Рішення № 28746839, 18.01.2013, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 0518/3218/2012

Провадження № 2/231/19/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2013 року Жданівський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Макаганчук В.І.

при секретарі: Александрович Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції»про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Шахта ім.60-річчя ВЖСР» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:

так, при загальному трудовому стажі 33 роки, він відпрацював на підземних роботах у вугільній промисловості 26 років. Він працював у відповідача - ДП «Шахта ім. 60-річчя ВЖСР»гірничим майстром з повним робочим днем під землею, робота у небезпечних, тяжких та шкідливих умовах, що відобразилося на стані його здоровя.

Внаслідок чого він отримав професійне захворювання Антрако-силікатоз, легенева недостатність 1-2 ст.

Висновком МСЕК від 20.06.2006 року йому було встановлено безстроково 30 % втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання, а також встановлена інвалідність 3 групи. Причиною його професійного захворювання є висока запиленість повітря. Йому протипоказана робота у підземних умовах, у контакті з пилом, токсичними газами й речовинами, в умовах несприятливого мікроклімату, важка фізична праця.

Через отримане професійне захворювання він на теперішній час постійно хворіє, відчуває постійний фізичний біль у грудній клітині, задихається, через що страждає. Він став дратівливим, через що розладналися його відносини в родині, з оточуючими. Порушений його спокій й відпочинок. Він не має можливості вести активний спосіб життя, виконувати важку фізичну працю вдома. Все це викликає у нього моральні страждання і переживання. Внаслідок всього цього він вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. Тобто, йому завдано моральну шкоду, яку і просив відшкодувати, стягнувши з відповідача у справі на його користь.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, надав суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутність, так як він у даний час знаходиться на стаціонарному лікуванні. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача - ДП «Шахта ім.60-річчя ВЖСР» в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судовою повісткою. Надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі. Письмових заперечень не надавав.

На підставі наданих позивачем пояснень та доказів, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:

Позивач ОСОБА_1 має загальний трудовий стаж 33 роки, на підземних роботах у вугільній промисловості 26 років, в тому числі й у відповідача - ДП «Шахта ім. 60-річчя ВЖСР»у якості гірничого майстра з повним робочим днем під землею (а.с. ).

Відповідно до повідомлення про професійне захворювання (а.с. ), акту санітарно-епідеміологічного обстеження обєкту від 06.04.2006 року (а.с. ), висновку ВЕК від 10.05.2006 року (а.с. ) та згідно з актом розслідування хронічного професійного захворювання № 118 від 24.05.2006 року (а.с. ) вбачається, що ОСОБА_1, працюючи у відповідача - ДП «Шахта ім. 60-річчя ВЖСР»гірничим майстром, отримав хронічне професійне захворювання Антрако-силікатоз, інтерстиціальна форма, легенева недостатність 1-2 ст. Обставини та причини виникнення професійного захворювання недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, запиленість повітря.

Відповідно до висновку МСЕК від 20.06.2006 року (а.с. ) ОСОБА_1 було встановлено з 20.06.2006 року первинно й безстроково 30 % втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання, а також встановлена інвалідність 3 групи. Рекомендоване санаторно-курортне та медикаментозне лікування. Протипоказана важка фізична праця, в умовах профшкідливості.

Відповідно до виписок з історій хвороб ОСОБА_1 (а.с. ) видно, що він систематично проходить лікування та обстеження з приводу отриманого професійного захворювання.

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч.2 указаної статті цього Кодексу, покладено на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю і стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені у ст.1167 ЦК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Судом встановлено, що позивач працював у ДП «Шахта ім. 60-річчя ВЖСР», яке створене для підземного видобутку вугілля і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата працездатності позивача у розмірі 30 % та отримання ним 3 групи інвалідності настали внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами - недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, запиленість повітря.

Отже, роботодавець не забезпечив створення нешкідливих умов праці.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з отриманим професійним захворюванням та втратою здоровя, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення,

-2-

порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами у справі: копією трудової книжки, висновком МСЕК, повідомленням про професійне захворювання, актом санітарно-епідеміологічного обстеження обєкту, висновком ВЕК, актом розслідування хронічного професійного захворювання, виписними епікризами (а.с. ).

При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, відсоток втрати професійної працездатності 30 % з приводу отриманого професійного захворювання, отримання позивачем 3 групи інвалідності, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медичному та санаторно-курортному лікуванні, протипоказання щодо характеру та умов праці, вік позивача, час його роботи у відповідача в умовах дії шкідливих факторів виробництва.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач надмірна, і тому позов є таким, що підлягає частковому задоволенню у вигляді стягнення суми достатньої і необхідної для відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Згідно розяснень, викладених в п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з наступними змінами та доповненнями, до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк позовної давності.

Оскільки здоровя позивача, втратою якого він обґрунтовує заявлені вимоги, не відновлене, моральна шкода йому спричиняється постійно до відновлення здоровя. Тому суд приходить до висновку, що позивачем не порушено тримісячний строк позовної давності.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 107,30 грн. на користь держави.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.23, ст.1167 ч.2 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Державного підприємств «Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємств «Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 9 000 грн. (девять тисяч гривень).

Стягнута сума вказана без стягнення податку з доходів фізичних осіб та інших обовязкових платежів.

Стягнути з Державного підприємств «Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» судовий збір в розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету: 22030001, ЄДРПОУ 37980638, банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: УДКСУ у м.Кіровське (м.Жданівка), код ЄДРПОУ (суду) 23599672, на користь держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

.

Суддя: Макаганчук В.І.