державної реєстрації прав визначений розділом ІІ цього ж положення, відповідно до пунктів 2.1-2.4 якого:

2.1. для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.

2.2. Заява про державну реєстрацію прав подається реєстратору того БТІ, яке здійснює свою діяльність відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації.

До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Відповідальність за достовірність та повноту інформації у заяві про державну реєстрацію прав та доданих документах несе(уть) заявник (заявники).

2.3. Моментом прийняття заяви про державну реєстрацію прав вважається внесення реєстратором БТІ запису в журнал обліку заяв про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 3, з присвоєнням порядкового номера.

2.4. Під час подання заяви про державну реєстрацію прав фізична особа повинна пред'явити паспорт або інший документ, який унеможливлює виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - паспорт або інший документ, який унеможливлює виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи, та документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин між сторонами), яка передбачала порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводилась в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Згідно з частиною 1статті 19 цього ж Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Процедура внесення інформації до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також пошуку та надання інформації з нього до 01.01.2013 визначалась «Порядком ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно», затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 28.01.2003.

Вичерпні підстави для поновлення змінених записів про право власності містились у пункті 3.2 зазначеного Порядку, згідно з абзацами дев'ятим та десятим якого у випадку скасування на підставі рішення суду рішення реєстратора БТІ про державну реєстрацію прав або визнання недійсним чи скасування на підставі рішення суду правовстановлювального документа, на підставі якого проводилася державна реєстрація права власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, чи іншого речового права на нерухоме майно, змінені записи про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цього права; про інші речові права на нерухоме майно та суб'єкта цих прав підлягають поновленню на підставі заяви заінтересованої особи, до якої додається відповідне рішення суду.

Поновлення проводиться шляхом внесення до відповідного розділу Реєстру прав запису про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цього права відповідно до вимог підпункту 3.2.2 пункту 3.2 цього розділу та у разі наявності запису про інші речові права на нерухоме майно та суб'єкта цих прав відповідно до вимог підпункту 3.2.3 пункту 3.2 цього розділу.

Як встановлено судом, заява до ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про поновлення змінених записів про право власності була направлена позивачем по пошті, безпосередньо до підприємства БТІ вона не подавалась, за формою остання не відповідає заяві, яка передбачалась «Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, відповідна плата позивачем за проведення державної реєстрації не сплачувалась, договір на проведення такої реєстрації з ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» не укладався, та не подавались документи, які підтверджують наявність підстав для проведення поновлення змінених записів про право власності.

Також будь-яке рішення реєстратора з приводу поданої заяви, у тому числі про відмову у проведенні державної реєстрації не приймалось.

Надана позивачу відповідь за своїм змістом є відповіддю на його звернення, якою роз'яснено підстави та порядок для поновлення змінених записів про право власності на нерухоме майно з посиланням на «Порядок введення Реєстру прав власності на нерухоме майно», затверджений наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 12.10.2010 № 2480/5), та яка не створює для позивача будь-яких негативних наслідків.

Крім того, до компетенції відповідача не було віднесено вирішення питань про реєстрацію або відмову в реєстрації прав власності, оскільки останній не був реєстратором бюро технічної інвентаризації на час звернення позивача.

За наведених обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання його скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно за третіми особами.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що керівник інформаційно-юридичної групи ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», як посадова особа підприємства, яке виконувало делеговані повноваження щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, та який надав відповідь на заяву позивача, роз'яснивши порядок для поновлення змінених записів про право власності на нерухоме майно та підстави для такого поновлення, дів у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання його дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 17, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша